Зміст

Вступ	3
Розділ І. Теоретико-методичні основи дослідження аналізу собівартості виробництва продукції рослинництва…………………….	5
1.1 Економічна сутність, види і значення собівартості продукції та її особливості в галузі рослинництва………………………………………….	5
1.2 Зарубіжний досвід виробництва продукції рослинництва……………..	10
1.3 Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу собівартості виробництва продукції рослинництва……………………………………….	17
1.4 Методичні підходи до аналізу собівартості виробництва продукції рослинництва……………………………………………………………….....	19
Розділ ІІ. Організаційно – економічна характеристика підприємства.	33
2.1 Природні та економічні умови розташування підприємства………….	33
2.2 Розміри підприємства,його спеціалізація та оцінка виробничих ресурсів………………………………………………………………………...	36
2.3 Аналіз основних показників рівня господарської діяльності………….	42
Розділ ІІІ. Аналіз собівартості виробництва продукції рослинництва.	45
3.1 Аналіз динаміки і виконання плану собівартості продукції…………..	45
3.2 Оцінка витрат виробництва за статтями та впливу факторів на формування собівартості……………………………………………………..	48
3.3 Обгрунтування шляхів і резервів зниження собівартості продукції рослинництва………………………………………………………………….	52
Висновки і пропозиції……………………………………………………….	57
Список використаної літератури………………………………………….	59
Додатки………………………………………………………………………..	61

Вступ

У кожній державі, у будь – якому суспільстві рослинницька галузь є життєво необхідною галуззю народного господарства, оскільки зачіпає інтереси буквально кожної людини. Адже нині понад 50% фонду споживання формуються за рахунок продукції рослинницької галузі. Тому виробництво її є найпершою умовою існування людства.

Однак для України, яка стала на шлях ринкової економіки рослинницька галузь має особливо велике значення тому, що вона є однією з найбільших галузей народного господарства.

За нових ринкових умов господарювання всі підприємства здобули повну оперативну самостійність у виборі того, якої і скільки випускати продукції, з яким співпрацювати, кому продавати свої вироби, як організовувати і планувати всі виробничі процеси.

Правильно вибрана стратегія виробництва і належні обсяги випуску продукції забезпечують бажаний обсяг реалізації і відповідні прибутки. Тому виробничу діяльність підприємства жорстко зумовлено загальною економічною ситуацією, галузевими пропорціями і платоспроможним попитом населення.

---

Проте на сьогоднішній день ця галузь перебуває у досить важкому стані, є низько прибутковою і невисоко рентабельною. Виробники працюють в умовах ризику і невизначеності, що і спричиняє суттєвий вплив на результати господарювання. Негативний вплив на цю галузь спричиняє і стан її потенціалу, а також різні природно – кліматичні умови.

Ось чому аналіз ефективності виробництва галузей рослинництва є досить актуальною проблемою сьогодення.[3]

Для детальнішого ознайомлення з поставленими питаннями було проведено аналіз діяльності сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Богуславщина”.

Таким чином основною метою даної курсової роботи є проведення аналізу витрат виробництва і собівартості продукції рослинництва, а саме: вивчити фактори, що впливають на рівень динаміки продукції рослинництва, структуру витрат на виробництво продукції.

Завдання:

1. Дослідження динаміки собівартості виробництва продукції рослинництва;

2. Встановлення впливу на зміну собівартості одиниці продукції основних факторів;

3. Аналіз структури витрат виробництва і собівартості продукції в господарстві;

4. Оцінка економічної ефективності використання виробничого потенціалу на підприємстві;

5. Виявлення шляхів і резервів зниження собівартості продукції рослинництва в підприємстві.

В якості об'єкту дослідження ми взяли ТОВ "Агро-Богуславщини" Богуславського району Київської області. Інформаційним джерелом для написання курсової роботи виступають річні звіти за 2008, 2009, 2010 роки, матеріали статистичної звітності та економічний паспорт ТОВ "Агро-Богуславщина" Богуславського району Київської області.

В даній курсовій роботі використовувались логічні способи: прийоми порівняння, абсолютні та відносні величини, середніх величин, індекси.

За допомогою метода ланцюгових підстановок розраховувався вплив факторів на собівартість продукції.

Розділ І. Теоретико-методичні основи дослідження аналізу виробництва та реалізації продукції рослинництва.

1.1 Економічна сутність, види і значення собівартості продукції та її особливості в галузі рослинництва.

Обчислення собівартості продукції в сільському господарстві необхідне для планування і аналізу господарської діяльності; визначення рентабельності рослинництва і тваринництва; раціонального розміщення і спеціалізації сільськогосподарського виробництва по районах і зонах; встановлення державних закупівельних і договірних цін на продукцію. У собівартості відбивається ступінь використання земельних угідь, трудових ресурсів, основних і оборотних фондів, рівень господарювання.

Собівартість продукції містить різні за економічним змістом і виробничим призначенням затрати. Правильна їх класифікація має велике значення у плануванні, аналізі та обліку собівартості.

---

Затрати за їх значенням у виробництві продукції поділяються на основні, що безпосередньо пов’язані із здійсненням технологічних процесів у рослинництві та тваринництві, та затрати по організації виробництва і управлінню.

До основних належать:

1. затрати на оплату праці працівників, зайнятих безпосередньо виробництвом продукції;

2. вартість спожитих насіння, посадкового матеріалу, кормів, добрив, засобів захисту рослин і тварин;

3. затрати на оплату робіт і послуг сторонніх організацій;

4. на утримання основних засобів (амортизація, поточний ремонт, пальне і мастила, електроенергія, паливо);

5. страхові платежі;

6. втрати від загибелі худоби;

7. інші затрати.[20]

Затрати по організації виробництва і управлінню поділяються на загально виробничі (галузеві) та загальногосподарські.

Загальновиробничі - це затрати на оплату праці спеціалістів, бригадирів, завідуючих фермами, обліковців, сторожів, які обслуговують ту чи іншу галузь; охорону праці та техніку безпеки; утримання бригадних (фермерських) дворів, польових станів, кормоцехів, ветеринарних лікарень, легкового транспорту і виїзних коней; знос малоцінних предметів праці тощо.

Загальногосподарські - це затрати на основну і додаткову оплату праці адміністративно-управлінського персоналу, сторожів загальногосподарських об’єктів; утримання центральної садиби, комор загального призначення, шляхів, мостів, ліній зв'язку; оплату відряджень; канцелярські, поштові, телефонні та інші витрати по управлінню; невиробничі затрати (збитки від втрат продукції, пені, штрафи, судові витрати тощо).[20]

Основні затрати за способом включення в собівартість продукції поділяються на плямі та непрямі .

Прямі затрати - це ті, що безпосередньо віднесені на певні культури, статево вікові групи худоби та птиці відповідно до облікових документів. До їх складу входить переважна більшість основних затрат, наприклад, у рослинництві - заробітна плата з відрахуваннями на соціальне страхування і забезпечення; вартість насіння, добрив, пального і мастила, спецодягу, послуги автотранспорту. Такі затрати, як амортизація і поточний ремонт тракторів, сільськогосподарських машин, комор, розподіляються розрахунковим шляхом і вважаються непрямими.

До непрямих належать такі, що пов’язані з виробництвом кількох видів продукції, і не можуть бути віднесенні безпосередньо на один продукт. Сюди входять загальновиробничі та загальногосподарські затрати і деякі основні. Так, у рослинництві загальновиробничі затрати розподіляють між культурами пропорційно до суми прямих затрат без вартості насіння, що віднесені на дану культуру. У тваринництві їх розподіляють пропорційно до суми прямих затрат без вартості кормів і відносять на певну статево-вікову групу тварин. Загальногосподарські затрати відносять на галузі рослинництва, тваринництва і промислового виробництва пропорційно до прямих затрат без вартості насіння, кормів, сировини та матеріалів.[10]

---

В основі групування витрат, що формують собівартість продукції, лежать такі ознаки:

1. Ступінь однорідності витрат

Всі витрати за цією ознакою поділяються на:

Одноелементні (прості) - сировина і матеріали, заробітна плата тощо; ці витрати мають єдиний економічний зміст;

Комплексні - різнорідні за своїм складом і охоплюють декілька елементів витрат, їх ще називають непрямими (загально виробничі та адміністративні витрати, втрати від браку).

2.Зв’язок з обсягом виробництва

Витрати поділяються на:

Постійні (їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах; до них належать витрати на утримання і експлуатацію будівель та споруд, управління).

В складі постійних розрізняють умовно-постійні витрати які неістотно змінюються при зміні обсягу виробництва:

Змінні - загальна сума витрат за певний час залежить від обсягу виробництва продукції; поділяються на:

Пропорційні - змінюються прямо пропорційно до зміни обсягів виробництва - сировина, матеріали, комплектуючої, відрядна заробітна плата;

Непропорційні - поділяються на прогресуючі і дегресуючі.[3]

Відповідно до Типового положення №473 від 26.04.1996р. витрати, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), групуються за такими економічними елементами:

1. матеріальні витрати;

2. витрати на оплату праці;

3. відрахування на соціальні заходи;

4. амортизація основних засобів і нематеріальних активів;

5. інші витрати.

Це групування є ідентичним для всіх галузей промисловості незалежно від форм власності та організаційно-правових форм.

Матеріальні витрати:

• сировина і матеріали (куплені);

• комплектуючі вироби і напівфабрикати;

• роботи і послуга виробничого характеру;

• природна сировина (геологорозвідка, мінеральна сировина);

• паливо та енергія;

• тара;

• повернені відходи

Витрати на оплату праці:

• основна заробітна плата;

• додаткова заробітна плата;

• інші заохочувальні та компенсаційні виплати

Відрахування на соціальні заходи:

• збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, а також на додаткове пенсійне страхування ;

• збір до Фонду соціального страхування, включаючи відрахування на обов’язкове медичне страхування;

• збір на обов’язкове страхування в разі безробіття

Амортизація основних фондів:

• амортизаційні відрахування на повне оновлення основних фондів

Інші витрати:

• плата за кредит;

• відрядження;

• послуги зв'язку;

• реклама;

• збут.

Види собівартості в залежності від часу формування затрат:

• Планова

• Фактична

• Нормативна

• Кошторисна

В залежності від місця формування затрат:

• Цехова

• Виробнича

• Повна

В залежності від тривалості розрахункового періоду:

• Місячна

• Квартальна

• Річна

За складом продукції:

• Собівартість товарної продукції

• Валової продукції

• Реалізованої продукції

• Незавершеного виробництва

---

У промисловості розрізняють:

Індивідуальна собівартість

Галузева собівартість [17]

Ослбливістю собівартості продукції рослинництва є те, що собівартість одиниці продукції можна розрахувати тільки по завершенню технологічного циклу, що найчастіше буває в кінці року. Рівень собівартості продукції рослинництва залежить від двох комплексних факторів – виходу продукції і витрат на виробництво. Тому збільшення виходу продукції і економне в межах норм і нормативів, витрачання праці, матеріалів і коштів забезпечують зниження собівартості одиниці продукції.[18]

1.2 Зарубіжний досвід виробництва продукції рослинництва.

На сьогоднішній день сільське господарство України знаходиться у кризовому стані, тому потрібно розробити систему заходів для виходу галузі з кризи. Цими заходами має бути передбачено:

1)Виявлення та подолання причин, які призвели до кризи;

2)Створення умов для нормального економічного зростання сільського господарства України.

Щоб не допустити помилок при проведенні аграрної реформи в країні, важливо ґрунтовно вивчити та врахувати вже набутий досвід функціонування аграрного сектора в країнах з розвинутою ринковою економікою, які до функціонування існуючої системи ефективного ведення сільськогосподарського виробництва йшли не один десяток років.

Досягнення стабільності в економіці ще не є гарантом різкого зростання ефективності виробництва продукції рослинництва, але це є базис для створення механізму задоволення інтересів товаровиробників, що в кінцевому підсумку сприяє ефективному функціонуванню аграрного сектора економіки.[12]

Ознайомившись з розвитком сільськогосподарського виробництва в різних країнах можна виділити основні його тенденції розвитку, що призвели до отримання позитивних результатів:

• Створення різноманітних форм власності;

• Наявність землі та її економічна оцінка;

• Збільшення виробництва основних сільськогосподарських культур;

• Запровадження технологій виробництва культур направлених на зниження витрат та охорону навколишнього середовища;

• Державне втручання у процеси ціноутворення;

• Державна підтримка ринкового механізму регулювання сільськогосподарського виробництва.[17]

Практика функціонування аграрного сектора розвинутих країн з ринковою економікою показала, що ефективно можуть працювати та конкурувати товаровиробники з різними формами власності: державною, кооперативною, приватною, колективною, змішаною. Але основною умовою існування останніх має бути рівноправність і можливість розвитку в умовах ринкової системи та конкуренції.

Так у сільськогосподарському виробництві США основною організаційною формою є фермерське господарство. В залежності від типу організації виробництва ферми поділяються на такі основні категорії:

---

Смотрите также файлы

• ap_ekzamen.doc

• 5, 13, 21,29 ответы по гражданскому праву.doc

• Гражданское общество и СМИ.doc

• 3_vet_103.pdf

• Биохимия витаминов.docx