Файл: Пояснювальна записка.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2021

Просмотров: 192

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

 

Обравши на кресленні 

1

O A

=130 мм., визначаємо мірило схеми: 

1

1

0.05

0.01 /

50

O A

l

l

м мм

O A

 

Приймаємо за нульове положення механізму ліве крайнє положення різця 

і  викреслюємо  траєкторію  руху  точки  А  кривошипа  АО,  для  чого  розбиваємо 

коло  траєкторії  на  12  рівних  частин,  одержуючи  точки 

о

А

1

А

...., 

11

А

Відкладаємо  міжцентрову  відстань 

1

О О

  із  центру 

1

О

  через  точки   

0

А

,

1

А

,….

11

А

 

проводимо  відрізки  довжиною 

1

СО

,  одержуючи  точки 

0

С

,

1

С

,…

11

С

,  тим  самим 

завершуючи побудови. 

 

1.2.2. Побудова планів швидкостей. 

 

Побудову  починаємо  від  відхідної  ланки  (кривошип  АО).  Відкладаємо  в 

напрямі  обертання  кривошипу  перпендикулярно  ОА  вектор 

1

89

pa

мм



,  тоді 

мірило планів швидкостей: 

v

Va

pa

=

4.45

89

=0.05

/

м с

мм

де 

  

A

V



 = ω

1

·Loa=17.8 · 0.25= 4.45 м/с – швидкість точки А,

 

1

О А

Проводимо побудову планів швидкостей для групи Ассура 2 класу 3 виду 

(ланки 2,3). Позначимо через 

1

А

 на схемі механізму А, що належить ланці 1, 

2

А

ланці  2  і 

3

А

  -  ланці  3.  Згідно  з  теорією  про  плоский  рух  записуємо  векторні 

рівняння: 

3

2

3 2

3

1

3 1

A

A

A A

A

O

A O

V

V

V

V

V

V



 



 

; тут 

1

O

V



=0;                                     (1) 

Прирівнюємо праві частини, оскільки рівні ліві: 

2

3 2

3 1

A

A A

A O

V

V

V

 



,                                                         (2) 

де 

2

3 2

3 1

1

1

//

,

A

A A

A O

V

V

BO V

BO

 







З точки 

1

a

на плані  швидкостей проводимо пряму, // 

1

BO

, а з полюсу 


background image

р-  пряму, 

 

1

СО

.  Точка  перетину  цих  прямих  -  шукана  точка 

3

a

Положення  точки  С  на  плані  швидкостей  знаходимо  з  умови  пропорційності 

відрізків: 

1

3

1

СО

pc

pa

АO

                                (3) 

Побудова планів швидкостей групи  Ассура 2 класу  4 виду приводимо за 

векторним рівнянням: 

       (4) 

 

З точки 

3

С

 вектора

3

 в плані проводимо пряму паралельну ланці  

1

СО

, а 

з  полюса  Р-  горизонтальну  пряму.  В  перетині  одержимо  шукану  точку 

5

С

Істинні значення швидкості кожної з точок знаходимо з виразу: 

 

                                   (5) 

Одержані значення заносимо до таблиці 1.3 

 

Таблиця 1.3 – значення швидкостей механізму, м/с. 

Полож. 

10 

11 

3

A

V



 

80  17,5  50,5  92,5 

29  1,74  75,5  84  4,75  65 

76 

29 

3 2

A A

V



 

0,88  2,53  4,63  1,45  0,54  37,8  4,2  4,75  3,25  3,8  1,45 

3

S

V

 

84,5  39,5  63  89,5  86,5  1,28  84,5  23  2,38  64 

64  86,5 

3

C

V



 

4,23  1,98  3,15  4,48  4,33  1,92  4,23  1,15  86 

3,2  3,2  4,33 

4

3

C C

V



 

36  35,5  40 

81,5  0,22  41 

87 

4,3 

57 

66  81,5 

5

C

V



 

1,8  1,78 

0,4  4,08  1,94  2,05  4,35  20 

285  3,3  4,08 

 
 

1.2.3. Визначення кутових швидкостей 

 

Визначаємо кутові швидкості та зводимо одержані значення заносимо до 

таблиці 1.4 

(6) 

 

 

5

3

4

3

5

4 3

1

,

//

,

//

;

C

C

C C

C

C C

V

V

V

V

x

x V

СО



  



V

V

·

,

·

;

i

i

ij

V

p

V

ij





3

,

.

C

OC

V

рад

L

с

 


background image

Таблиця 1.4 – кутові швидкості ланок механізму, 

1

с

 

Полож. 

11 

 

1,28 

4,78 

3,56 

1,33 

4,78 

3,56 

 

 

1.2.4. Побудова планів прискорень 

 

(Положення 1) 

 

Безпосередньо після ланки 1 (механізм 1-го класу) до неї приєднана група 

Ассура 2-го класу 3–го виду. Особливістю такої групи Ассура являється те, що 

переносним рухом є обертальний рух куліси 3 навколо точки 

1

О

,а відносним  - 

поступальний  рух  каменя  2  по  кулісі  3.  З  цього  виходить,  що  абсолютне 

прискорення  точки 

3

А

  дорівнює  сумі  прискорень  переносного,  відносного  і 

коріолісового.  Випишемо  векторне  рівняння  для  побудови  плану  прискорень. 

Прискорення зовнішніх пар (шарнірів)  

1

А

 О відомі за модулем: 

 

 

     (7) 

Невідоме прискорення точки 

3

А

 у внутрішній поступальній  парі: 

3

2

3 2

3 2

3

1

3 1

3 1

.

k

r

A

A

A A

A A

n

A

A O

A O

A O

a

a

a

a

a

a

a

a

 





  



                                            (8) 

Прирівнюємо праві частини, оскільки ліві рівні: 

2

3 2

3 2

3 1

3 1

k

r

n

A

A A

A A

A O

A O

a

a

a

a

a

 

 



                                       (9) 

Відкладаємо  з  полюсу  плану  π  вектор 

85

,

мм

 



,тоді  мірило  плану 

прискорень: 

1

2

a

14.24

0.16( /

) /

84.64

A

a

м с

мм

 





,                                (10) 

де: 

1

n
A O

a

2

A

a

- прискорення точки 

2

А

 при   її  рухові навколо  точки  О, що 

не  має  дотичної  складової,  оскільки  кривошип  ОА  обертається  зі  сталою 

кутовою швидкістю 

1

3 2

3 2

2

3

2

·V

2·1.28·4=10.24м/с

A A

A A

a

 

- коріолісове прискорення;                   (11) 

1

1

2

1

2

1

O

·L

17.8·0.8=14.24;

n

A

A O

A

A

a

a

a

 


background image

3 2

r

A A

a

-  відносне  прискорення  поступального  руху  куліси  3  відносно 

каменя 2; 

3 1

2

2

1.28 ·0.08=0.13м/с

n
A O

a

-  нормальне  прискорення  точки   

3

А

  куліси  3  в  її 

обертальному рухові навколо точки 

1

О

;                                                             (12) 

3 1

A O

a

-  дотичне  прискорення  точки 

3

А

  куліси  3  в  її  обертальному  рухові 

навколо точки

1

О

2

3 2

3 2

3 1

3 1

1

1

1

1

//

,

,

//

,

//

,

k

r

n

A

A A

A A

A O

A O

a

ОА a

СО a

СО a

СО a

СО









 

З  полюса 

  проводимо  вектора 





=85мм  //  ланці  ОА  від  точки  А  до 

точки О. З кінця 





 проводимо вектор 

3 2

A A

k



, через кінець якого – пряму, // 

1

О C

Потім з полюсу 

 плану проводимо вектор

3

3

A O

n



 // 

1

СO

 в напрямі від точки 

3

А

 до 

точки 

1

О

,  через  кінець  якого  –  пряму, 

C

 

.  Точка 

3

a

  перетину  прямих 

визначить  величини  відрізків 

3 1

A O

  і 

3 2

A A

r

.  Довжину  вектора 

c

    на  плані 

прискорень знаходимо з пропорційності відрізків: 

3

1

1

,

c

CO

AO



 звідки 

1

1

·

.

CO

c

AO



 

                                            (13) 

Побудову плану прискорень для групи Ассура 2-го класу 2-го порядку 4-

го виду (ланки 4,5) ведемо згідно з векторним рівнянням: 

4

5

3

4

3

4 3

k

r

C

C

C

C C

C C

a

a

a

a

a





 



                                         (14) 

Де: 

4

3

4

3

2

·

2·1.28·0.45=1.15м/с

k

C C

C C

a

V





-  коріолісове  прискорення 

точки 

4

С

 каменя 4 в його обертальному русі відносно точки 

3

С

, паралельно ОС. 

Чисельні  значення  прискорень  точок,  а  також  дотичні  прискорення 

знайдемо за формулами: 

a

·

і

і

a

  



 або 

a

·

іj

a

ij



                                         (15) 

 

Таблиця 1.5 Значення прискорень точок важільного механізму 

Параметр 

3

A

a

 

3

C

a

 

3 1

A O

a

 

4 3

r

C C

a

 

3

S

a

 

4 3

C C

a

 

5

C

a

 

Положення 1 

24,5 

36,0 

24,5 

6,0 

24,0 

7,5 

32,5 

Положення 5 

13,5 

15,0 

9,0 

10,0 

10,0 

11,0 

6,0 


background image

 

 

1.2.5 Визначення кутових прискорень

 

Визначаємо кутове прискорення куліси 3 (положення 1): 

1

3 1

3

2

24.5

306.25

0.08

O

A O

a

рад

L

с

 

                                         (16) 

 

1.2.6.Кінетичні діаграми вихідної ланки 

 

Діаграма переміщення. Відкладаємо по вісі абсцис відрізок b=180мм, що 

зображує  період  Т  одного  оберту  кривошипа,  і  ділимо  його  на  12  рівних 

частин.  Від  точок  1,3,...,11  діаграм    s(t)  відкладаємо  ординати  1-1,.....,11-1, 

відповідно  рівні  відстаням 

0

С

-

1

С

,..., 

0

С

-

11

С

,  що  їх  проходить  точка  С  від 

початку відліку. 

Мірила діаграм: 

0.025 /

;

s

м мм

 

 

1

2

2

0.00152 /

;

·b

·180

t

c мм

 



                                      (17) 

                                    (18) 

 

Діаграма  швидкостей.  Будуємо  графічним  диференціюванням  графіка 

переміщення  та методом  хорд. Криволінійні s(t) замінюємо прямими О-1*,  1*-

2*,...,11*-О*.  Під  графіком  переміщення  проводимо  прямокутні  вісі  v  і 

  

вибираємо полюсну відстань 

1

k

 . З полюса 

1

p

 проводимо похилі прямі  р-1’, р-

2’,...,р-11’,  паралельні  хордам  О-1*,1*-2*,..,11*-О.  З  середини  інтервалів  0-1,1-

2,..,11-0 діаграм  v(t) проводимо перпендикуляри до  вісі 

1

. З точок 1’,2’,...,11,’ 

проводимо  прямі,  паралельні 

1

  .  Точки  перетину  з’єднуємо  плавною  кривою. 

Мірило діаграм: 

· 1

0.025

0.0412( / ) /

0.00152·40

S

V

T

м с

мм

k

 

                       (19) 

2

2

0, 035

b

 

