Розмірність 1/год використовується в тому випадку, якщо оцінюється ризик загибелі людини (індивідуальний ризик), а розмірність грн./рік – якщо оцінюється ризик втрати матеріальних цінностей або екологічний ризик.

В Україні прийняті критерії ризику приведені табл. 2.1

Таблиця 2.1. Критерії небезпеки

Категорії небезпечних робіт	Критерій небезпеки
	Ризик травмування для 1 людини за рік	Ризик смертельного травматизму для 1 людини за рік
Безпечна	R<5*10-3	R<1*10-4
Відносно безпечна	5*10-3<R<5*10-2	1*10-4<R<1*10-3
Небезпечна	5*10-2<R<5*10-1	1*10-3<R<1*10-2
Особливо небезпечна	R>5*10-1	R>1*10-2

Розрізняють індивідуальний і соціальний ризик.

Індивідуальний ризик характеризує небезпеку певного вигляду для окремого індивідуума.

Соціальний (точніше – груповий) – це ризик для групи людей. Соціальний ризик – це залежність між частотою подій і числом уражених при цьому людей.

Сприйняття ризику і небезпек громадськістю суб'єктивно. Люди різко реагують на події рідкісні, такі, що супроводжуються великим числом одноразових жертв. В той же час часті події, в результаті яких гинуть одиниці або невеликі групи людей, не викликають такого напруженого відношення. Щодня на виробництві гине 40 - 50 чоловік, а в цілому по країні в рік від різних небезпек позбавляються життя більше 1000 чоловік. Але ці відомості менш вражають, чим загибель 5 - 10 чоловік в одній аварії або якому-небудь конфлікті.

Це необхідно мати на увазі при розгляді проблеми прийнятного ризику. Суб'єктивність в оцінці ризику підтверджує необхідність пошуку прийомів і методологій, позбавлених цього недоліку. На думку фахівців, використання ризику як оцінки небезпек є переважним, чим використання традиційних показників.

Як приклад приведемо дані, що характеризують індивідуальний ризик в Україні, табл.2.2.

Таблиця 2.2. Величина індивідуального ризику захворювання, травмування і смертності в результаті дії небезпечних чинників

Вид ризику	Величина ризику
Загальне захворювання	679,7*10-3
Захворювання системи кровообігу	47,5*10-3
Новоутворення	7,76*10-3
Травми, отруєння	47,5*10-3
Травматизм на виробництві	2,6*10-3
Травматизм у вугільній промисловості	28,0*10-3
Травматизм в результаті ДТП	0,756*10-3
Ризик одержати збиток в результаті ЧС	0,06*10-3
Смертність від основних причин	15,39*10-3
Смертність від хвороб кровообігу	9,42*10-3
Смертність від травм, отруєння	1,49*10-3
Смертність на транспорті	0,146*10-3
Травмування на виробництві із смертельним результатом	0,095*10-3

1. Квантифікація ризику і небезпек

Для порівняння ризику і вигод багато фахівців пропонують ввести фінансову міру людського життя. Такий підхід викликає заперечення серед певного кола осіб, які стверджують, що людське життя святе і фінансові операції недопустимі (квантилє – від грецького - «скільки»).

---

Проте на практиці з неминучістю виникає необхідність в такій оцінці саме в цілях безпеки людей, якщо питання ставиться так: "Скільки треба витратити коштів, щоб врятувати людське життя?" По зарубіжних дослідженнях людське життя оцінюється від 650 тис. до 7 млн. дол. США.

Слід зазначити, що процедура визначення ризику вельми приблизна. Можна виділити чотири методичні підходи до визначення ризику:

1. Інженерний, такий, що спирається на статистику, розрахунок частот, імовірнісний аналіз безпеки, побудову дерев небезпеки;

2. Модельний, заснований на побудові моделей дії шкідливих чинників на окрему людину, соціальні, професійні групи і т. п.; ці методи засновані на розрахунках, для яких не завжди є дані;

3. Експертний, коли вірогідність різних подій визначається на основі опиту досвідчених фахівців, тобто експертів;

4. Соціологічний, заснований на опиті населення.

Перераховані методи відображають різні аспекти ризику. Тому застосовувати їх необхідно в комплексі.

2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику

Традиційна техніка безпеки базується на безумовному правилі — забезпечити безпеку, не допустити ніяких аварій. Як показує практика, така концепція неадекватна законам техносфери. Вимога абсолютної безпеки, що підкуповує своєю гуманністю, може обернутися трагедією для людей тому, що забезпечити нульовий ризик в діючих системах неможливо.

Сучасний світ відкинув концепцію абсолютної безпеки і дійшов концепції прийнятного (допустимого ризику), суть якої в прагненні до такої малої безпеки, яку приймає суспільство в даний період часу.

Прийнятний ризик поєднує в собі технічні, економічні, соціальні, політичні аспекти і представляє деякий компроміс між рівнем безпеки і можливостями її досягнення (рис 2.1)

Ризик

1 – Технічний ризик 2 – Соціально – економічний

ризик

3 – Прийнятний

ризик

Витрати

Рис. 2.1. Вибір прийнятного ризику

По-перше, потрібно мати на увазі, що економічні можливості підвищення безпеки технічних систем не безмежні.

Витрачаючи надмірні засоби на підвищення безпеки, можна завдати збитку соціальній сфері, наприклад, погіршити медичну допомогу.

При збільшенні витрат технічний ризик знижується, але росте соціальний. Сумарний ризик має мінімум при певному співвідношенні між інвестиціями в технічну і соціальну сфери. Цю обставину і потрібно враховувати при виборі ризику, з яким суспільство вимушене миритися.

У деяких країнах, наприклад в Голландії, прийнятні ризики встановлені в законодавчому порядку. Максимально прийнятним рівнем індивідуального ризику загибелі звичайно вважається 10^-6 в рік, тобто 1 шанс на 1 мільйон. Нехтує малим вважається індивідуальний ризик загибелі 10^-8 в рік.

3. Оцінка ризику

---

Сьогодні оцінка ризику є єдиним аналітичним інструментом, що дозволяє визначити чинники ризику для здоров'я людини, їх співвідношення і на цій базі обкреслити пріоритети діяльності з мінімізації ризику.

Оцінка ризику — це аналіз походження (виникнення) і масштаби ризику в конкретній ситуації. Модель оцінки ризику включає декілька елементів:

1. Виявлення небезпеки, встановлення джерел і чинників ризику, а так само об'єктів їх потенційної дії, основні форми такої взаємодії.

2. Оцінка схильності, тобто реальної дії чинника ризику на людину і навколишнє середовище.

3. Елемент оцінки ризику пов'язаний з аналізом дії чинників ризику на населення і навколишнє середовище, визначення стійкості людини і екосистеми до дії певного дестабілізуючого чинника.

4. Повна характеристика ризику з використанням якісних і кількісних параметрів.

Завершальна фаза моделі оцінки ризику, характеристика ризику одночасно є першою ланкою процедури управління ризиком.

Учбове питання 2. Системний аналіз безпеки

Системний аналіз – це сукупність методологічних засобів, використовуваних для підготовки обґрунтування рішень до складних проблем безпеки. Система – це сукупність взаємозв'язаних компонентів, взаємодіючих компонентів, які взаємодіють між собою таким чином, при якому досягається певний результат (мета).

Мета системного аналізу безпеки полягає в тому, щоб виявити причини, що впливають на появу небажаних подій (аварій, катастроф, пожеж, травм і т.д.) і розробити попереджувальні заходи, що зменшують вірогідність їх появи.

Вивчення ризику проводиться в три стадії:

Перша стадія: попередній аналіз небезпеки.

Ризик найчастіше пов'язаний з безконтрольним звільненням енергії або витоками токсичних речовин (чинники миттєвої дії). Звичайно одні відділення підприємства представляють більшу небезпеку, ніж інші, тому на самому початку аналізу слід розбити підприємство, для того, щоб виявити такі ділянки виробництва або його компоненти, які є вірогідними джерелами безконтрольних витоків. Тому першим кроком буде:

1. Виявлення джерел небезпеки (наприклад, чи можливі витоки отруйних речовин, вибухи, пожежі і т.д.?);

2. Визначення частин системи (підсистеми), які можуть викликати ці небезпечні стани (хімічні реактори, ємкості і сховища, енергетичні установки і ін.)

Засобами до досягнення розуміння небезпек в системі є інженерний аналіз і детальний розгляд навколишнього середовища, процесу роботи і самого устаткування. При цьому дуже важливо знання ступеня токсичності, правил безпеки, вибухонебезпечних умов, проходження реакцій, корозійних процесів, умов займистості і т.д.

Перелік можливих небезпек є основним інструментом в їх виявленні. Фірма “Боїнг” використовує наступний перелік:

1. Звичайне паливо.

2. Рухове паливо.

3. Вибухові речовини.

4. Заряджені електричні конденсатори.

5. Акумуляторні батареї.

6. Статичні електричні заряди.

7. Ємкості під тиском.

8. Пружинні механізми.

9. Підвісні пристрої.

10. Газогенератори.

11. Електричні генератори.

12. Джерела високочастотного випромінювання.

13. Радіоактивні джерела випромінювання.

14. Падаючі предмети.

15. Катапультовані предмети.

16. Нагрівальні прилади.

17. Насоси, вентилятори.

18. Механізми, що обертаються.

19. Приводні пристрої.

20. Ядерна техніка і т.д.

---

Процеси і умови, що представляють небезпеку:

1. Розгін, гальмування.

2. Забруднення.

3. Корозія.

4. Хімічна реакція (дисипація, заміщення, окислення).

5. Електричні: поразка струмом; опік; непередбачені включення; відмови джерела живлення; електромагнітні поля.

6. Вибухи.

7. Пожежі.

8. Нагрів і охолоджування: висока температура; низька температура; зміна температури.

9. Витоки.

10. Волога: висока вологість; низька вологість.

11. Тиск: високий; низький; швидка зміна.

12. Випромінювання: термічне; електромагнітне; іонізуюче; ультрафіолетове.

13. Механічні удари і т.д.

Звичайно необхідні певні обмеження на аналіз технічних систем і навколишнього середовища. (Наприклад, нераціонально в деталях вивчати параметри ризику, пов'язаного з руйнуванням механізму або пристрою в результаті авіакатастрофи, оскільки це рідкісне явище, проте потрібно передбачати захист від таких рідкісних явищ при аналізі ядерних електростанцій, оскільки це спричиняє собою велику кількість жертв). Тому необхідний наступний крок.

3. Введення обмежень на аналіз ризику (наприклад, потрібно вирішити, чи буде він включати детальне вивчення ризику в результаті диверсій, війни, помилок людей, поразки блискавкою, землетрусів і т.д.).

Таким чином, метою першої стадії аналізу ризику є визначення системи і виявлення у загальних рисах потенційних небезпек.

Друга стадія: виявлення послідовності небезпечних ситуацій.

Друга стадія починається після того, як визначена конфігурація системи і завершений попередній аналіз небезпек. Подальше дослідження проводять за допомогою двох основних аналітичних методів:

1. побудови дерева подій;

2. побудови дерева відмов.

Короткий опис методу дерева відмов або події

Аналіз дерева відмов або подій є найбільш загальним методом, який використовується для представлення логіки відмов технічних систем або небажаних подій. Він являє собою дедуктивний аналіз відмов, який можна описати аналітично. Метод дозволяє визначити небажаний стан системи і потім аналізувати систему з урахуванням навколишніх умов і умов експлуатації для визначення всіх можливих шляхів, по яких може реалізовуватися небажана подія.

Дерево відмов є графічною моделлю різних паралельних і послідовних з'єднань, які приведуть до реалізації передчасного визначення небажаної події. Відмовами – базисними подіями можуть бути події, пов'язані з виходом з ладу елементів системи, помилками персоналу, навколишнім середовищем.

Дерево відмов є математичною вірогідністю моделі системи, яка враховує можливі відмови всіх елементів, що становлять систему, їх взаємозв'язок і взаємозалежність, а також дозволяє розрахувати вірогідність відмов, подій на основі відомих характеристик надійності їх елементів.

Мета використання дерева відмов:

• виявлення шляхів, що приводять до відмови системи;

• вивчення моделі системи;

• вивчення взаємозалежності між відомими елементами;

• визначення вірогідності відмов систем і появи небажаних подій;

• отримання інформації про слабкі місця системи.

---

Н азва дерева відмов

Розробка блоку інформації, яка описує об'єм аналізу

Визначення верхньої події

Визначення системи і її меж

Розробка допусків і її меж

Представлення дерева відмов

Рис. 2.2. Загальні ознаки побудови дерева відмов

Побудову дерева відмов можна розбити на 5 етапів:

1. Визначення верхньої події. Верхня подія дерева відмов є проміжною подією дерева відмов. Верхня подія - це:

   • небажана подія;

   • подія повинна бути конкретною (якщо вона загального характеру, то буде складно);

   • якщо дуже конкретним, то може загубитися інформація, корисна для аналізу;

   • необхідно задавати робочий стан компонентів, що входять в систему.

2. Розробка блоку інформації, яка описує об'єм аналізу, включає:

• визначення меж системи і визначення даних для аналізу;

• експлуатаційну і проектну інформацію, дані з регламенту;

• розрахунок регламентів, ремонту і технічного обслуговування.

  3. Визначення систем і їх меж:

     • може відрізнятися від поняття експлуатації;

     • якщо декілька систем виконують одну функцію безпеки, то треба представляти її як одну систему, тобто система представляється як набір елементів;

     • необхідно чітко визначити межі системи.

4. Допуски і обмеження, які приймаються (оскільки немає повної інформації про всі явища):

   • основа для допусків повинна бути конкретною;

   • обмеження дозволяють визначити об'єм аналізу.

5. Побудова дерева відмов - кінцевий етап аналізу:

• крок за кроком визначаються недоліки системи;

• позначення повинні бути зрозумілими;

• при визначенні набору відмов, окремі відмови повинні відповідати ступеню допусків і обмежень, прийнятих раніше.

Опис дії якого-небудь шкідливого або небезпечного чинника

1. Назвати і стисло охарактеризувати небажану подію, яка можлива як наслідок дії чинника.

2. Назвати і стисло охарактеризувати початкову подію, яка може бути ініціатором дії шкідливого або небезпечного чинника.

3. Назвати події, які можуть впливати на хід подій в час від початкової події до небажаної події.

4. Зробити оцінку інтервалу часу від початкової події до небажаної події.

5. Назвати чинники і обставини, які можуть впливати на хід подій за час від початкової події до небажаної події.

6. Оцінити будь-яким чином зв'язок подій, чинників і обставин за час від початкової події до небажаної події.

7. Назвати можливі заходи і способи, що запобігають дії шкідливого або небезпечного чинника.

8. Назвати можливі заходи, що проводяться людиною в процесі і можливі помилки при цьому.

9. Провести оцінку вірогідності приведених подій.

Основні положення і правила побудови дерева відмов (подій)

Основні принципи і етапи побудови дерева відмов розглянули перші 3 учбові питання. Зараз розглянемо їх конкретніше.

---