ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 31.07.2020
Просмотров: 8972
Скачиваний: 5
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством; а за періоди починаючи з 1 липня 2000 р. — за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії (Зп) визначається як добуток середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс) та середнього коефіцієнта заробітної плати особи за період її пенсійного страхового стажу. Середній коефіцієнт визначається як частка суми коефіцієнтів за-
303
Розділ 9. Система страхового пенсійного забезпечення___________________
робітної плати (доходу) за кожний місяць (Ск = Кзі + Кз2 + КзЗ + ... + Кзп) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи (К). Тобто, Зп = Зс х (Ск : К).
У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату працівників, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Законом передбачено особливий порядок обчислення заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали при цьому особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбання спеціального торгового патенту тощо).
Законом встановлюються максимальні розміри заробітної плати, з яких обчислюється пенсія. Зокрема, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після 1 січня 2004 р., з яких були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески1;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до 1 січня 2004 р., у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на
'З І січня 2006 р. гранична сума заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески до соціальних страхових фондів, дорівнює десяти розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб (Ст. 90 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»).
304
9.3.1. Пенсії за віком
державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. На місяць у розрахунку на одного працюючого максимальний розмір заробітної плати тоді становив: з 1 липня 1998 р. — 1000 грн1; з 1 березня 2002 р. — 1600 грн2; з 1 травня 2002 р. — 2200 грн3; з 1 червня 2003 р. — 2660 грн4.
За періоди до липня 1998 р., тобто до часу, коли було запроваджено обмеження максимального розміру заробітної плати, — у межах сум, які включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і які не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
9.3.1. Пенсії за віком
Цей вид пенсій є найбільш поширеним видом пенсійного забезпечення за солідарною пенсійною системою. Умовами призначення такої є:
1) досягнення особою загального пенсійного віку: чоловіками — 60 років, жінками — 55 років;
2) наявність загального пенсійного страхового стажу не менше п'яти років.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено два варіанти обчислення розміру пенсії за віком, з яких особа може обирати найбільш вигідний для себе.
За першим варіантом розмір пенсії (П) обчислюється як добуток заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої нараховується пенсія (у гривнях) та коефіцієнту страхового стажу застрахованої особи (Кс). Тобто формула виглядає таким чином: П = Зп х Кс.
1 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 р. .№ 1064.
2 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2001 р. № 225.
3 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 494.
4 Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 605.
305
Розділ 9. Система страхового пенсійного забезпечення___________________
Другий варіант передбачає обчислення пенсії за двоскладовою формулою. У цьому разі пенсія поділяється на дві частини. Одна частина пенсії, яка припадає на період стажу до 1 січня 2004 р., визначатиметься за нормами та правилами, встановленими Законом України «Про пенсійне забезпечення», і з обмеженням пенсії максимальним розміром, який діяв на момент набуття чинності зазначеним законом. Друга частина пенсії, яка припадає на період страхового стажу після набуття чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обчислюється за формулою, що застосовується варіантом першим, без обмеження максимального розміру пенсії.
Частина пенсії, обчислена за період страхового стажу до 1 січня 2004 р., передбачає індексацію відповідно до визначеного порядку індексації розмірів пенсій та етапів такої індексації за період до моменту фактичного виходу на пенсію і підсумована з другою частиною пенсії, обчисленою за період страхового стажу після 1 січня 2004 р. Обидві частини пенсії за віком виплачуватимуться застрахованій особі однією сумою.
Необхідно зазначити, що відсутність обмежень максимального розміру пенсії за солідарною системою пенсійного забезпечення є дещо умовною. Адже національне законодавство використовує метод так званого непрямого обмеження максимально { можливого розміру пенсії в рамках державної пенсійної програми. Зокрема передбачено, що розмір пенсії в системі державного обов'язкового пенсійного страхування обчислюється в межах встановленої законодавством максимальної величини , заробітної плати (доходу), з якої фактично були обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду.
Обмеження максимального розміру пенсії існують майже у всіх розвинених зарубіжних державах. Так, скажімо, в Німеччині законодавчо визначений максимум заробітку, з якого стягуються страхові внески на пенсійне забезпечення; у Франції внески стягуються з усієї зарплати, але в розрахунок величини пенсії потрапляє лише певна її частина.
306
9.3.2. Умови призначення та виплати пенсі в разі інвалідності
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено також мінімальний розмір пенсій.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до закону, але не більше ніж 1 % мінімального розміру пенсії за віком.
За наявності страхового стажу меншої тривалості пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімальної пенсії за віком.
Особі, яка набула права на пенсію за віком, але після досягнення загального пенсійного віку виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього терміну, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, за кожний повний рік страхового стажу після досягнення загального пенсійного віку. Так, за один рік, відпрацьований після досягнення пенсійного віку, пенсія збільшується на 3 %; за два — 6,71 %; за три — 11,83 %; за чотири — 18,54 %; за п'ять — 27,07 %; за шість — 36,46 %; за сім — 46,85 %; за вісім — 58,43 %; за дев'ять — 71,19 %; за десять — 85,32 % . При цьому підвищення розміру пенсії за неповний рік пенсійного страхового стажу не здійснюється.
9.3.2. Умови призначення та виплати пенсії в разі інвалідності
На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначається та виплачується лише пенсія в разі інвалідності внаслідок загального захворювання. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначаєть-
307
|
Розділ 9. Система страхового пенсійного забезпечення ся у відповідності із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та виплачується за рахунок Фонду загальнообов'язкового соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. Існує дві основні умови для призначення пенсії в разі інвалідності. Це: — засвідчений у встановленому порядку факт інвалідності особи. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом ме-дико-соціальної експертизи (МСЕК) згідно із законодавством; — наявність пенсійного страхового стажу. Особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію в разі інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності: до досягнення особою 23 років — 2 роки; від 24 років до досягнення особою 26 років — 3 роки; від 27 років до досягнення особою 31 року — 4 роки; для осіб 32 років і старших — 5 років. Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу. Пенсія в разі інвалідності призначається у відсотках до пенсії за віком, і її розмір залежить від групи інвалідності. Зокрема, інвалідам І групи пенсія нараховується у розмірі 100 % пенсії за віком, інвалідам II групи — 90 % пенсії за віком, а інвалідам III групи — 50 % пенсії за віком. Пенсія в разі інвалідності призначається на весь термін встановлення інвалідності. Інвалідам, які досягли пенсійного віку за солідарною системою (чоловіки — 60 років; жінки — 55 років), такі пенсії призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів і, відповідно, нове призначення пенсії може відбуватися тільки за їх заявою. У разі зміни групи інвалідності пенсія у новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. Якщо особа визнана інвалідом нижчої групи, пенсія виплачується за по- 308 9.3.3. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника передньою групою до кінця місяця, в якому змінено групу інвалідності. У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, на який встановлено інвалідність. Якщо особа не з'явилася в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у визначений для цього термін, виплата пенсії в разі інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому вона мала з'явитися на повторний огляд. Виплата такої пенсії відновлюється з того дня, з якого припинено виплату, якщо: 1) термін повторного огляду медико-соціальної експертизи інвалідом пропущено з поважних причин; 2) особа визнана інвалідом повторно; 3) орган медико-соціальної експертизи визнає особу інвалідом і за пропущений період; 4) до дня повторного огляду особи минуло не більш трьох років. При цьому, якщо під час повторного огляду інваліда переведено на іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), пенсія за зазначений період виплачується за попередньою групою інвалідності. Виплата раніше призначеної пенсії поновлюється з дня встановлення інвалідності за умови, якщо: 1) виплату пенсії було припинено у зв'язку з відновленням здоров'я інваліда; 2) інвалід не отримував пенсії внаслідок нез'явлення на повторний огляд без поважних причин; 3) особу знову визнали інвалідом; 4) після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. Якщо ж з моменту припинення виплати пенсії минуло понад п'ять років, вона призначається знову на загальних засадах. 9.3.3. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» призначається та виплачується лише пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'яз- 309 |
Розділ 9. Система страхового пенсійного забезпечення
кове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та виплачуються за рахунок Фонду загальнообов'язкового соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.
Умовами призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника є: 1) належно підтверджена смерть годувальника, визнання його у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим; 2) наявність у годувальника на день смерті законодавчо визначеного пенсійного страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії в разі інвалідності. У випадку смерті пенсіонера або осіб, які отримали інвалідність чи померли в період проходження строкової служби, пенсія призначається незалежно від тривалості страхового стажу.
Пенсія в разі втрати годувальника призначається:
1. Чоловікові (дружині), батькові, матері померлого годувальника, якщо вони є інвалідами чи досягли загального пенсійного віку. Цим особам пенсія призначається, якщо вони: були на повному утриманні померлого; одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Якщо вони не були на утриманні померлого, але у зв'язку ; з його смертю втратили джерело засобів до існування, що 1 встановлюється у судовому порядку, то їм теж може бути І призначено пенсію. І
2. Дітям померлого годувальника (у тому числі тим, які І народились не пізніше 10 місяців з дня його смерті), якщо їм І не виповнилося 18 років або незалежно від віку, якщо вони І стали інвалідами до 18 років. !
Пенсію призначають незалежно від того, чи були діти на І утриманні померлого годувальника. Право на пенсію збе- і рігається і в разі усиновлення дітей померлого годувальника. І Усиновлені діти мають право на пенсію нарівні з рідними. І Пасинок (падчерка) мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків, тг
310
9.3.3. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника^
3. Дітям померлого, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І-ІУ рівнів акредитації та в професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення ними навчальних закладів та досягнення ними 23 років. Пенсію призначають незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого.
4. Дітям-сиротам (у яких померли обоє з батьків) — до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні. Пенсію призначають незважаючи на те, були вони на утриманні обох чи лише одного з померлих батьків.
5. Чоловікові (дружині), а в разі їх відсутності — одному з батьків, брату чи сестрі, дідусеві чи бабусі померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років. Пенсія призначається, якщо зазначені особи були на повному утриманні померлого годувальника або одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.