Файл: методичка (філософія права).doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 13.08.2020

Просмотров: 1352

Скачиваний: 4

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

ББК 67.0

УДК 340.12


Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту права і психології НУ «Львівська політехніка»

(протокол 2 від «5» травня 2011 р.).





Рецензенти:

Макарчук В.С., доктор юридичних наук, професор.

Гарасимів Т.З., доктор юридичних наук, доцент.



Сливка С.С., Романова А.С.

Філософія права: методичні матеріали для студентів. - Львів:

Інститут права та психології НУ «Львівська політехніка», 2011. - 97 с.





ББК 67.0 УДК 340.12


© Сливка С.С., Романова А.С., 2011

© Інститут права та психології НУ «Львівська політехніка», 2011

І. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

АНОТАЦІЯ

Навчальна дисципліна «Філософія права» викладається студен­там випускних курсів. Навчальна програма навчальної дисципліни дає їм змогу узагальнити знання з теорії держави і права, історії держави і права, галузей права, філософії; засвоїти основні положення методоло­гії філософії права і держави, гносеології філософії права, онтології та деонтології природного права, аксіології та акмеології українського національного духу позитивного права.

Метою вивчення навчальної дисципліни є:

опанування студентами науковою методологією пізнання і ро­зуміння філософії права як особливої складової юридичних навчаль­них дисциплін;

становлення юриста з вищою освітою освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст» та закріплення у нього узагальнених знань позитивного права з розумінням високих вимог до професійної діяльності, які необхідні для юриста-практика;

формування у фахівця-юриста свідомості як важливої складової української національної свідомості та загальної культури спеціаліста, уміння застосовувати набутті знання для розуміння сучасних процесів життя суспільства.

Завдання вивчення дисципліни

Студенти повинні знати:

на понятійному рівні основні тенденції розвитку філософії пра­ва, її класичні і неокласичні методологічні концепції філософії права, існуючі наукові теорії щодо спірних питань філософії права; об'єкт, предмет, принципи та функції філософії права, природно-правові яви­ща, співвідношення позитивно-правових норм з природно-правовими;

на фундаментальному рівні зміст філософії права, методологіч­ні детермінанти філософії права, гносеологічні аспекти філософії, фі­лософії права, основні парадигми природно-правових норм та природ­ного права, дію природного права в суспільному житті, визначальні філософські атрибути позитивного права;

на практично-творчому рівні вимоги, які ставляться до юриста-практика у сфері використання норм природного права у професійній діяльності.

Студенти повинні вміти:

на репродуктивному рівні реалізувати метафізичні, філософсь­ко-правові парадигми у практичній діяльності юриста;

на евристичному (алгоритмічному) рівні формувати власні ме­тодологічні моделі професійної діяльності юриста;


на творчому рівні застосовувати набуті знання у підвищенні ефективності професійної діяльності, оцінці суспільних процесів в Україні і світі, самостійно здійснювати філософський аналіз основних галузей права, аналізувати і оцінювати філософсько-правові концепції.

Місце навчальної дисципліни в навчальному процесі

«Філософія права» має структурно-логічні зв'язки з навчальни­ми дисциплінами «Філософія», «Загальна теорія держави та права», «Історія держави та права України», «Юридична деонтологія», «Кон­ституційне право», «Цивільне право», «Адміністративне право», «Кри­мінальне право», «Кримінальний процес», «Криміналістика» та ін.

Структура навчальної дисципліни

«Філософія права» складається із загальної та особливої частин, що відповідають відповідно першому і другому модулям. У загальній частині висвітлюються методологія філософії права і держави, гносеологія філосо­фії права, онтологія та деонтологія природного права; в особливій - аксіо­логія та акмеологія українського національного духу позитивного права.

Процес вивчення студентами навчальної дисципліни «Філософія права» передбачає різноманітні форми навчання: лекції, семінарські заняття, консультації, самостійну роботу, написання рефератів, індивідуальні навчально-дослідні завдання.

Семінарські заняття проводяться з основних найважливіших тем навчальної дисципліни. На основі активної форми навчання закрі­плюється теоретичний матеріал, навички та вміння, формулюється культурологічна світоглядна позиція майбутнього юриста.

Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надати допомогу у вивченні запропонованої літератури, пошуку відповідей на проблемні питання навчальної дисципліни, оволодінні практичними завданнями курсу.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання виконується студен­том самостійно під консультативним керівництвом викладача за тема­тикою робочої навчальної програми дисципліни. Керівник видає сту­денту завдання, надає консультації при його виконанні, контролює самостійність його виконання студентом.

Примітки:

  1. Критерії успішності навчання та засоби її діагностики визначають­ся на основі Положення про кредитно-модульну систему організації навчаль­ного процесу в інституті права і психології НУ «Львівська Політехніка».

  2. Інформаційний обсяг дисципліни і конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми підсумкового контролю визначені у на­вчальному плані.

  3. Тематичний план дисципліни на навчальний рік затверджується на засіданні кафедри.

  4. Завдання для семінарських занять і самостійної роботи, індивідуа­льні завдання та контрольні питання (питання для самоконтролю) додаються.


МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ'ЯЗКИ

Навчальна дисципліна «Філософія права» пов'язана з іншими дисциплінами, які викладаються в інституті. Зокрема:




п/п

Назва суміжної навчальної дисципліни

Тема обговорення

Пропозиції щодо вирішення проблеми

1.

Філософія

Онтологія

Гносеологія

Аксіологія

Синергетика

Герменевтика

Феноменологія

Використання поняття онтології. Використання поняття гносеології.

Використання поняття аксіології.

Деталізація основних понять

синергетики.

Використання поняття

герменевтики.

Використання поняття

феноменології.

2.

Загальна теорія держави і права

Методологія права Предмет теорії права Принципи права Функції права Прецедент у праві

Деталізація у філософському вимірі Використання у визначенні предмета філософії права. Використання у формуванні принципів філософії права. Використання у формуванні функцій філософії права Деталізація у філософському вимірі

3.

Історія держави і права України

Періодизація історико-правових процесів. Джерела права України

Використання у дослідженні природного права. Використання у визначенні джерел філософії права.

4.

Юридична деонтологія

Онтологія людини у

Всесвіті

Триєдина

антропологічна будова людини

Свобідна воля людини Деонтологія позитивного права людини

Культурологія права

Використання у розкритті змісту антропології права. Використання у розкритті змісту тенденцій методології філософії права

Використання у розкритті змісту ментальні атрибути позитивного права.

використання у розкритті змісту позитивного права.

5.

Конституційне право

Предмет

конституційного права Влада і правління, законодавча, виконавча судова влада

Використання у формуванні поняття філософії конституційного права, використання у розкритті змісту (філософії влади і правління. Використання у розкритті змісту філософії законодавчої, виконавчої і судової влади.


6.

Цивільне право

Предмет цивільного права людини Приватність у цивільному праві Правочин у цивільному праві

Використання у формуванні поняття філософії цивільного права.

Використання у формуванні поняття філософії приватності. Використання у формуванні поняття філософії правочину.

7.

Адміністративне право

Місцеве самоврядування

Предмет

адміністративного права

Владне управління Правопорядок у громадських місцях

Предмет місцевого

самоврядування

Сталий розвиток

суспільства

Види самоврядування


Використання у формуванні поняття філософії адміністративного права. Використання у понятті філософії влади і управління. Використання у визначенні громадського місця у Всесвіті. Використання у формуванні поняття філософії місцевого самоврядування. Використання у формуванні поняття філософії сталого розвитку суспільства. Здійснити філософський аналіз.


Кримінальне право

Предмет кримінального права

Поняття злочину. Склад злочину

Використання у формуванні поняття філософії кримінального права.

Використання у формуванні поняття злоучинку і складу злоучинку.


Кримінальний

процес і криміналістика

Предмет кримінального процесу

Місце події і місце злочину Дактилоскопія Габітологія

Використання у формуванні поняття філософії кримінального процесу і криміналістики. Використання у формуванні

філософії місця події і місця злочину.

Використання у визначенні структурної антропології. Використання у визначенні природно-правової характеристики габітології.



ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Вступ.

Предмет філософії права. Загальна та особлива частини навчальної дисципліни «Філософія права». Мета і завдання філософії права.

Філософія права та юридична методологія. Методологія філософії права і держави. Поняття правової антропології. Гносеологія філософії права. Онтологія та деонтологія природного права. Аксіологія національного духу позитивного права.

З а г а л ь н а ч а с т и н а

Розділ I. Методологія філософії права і держави

Тема 1. Методологічні детермінанти філософії права

Поняття методологічних засад, їх поява і причини змін. Обґрунтування наукових понять, світоглядні установки, методи, підходи, прийоми, засоби, методика.

Методологія науки філософії права. Методологічні конструкти філософії права. Методологія юридичної діяльності як інтегральне явище та її роль у професійному становленні юриста. Нелінійне фор­мування методології філософії права і наукової культури дослідника-юриста. Метод як шлях і процедура наукового дослідження.

Тема 2. Методологічні домінанти антропології права

Онтологія людини у Всесвіті. Таємниця світу і людини. Мето­дологічно-правовий вимір онтології людини. Правові феномени люди­ни: тіло, душа, дух, розум, мовлення, свобідна воля. Багатовимірність поведінки людини у природно-правовому просторі. Культурологічна діяльність людини - міра всіх речей. Антропологія права та антропні властивості права.

Право у людині. Людина у праві. Правові процеси олюднення людини. Формування методологічних домінант антропології права.

Тема 3. Методологічно-правові тенденції свобідної волі людини

Метафізичне поняття волі і свободи людини. «Утеча від свобо­ди». Поняття свобідної волі людини. Свобідна воля людини у природно-правовому просторі та у правовому полі. Внутрішні і зовнішні ас­пекти свобідної волі людини. Свавілля людини у методологічному виборі.

Захист свобідної болі у природному та позитивному праві. На­сильство і обмеження свобідної волі у позитивному праві. Недопу­щення впливу свобідної волі на зміни у природному праві.

Тема 4. Методологічні постулати держави

Онтологія держави. Двоаспектна мета держави. Матеріальні і духовні виміри постулатів держави.

Методологічна мета держави. Методологічні засади держави. Менеджерська діяльність влади у впровадженні методологічних тех­нологій держави.

Розділ II. Гносеологія філософії права

Тема 1. Гносеологічні інтенції філософії права

Поняття гносеології та епістемології. Класична й некласична філософія права. Суб'єктоцентриська й наукоцентриська філософія права. Посткритицизм й фундаменталізм у філософії права. Відмова від наукоцентризму філософії права у XXI ст. Метафізичність, натура­лізація та антропологізація гносеології філософії права.



Тема 2. Гештальтне обґрунтування предмета філософії права

Поняття гештальта. Пізнання гештальт-якостей. Правовий

акорд.

Проблема визначення об'єкта дослідження. Репрезентація об'єк­та у формі предмета. Суперечності виду об'єкт-суб'єкт.

Чотири підходи до вивчення предмета філософії права. Гешта-льтний підхід до вивчення предмета філософії права. Вчення про дух права. Об'єкт та предмет філософії права через призму абсолютного духу природного права як гештальт та гармонія Всесвіту.


Тема 3. Динамічна єдність принципів філософії права

Поняття принципу в науці. Відмінність принципу від методоло­гічної установки, властивостей та ознак. Принципи буття і принципи пізнання. Онтологічні принципи права. Онтологічні принципи філосо­фії права. Гносеологічні принципи філософії права. Зміст єдності принципів філософії права.


Тема 4. Система онтологічних функцій права

Абсолютні і відносні функції. Субстанційність функцій людини.

Правовідносини як детермінанта функції права. Поняття функції позитивного права. Класифікація функцій позитивного права. Підфун­кції позитивного права. Властивості функцій позитивного права. Пра­во і держава. Право і закон.

Поняття правосвідомості. Право і правосвідомість. Струк­тура правосвідомості: правова онтологія, правова аксіологія, пра­вова праксеологія. Види правосвідомості. Правосвідомість як основа моносубстанційної структури онтологічних функцій права. Полісубс-танційні структури онтологічних функцій права. Види онтологічних функцій галузей приватного права і галузей публічного права.


Тема 5. Імперативність функцій філософії права

Антропологічний вимір функцій філософії права. Загальнонаукові функції філософії права. Спеціальні функції філософії права. Від­мінність функцій від мети і завдання.


Розділ III. Онтологія та деонтологія природного права

Тема 1. Метафізичні парадигми природного права

Природне право як філософсько-правова проблема. Теорія природного права Станіслава Оріховського (1513-1566 рр.) та Гуго Гроція (1583-1645 рр.). Природне право як зразок, мета і критерії по­зитивного права. Поняття природно-правової справедливості.

Розуміння природного права у доантичний і античний часи (ре­лігійний зміст), в епоху Відродження (релігійний зміст, закони приро­ди як система норм) та за Нового часу (моральний зміст, права люди­ни). Роль позитивізму у розумінні природного права.

Поняття Всесвіту, мікровсесвіту та їх взаємозв'язок як гармонія. Можливість існування надприродного права.

Природне право як система норм. Природне право як система норм у вузькому розумінні. Наукові здобутки Давнього Сходу. При­рода, людський розум - джерело ідей природного права. Антропологі­чний характер теорій. Природне право як система норм у широкому розумінні. Метафізичні духовно-моральні чесноти. Трансцендентне обґрунтування підтримання онтологічних принципів світопорядку. Феномен гармонійного самозбереження у Всесвіті.