Файл: Пояснювальна записка.pdf

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 16.11.2021

Просмотров: 195

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
background image

Діаграма  прискорень.  Будуємо  графічним  диференціюванням  діаграми 

швидкості. Всі побудови аналогічні раніше описаним. Мірило діаграм: 

2

· 2

0.0412

1.084( /

) /

0.00152·25

V

a

T

м с

мм

k

 

                                (20) 

 

2.

 

Розрахунок параметрів маховика механізму 

 

2.1 Визначення рушійних сил. 

 

Силою  корисного  опору  в  даному  механізмі  являється  сила  опору 

різання, прикладена до різця; визначаємо за графіком на арк. 1 граф. част. (див. 

завдання). 

 

2.2 Побудова діаграм зведених моментів рушійних сил. 

 

Визначаємо зведений момент сили опору, прикладеної до різця, для 6-ти 

положень (Табл. 2.1): 

D

1

·V

·cos ,

різ

P

зв

M

а

ко

                                                  (20) 

де: 

різ

P

 (для робочого ходу) – сила різання, прикладена до різця; 

а

=

0

180

cos

=

0

180

=-1-  кут  між  векторами 

різ

P

і 

D

V

,  оскільки  сила  опору 

направлена протилежно 

D

V

 

Таблиця 2.1 – Значення зведеного моменту сил корисного опору. 

положення 

11 

різ

P

,Н 

86 

330 

579 

700 

D

V

, м/с 

1,79 

1,78 

0,4 

зв

M

ко

·

м 

-8,65 

-33 

-6,5 

-1,8 

 


background image

За одержаними значеннями будуємо діаграму 

зв

M

ко

=

1

f( )

 в мірилі 

м·

=0,25Н

·м/мм

 

 

2.3 Побудова діаграм робіт сил рушійних і сил корисного опору. 

 

Будуємо  за  методом  графічного  інтегрування.  Для  цього  вибираємо 

полюсну  відстань  Н=10...50мм.  через  середини  інтегралів  0-1,1-3,...,11-0 

проводимо  штрихові  перпендикуляри  до  вісі  абсцис.  Точки  перетину  цих 

перпендикулярів з 

зв

M

ко

=

1

f( )

 проецюємо  на вісь ординат  і з’єднуємо знайдені 

точки 1’,3’,...,11’ з полюсом р. З початку координат А=

1

f( )

 проводимо пряму, // 

р-1’  –  одержуємо  точку  1’’;  з  точки  1’’  проводимо  пряму  1’’-3’’,  //  р-3’  і.т.д. 

Мірило діаграми визначаємо за формулою: 

м·

·0,25·0,035·7=0,61Дж/мм,

a

   

                                (21) 

де: 

2

2

0, 0349

/

.

рад мм

а

 



 

Оскільки 

зв

M

ко

=const,  то 

руш

А

=

1

f( )

  є  пряма  лінія.  Крім  цього,  при 

уставленому русі за цикл робота рушійних сил дорівнює роботі всіх опорів. На 

основі вищевказаного з’єднуємо початок координат О діаграм А=

1

f( )

 з точкою 

11 

прямою 

лінією, 

яка 

і 

являється 

руш

А

=

1

f( )

Якщо 

графічно 

продиференціювати  цю  діаграму,  то  одержимо  пряму,  паралельну  вісі  абсцис. 

Ця пряма являється діаграмою

зв

M

ко

1

( )

 

2.4 Побудова діаграм приросту кінетичної енергії. 

 

Для  побудови  діаграм 

1

f( )

Т

 

  слід  алгебраїчно  відняти  з  ординат 

діаграми 

ко

1

А

( )

 

 ординати діаграми 

руш

1

А

(

)

 

, тобто ординати 1-1*,3-3* і і.т.д. 

діаграми 

1

( )

Т

 

  дорівнюють  відповідно  ординатам  1’’-

0

1

,3’’-

0

3

,...,11’’

0

11

 

діаграми А=

1

f( )


background image

 

 

2.5Побудова діаграми приведеного моменту інерції механізму. 

 

Визначаємо зведений момент інерції механізму: 

2

сум

зв

Т

І

                                                        (22) 

де: 

1

2

3

4

5

сум

Т

Т

Т

Т

Т

Т

-  кінетична енергія механізму (сума кінетичних 

енергій ланок механізму); 

де: 

1

2

·

1

0, 25·23,0

66

2

2

О

І

Т

Дж

- сonst в усіх положеннях механізму;    (23) 

2

2

2

2

A

2

·V

4.8·1.84

8.1

2

2

м

Т

Дж

- кінетична енергія каменя 2 (const);           (24) 

3

3

2

·

3

S

3

·V

2

2

S

І

m

Т


  - кінетична енергія куліси 3;                                         (25) 

4

2

4

C

4

·V

2

m

T

- кінетична енергія каменя 4;                                                     (26) 

2

5

D

5

·V

2

m

T

 - кінетична енергія ланки 5.                                                       (27) 

Зводимо розрахункові дані до таблиці 2.2 

 

Таблиця 2.2 – Значення зведеного моменту інерції та кінетичної енергії 

механізму. 

Положення 

11 

3

Т

,Дж 

9,57 

32,47 

31,13 

5,62 

97,73 

49,28 

4

T

,Дж 

3,93 

9,03 

8,85 

2,12 

29,74 

16,47 

T

 ,Дж 

7,86 

18,07 

17,70 

4,24 

59,47 

32,95 

сум

Т

, Дж 

66,0 

95,46 

133,94 

131,78 

86,1 

216,04 

172,80 

зв

І

кг

2

м

 

0,25 

0,361 

0,506 

0,498 

0,325 

0,987 

0,653 

 

Будуємо  діаграму  кінетичної  енергії  механізму 

T

=2,645Дж/мм,  яка 

одночасно являється і діаграмою зведеного моменту інерції 

1

( )

зв

І

, побудовано 

в мірилі

I

=0,01кг

·

2

м /

мм

 


background image

 

 

2.6

 

Побудова діаграми Віттенбауера (енергомас). 

 

Будуємо  діаграму  енергомас,  виключаючи 

1

  з 

1

( )

Т

  та 

1

( )

зв

І

  .  Для 

цього  будуємо  прямокутну  систему  координат 

1

f( )

зв

І

.  З  початку  координат 

проводимо пряму під кутом 

0

45

 до вісі 

зв

І

. Точки 1’,3’,..., 11’ 

1

( )

зв

І

 проецюємо 

на  цю  пряму  і  далі  до  перетину  з  прямими,  проведеними    з  точок  1*-3*,...,11* 

діаграм  

1

( )

Т

 . З’єднуємо точки перетину плавною кривою. 

 

2.7

 

Визначення моменту інерції маховика. 

 

За  заданим  коефіцієнтом  нерівномірності  руху 

  та  середньою  кутовою 

швидкістю 

сер

=

1

 визначаємо кути: 

2

0

max

0, 01

(1

(1 0, 04)·23,0

77,5 ;

2·0,61

cер

arctg

arctg



             (28) 

2

0

min

0.01

(1

)

(1 0.04)·23.0

76.5 ;

2·0.61

cер

arctg



                    (29) 

До діаграми енергомас під кутами 

max

і 

min

 дві дотичні, які відсічуть на 

вісі ординат відрізок KL, який зображає кінетичну енергію. Маховика в мірилі 

. Момент інерції маховика: 

2

2

·

3.85·0.61

11.10

/

;

·

23.0 ·0.04

m

cер

KL

I

кг м

                                (30) 

 

2.8

 

Визначення розмірів маховика. 

 

Вибираємо  маховик  зі  спицями.  Згідно  з  виразом  для  даного 

конструктивного  виконання  маховика  визначаємо  його  діаметр,  масу  та 

ширину: 

5

5

m

0.41· 

I

0.41· 

11.10

0.66 ;

D

м

                                    (31) 


background image

Приймаємо D=0,66м, тоді: 

2

2

5.37·

5.37·11.10

135.4 ;

0.66

m

I

m

кг

D

                                   (32) 

·D=0.15·0.66=0.10м

b

q

                                               (33) 

1,5·

·0,10=0,15

ст

  

 

0.7·D=0.7·0.66=0.462м

d

 

ст

d

0.15·D=0.15·0.66=0.099м

 

 

3

 

Проектування кулачкового механізму 

 

Закон руху штовхача для фаз віддалення та наближення: 

2

1

2

2

1

i

d S

a

d

 

Двічі інтегруючи 

2

2

d S

d

 для віддалення, одержуємо: 

 

1

1

2

S

a

C

C

 

 



 

 

Сталі  інтегрування    визначаємо  з  початкових  умов   

=

1

  та  S=h, 

одержуємо: 

1

2

2

6

6·0.050

0.044

2.618

h

a

м

 

Після підстановки 

1

С

,

2

С

 та 

1

a

  в вираз S , 

dS

d

 і 

2

d S

d

 маємо: 

2

2

6

6·0.050

0.5

(0.5 0.127

2.168

h

S





                                            (34) 

 

2

1

6

)

0.044

dS

h

d

 

  

         (35) 

 

2

2

6

2

(1

)

0.044(1 0.764

d S

h

d



 

(36)