Файл: Kylt-nayk-movi-MR-do-SR-Lynchak-2013.doc

По-справжньому широкий простір для розвою в усіх галузях суспільного життя українська мова дістала після 1917 року. На потужній хвилі національного піднесення 1918 р. було створено Українську (згодом – Всеукраїнську) Академію наук (ВУАН), з якою злилося УНТ у Києві. З 1921 р. розпочав роботу Інститут української наукової мови (ІУНМ), що став осередком творення спеціальної термінології. З метою забезпечити нормальне функціонування української мови в усіх сферах управління, освіти, науки й виробництва, ІУНМ підготував і видав низку найрізноманітніших термінологічних словників.

У 20-і роки українською мовою видаються численні наукові записки, збірники, монографії, підручники, що дозволяли забезпечити неперервність і взаємопов’язаність усіх ланок освіти й науки – від початкових шкіл та робітфаків до інститутів ВУАН. Про атмосферу тих років дає уявлення, наприклад, збірник «Українська математична наукова бібліографія (1894-1929)» (Одеса, 1931): «Щодо розподілу наукової продукції на різні мови, то треба сказати, що твердий український курс виявляє свої наслідки тільки в останні роки. Відкидаючи Галичину, де майже вся продукція йшла українською, бачимо на Радянщині перевагу української над російською тільки з 1925 року. У 1928 році російська знову бере гору, але останнього року її зовсім немає. Українські без виїмку були тільки менші центри: Житомир, Кам’янець та Полтава, а почасти Херсон. Із великих центрів найбільш українське обличчя має Київ, дякуючи ВУАН, яка у свої видання не помістила жодної російської статті. Правда, в перших випусках ВУАН маємо більшість чужомовних робіт, але вже з 1926 року цифри перехиляються на бік українщини. На другому місці Харків, який порівняно з Одесою щодо українізації, стоїть дуже позаду (несповна 15%), а немає її зовсім у Дніпропетровську».

Попри видиму наявність такого аналізу, в ньому відбилося прагнення не на словах, а на ділі зробити українську мову, яка «протягом віків придушувалася царизмом і експлуататорськими класами Росії», робочою мовою у сфері найпередовіших досягнень людської думки.

Але згодом... у країні створюється атмосфера нетерпимості, ворожнечі, підозрілості. Один із перших ударів сталінщини було скеровано саме проти політики українізації. Серед сфабрикованих 30-го року масштабних політичних процесів був і процес у справі так званої Спілки визволення України, по якому серед інших визначних представників науки й літератури проходили й майже всі співробітники ІУНМ, звинувачені в «націоналістичному словниковому шкідництві». Призначений громадським звинувачем академік М. Кравчук від участі в спектаклі відмовився, пославшись на стан здоров’я. Це стало однією з причин, через яку всесвітньо відомого математика було репресовано 1938 р. Після ХХ з’їзду партії М. Кравчук був посмертно реабілітований.

Репресії 30-х років завдали українській науці непоправних утрат. Позначилися вони й на термінотворчій роботі, яку в директивному порядку було зведено до простого калькування відповідних російських термінів. Але..., попри небезпеку одного з найпоширеніших тоді звинувачень у «буржуазному націоналізмі», українська мова все ж таки лишалася робочою мовою науки й освіти. З’являються нові періодичні видання (з січня 1939 р. видається журнал «Доповіді АН УРСР», де вміщуються короткі повідомлення про найважливіші досягнення в галузі природних і технічних наук), українською мовою видаються спеціальні монографії й підручники, пишуться й захищаються дисертації, читається більшість вузівських курсів.

Нове піднесення термінотворчої роботи збігається з роками суспільного оновлення в країні після ХХ з’їзду КПРС. Наприкінці 50-х років Термінологічна комісія АН УРСР на чолі з академіком Й. З. Штокалом, до складу якої ввійшли найвидатніші члени республіки, підготувала серію російсько-українських термінологічних словників з різних галузей знань.

Завдання, що постало перед комісією, було чітко окреслене в передмові до словників: «...Одним із актуальних завдань для нашої країни є створення російсько-українських та українсько-російських термінологічних словників. Вони необхідні як науковим працівникам, так і робітникам, інженерам та технікам різних галузей промисловості, трудівникам сільського господарства, діячам культури».

Видані в ті роки словники й досі лишаються, попри їхній поважний вік, найповнішим зведенням української наукової і технічної термінології. Але, на жаль, роботу над ними не пощастило довести до кінця. Зокрема, так і не було видано українсько-російські термінологічні словники. Причиною стало катастрофічне згортання виробленої раніше системи функціонування української мови в науці та освіті в роки 70-і. Аналізуючи взаємодію української науки з духовним життям народу, відомий дослідник І. Дзюба писав: «Загалом високий рівень української науки впливає на інтелектуальний рівень суспільства, на поняттєву сферу нашої духовності, почасти – і на розвиток української мови. Але, на жаль, цей вплив обмежують деякі прикрі обставини, що особливо розвинулися в останні десятиліття й відчутно звузили національно-культурний аспект української науки...».

…Життєво необхідною є така перебудова системи вищої освіти та науки, при якій розвиток науки працював би на ствердження соціального статусу національної мови й культури, а національна мова, в свою чергу, могла б повноцінно обслуговувати найновіші напрями наукового пошуку. Досвід багатьох зарубіжних країн, де на практиці досягнуто гармонійного взаємодоповнення в науці функцій національної та міжнародної мови, стверджує – така перебудова можлива. Досвід наших власних утрат переконує – така перебудова неминуча (за М.Стріхою).

Завдання 3. Доберіть якомога більше означень до наведених слів і словосполучень:

Аналіз теми

Вивчення проблеми

Дані експерименту

Дослідження

Експеримент

Завдання

Інформація

Матеріал

Мета

Питання

Проблема

Спостереження

Завдання 4. Укладіть термінологічний словник з фаху (15 найменувань).

Зразок

Завдання 5. Зробіть бібліографічний запис 10 наукових джерел з фаху (див. зразок).

Завдання 6. Введіть українською мовою у науковий контекст цитати різними способами: а) пряме цитування (речення з прямою мовою); б) непряме цитування (зі вставним словом/словосполученням); в) непряме цитування (у формі складнопідрядного речення). Перевірте відповідність чинним нормам оформлення цитат у сучасній українській мові.

Национальной науки нет, как нет и национальной таблицы умножения.

(А. Чехов)

Главное, что характеризует феномен мышления, – это способность ставить задачу и самопрограммироваться на ее решение, а также способность к обобщению.

( проф. В. Барашенков)

Только наука изменит мир. Наука в широком смысле и как расщеплять атом, и как воспитывать детей ... И взрослых тоже.

(Н. Амосов)

Стремясь познать бесконечное, наука сама конца не имеет, и, будучи всемирной, в действительности неизбежно приобретает народный характер.

(Д. Менделеев)

Чем более наука служит жизни, тем более жизнь обогащает науку.

(Г. Плеханов)

Завдання 7. Користуючись лексико-граматичними засобами, наведеними в таблиці, складіть анотацію фахової наукової статті.

Завдання 8. Укладіть таблицю порівняльної характеристики дискусії, дебатів, диспуту.

Завдання 9. Доберіть 10 прикладів іншомовних термінів (фахового спрямування), що мають українські відповідники. Випишіть зі словників їхні дефініції.

Завдання 10. Перекладіть анотацію з російської мови на українську. Допишіть відсутній елемент анотації.

Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление / В.И.Вернадский. – М.: Наука, 1991. – 271 с.

Книга представляет собой своеобразный итог творческих исканий нашего великого соотечественника академика Владимира Ивановича Вернадского, итог его глубоких размышлений о судьбах научного познания, о взаимоотношениях науки и философии, о будущем человечества.

Детально прослеживая пути и этапы развития научной мысли в различные исторические эпохи, автор подчеркивает неравномерность этого развития. Анализируя идеалистические философские системы не только европейские, но и Древнего востока, он ставит их в один ряд с религией, противопоставляя их научному знанию.
Раскрывая ведущую преобразующую роль науки и социально организованного человеческого труда в настоящем и будущем нашей планеты, подчеркивая все большую независимость власти разума над биосферой, ученый предупреждает, что по мере развития ноосферы эта независимость может быть реализована лишь при условии сохранения неравновесных сил, сложившихся в биосфере.

Завдання 11. Запишіть у таблицю компоненти кожного рівня ораторської майстерності.

Завдання 12. Перекладіть з російської мови на українську типові мовні звороти.

Служить примером; ведущая организация; подводить итоги; подвергать сомнению; оказывать воздействие; производить впечатление; область науки; задавать вопрос; объем знаний; поднимать проблему; принимать решение; в первую очередь; представляет собой попытку.

Завдання 13. Наведіть по три приклади абревіатур фахового спрямування та їх розгорнуті еквіваленти до кожного з зазначених типів.

Завдання 14. Запишіть текст відповідно до пунктуаційних норм. За допомогою трьох-чотирьох речень передайте зміст тексту.

Електронна пошта (E-mail) найсучасніший засіб спілкування зокрема ділового що став не розкішшю а потребою сьогодення. Незважаючи на те що історія E-mail розпочалася на початку 90-х років XX століття для користувачів склалися чіткі правила оформлення та створення електронної сторінки написання та відправлення повідомлень а також утвердилися етикетні вимоги комунікації. Тож аби не здобути слави невігласа кожному службовцеві посадовцеві чи приватній особі стануть у пригоді поради щодо електронного спілкування.

Інтернет це важливий набір комп’ютерних мереж що поєднані одна з одною здебільшого за допомоги телефонних ліній. Це дає змогу організаціям підприємствам установам фірмам та індивідуальним користувачам обмінюватися інформацією в усьому світі.

До складу Інтернету входить всесвітня мережа web за допомоги якої можна ознайомитися з відформатованими документами та малюнками працювати з ними. Більшість web-сторінок пов’язані між собою що сприяє поліпшенню переходу від однієї великої групи відомостей до іншої.

Якщо є потреба зв’язатися з адресатом який перебуває в найвіддаленіших точках світу то зробити це можна за декілька хвилин скориставшись електронною поштою. Можна швидко отримувати чи відправляти повідомлення не потребуючи конверта чи марки. Можна навіть спілкуватися в режимі реального часу незалежно від місця перебування співрозмовника. Підключившись до мережі Інтернет ви можете відкрити власну поштову скриньку чи web-сторінку (3 посіб.).

Завдання 15. Доберіть наукову статтю за Вашим фахом зі збірника наукових праць (зробіть ксерокопію її). Письмово схарактеризуйте за схемою:

• за змістом (власне наукова, науково-популярна, науково-навчальна, науково-методична, науково-публіцистична);

• за кількістю авторів (одноосібна, колективна);

• за галузевим призначенням (педагогічна, психологічна, філософська та ін.);

• за науковим завданням (теоретична, прикладна);

• за функцією (дослідницька, презентаційна, оцінна, комунікативна);

• за способом розкриття теми (оглядова, проблемна, методологічна).

Завдання 16. Перекладіть українською мовою науково-по­пулярний текст. Підкресліть ключові слова, сформулюйте основну тезу тексту і запропонуйте найточніший до нього заголовок. Обґрунтуйте свій вибір.

Человек воспринимает глазами 20% информации, из них 70%-посредством чтения. К 2013 г. объем информации по сравнению с 1990 г. возрастет в 4 раза, к 2040 г. – в 32 раза. Средняя скорость чтения студентов составляет 120-180 слов в минуту, специалистов с высшим образованием – 200-250. Потрясающе быстро читали Ж. Ж. Руссо, Л. Пушкин, Б. Наполеон, О. де Бальзак, Н. Чернышевский, Л. Тол­стой, М. Горький, Р. Роллан, А. Эйнштейн и др. Учеными доказано, что при быстром чтении утом­ляемость глаз меньше, чем при медленном чте­нии. Академик Н. Амосов обоснованно утверж­дал: «Для человеческого организма благоприятен только режим напряжения. Силы при напряжении возрастают».

В XVII веке Никола Гроллье де Сервьера приду­мал машину для ускорения чтения книг: подобие мельничного колеса с подставками для книг вместо лопастей, на которые одновременно помещалось несколько книг, раскрытых на требуемых страницах. Наш мозг обладает высокой избирательной спо­собностью, вот почему читать нужно не слова, а мысли. Кроме того, мозгу присуща догадка, предвосхищение. Для того чтобы правильно прочесть фразу, достаточно видеть по 2-3 буквы из каждо­го слова или верхние/ нижние половинки букв (по О. Козловскому).