ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 20.03.2024

Просмотров: 518

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Міністерство аграрної політики та продовольства україни вінницький національний аграрний університет

Лабораторний зошит

Вінниця – 2015

Модуль і

Завдання для самостійної роботи:

Індекс ґрунтових горизонтів та їх коротка характеристика

3. Типи ґрунтотворних процесів. Серед них найпоширенішими є:

Рекомендована література:

Питання для самоконтролю:

Завдання для самостійної роботи:

Теоретична частина

Характеристика основних видів бур’янів і заходи боротьби з ними

Самостійна робота:

Рекомендована література:

Питання для самоконтролю:

Завдання для самостійної роботи:

Теоретична частина

Основні ланки польових сівозмін для різних зон України

Складання схем польових сівозмін для зон Полісся, Лісостепу та Степу

3. Сівозміни для фермерських формувань.

Схеми коротко-ротаційних сівозмін для фермерських формувань

Самостійна робота:

Питання для самоконтролю:

Завдання для самостійної роботи:

Теоретична частина

3. Розрахунок норм внесення добрив на запланований урожай.

Самостійна робота:

Рекомендована література:

Питання для самоконтролю:

Тема: Основи насіннєзнавства. План:

Завдання для самостійної роботи:

Теоретична частина

Особливості відбору крапкових проб із насіння яке зберігається в мішках

5 М*а*100 пп. Розрахунок норм висіву культур

Самостійна робота

Результати аналізу на чистоту насіння

Рекомендована література

Питання для самоконтролю

Тема: Загальна характеристика зернових злакових культур. Відмінні ознаки хлібів і та іі групи. Будова плоду зернових злаків. План:

Завдання для самостійної роботи

Теоретична частина

Відмінні ознаки хлібів першої та другої групи

Самостійна робота

Рекомендована література

Питання для самоконтролю

Модуль іі

Самостійна робота

Рекомендована література

Питання для самоконтролю

Тема: Бульбоплоди та коренеплоди. Систематика та морфологічні ознаки органів.

Самостійна робота

Рекомендована література

Питання для самоконтролю

Тема: Олійні та ефіроолійні культури. Загальна характеристика олійних культур. Морфологія. Види, підвиди, групи і різновидності.. (Частина перша) План:

Завдання для самостійної роботи:

Теоретична частина

Основні Морфологічні й біологічні особливості олійних культур

Самостійна робота

Характерні ознаки груп соняшнику

Рекомендована література

Питання для самоконтролю

Завдання для самостійної роботи:

Теоретична частина

Самостійна робота

Рекомендована література

Питання для самоконтролю

Зародок––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

3. Морфо-ботанічна характеристика пшениці. Рід пшениці Triticum L. поліморфний за видовим складом. У спеціальній літературі наводиться характеристика 28 її видів.

Види пшениці за кількістю хромосом у соматичних клітинах поділяються на такі генетичні групи:

1 – диплоїдні (2n-14) – однозернянка культурна (Tr. топососсит L.), однозернянка дика (Tr. aegilopoides Link.) та ін.; 2 – тетраплоїдні (2n-28) – пшениця тверда (Tr. durum Dest.), польська (Tr. polonicum L.), карталінська, або перська (Tr. cartalicum Nevski, Tr. persicum Vav.), тургідум, або англійська (Tr. turgidum L.), Тимофєєва, або Зандурі (Tr. Timopheevi Zhuk.), полба, або культурна двозернянка (Tr. Dicoccum Shu-eb.), та ін.; 3 – гексаплоїдні (2 n -42) – пшениця м’яка (Tr. aestivum L.), пшениця Маха (Tr. Mocha et. men. Deky), спельта (Tr. spelta L.), карликова (Tr. compactum Host.), круглозерна (Tr. sphaerococcum Pers.) та ін.; 4 – октаплоїдні (2n-56) – пшениця грибобійна (Tr. jungicidum Zhuk.).

За морфологічними особливостями види пшениці об’єднують у дві групи: пшениці справжні, або голозерні і полб’яні, або плівчасті. Плівчасті, на відміну від голозерних, утворюють ламкий колос, який у достиглому стані при легкому надавлюванні ламається на окремі колоски з зерном разом із члениками стрижня. При обмолочуванні голозерних пшениць у бункер комбайна надходить зерно без лусок. До голозерних пшениць належать: м’яка, тверда, тургідум, карликова, круглозерна, польська, карталінська, а до плівчастих – спельта, однозернянка, двозернянка, Маха, Тимофєєва та інші дикі види.


М’яка і тверда пшениці. Серед усіх видів найбільше поширення і значення мають м’яка та тверда пшениці. Їхні посіви перевищують 98% загальної площі пшениці. При цьому на частку м’якої припадає 90% площі.

М’яка пшениця (Tr. aestivum L.) – однорічна озима або яра трав’яниста рослина з мичкуватою кореневою системою, яка проникає у грунт на глибину 1–1, 5 м і більше.

Стебло – прямостояча соломина, заввишки у низькорослих (карликових і напівкарликових) сортів – 60–90 см, середньорослих – 100–110, високорослих – 110–125 см; складається з 4-7 міжвузль.

Пшениця відзначається підвищеною кущистістю, утворюючи в середньому 3–5 стебел, у тому числі продуктивних –2-3.

Листки у м’якої озимої пшениці майже голі, ярої – опушені, завдовжки 15–25 см і більше, завширшки 1–2 см.

Колос різної довжини: короткий – до 8 см, середній – 8–10. довгий – понад 10 см; за формою – циліндричний (призматичний) з однаковою шириною уздовж колоса; веретеноподібний, який звужується до верхівки і в меншій мірі до основи, та булавоподібний, який до верхівки потовщується. У колосі утворюється 15–25 колосків – здебільшого 5-квіткових, з яких звичайно розвиваються і утворюють зерно 2–3 нижні квітки

Маса 1000 зерен – 25–55 г, частіше – близько 40 г.

М’яка пшениця – самозапильна рослина, але у жарку погоду може запилюватися перехресно.

Тверда пшениця (Tr. durum Dest.) представлена у культурі в основному ярими сортами і зовсім мало – озимими. Порівняно з м’якою вона високоросліша, утворює стебла з восковим нальотом, які у верхній частиш (ближче до основи колоса) виповнені серцевиною. Листки голі, також покриті восковим нальотом. Колос щільний, з середнім індексом щільності 25–30 і більше. Остюки грубі, значно переважають довжину колоса, яка коливається від 3,5 до 17 см. Колоскові луски жорсткі, зерно при достиганні міцно утримується квітковими і колосковими лусками й не обсипається. Зерно видовжене – до 12 мм, у поперечному перерізі – округло–кутасте.

В пшениці, за такими ознаками як: наявність або відсутність на колосі остюків, опушення та забарвлення колоса, забарвлення остюків та зернівок, виділяють такі найпоширеніші різновидності. Пшениця м’яка: Erythrospermum Körn, Ferrugineum Al., Hostianum Clem., Barbarossa Al., Suberythrospermum, Albidum Al., Lutescens Al., Milturum Al., Velutinum Schǘbl, Pyrothrix Al., Nigriaristatum Elak. Пшениця тверда: Leucurum Al., Leucamelan Al., Hordeiforme Host., Erythromelan Körn., Melanopus Al.



Самостійна робота

Завдання 1. Дайте визначення поняттям:

Ріст––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Розвиток – –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Завдання 2. Використовуючи рекомендовану літературу та теоретичну частину даної лабораторної роботи опишіть основні фенологічні фази зернових злакових культур [2] c20-26.

Проростання та сходи – –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––


Кущення––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Вихід у трубку (стеблування)–––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––


Смотрите также файлы