ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 24.10.2023
Просмотров: 272
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
За свою непримиренну до лукавства і брехні Московської патріархії позицію єпископ Яків був разом з митрополитом Філаретом московським Архієрейським собором "позбавлений сану", але, як і владика Філарет не визнав цього беззаконного і неканонічного вироку. Він увійшов до складу Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату, постійним членом якого залишався до кінця свого життя. За заслуги перед церквою у 1993 році владика Яків був піднесений до сану архієпископа 12 квітня 1995 року і до своєї смерті керував Волинською єпархією спочатку у сані архієпископа, а з листопада 1995 року - митрополита Луцького і Волинського. За заслуги перед Київським Патріархатом нагороджений орденами Христа Спасителя та Святого рівноапостольного князя Володимира І і II ступенів. Також мав нагороди Єрусалимського і Румунського патріархатів. 5
До останніх днів свого життя високопреосвященний митрополит Луцький і Волинський Яків виконував свій обов'язок архіпастиря, великої Волинської єпархії, під його батьківською опікою була та Волинська духовна семінарія. Він незмінно брав участь як у регіональних церковних і громадських заходах, так і загальноукраїнських. Повага духовенства і парафіян, державних керівників та широки громадськості свідчили, що владика Яків - справжній пастир, які прикладом апостола Павла намагається бути для всіх - усім, щоб дбати для Христа хоча б деяких.
16 березня 2004 р. в київській лікарні "Феофанія", куди він відчувши тиск недуги, прибув на лікування, завершився шлях його земного життя. 6
Після смерті митрополита Якова, 14 травня 2004 року – рішенням Священного Синоду відбулось призначення - єпископом Луцьким і Волинським поставлений Владика Михаїл.В одному із перших своїх інтерв’ю для преси владика зазначив «Для мене приклад – владика Яків»,тим самим архієпископ підкреслив та наголосив ,що він буде намагатись продовжувати справи свого духовного отця митрополита Якова.
Різнобічна діяльність молодого енергійного архієпископа,Його пастирське піклування поширюється на всю єпархію.але особливу увагу владика приділяє Волинській духовній школі яка є кузнею майбутніх пастирів Церкви Христової.
Архієпископ Михаїл (у миру – Тимофій Зінкевич) народився 9 травня 1966 року в селі Лосятин поблизу Почаєва. Після закінчення місцевої восьмирічної школи навчався у Почаївському СПТУ-1. Служив у ВМФ. 1994 року закінчив Санкт-Петербурзьку духовну семінарію, 1998 – Київську духовну академію. Чернецтво прийняв 10 жовтня 1997 року. 22 жовтня 2002 року хіронізований на єпископа Сумського та Охтирського. Відтак очолював і Чернігівську єпархію. 18 травня 2005 року призначений єпископом Луцьким і Волинським. 21 січня 2009 року – архієпископ.
Свій вибір –стати монахом у владики визрів з часом:« Я щодня дивився на Почаївську лавру, роздумував… Я молився, ходив до храму, намагався дотримуватися заповідей Божих. А відтак прийняв сан у достатньо дорослому віці – у 31 став священиком. - Священичий сан, церковна дорога… Для мене приклад – владика Яків, мій попередник на кафедрі. Ми родом із одного села. Зустрілися у Черкасах після першого гоніння на нього як намісника Почаївської лаври. Після цього, я інакше подивився на церковне життя…Спосіб життя тодішнього архімандрита став, можливо, підсвідомим поштовхом для мого свідомого вибору з прийняття монашества. Це незабутній приклад – владика Яків. » 7
Семінарія розбудовується завдяки старанням архієпископа Луцького та Волинського Михаїла: вже виріс новий сучасний корпус, який вводитимуть у наступному році. Працюватиме він за принципом замкнутого циклу: усе необхідне для навчання зосереджуватиметься в одному місці, «як у хороших старих традиційних духовних навчальних закладах». Поліпшаться умови для навчання і проживання молоді (нині у кімнатах гуртожитку стоять двоярусні ліжка, у них мешкає по шість-вісім семінаристів).
Підібрано досить сильний науково-педагогічний склад, який налічує двадцять дев’ять викладачів. У цьому році їхні ряди поповнили єпископи Вінницький і Брацлавський Онуфрій, Тернопільський і Бучацький Нестор (до речі, це наймолодший єпископ Європи). З Київської духовної академії прийшов сюди на роботу кандидат богословських наук, учитель церковного права священик Володимир Вакін (він родом із Волині). Викладачка Наталія Ротченкова стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року з предметів духовно-морального спрямування – 2010», який відбувся у Національному університеті «Острозька академія».
«Ми реформуємо навчально-виховний процес, йдемо до найвищої досконалості!,-стверджує ректор семінарії митр.прот.Ігор Швець,- Нагадаю, що я свого часу спрямував звернення до Святiйшого Патріарха Філарета про надання семінарії статусу академії. Це питання розглядалося і на черговому засіданні синодального управління у справах духовної освіти, яке недавно відбулося в Київській православній богословській академії. Ішлося не тільки про саму доцільність такої переміни, а й про критерії, за дотримання яких вона можлива, адже нині немає в наших духовних навчальних закладах ні спільних програм, ні єдиного переліку предметів, ні вимог щодо кількісного та якісного складу викладачів, ні рекомендацій стосовно матеріально-технічного забезпечення навчального процесу. Було ухвалено рішення направити у Луцьк компетентну комісію для всебічної перевірки рівня діяльності семінарії. Я не сумніваюся у тому, що рано чи пізно відбудеться зміна її статусу. І це буде епохальна подія – вона внесе у життя цілої країни особливе духовне піднесення, адже національна церква вперше отримає таку надійну опору на теренах волинської землі. Вірю, що вона гідна цього воістину величного завдання.»
8
–Два-три роки тому назад я не насмілився б підняти планку до такої висоти, – розвів руками отець, – проте зміцнення матеріально-технічної бази семінарії, поліпшення якості викладання предметів вселяє надію на те, що ми зможемо працювати на рівні стандартів Київської чи Львівської духовних академій. Тому рухаємося вперед, заряджені на те, щоб підвищувати і науковий, і духовний рівень наших студентів. Буде богословський інститут.
Ми Розуміємо, що досконалість, про яку говорить наш ректор протоієрей Ігор Швець, є нічим іншим, як тісною злукою з Богом через любов і наслідування Ісуса Христа. Як відомо, заснував семінарію у 1796-му році владика Варлаам (Шишацький), який своєю невтомною місійною працею повернув до благочестя усі парафії Волині. Вона виникла в Острозі, згодом працювала у Ганнополі, Крем’янці, Житомирі, Луцьку. І вічно буде нагадувати, як волинські святителі несли світло розуму та вчення, утверджували його всупереч утискам, зневазі та насильству. 9
Підбадьоруючи викладачів та студентів владика неодноразово підкреслює:«Волинь варта того, щоб мати Академію. Як історичні передумови – існування Братської школи. Маємо належний науковий потенціал, кадри викладачів. У нас є й відповідна матеріальна база.А головне бажання працювати,трудитись на славу нашої Церкви та задля спасіння наших душ». 10
Без перебільшення,Волинську Духовну школу можна назвати кузнею істинного українського православ'я. Саме тут виховуються знаряддя для обробітку Христової ниви, порослої бур'янами безбожності та аморальності. Саме тут в щоденному гарячому полум'ї гартується воля та дух майбутніх невтомних трудівників Христа, гідних покликання свого Божественного учителя." 11
Семінарія має свої, як і кожен Духовний навчальний заклад, проблеми, ряд недоліків, але вони є складовою частиною всього нашого життя, наших моральних, духовних втрат, нашого важкого сьогодення.
Одначе воскресла Волинська Духовна семінарія стала одним з найбільших і найпрестижніших духовних навчальних закладів.
Використані джерела:
1.Голос православ'я, Київ, 2004, ч. 7, с. 2.
2.Євангелія. Св. Івана, 10.11.
3. Квас В. Історичний шлях Волинської духовної семінарії // Волинський православний вісник. – 1998. – Ч. 1(2). – С. 84-92.
4.Рожко Володимир. Виставка - лекція у Волинській духовній семінарії, Вісник, Вінніпег, 1994, ч. 8, с. 2.
5. Рожко Володимир. Волинська духовна семінарія(1796-2004).Історичний нарис,Медіа,Луцьк,2004. –с.151.
6.Голос православ'я, Київ, 2004
7.Толочний Юрій. Роль Волинської Духовної семінарії УПЦ КП у духовному відродженні краю, Волинський Православний вісник, Луцьк, 1998, ч. 2, с. 67.
8. Рожко Володимир. Волинська духовна семінарія(1796-2004).Історичний нарис,Медіа,Луцьк,2004. –с.151.
9.pravda.lutsk.ua/person/379/
10.vip.volyn.ua/news/arkh-piskop-lutskii-volinskii- 11.mistovechirne.in.ua/index.php/podii-i-faktu/1120-
свящ. Володимир Вакін,
к.б.н., викладач ВДС
Випускники Волинської духовної семінарії на архіпастирському служінні
Кожний навчальний заклад пишається успіхами та досягненнями своїх випускників. Керівництво та викладачі такого закладу переконуються, що їхня праця, наполегливість та терпіння не були марними. У педагогічній справі на відмінну від промислової діяльності, де відразу видно готовий продукт виробництва, тяжко побачити та оцінити результат затрачених зусиль. Відтак, подальші звершення випускників є свідками компетенції та професійного рівня викладацького складу. Успіхи учнів стають успіхами вихователів, — практичною реалізацією їхнього педагогічного таланту.
Якщо такий принцип діє у світських навчальних закладах, то наскільки більше радіють та внутрішньо торжествують викладачі духовних шкіл за своїх вихованців. Оскільки їхнім завданням було не тільки передати теоретичний курс богословських знань, але й вплинути на духовне становлення майбутнього пастиря Церкви Христової. За порівняно короткий термін навчання студенту семінарії потрібно пройти великий та непростий шлях самовдосконалення «до міри зростання в нас повноти Христової» (Еф. 4, 13), щоб належно підготовитись до прийняття на себе священичого сану — служіння, що виходить за межі земного виміру.
За словами святителя Іоана Златоустого пастир «. . . повинен бути досвідчений в багатьох речах, знати все житейське не менше тих
, які живуть у світі і бути вільним від всього більше монахів, які живуть в горах. Так, як він повинен спілкуватись з чоловіками, які мають дружин, виховують дітей, володіють слугами, оточені великим багатством, виконують суспільні справи і володіють владою, тому священик повинен бути багатостороннім; багатостороннім, але не лукавим, не підлабузником, не лицеміром, але виконувачем великої свободи і сміливості, і все таки, який уміє уступати з користю, коли цього потребує положення справ, бути смиренним і одночасно строгим. Не можна зі всіма підопічним поводитись однаково, так як і лікарям не можна лікувати всіх хворих одним способом, і моряку – знати один спосіб боротьби з вітрами» [11, с. 707].
На шляху досягнення такої звершеності вихованцем духовної семінарії місце педагога-наставника тяжко переоцінити. А найкращим результатом навчально-виховного процесу стають не оцінки, а самовіддана праця на ниві Христовій. За влучним виразом святителя Димитрія Ростовського: «. . . ознакою доброго пастиря є те, що він іде перед вівцями, а не позаду них, як говорить Христос в Євангелії: «І коли виведе своїх овець, йде поперед них» (Ін. 10, 4). Що ж означає, що пастир повинен ходити перед вівцями? Те, що він повинен бути першим в усіх добродійствах, а не відставати від всіх, що повинен слугувати прикладом для овець, а не вівці для нього. Кожному із пастирів апостол заповідає: «будь взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті» (1 Тим. 4, 12) [12, с. 605].
Волинська духовна семінарія як турботлива мати змогла породити велику кількість достойних священнослужителів Церкви Христової, проте особливо духовна школа цінує випускників, що удостоїлись архієрейського сану. Бо саме єпископи є спадкоємцями святих Апостолів, носіями вищої церковної влади; від них і через них усі ступені священства отримують і наступництво, і значення [9, с. 446]. Єпископ є предстоятелем місцевої Церкви і в її межах користується повнотою ієрархічної влади у справах віровчення, священнодіяння й управління [8, р. VIII, п. 10]. За твердженням священномученика Ігнатія Богоносця єпископ уособлює всю повноту Церкви, і не згода з ним означає розрив із Церквою: «Всі поважайте єпископів як (самого) Ісуса Христа. . . Без них немає Церкви» [10, с. 146].
На даний час високе архіпастирське служіння несуть шестеро випускників Волинської духовної семінарії: єпископ Сумський і Охтирський Мефодій (Срібняк), єпископ Полтавський і Кременчуцький Федір (Бубнюк), єпископ Дрогобицький і Самбірський Матфей (Шевчук), єпископ Кіровоградський і Голованівський Марк (Левків), єпископ Дніпропетровський і Павлоградський Симеон (Зінкевич), єпископ Чернівецький і Кіцманський Марк (Гринчевський).