ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 16.11.2021
Просмотров: 162
Скачиваний: 1
Після сходове боронування соняшнику проводять у фазі 2-3 пар справжніх листків і загортається землею близько 17,5, а у фазі утворення 2-3 пар листків - 11 % рослин. Боронувати після появи сходів треба в день, коли зменшується відносна вологість повітря і молоді рослини стають не такими ламкими. Боронувати посіви соняшнику доцільно широкозахватними агрегатами при спілому ґрунті, щоб не допустити зайвого його ущільнення га руйнування структури. Швидкість руху агрегату під час до сходового боронування 6-7 км/год, після сходового - не більше 4 км/год. У багаторічних виробничих дослідах ВНДІК установлено високу ефективність при догляді за соняшником боронування разом з коткуванням, розпушуванням міжрядь і використання прополювальних борінок. У Степу доцільно розпушувати грунт у міжряддях на глибину 6-8 см культиваторами КРН-4,2, КРН-5,6, КРН-8,4. Глибоке розпушування (12-14 см) призводить до деякого зменшення врожаю. Тому на відносно чистих посівах доцільно проводити неглибокі обробітки, а на засмічених – починати культивацію міжрядь на більшій глибині, поступово зменшуючи її. На полях, де бур'яни знищували восени за системою поліпшеного зябу, достатньо одного-двох розпушувань міжрядь [6].
1.6. Десикація
У посівах соняшнику рослини достигають нерівномірно. Через 20 - 25 днів після цвітіння вміст олії в насінні досягає максимуму, але накопичення масла триває у міру збільшення маси насіння, яке закінчується на 35 - 40-й день після цвітіння (фаза фізіологічної стиглості). Далі відбувається фізичне випаровування води із сім'янки і настає фаза повної (господарської) стиглості. Для прискорення збирання і одержування сухого насіння посіви обробляють десикантами при середній вологості насіння на пні не більше 30 %. Обприскування рослин десикантами при більш високій вологості насіння погіршує його якості - зменшується маса ядра і врожаю в цілому в наслідок гальмування фізіологічних процесів.
Десикацію проводять через 35 - 40 днів після повного цвітіння хлоратом магнію (20 кг/га) або реглоном (2 л/га). У вологу осінь, а також у роки епіфітотійного розвитку кошикових форм гнилі збільшують норми хлорату магнію до 25 - 30 кг/га, або реглону - до 2,5 - 3 л/га.
Для кращого прилипання десикантів на гектарну норму препарату додають 50 - 70 мл агралу- 90. При авіаобробці посівів препарат розчиняють у 100 л води на 1 га або в 300 л/га при оприскувачі тракторними обприскувачами ОВТ-1 В, ОВС-А. Проте норму дефіцитних препаратів можна на половину зменшити в суміші з аміачною селітрою. Десикація дає змогу прискорити початок збирання соняшнику на 7 - 8 днів, не зменшуючи врожаю насіння та виходу олії. Через 10 днів після десикації на насінні вже не має залишків хлорату магнію і воно придатне для переробки.
Аналогічні результати одержано при використанні реглону в суміші з аміачною селітрою. Після десикації вологість кошиків зменшувалася більш як у тричі.
Десиканти діють швидше при середньодобовій температурі понад 13-14 °С. Обробляти посіви ними треба в нежаркий час доби до 9 - 10 і після 1 5 - 16 год. З екологічної точки зору захід не бажаний [6].
1.7. Збирання врожаю
Урожайність соняшнику залежить від строку збирання, який визначають за ступенем стиглості та вологістю насіння. Залежно від погодних умов урожай починають збирати через 7 - 10 днів після обробки посівів хлоратом магнію і через 5-6 днів - реглоном. За цей час на оброблених полях вологість насіння знижується до 12 - 15%. Збирають соняшник у фазі господарської стиглості, коли рослин з жовтими і жовто бурими кошиками в посівах 12 - 16 % а з бурими й сухими - 85 - 88 %. У Стену починають збирати соняшник при середній вологості насіння 12 - 14%, у Лісостепу - 16 - 18 %
Гібриди достигають дружно, особливо після обробки рослин десикантами. Тому збирання їх починають при вологості насіння 17 - 19 %, а у вологу осінь - 20 - 22 %.
За 2 - 3 дні до початку збиральних робіт поле обкошують і розбивають на загінки, прокладають транспортні й розвантажувальні магістралі.
Для збирання використовують зернозбиральні комбайни СК-5 "Нива" із спеціальними пристроями ПСП-1,5 М чи 34 - 103 А та універсальними ПУН-5 для подрібнення і розкидання стебел по полю. Комбайни ДОН-1200 і ДОН-1500 обладнують пристроями ПСП - 8 і ПСП-10. Щоб насіння менше обрушувалось і подрібнювалось, частоту обертання барабана на комбайнах СК-5 "Нива" встановлюють на рівні близько 300 об./хв
Після первинного очищення на агрегаті ЗАВ - 20 чи інших комплексах і додатково обробити на машинах вторинного й остаточного очищення СВУ-5, СМ-4, а також на пневмосортувальних столах ПСС-2,5. ПСУ-3.
Сухе й очищене насіння калібрують, що забезпечує висівання заданої кількості рослин. Для тривалого зберігання посівного насіння соняшнику його вологість має бути не більшою 7 - 8 % [41].
Розділ 2
Об’єкт досліджень
2.1. Ботанічна характеристика
Соняшник належить до родини айстрових (Asteraceae) роду Heliianthus. Розрізняють два види соняшнику – культурний (Helianthus cultus Wenzl) і дикорослий (Helianthus ruderalis Wenzl). У культурного соняшнику виділяють два підвиди – посівний (subsp. sativus) і декоративний (subsp. ornamentalis). Культурний соняшник посівний (польовий) – однорічна рослина. Корінь у нього стрижневий, проникає в грунт на глибину 2 – 4 м і розгалужується в сторони на 100 – 120 см. Стебло прямостояче, грубе, виповнене всередині губчастою серцевиною, вкрите жорсткими волосинками, має висоту 0,7 – 2,5 м (у силосних форм – 3 – 4 м і більше), є карликові форми з висотою стебла 50 – 70 см. Листя черешкове, велике, густо опущене. Пластинки звичайно овально-серцеподібні із зазубреними пилчастими краями. Нижні листки супротивні – 1 -2 пари після сім`ядоль, решта – почергові. На одній рослині розвивається у скоростиглих сортів і гібридів 15 – 25, у пізньостиглих – 30 – 35 і більше листків.
Суцвіття – кошик у вигляді опуклого чи плоского диска діаметром до 20 см і більше, обгорненого кількома рядами недорозвинених листочків. Крайні квітки – язичкові, великі, розміщені попарно в один ряд по колу кошика. Вони звичайно безплідні (безстатеві, іноді з недорозвиненою приймочкою), оранжево-жовтого кольору. Язичкові квітки приваблюють комах, що важливо для запилення.[5,6]
На квітколожі кошика розміщені колами трубчасті двостатеві квітки з плівчастими прицвітниками, які закінчуються (при достиганні) жорсткими зубцями. Кожна квітка має маточку з одногніздою нижньою зав`яззю. Віночок п`ятизубчастий від світло-жовтого до темно-оранжевого кольору. Тичинок п`ять. Їх нитки вільні, а пиляки зрослися і утворюють кільце. Приймочка маточки дволопатева. За сприятливих умов водному кошику закладається 1000 – 1200 квіток. Кількість їх різко зменшується при запізненні з прорідженням загущених посівів до утворення 3 – 5 пар справжніх листочків у середньоранніх і 5 – 7 - у середньопізніх сортів. Саме в цей період у соняшнику відбувається диференціація точки росту на квіткові бугорки, тобто закладається основа майбутнього врожаю. Тому в цей період (2 – 3 тижні після появ сходів) потрібен особливо добрий догляд за рослинами.
Трубчасті квітки розкриваються в певній послідовності – від периферії до центра кошика. Цвітіння одного кошика триває 8 – 10 днів.
Соняшник – рослина виключно перехресного запилення. Пиляки його дозріваєть раніше, ніж приймочки, що сприяє перехресному запиленню. В польових умовах частина квіток залишається незаплідненою, що призводить до пустозерності та зниження врожаю насіння. Якщо пустозерні сім`янки зосереджені в центрі кошика, це свідчить про нестачу в грунті води, коли в різних місцях кошика – про неповне запилення квіток через недостатнє використання бджіл. Пустозерність можна значно знизити, якщо на посіви соняшнику вивозити вулики. [20]
Плід соняшнику – сім`янка з дерев`янистою плодовою оболонкою (оплоднем), яка не зростається з насіниною. Насінина (ядро) вкрита тонкоюпрозорою оболонкою. Оболонка плода (лузга) вкрита зверху епідермісом, забарвлення якого буває білого, чорного, сірого, чорно-фіолетового, коричневого кольору та ін.
За морфологічними ознаками розрізняють три типи культурного соняшнику.
Лузальний – має товсте, високе стебло (до 4 м), велике листя і кошики діаметром від 17 до 46 см. Сім`янки великі з товстою лузгою. Ядро (насіння) лише наполовину заповнює сім`янку. Маса 1000 сім`янок 100 – 200 г. Процент плодових оболонок (лузжистість) 46 – 56, олійність незначна.
Олійний – з порівняно тонким стеблом 1,5 – 2 м заввишки. Сім`янки дрібніші, ніж у лузального. Лузга тонка, ядро заповнює всю внутрішню порожнину сім`янки. Маса 1000 сім`янок 50 – 100 г, лузжистість 22 – 30 %. Вміст олії в насінні кращих сортів і гібридів 48 – 50 %.
Межеумок – рослина проміжної групи, яка за окремими ознаками нагадує лузальний або олійний соняшник. За висотою і товщиною стебла, розмірами листя і кошиків межеумок подібний до лузального, а за виповненістю сім`янок – до олійного соняшнику.
У розвитку соняшнику від сівби до повного достигання розрізняють такі фази: сходів, першої пари справжніх листків, утворення кошика, цвітіння, достигання. Тривалість між фазних періодів у найпоширенішої середньостиглої групи сортів (гібридів) соняшнику становить: від сівби до сходів 14 – 16 днів, від сходів до початку утворення кошика 37 – 43, від початку утворення кошика до цвітіння 27 – 30, а від цвітіння до достигання 44 – 50 днів. У ранньостиглих форм між фазні періоди скорочуються, в середньопізніх – подовжується.
Період вегетації сортів і гібридів соняшнику (від сівби до достигання насіння), які вирощуються в Україні, триває від 80 до 130 днів.
У перший період розвитку (до утворення 2 – 3 пар листків) соняшник росте порівняно повільно. В цей час головний корінь, що утворюється із зародкового корінця, інтенсивно росте углиб, випереджаючи ріст стебла в 2,7 – 2,9 раза. Потім приріст стебла збільшується, досягаючи максимуму (3 – 5 см за добу) в період від утворення кошика до цвітіння. У фазі цвітіння ріст у висоту сповільнюється і в кінці цвітіння припиняється.
Початок утворення кошика відмічається у скоростиглих сортів (гібридів) соняшнику у фазі двох пар, в середньостиглих – 3 – 5 пар листків. Цвітіння одного кошика триває 8 – 10 днів, а ріст – до його пожовтіння. Найінтенсивніше він росте протягом 8 – 10 днів після закінчення цвітіння. Наливання сім`янок триває 32 – 42 дні після запліднення. [5,20]
2.2. Біологічні особливості
Насіння соняшнику проростає при температурі 3 – 5 оС. Оптимальна температура проростання 20 оС. При цій температурі сходи з`являються на 7 – 8-й день. Сума активних температур від сівби до сходів становить 140 – 160 оС, а ефективних за вегетацію – від 1600 до 1800 оС для ранньостиглих і від 2000 до 2300 оС – для пізньостиглих сортів. [6]
У фазі цвітіння і в наступний період найсприятливіша температура 25 – 27оС. Підвищення температури до 30 оС і вище негативно впливає на рослини, а при 40 оС припиняється фотосинтез. Весняні заморозки до мінус 5 – 6 оС не завдають істотної шкоди рослинам, проте затримують і послабляють їх ріст, а осінні до мінус 3 оС спричиняють загибель рослин.
Соняшник – посухостійка рослина. Коефіцієнт водоспоживання його значно вищий, ніж у багатьох інших рослин, і становить 450 – 570, може підвищуватись до 700. соняшник задовольняє потребу у воді завдяки розвиненій кориневій системі, яка проникає в грунт. Проте це призводить до сильного висушування грунту і нестачі вологи в ньому для наступної культури сівозміни. За період вегетації соняшник використовує від 3000 до 6000 т води з 1 га. Вирішальне значення для формування повноцінного врожаю має вологозабезпеченість соняшнику у фазі цвітіння і наливання насіння (критичний період). Високі врожаї соняшнику можливі лише в районах, де за осінньо-зимовий період в кореневмісному шарі (0 – 200 см) є достатні запаси вологи. При нестачі води в цей період різко знижується його врожайність внаслідок збільшення пустозерності, поганої виповненості та зменшення оберненості кошика. Це явище типове при вирощуванні соняшнику в посушливих районах. Тому зрощення у другій період вегетації підвищує олійність насіння і більш як удвічі – врожайність соняшнику.
Соняшник добре росте на родючих аерованих грунтах. Найбільш придатними для нього є чорноземи супіщані і суглинкові з нейтральною (рН 6,7 – 7,2) або слабколужною реакцією ґрунтового розчину. На цих грунтах, а в лісостепових районах – і на сірих лісових розміщують основні площі посівів в Україні. На важких безструктурних грунтах соняшник росте дуже повільно, особливо в перший (ювенільний) період. Тут потрібні додаткові агротехнічні заходи. Малопридатні для соняшнику також легкі піщані, солонцюваті й дуже кислі грунти.
Соняшник – світлолюбна рослина. Затінення молодих рослин і хмарна погода затримують їх ріст і розвиток, зумовлюють формування на них дрібного листя і малих кошиків, що знижує врожайність. Соняшник належить до рослин короткого дня. В міру просування на північ вегетаційний період його подовжується. [5,20]
Розділ 3
Умови та методика проведення досліджень
3.1. Загальна характеристика господарства
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Благовість” знаходиться на території с. Дейкалівка Зіньківського району Полтавської області. Село розташоване за 16 км від районного центру, 80 км. від обласного центру м. Полтава, 50 км від залізничної станції м. Гадяч і зв’язана поліпшеною асфальтовою дорогою. Господарство орендує землі також на території сіл; Іщенківка, Піщане, Підозірка. Село розташоване по обох берегах річки Груні (басейн Дніпра)
СТОВ “Благовість” зареєстровано Зіньківською райдерж-адміністрацією 21.08.2003 року.
Форма власності – приватна.
Вид діяльності-вирощування зернових та технічних культур,розведення великої рогатої худоби.
Всього в обробітку в господарстві налічується сільськогосподарських угідь - 3608,07 га,в тім числі ріллі - 2985 га.
Всього працює в рослинництві-56 чоловік,в тваринництві-96 чоловік. Всього на території Дейкалівської сільської ради налічується 628 дворів,де проживає 938людей. Є в господарстві Дейкалівська середня школа на 950 учнів,сільський будинок культури,бібліотека,дитячий садочок,амбулаторія,6 промислових та продовольчих магазинів. В господарстві є хлібопекарня, млин, олійниця, де виробляється продукція для жителів села. Будинок престарілих на 25 чоловік.
В 2011 році було посіяно озимих - 901 га, в тім числі на зерно - 883 га ,по культурах; пшениця - 723га,
жито - 10га,
ячмінь озимий - 150га,
озимі на зелений корм - 18га.
В 2012 році посіяно ярих культур:
ячмінь – 250 га, горох – 23 га, кукурудза на зерно – 700 га, однорічних трав – 42 га, соняшник – 400 га, соя – 200 га, кукурудза на силос – 450 га,сорго – 80 га.
Озимих посіяно 840 га, в тім числі на зерно- 817га, по культурах:
оз. пшениця - 690га
оз. ячмінь - 127га
на зелений корм - 23га
В 2013 році посіяно ярих культур:
Ячмінь – 180 га, кукурудза на зерно – 820га, однорічних трав – 60 га сорго – 50, кукурудза на силос – 510 га, горох – 17 га, соняшник – 480 га.