Файл: Нарис.Геомет.Епюр.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2021

Просмотров: 307

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ 

Інженерно-технологічний факультет 

 
 
 

Канівець О. В. 

 
 
 

НАРИСНА ГЕОМЕТРІЯ ТА 

КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА 

 

(розділ «Нарисна геометрія») 

 

Методичні вказівки та індивідуальні завдання до виконання 

розрахунково-графічної роботи для студентів

 

напряму 

підготовки 6.100102 «Процеси, машини та обладнання 

агропромислового виробництва»

 

 
 
 
 

 
 
 
 
 
 
 
 
 

Полтава 2014


background image

Розробник: 

Канівець О. В., доцент кафедри ЗТД, к.т.н. 

 
 
 
 
Методичні вказівки та індивідуальні завдання схвалені на засіданні 
кафедри загальнотехнічних дисциплін

 

Протокол №1 від « 28 » серпня 2014 року. 
 
Методичні вказівки та індивідуальні завдання схвалені на засіданні 
науково-методичної ради напряму підготовки 6.100102 «Процеси, 
машини та обладнання агропромислового виробництва» 
Протокол №1 від « 9 » вересня 2014 року. 
 
 
 
 
 
 
Методичні вказівки та індивідуальні завдання до виконання 
розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Нарисна геометрія та 
комп’ютерна графіка» для студентів

 

за напрямом підготовки 6.100102 

«Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 Канівець О. В., 2014 рік 

 ПДАА, 2014 рік

 


background image

 

Передмова 

Методичні  вказівки  призначені  до  виконання  розрахунково-

графічної  роботи  із  дисципліни  «Нарисна  геометрія  та  комп’ютерна 
графіка»  для  студентів  напряму  підготовки  6.100102  «Процеси, 
машини  та  обладнання  агропромислового  виробництва»,  що 
охоплюють основні теми розділу «Нарисна геометрія». 

Завдання  виконуються  згідно  варіанту,  що  вибирається  за 

порядковим  номером  прізвища  у  списку  групи  або  призначається 
викладачем, простими олівцями різної твердості від Т (Н) до 2М (2В) 
на  аркушах  формату  А3  з  рамкою  із  щільністю  паперу  150-240  г/м

2

 

(ватман). 

Перед  виконанням  роботи  студенту  необхідно  опрацювати 

рекомендований  теоретичний  матеріал  та  дотримуватися  вимог 
ДСТУ і ГОСТ щодо правильного оформлення графічних (текстових) 
елементів креслень. 

Завершені  роботи  брошуруються  до  формату  А3  та  здаються  на 

перевірку викладачу. При наявності незначних недоліків їх необхідно 
усунути, а при незарахуванні роботи студент зобов’язаний виправити 
помилки і знову здати її на рецензування. 

Для  зарахування  завдань  необхідно  мати  позитивну  рецензію 

даної  роботи  викладачем  та  пройти  співбесіду  з  основних  тем 
дисципліни. Студент повинен вміти пояснювати хід рішення завдань і 
володіти  базовими  знаннями  та  навичками  з  відповідних  розділів 
курсу. 


background image

 

НАРИСНА ГЕОМЕТРІЯ 

Завдання 1. ЕПЮР №1 

Мета завдання

 –  

навчити  студента  будувати  площини  різними 

способами  задання,  знаходити  лінію  їх  перетину, 
визначати  видимість  геометричних  елементів  та 
будувати аксонометричні зображення даних площин. 

Зміст

 –  

завдання  виконується  на  двох  аркушах  А3.  На 
першому  –  передбачено  задання  двох  площин  (по 
умові одна з них по координатах точок – трикутник, а 
друга  –  дві  прямі,  що  перетинаються).  Необхідно 
побудувати  лінію  перетину  цих  площин  (див.  С.  28). 
На другому аркуші зображується вище вказана задача 
в аксонометрії (див. С. 29), ([3] с. 20-23, 37-38, 58-67, 
199-201). 

 

Послідовність виконання завдання 

Аркуш 1 ЕПЮРа № 1 (формат А3) 

1.

 

Дана площина α(ABC) і точка D, що не належить площині. 

2.

 

Площину,  обмежену  трикутником 

АВС

,  побудувати  по 

координатах точок 

А

В

С

 за індивідуальним варіантом (додаток 1). 

3.

 

Другу  площину 

β

,  задану  двома  прямими 

n

  і 

l

,  що 

перетинаються в точці 

D

, побудувати за умовою додатка 2. 

4.

 

При  побудові  лінії  перетину  двох  площин 

α(АВС)

  і 

β(n∩l)

 

необхідно врахувати, що вони мають спільну точку, через яку пройде 
лінія  перетину.  Другу  спільну  точку  знаходять  за  допомогою 
допоміжної проецюючої площини-посередника. 

5.

 

Взаємну  видимість  площин  при  перетині  визначають 

способом конкуруючих точок. 

6.

 

Компановку  графічного  зображення  аркуша  1  епюра  №1 

необхідно виконати як показано на прикладі (див. додаток на С. 28). 

 

Аркуш 2 ЕПЮРа № 1 (формат А3) 

1.

 

У  прямокутній  ізометрії  побудувати  наглядне  зображення 

даної  задачі.  При  цьому  необхідно  пам’ятати,  що  коефіцієнти 
спотворення по осях 

X

Y

Z

 рівні одиниці. 


background image

 

2.

 

Усі побудови виконати по відповідних координатах. 

3.

 

Після побудови здійснити відтінення площин 

α(АВС)

 і 

β(n∩l)

Примітка: 

до  всіх  задач  з  нарисної  геометрії,  що  виконуються, 
скласти алгоритм рішення. 

 

Завдання 2. ЕПЮР №2 

Мета завдання

 –  

освоїти  способи  перетворення  проекцій:  заміни 

площин  проекцій,  плоскопаралельного  переміщення 
та обертання, а також класичний спосіб на визначення 
віддалі від точки до площини та кута її нахилу. 

Зміст

 –  

завдання  виконується  на  двох  аркушах  формату  А 3, 
що включає шість задач (див. додаток 3). Студент сам 
виконує  компановку  задач  на  двох  аркушах  формату 
А 3 (див. приклад на С. 30-31). По заданим проекціям 
будується  площина,  а  потім  і  піраміда,  визначаються 
натуральні 

величини 

геометричних 

елементів 

загального  положення  (ребра,  грані,  двогранні  кути) 
([3] с. 70-72, 80-103). 

Задача  на  побудову  віддалі  від  точки 

S

  до  площини 

АВС

 

визначається  класичним  способом  (без  використання  способів 
перетворення проекцій). 

Довжина  відрізка  прямої,  відсік  площини  проецюється  без 

спотворення,  якщо  всі  ці  елементи  паралельні  площині  проекцій. 
Віддаль  до  прямої  або  площини,  а  також  двогранний  кут, 
зображується в натуральну величину, якщо пряма, площина або ребро 
двогранного  кута  перпендикулярні  площині  проекцій.  Отже,  для 
рішення  задач  необхідно  привести  задані  геометричні  елементи  у 
відповідне  положення  відносно  однієї  з  площин  проекцій  (основних 
або допоміжних). 

При виконанні завдання  необхідно  мати на  увазі,  що результати 

рішення  метричних  задач  залежать  від  точності  геометричних 
побудов.  Тому  при  їх  визначенні  способом  заміни  площин  проекцій 
необхідно  чітко  слідкувати  за  перпендикулярністю  між  лініями 
зв’язку  та  осями  допоміжних  площин,  а  також  точно  відкладати 
координати точок. 

При  способі  плоскопаралельного  переміщення  необхідно  точно 

зберігати форму і розміри проекції, що не змінюється при поворотах.