ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 31.07.2020
Просмотров: 8978
Скачиваний: 5
обрали спрощену систему оподаткування, за найманих працівників, сума коштів, що спрямовується до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного або фіксованого податків за цих працівників, зараховується в рахунок сплати страхових внесків.
Необхідно зауважити, що законодавство обмежує максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу, сукупного оподаткованого доходу, з яких справляються страхові внески до соціальних фондів1.
За рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування фінансуються: страхові пенсії; страхові допомоги (по безробіттю, по тимчасовій непрацездатності; сім'ям з дітьми; у зв'язку з нещасним випадком на виробництві); різного роду страхові соціальні послуги (санаторно-курортне лікування, медична та соціальна реабілітація тощо).
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування вважається також формою організації здійснення застрахованими особами права на соціальне забезпечення у разі втрати заробітку або інших джерел для існування при настанні страхового випадку. Воно є одним із видів у системі страхових відносин в Україні, що спрямовані на формування, розподіл і використання грошових коштів для захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб і відшкодування їм матеріальної шкоди при настанні страхового випадку. Поряд із цим воно має ряд особливостей, які характеризують його правову природу та істотно відрізняють від цивільно-правового договірного страхування.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування за своїм характером є імперативним. Умови участі у цьому виді страхування застрахованих, страхувальників і страховиків визначаються законом і не можуть бути змінені угодою сторін. Натомість особисте страхування здійснюється на
визначається законом про державний бюджет на поточний рік.
248
______________8.2. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування...
підставі договору страхування, що укладається відповідно до Цивільного кодексу України на умовах, визначених Законом України «Про страхування». Основами законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що всі працівники підлягають соціальному страхуванню і за ухилення від нього встановлена відповідальність, тоді як участь в особистому страхуванні є добровільною.
Відповідним законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються розміри і порядок сплати страхових внесків, а при особистому страхуванні ці та інші умови визначаються договором.
Система страхових випадків, що слугують підставою для здійснення соціальних виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, встановлена спеціальними законами, як і розміри та умови здійснення цих виплат. Зазвичай суми соціальних виплат сумірні із розміром заробітної плати застрахованого.
Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню властива так звана деперсоніфікація страхової суми. Тобто вона не є об'єктом права власності застрахованої особи, а тому у разі її смерті чи ненастання страхового випадку відповідні кошти використовуються іншими учасниками цього виду страхування.
Існує декілька видів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Розрізняють:
1) пенсійне страхування;
2) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
3) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
4) страхування на випадок безробіття;
5) медичне страхування (в Україні воно ще не запроваджене);
6) інші види страхування, передбачені законами України.
249
Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні
8.2.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
Одним із видів соціального страхування є загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Воно покликане акумулювати кошти для здійснення пенсійних виплат. 3-поміж інших видів соціального страхування цьому виду належить визначальна роль у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На сьогодні в Україні проводиться реформа системи пенсійного страхування, що є складовою усієї пенсійної реформи. Завданням реформи пенсійного страхування є створення умов для виплати пенсій у повному розмірі, а також зняття з відповідного страхового фонду виплат, які йому не притаманні.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р.1 систему пенсійного страхування в Україні розподілено на три рівні.
Перший рівень отримав назву — солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування2. Вона базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Другий рівень — накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування3. В основу її побудови покладено принцип накопичення коштів застрахованих осіб у спеціальному Накопичувальному фонді та здійснення фінансування витрат на оплату договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку, передбачених законом.
Третій рівень — це система недержавного пенсійного страхування, що базується на засадах добровільної участі грома-
1 Праця і зарплата. —"2003. — № 32.
1 Далі — солідарна система.
3 Далі — обов'язкова накопичувальна система.
250
8.2.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
дян, роботодавців та їх об'єднань у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами пенсійних виплат на умовах та в порядку, передбачених законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.
Відповідно до зазначеного розподілу пенсійне страхування в нашій державі існує у двох формах:
1) загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (вона властива для солідарної і обов'язкової накопичувальних систем);
2) недержавне добровільне накопичувальне пенсійне страхування.
Громадяни України можуть бути учасниками пенсійного страхування одночасно усіх трьох рівнів та використовувати при цьому обидві форми пенсійного страхування.
Для певних категорій громадян законами України можуть встановлюватися відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення. Це, зокрема, стосується тих осіб, які отримують пенсії у системі державного пенсійного забезпечення за рахунок коштів бюджетів різних рівнів.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за відповідними принципами, визначеними у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Ними є:
— законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
— обов'язковість страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності;
— право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування осіб, які відповідно до цього Закону не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню;
251
Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні
—- заінтересованість кожної працездатної особи у власному матеріальному забезпеченні після виходу на пенсію;
— рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
— диференціація розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу);
— солідарність та субсидування в солідарній системі;
— фінансування видатків на виплату пенсій, надання соціальних послуг за рахунок страхових внесків, бюджетних коштів і коштів цільових фондів;
— спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду для здійснення оплати договорів страхування довічної пенсії і одноразової виплати залежно від розмірів-накопичень застрахованої особи з урахуванням інвестиційного доходу;
— державні гарантії реалізації застрахованими особами, своїх прав, передбачених цим Законом;
— організація управління Пенсійним фондом на основі паритетності представників від застрахованих осіб, роботодавців та держави і на засадах гласності, прозорості та доступності його діяльності;
— обов'язковість фінансування за рахунок коштів Пенсійного фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій та наданням соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом;
— цільове та ефективне використання коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
— відповідальність суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
Основними суб'єктами солідарної системи пенсійного страхування закон називає: застрахованих осіб (а в окремих випадках — членів їхніх сімей та інших осіб), страхуваль-
252
_______________8.2.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
ників, Пенсійний фонд, уповноважений банк, а також підприємства, установи, організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій (далі — організації).
Застрахованими особами у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є ті, що обов'язково підлягають пенсійному страхуванню, та особи, які беруть у ньому добровільну участь.
До застрахованих осіб, які підлягають пенсійному страхуванню, належать:
1) громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності;
2) члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент);
3) фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
До членів сімей фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності, але разом з ним здійснюють підприємницьку діяльність і одержують частину доходу від заняття цією діяльністю; ,.
253
Розділ 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в Україні
4) особи, які забезпечують себе роботою самостійно: займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності;
5) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
6) громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах та організаціях, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
7) особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які одержують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;
8) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України;
9) працівники воєнізованих формувань, особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань зв'язку та інформатизації, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповід-. но до законодавства на постійній основі;
10) особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;
11) особи, які отримують щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на ви-
254
_______________8.2.1. Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
робництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», крім осіб, які одержують виплати у зв'язку зі смертю годувальника, та непрацюючих осіб, які одержують пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;
12) особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства);
13) особи, які відповідно до законів отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
14) один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;