ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 341
Скачиваний: 1
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ
ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
Кафедра патологічної анатомії та патофізіології
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсової роботи з патологічної анатомії та
розтину
Напряму підготовки – 6.110101 «Ветеринарна медицина»
(для студентів факультету ветеринарної медицини)
ПОЛТАВА 2013
2
УДК 619.616-091 (075.9)
Укладачі:
доктор ветеринарних наук, професор Скрипка М.В.,
кандидат ветеринарних наук, старший викладач Заріцька А.О.
Рецензент:
доктор ветеринарних наук, професор Киричко Б.П.
Методичні вказівки розраховані на студентів напряму підготовки –6.
110101 «Ветеринарна медицина» факультету
ветеринарної медицини.
Викладені основні положення з виконання курсової роботи по
патологічній анатомії.
Подана
схема
протоколу
розтину
трупів
різних
видів
сільськогосподарських тварин, приведений зразок складання протоколу
розтину трупа тварин, дані основні положення по опису макропрепарату.
Методичні вказівки мають на меті допомогти студентам навчитись
правильно аналізувати причини, що викликали загибель тварин,
встановлювати патологоанатомічний діагноз та складати відповідну
документацію.
Відповідальний за випуск:
Скрипка М.В.
Рекомендовано
до
видання
методичною
радою
факультету
ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії, протокол
№ __ від «__» ____________2013р.
Полтавська аграрна академія 2013
3
ВСТУП
Виконання курсової роботи з курсу патологічної анатомії та розтину
передбачає закріплення студентом практичних навичок з техніки розтину
трупів тварин, оформлення необхідної документації патолого-анатомічного
(діагностичного та судово-ветеринарного) розтину і уміння аналізувати
причину, що призвела для загибелі тварин, і являється одним із важливих
етапів підготовки ветеринарного лікаря у вищий школі.
Мета методичних рекомендацій: привити студентам факультету
ветеринарної медицини навички правильного складання протоколу патолого-
анатомічного розтину тварин і установлення патолого-анатомічного діагнозу.
Протокол є основним ветеринарно-лікарським документом про причини
смерті тварини і являє собою об’єктивний опис морфологічних змін,
виявлених при розтині.
Курсова робота складається із наступних розділів:
1. Протоколу патолого-анатомічного розтину трупу або вимушено
забитої тварини з наступним детальним аналізом випадку загибелі тварини,
що складається із трьох частин:
1.1.
Вступ.
1.2.
Описова частина.
1.3.
Заключна частина.
2. Епікризу (опису відомих даних по патолого-анатомічному діагнозу).
3. Опису основних технічних моментів і особистої безпеки при розтині,
знезараження місця розтину і охорони навколишнього середовища, способів
утилізації або знищення трупу і трупних залишків.
4. Виготовлення і опис мікропрепарату.
5. Додатків (список використаної літератури, фотографії, малюнки,
таблиці).
Темою курсової роботи є основне захворювання за протоколом
патолого-анатомічного розтину. За виразних патолого-анатомічних змін,
характерних для основної хвороби, студент доставляє на кафедру
макропрепарат (частину органу, орган або комплекс органів, труп дрібної
тварини) або фотографує виявленні патолого-анатомічні зміни (додаток у
курсову роботу).
І. ПРОТОКОЛ ПАТОЛОГО-АНАТОМІЧНОГО РОЗТИНУ ТВАРИНИ.
Протокол патолого-анатомічного розтину трупу – це основний
документ лікаря ветеринарної медицини про причину смерті (загибелі)
тварини. Крім того, він є юридичним документом, на підставі якого
списується вартість тварини з балансу, а також останній розглядається в
органах слідства, народних судах при з’ясуванні обставин і причин загибелі
тварини.
Протокол повинен об’єктивно і повно відображати виявлені
патологічні зміни при розтині трупу, висвітлювати результати проведених
додаткових лабораторних досліджень і мати логічні висновки про причини
4
смерті тварини. При описанні результатів досліджень органів не можна
вживати спеціальні терміни (“запалена”, “гіперемійована” і т.ін.), або писати:
“в нормі”, “без змін”. Крім того, записи в протоколі ведуть простими і
зрозумілими виразами, уникаючи латинських термінів. Опис патолого-
анатомічних змін вимагає точності, чіткості і стислості. Протокол
складається спеціалістом ветеринарної медицини, який проводив розтин та
особами, які були присутні при розтині.
1.1. Вступ.
Реєстрація трупу.
В цьому розділі вказують: номер протоколу (у встановленому порядку),
вид тварини, його номер, паспорт, стать, вік, масть, прикмети, породу, кому
належить (прізвище, ім’я та по-батькові власника, місце його проживання або
координати і адреса підприємства), дата загибелі, місце і час розтину, ким
був проведений розтин і хто був присутній при розтині (з вказівкою посади,
прізвища, імені, по-батькові). Інвентарний номер визначають залежно від
нумерації тварини: вищипи на вухах, татуювання, сережки, тавро. Вік
визначають залежно від виду тварин: по зубах, за кількістю кілець на рогах,
масою тіла тварини тощо. У тих випадках, коли є розходження між
відомостями, що стосуються ідентифікації трупу у супровідній документації і
при зовнішньому огляді трупу, про цей факт зазначають у протоколі.
Нижче дають детальні аналітичні дані, які мають відношення до
розвитку хвороби і загибелі (вимушеного забою тварин).
Спочатку описуються відомості про життя тварини, де вказуються
умови утримання, експлуатації, годівлі, якість кормів і технологій їх
приготування, збалансованість раціону по поживності речовин, ветеринарно-
санітарний стан ферми і господарства. Особливо необхідно звернути увагу на
вирощування молодняку (годівля, утримання і експлуатація вагітних тварин,
режим годівлі народжених, санітарний стан приміщень, мікроклімат,
світовий режим). В необхідних випадках вказують на результати
лабораторних досліджень кормів, крові, мінеральних добавок і продукції
тварин.
В історії хвороби відображають епізоотичну ситуацію в господарстві,
проведення профілактичних, специфічних і неспецифічних заходів,
результати алергічних і лабораторних досліджень (крові, калу, сечі, слизу та
ін.). Вказують час прояву хвороби, епізоотичні особливості і клінічні ознаки
її, лікування (медикаментозні засоби, курс лікування) і його ефективність,
час і обставини смерті тварини, клінічний (передбачуваний) діагноз. В
анамнестичних відомостях вказують також засоби транспортування трупу
тварини до місця розтину.
1.2.
Описова частина.
Описова частина включає опис морфологічних змін, виявлених при
зовнішньому і внутрішньому огляді трупу. В описовій частині протоколу
послідовно викладають дані патолого-анатомічного дослідження трупу:
5
пізнавальні ознаки і трупні зміни, загальний стан трупу, його зовнішніх
покривів, порожнин і окремих органів. Цю частину протоколу складають без
будь-яких висновків і суб’єктивних суджень, об’єктивно, точно і ясно. Запис
ведуть рідною мовою в простих і доступних виразах, без вживання
латинської і спеціальної термінології.
При зовнішньому і внутрішньому огляді трупу і його органів
об’єктивність викладу досягається методично правильним дослідженням і
описом основних параметрів стану органів: розташування, величини і форми,
кольору, консистенції, малюнку тканин як із зовнішньої поверхні органу, так
і на розрізі. При наявності запаху відзначають його особливості; описують
стан природних отворів, наявність виділень з них, кількість рідини в
порожнині тіла, її властивості (колір, консистенція, прозорість, домішки та
ін.), стан серозних оболонок.
При опису органів, виявлених патологічних вогнищ попередньо
лінійкою вимірюють їхню довжину, товщину, а в необхідних випадках
зважують. При описі парних органів спочатку дають їхню загальну
характеристику, а потім докладно описують зміни в кожному з них. У
непарних органах після загальної характеристики відзначають осередкові
зміни і їхній характер.
Не рекомендується користатися такими суб’єктивними оцінками, як “у
нормі”, “нормальний”, а також застосовувати такі вирази як “орган у стані
дистрофії”, “гіпертрофований” та ін., не допускається “без видимих”, “без
особливих” змін.
У розділі “Зовнішній огляд” викладені пізнавальні ознаки, трупні
зміни, а в спеціальній частині – зовнішній вид трупу – розташування,
статура, вгодованість, маса, проміри, стан отворів і видимих слизових
оболонок, шкіри і її похідних, підшкірної клітковини, молочних залоз,
поверхневих лімфатичних вузлів, слинних залоз, зовнішніх статевих органів,
скелетної мускулатури, кінцівок, суглобів.
У розділі “Внутрішній огляд” використовують дві схеми складання
описової частини протоколу: по анатомо-фізіологічних системах, по
анатомічних порожнинах тіла.
Перший розділ починається словами: “При зовнішньому огляді
встановлено…”
А: Зовнішній огляд трупу.
Включає опис пізнавальних ознак, трупних змін і спеціальну частину.
Пізнавальні ознаки трупу (паспортизація): зазначають вид, стать,
кличку (за супровідною), інвентарний номер, вік, масть та прикмети, породу,
живу вагу тварини що загинула.
Загальний огляд трупу: положення трупу при розтині і в час смерті
(вказати на якому боці, частині тіла лежить труп). Його конфігурація –
положення голови, шиї, кінцівок (вказують які частини тіла видовжені, які
зігнуті, напівзігнуті).
Тілобудова: пропорційна, непропорційна, міцна, слаба.