Гноєпровід складається з металевих труб, товщина стінок яких 5 мм, внутрішній діаметр 315'мм і довжина 10— 12 м. Допускається комплектування установки трубами з внутрішнім діаметром 315—426 мм при тій же товщині стінки.

Гній із тваринницьких приміщень скребковими, скреперними чи іншими пристроями подається до завантажувальної лійки установки УТН-10. Під дією власної ваги та розрідження, що створюється при холостому ході поршня, гній із завантажувальної лійки надходить у робочу камеру корпуса. При цьому канал гноєпроводу перекритий клапа­ном, а вікно завантажувальної лійки відкрите. Після заповнення робочої камери клапан перекриває вікно завантажувальної лійки і відкриває напірний канал гноєпроводу, а поршень насоса, здійснюючи робочий хід, виштовхує гній з робочого циліндра в гноєпровод і далі у гносховище. Потім цикл повторюється

Для надійної роботи установки вологість гною повинна бути не менше 76 %, а довжина часток підстилкового матеріалу — не більше 100 мм.

При ЩТО, який проводять перед пуском установки, перевіряють надійність заземлення корпуса електродвигуна і пульта керування та рівні масла в рамі поршневого насоса і в баці гідроприводної станції.

ТО-1 (через кожні 150 год роботи) починають із проведення операцій ЩТО. Додатково очищають установку від бруду, змащують вузли тертя відповідно до таблиці мащення, перевіряють герметичність маслопроводів і надій­ність затяжки різьбових з'єднань, промивають фільтр тон­кої очистки масла, доливають масло в раму поршневого насоса і бак гідроприводної станції.

ТО-2 (через кожні 750 год роботи) включає виконання всіх операцій попередніх заходів, крім того, зливання мас­ла з гідробака, промивання його дизельним паливом і заповнення свіжим маслом.

Технічна характеристика установки УТН-10

Продуктивність, т/год 7.4

Встановлена потужність, кВт 15

Відстань транспортування гною по трубопроводу, м 150

Діаметр гноєпррводу, мм 325

Хід поршня насоса, мм 625

Діаметр поршня, мм 395

Маса без гноєпроводу, кг 2158

Тривалість одного циклу, 26

Контрольні запитання

1. На яких фермах і операціях використовують обладнання ТСН-160А (УС-Ф-170, НШ-50, НЖН-200, УТН-10)?

2. Основні елементи обладнання і їх призначення.

3. Робочий процес обладнання.

4. У якому напрямку доцільно переміщуватися скотарю при очи­щенні стійл у процесі роботи транспортера ТСН-160А?

5. Які відмінності і переваги транспортера ТСН-160А порівняно з іншими транспортерами?

6. У чому переваги скреперних установок перед скребковими транспортерами колового руху?

7. З яких умов визначається величина ходу скрепера?

8. З якою метою і як регулюють зазор між ножами в подрібнювачі (НЖН-200)?

9. Які переваги має установка УТН-10 порівняно з насосами НЖН-200 чи НШ-50?

10. З якою метою і як регулюють всмоктувально-напірний клапан (УТН-10)?

11. На яку відстань транспортується гній за допомогою УТН-10 (НШ-50, НЖН-200)?

---

Лабораторна робота№6

доїльні двотактні апарати

Мета роботи: вивчити призначення, будову, принцип роботи двотактного та тритактного доїльного апарата.

Порядок виконання роботи.

1.Вивчити конструктивні особливості двотактного доїльного апарату.

2. Вивчити будову і принцип роботи доїльного апарату АДУ-1.

3. Вивчити особливості конструкції доїльного апарату АДС і АДН-1, ДА-Ф-50.

4. Замалювати сему роботи уніфікованого доїльного апарата АДУ-1 двотактного виконання.

5. Оформити звіт.

Обладнання: доїльний апарат АДУ-1 в зборі; окремі вузли доїльних апаратів (пульсатор, колектор, доїльні стакани в зборі, соскова гума), плакати.

Доїння є найбільш відповідальним і трудомістким процесом у технології виробництва молока. Воно складається із двох фаз: молоковіддачі і молоковиведення.

Молоко утворюється і збирається в молочній залозі тварини, причому основна його частина (до 90 %) міститься в альвеольному просторі вимені і недоступна для безпосереднього виведення без протікання процесу молоковіддачі.

Молоковіддача — це складна реакція залози, в результаті якої молоко витісняється із альвеол у цистерни вимені. Процес відбувається під впливом гормону окситоцину, який продукується у головному мозку тварини і транспортується потоком крові до вимені.

Молоковиведення здійснюється в результаті різниці тисків із внутрішнього і зовнішнього боків сфінктера шляхом створення надлишкового тиску всередині дійки або пониження тиску (створення вакууму) за її межами. Таким чином, молоковіддача є задачею зооінженерною, а молоковиведення — інженерно-технічною.

Розрізняють три способи доїння: природний — ссання вимені телям; ручний — витискання молока із вимені руками дояра; машинний — відсмоктування або витискання молока доїльним апаратом.

Ручне доїння пов'язане зі значними затратами праці і призводить до надмірної собівартості молока, зниження його якості і має небажані соціальні наслідки.

Машинне доїння збільшує продуктивність праці оператора у кілька разів, дозволяє одержати молоко високої якості з мінімальною собівартістю. Частка затрат праці на доїння корів складає близько 50% загальних трудових затрат на обслуговування тварин.

Машинне доїння забезпечує транспортування молока із вимені до місць первинної обробки і зберігання.

1. Конструктивні особливості двотактного доїльного апарату.

Основною частиною доїльної машини, що здійснює видоювання молока, є доїльний апарат. Для вилучення молока з цистерн вимені і дійок необхідно створити різницю тисків, достатню для відкривання сфінктера і подолання гідравлічних втрат напору. Залежно від способу створення цієї різниці тисків доїльні апарати створюють такт стиску і такт ссання.

Доїльний апарат складається з доїльних стаканів (рис. 1), колектора пульсатора, доїльного відра з кришкою і ущільнювальною прокладкою, а також комплекту молочних і вакуумних трубок та шлангів. У разі доїння у загальний молокопровід замість доїльного відра доїльний апарат комплектується пристроєм (ручкою) одночасного приєднання апарата до вакуум- і молокопроводів; на ручці встановлюється пульсатор.

---

Рис.1. Загальна будова доїльного апарата:

1 — бідон; 2 — колектор; 3 — доїльні стакани; 4 — молочний шланг;
5 — повітряний шланг змінного вакууму; 6 — пульсатор; 7, 9 — повітряні шланги постійного вакууму; 8 — трійник; 10 — кришка бідона

Пульсатори призначені для перетворення постійного вакууму у пульсуючий. Частота пульсацій вакууму в основному обумовлює співвідношення тривалості тактів доїльного апарата і, в свою чергу, залежить від типу і конструкції пульсатора.

Пульсатори бувають (рис. 2): пневмомембранні, пневмогравітаційні і електромагнітні. Збудження коливань у пневмомембранних пульсаторах і пневмогравітаційних здійснюється за рахунок потенціальної енергії розрідженого повітря, тому інші види енергії не потрібно підводити до пульсатора. Це є основною їх перевагою. Недоліком таких пульсаторів є нестабільність частоти пульсацій. Пневмогравітаційний, крім того, потребує чіткого дотримання вертикального положення. Електромагнітні пульсатори забезпечують стабільну частоту пульсацій, але потребують електричного живлення. Останнє ускладнює конструкцію, підвищує небезпечність обладнання.

Рис.2. Типи пульсаторів:

а — мембранний; б — гравітаційний; в — електромагнітний; 1_П — камера постійного вакууму; 2_П, 4_П – камери змінного тиску; 3п – камера атмосферного тиску

Рис. 3. Типи колекторів:

а — двотактного доїльного апарата; б — тритактного доїльного апарата; в —доїльного апарата з однокамерними стаканами; 1_К — камера постійного вакууму; 2_К і 4 _К — камери змінного вакууму; 3 _К — камера атмосферного тиску

Колектор розподіляє вакуум між доїльними стаканами і забирає молоко від них, а також забезпечує такт відпочинку в тритактних доїльних апаратах. Колектори бувають (рис. 3) дво-, три- і чотирикамерні. Перші два варіанти забезпечують двотактне доїння відповідно з одночасною та попарною роботою доїльних стаканів; чотирикамерний використовується в тритактних та низьковакуумних доїльних апаратах, а також з однокамерними доїльними стаканами.

Робочими органами доїльного апарата, що здійснюють процес доїння і безпосередньо взаємодіють з твариною, є доїльні стакани. Розрізняють два типи доїльних стаканів — однокамерні і двокамерні. Зараз в основному використовуються двокамерні доїльні стакани (рис. 4).

За принципом роботи доїльних стаканів доїльні апарати поділяються на три- і двотактні, а також безперервного відсмоктування. Під тактом тут розуміють період часу, протягом якого залишається фізіологічно незмінна дія доїльного апарата на тварину. Період часу, протягом якого проходить чергування різнойменних тактів, називається циклом. Є також доїльні апарати, які на всі дійки діють одночасно і такі, що взаємодіють з дійками за схемою: коли в лівих дійках здійснюється такт ссання, у правих відбувається стискання або відпочинок. Такі апарати називають з попарним доїнням. У камерах доїльного стакана може установлюватись атмосферний чи надлишковий тиск або вакуум. У доїльних апаратах вакуумного типу забезпечуються комбінації, що відповідають тактам ссання, стиску і відпочинку (рис. 4).

---

Під час такту ссання створюється вакуум у міжстінній і піддійковій камерах доїльних стаканів. Внаслідок рівності тисків з обох боків дійкової гуми остання не діє на дійку, а за рахунок різниці тисків з обох боків сфінктера (вакуум під ним і тиск, близький до атмосферного, всередині дійки) він відкривається і молоко витікає з дійки у піддійкову камеру доїльного стакана.

Рис.4. Схеми роботи однокамерного з незмінними (А) і змінними (Б); розмірами присоска та двокамерного (В) доїльних стаканів: а–такт ссання; б — такт відпочинку; в — такт стиску; 1 — гільза; 2 – гумовий присосок; 3 – дійкова гума; 4 — міжстінковий простір; 5 — піддійковий простір

Під час такту стиску з міжстінній камері встановлюється атмосферний тиск, а у піддійковій залишається вакуум. На дійкову гуму діє сила з боку міжстінної камери, обумовлена різницею тисків, яка сплющує дійкову гуму і стискає дійку. Дія вакууму на дійку з боку піддійкової камери припиняється внаслідок повного сплющення дійкової гуми і відокремлення дійки від піддійкової камери. Під час такту стиску масажується дійка, поновлюється кровообіг, подразнюються рецепторні зони дійки, що стимулює рефлекс молоковіддачі.

Під час такту відпочинку в обох камерах доїльного стакана встановлюється тиск, близький до атмосферного. Відсутня дія сил як на дійку, так і на дійкову гуму. Дійка відпочиває, кровообіг в ній нормалізується.

Найпоширенішим типом доїльних апаратів є двотактний із тактами ссання і стиску. Таке чергування тактів дає змогу значно спростити конструкцію і підвищити пропускну здатність за рахунок збільшення тривалості такта ссання у робочому циклі доїння. Основним недоліком даного апарата є підвищена загроза травмування дійки під час «сухого» доїння.

Доїльні апарати, що працюють за принципом постійного (безперевного) ссання, не використовуються внаслідок шкідливого впливу на здоров'я тварин, оскільки під час доїння за таким режимом різко порушується кровообіг у дійках.

Доїльні апарати, що працюють за принципом попарного доїння, наприклад доїльні апарати німецької фірми «Імпульс», хоча і складніші за конструкцією, але мають суттєві переваги: пом'якшується механічна дія на вим'я, покращується вакуумний режим внаслідок одночасного впуску повітря тільки в двох доїльних стаканах, а також проходить часткове розгойдування доїльного апарата, що здійснює незначний масаж вим'я.

2. Будова і принцип роботи двотактного доїльного апарату АДУ-1.

Доїльний апарат АДУ-1 уніфікований і призначений для машинного доїння корів на всіх типах вітчизняних доїльних установок для доїння в мокопровід ("Брацлавчанка" УДМ-50, УДМ-100, УДМ-200), для доїння в бідони (УДБ-100), в літніх таборах (УДЛ-12), для індивідуального доїння (УІД-10 і У1Д-20), для доїльної установки УДТ-8 "Тандем". Він може комплектуватись для двотактного і тритактного режимів доїння.

---

Апарат складається з чотирьох доїльних стаканів, колектора, пульсатора, комплекту молочних і вакуумних шлангів та трубок, а також доїльного відра (у разі доїння в переносні відра).

Доїльний стакан має лише дві деталі: металеву гільзу з патрубком для повітряної трубки та дійкову гуму з молочною трубкою. У місці надівання на патрубок колектора молочна трубка має потовщення для збільшення міцності та строку служби. На молочній трубці перед дійковою гумою є три кільцеві буртики для періодичного, у міру спрацювання, натягування дійкової гуми. Гарантійний строк служби дійкової гуми — один рік з дня виготовлення, в тому числі 900 год чистої роботи (доїння). Після спрацювання дійкову гуму замінюють новою.

Доїльний стакан має дві камери: піддійкову — всередині дійкової гуми та міжстінкову — всередині гільзи навколо дійкової гуми.

Пульсатор (рис. 5) — мембранного типу, з нерегульованою частотою пульсації. Він складається: з корпуса 7; камери керування; гумового кільця 9; кришки 3; прокладки 2,6; клапана 4; обойми 5; мембрани 8; повітряного фільтра; гайок1,10,12. На корпусі є патрубки для сполучення з вакуумпроводом і встановлений фільтр (повітряного), а також змінного вакууму, що з'єднується з колектором.

Пульсатор має чотири камери: І_п (постійного вакуум-метричного тиску, що сполучається з вакуумпроводом), II_п (змінного тиску — з колектором), III_п (постійного атмосферного тиску — через фільтр з навколишнім середовищем), IVп (змінного тиску, яка керує положенням клапанного механізму). Остання за допомогою радіального отвору в камері, гвинтового вертикального каналу, кільцевих канавок та отвору в мембрані сполучається з патрубком і камерою IIп — змінного тиску. Пульсатор встановлюють на кришці доїльного відра або на спеціальній рукоятці, за допомогою якої апарат підключають до системи трубопроводів.

Рис.5. Пульсатор доїльного апарата АДУ-1 ПП — повітряний патрубок; ПЗТ — патрубок змінного вакууму; ППТ — патрубок постійного вакууму; а, б — канапи з'єднання камер; в — дросель; 1, 10, 12 — гайки; 2, 6 — прокладки; 3 — кришка; 4 — клапан; 5 — обойма; 7 — корпус; 8 — мембрана; 9 — гумове кільце; 11 — втулка; Іп — камера постійного вакууму; ІІП, IVП — камери змінного вакууму; IIІП — камера атмосферного тиску

Колектор (рис.6. ) складається з корпуса 3, до якого кріпиться скоба, прозорої камери 5 для збирання молока, клапана 6, гумової прокладки 4, шайби 7 і розподільника 2, що двома гвинтами 1 кріпиться до корпуса.

Рис.6. Колектор доїльного апаратаАДУ-1 (двотактний варіант): 1 — гвинт; 2 — розподільна камера; 3 —корпус; 4 — гумова прокладка; 5 — молочна камера; 6 — клапан; 7 – гумова шайба; Ік, ІІк—камери відповідно змінного і постійного вакууму

---

Смотрите также файлы

• ЗВІТ.doc

• Палий.doc

• П.з. 5.3. ОПГ.doc

• П.з. 4.2. ОПГ.doc

• П.з. 3.1. ОПГ.doc