ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 28.05.2025
Просмотров: 492
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
Розділ 6. Системи звичайних диференціальних рівнянь
6.1. Основні поняття та загальні властивості розвязків
6.1.1. Основні поняття та означення. Задача Коші
2) Функції мають обмеженні частинні похідні по, тобто
6.1.3 Загальний, частинний і особливий розв'язки
6.1.4 Інтеграл. Перший та загальний інтеграли. Число незалежних інтегралів
6.1.5. Пониження порядку системи з допомогою перших інтегралів
6.1.6 Системи диференціальних рівнянь в симетричній формі
6.2. Лінійні системи звичайних диференціальних рівнянь
6.2.2. Лінійно незалежні розв’язки. Теореми про лінійно залежні і незалежні розв’язки
6.2.3 Інтегральна (фундаментальна) матриця
6.2.4 Визначник Вронського. Формула Якобі
6.2.7. Метод варіації довільної сталої
6.3. Однорідні лінійні системи диференціальних рівнянь з сталими коефіцієнтами
6.3.1. Випадки інтегрованості лінійних систем в квадратурах
6.3.2. Матричний метод інтегрування однорідних стаціонарних систем
6.3.3. Структура фундаментальної системи розв'язків. Метод Ейлера
Матричний ряд (6.71), який
складається з n2
скалярних рядів збіжний на будь-якому
кінцевому інтервалі
.
Так як
,
то в силу (6.69) кожен ізn2
скалярних рядів
мажорується збіжним рядом
![]()
.
Звідси випливає рівномірна збіжність матричного ряду на будь-якому кінцевому інтервалі і сума (6.71) є неперервною функцією на цьому інтервалі.
6.3.2. Матричний метод інтегрування однорідних стаціонарних систем
Припустимо, що в системі (6.67) матриця Апостійна. Тоді виконуються умови комутативності (6.68). Тому, згідно (6.70), маємо
. (6.75)
Розглянемо
випадок
,
тоді
. (6.76)
Властивості матричної експоненти:
а)
якщо АВ=ВА
, то
;
б)
якщо
,
то
;
в)
матриця
є розвязком
матричного диференціального рівняння
(6.67) з початковими умовами
.
Тому розв'язок задачі Коші запишеться
таким чином
.
Таким чином , для знаходження
загального розв'язку системи необхідно
знайти матрицю
.
Для цього представимо матрицю
А у
вигляді
,
деJ –
жорданова форма матриці А.
Тоді
. (6.77)
При
обчисленні (6.77) враховується, що якщо
–
-та
клітина Жордана
,
(6.78)
то представимо її у вигляді
=
,
(6.79)
де
,
.
Знаходимо
. (6.80)
Матрицю
можна знайти з допомогою ряду (6.71), так
як
.
Це означає, що в ряді (6.71) відмінні від
нуля тільки перші
членів.
Розглянемо ряд прикладів, в яких матриця Жордана має різну структуру, тобто корені характеристичного рівняння будуть мати різний вигляд.
Приклад 6.5.
Обчислити
,
якщо А =
.
Розв'язання.
Розглянемо характеристичне рівняння
,
.
Знайдемо невироджену матрицю
,
щоб
,
де
:
,
,
тобто
і
.
Остаточно маємо:
.
Приклад 6.6.
Знайти
,
якщо А =
.
Розв'язання.
Знайдемо корені характеристичного
рівняння
.
Оскільки
,
то
.
Визначимо матрицю
:
,
.
Тому
.
Але
.
Тому
.
Приклад 6.7.
Знайти
, якщо
.
Розв'язання.
Так як
, то
– жорданова форма. Аналогічно визначаємо
,
.
Тому
.
Представимо
, тоді
,
де
.
Легко обчислити (згідно (6.71)), що
,
.
Тому
6.3.3. Структура фундаментальної системи розв'язків. Метод Ейлера
Розглянемо лінійну систему звичайних диференціальних рівнянь з постійними коефіцієнтами в векторно – матричній формі
. (6.81)
Лінійно незалежні розв'язки, згідно Ейлеру, шукаємо у вигляді
, (6.82)
де
h
– власний вектор ,
– власне значення, тобто
,
. (6.83)
Число
![]()
повинно задовольняти характеристичне
рівняння
. (6.84)
Розглянемо різні випадки:
а)
корені
характеристичного рівняння дійсні і
різні. Тоді
(6.85)
система
n
– лінійно незалежних розвязків,
так як в даному випадку кожному
відповідають лінійно незалежні власні
вектори
;
б)
характеристичне рівняння має пару
комплексно спряжених коренів
![]()
.
Тоді кореню
відповідає власний вектор
.
Це означає, що система (6.81) має комплексний
розвязок
Звідки
,
(6.86)
– два
лінійно незалежні розв’язки, які
відповідають кореням
.
При цьому розгляд кореня
не дає нових лінійно незалежних
розв'язків;
в)
розглянемо випадок кратних коренів.
Нехай
(s<n)
– різні розв'язки характеристичного
рівняння (6.84), тобто
.
Тоді матрицю А можна представити клітками Жордана, тобто знайдеться неособлива матриця S така, що
S-1AS=
,
де
.
Отже,
заміною
прийдемо до системи диференціальних
рівнянь
,
.
Якщо
,
– вектори розмірності
,
то маємо
. (6.87)
Розглянемо одну з підсистем системи (6.87) з матрицею
+
=
.
Фундаментальна матриця для системи (6.87) має вигляд
,
то
знаючи заміну
,
матриця
буде
фундаментальною для даної системи.
Визначимо
.
Але
,
де
– одинична матриця розмірності
,
причому
,
…,
.
Таким чином