ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 604
Скачиваний: 1
Заходи боротьби Відлякування птахів, руйнування гнізд поблизу пасік, кочівлі, відлякування пострілами з рушниці.
• Синиці
Вони завдають шкоди бджільництву- особливо звичайна або велика синиця. Відомо, що це корисний птах, знищувач шкідників садів, лісів. Але у зимовий і ранньовесняний період завдають відчутної шкоди пасікам, які зимують на волі, а в час весняних обльотів бджіл - після виставлення бджолосімей із зимівників.
• Оси
Це представники ряду перетинчастокрилі. Є багато видів ос, а найбільше шкодить пасікам звичайна оса, лісова, середня, руда. Комахи жовто-чорного забарвлення, довжиною 12...20 мм. Живуть оси сім'ями у паперових гніздах, які будують з кори та деревини, подрібнюючи та переробляючи їх.
Зимують плідні самки і перше покоління робочих особин виводять самі, а потім збільшують кількість відкладених яєць і робочі особини виконують роботи по вигодівлі розплоду та розбудові гнізда. Кількість ос наростає до кінця літа і тому найвідчутнішої шкоди вони завдають у серпні...вересні. Рано вранці, коли температура низька і бджоли не активні, оси легко проникають у вулики і крадуть мед. Кожна оса може винести з вулика 40...132 г меду. Нападають оси на слабкі сім'ї або на вулики і корпуси, в яких зберігаються маломедні стільники. Оси годують своїх личинок дрібними комахами, а іноді і бджолами та трутнями, подрібнюючи їх ротовими апаратами. В окремі роки при масовому розмноженні ос шкода від них досить помітна.
Заходи боротьби
Важливими прийомами є знищення самок, які перезимували, руйнування осиних гнізд. На пасіках підвішують уловлювальні пляшки з прозорого скла, заповнені до половини солодкуватою рідиною.
• Шершні
Великі оси, які живуть сім'ями. На території України шкоди завдають шершень звичайний та великий. Забарвлення тіла жовто-коричнево-чорне, довжина 26...30 мм. У шершнів спосіб життя і гнізда схожий на осиний, але комірки для виведення потомства бурі і більших розмірів. Вони будують комірки горизонтально і лише з нижнього боку у кілька ярусів. Гнізда роблять у дуплах, під дахами та ін. Найбільша кількість шершнів з'являється у серпні... вересні. Вони виловлюють різних комах, у т.ч. бджіл, і згодовують їх своїм личинкам.
Заходи боротьби
Гнізда шершнів заливають кип'ятком, обкурюють сіркою, обробляють дихлофосом або іншими аерозолями інсектицидів. Можна виловлювати і знищувати плідних самок, які перезимували. Використовують також ловчі пляшки, іноді отруєні принади з м'ясного фаршу і якогось препарату-інсектициду.
• Філант (бджолиний вовк)
Це одинока земляна оса, забарвлення тіла жовто-чорне, голова велика з добре розвинутими щелепами, довжина тіла 12...15мм. Личинка біла, безнога, цигаркоподібна з маленькою головою, довжина 12 ... 15 мм. Неплідні самки та самці, живляться нектаром квітів. Після запліднення самки риють нірки на вільних від рослинності ділянках з щільним грунтом, викидаючи землю у вигляді перекинутого блюдця. Всього одна самка за період життя (24...40 діб) риє 4...8 нірок і в кожну відкладає 3...6 паралізованих бджіл і по одному яйцю. Самка філанта нападає на бджолу на квітках, під час перельотів і на пасіці. Оскільки самка сильніша, вона хапає бджолу щелепами, пронизує її жалом і потрапляє у нервовий вузол, потім переносить бджолу до нірки, кладе на землю і видавлює нектар з медового зобика. Нектар для личинок філанта є отруйним. Бджоли є обов'язковим кормом для личинок філанта. Зимують лялечки філанта у нірках. Шкода від бджолиного вовка відчутна, кількість льотних бджіл може зменшуватись на 15...20%.
Заходи боротьби
Знищення філанта різними пристосуваннями, затоптування нір, заливання водою, закидання листям, травою,гілками і соломою, заливання нір розчином інсектицидів чи мастил (нігрол та ін.)
• Мурашки
Наносять шкоду різні види мурашок, особливо рижі лісові, які захищають ліс від шкідливих комах. Живуть мурашки великими сім'ями, люблять солодкі речовини, у тому числі мед. Проникають мурашки у вулик і забирають з нього мед, який переносять у свої гнізда. За добу можуть винести 1 кг меду і більше. Вони нападають на живих бджіл, завдаючи цим шкоди. У той же час мурашки виконують велику санітарну роботу на пасіці, знищуючи трупи бджіл, що загинули від інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб.
Заходи боротьби
Вулики розташовують на кілочках і ніжках, траву обкошують, Підставки вуликів змащують автолом, солідолом або іншими мастилами. При виявленні мурашок у вулику сім'ю пересаджують, а мурашок виганяють.
Певної шкоди бджільництву завдають інші комахи: метелик "мертва голова", бабки, богомоли та ін.
ЛІТЕРАТУРА
-
Алексеенко Ф.М. и др. Справочник по болезням и вредителям пчел. - К. .-Урожай, 1988.
-
Алексеенко Ф.М. и др. Справочник по болезням и вредите-лям пчел. - К.:Урожай, 1991.
-
Бджільництво. Під ред. Черкасова А.І. - К.:Урожай, 1989.
-
Гайдар В.А. Карпатські бджоли. - Ужгород, Карпати, 1982.
-
Гайдар В. А. Карпатские пчельї. - Ужгород, Карпатьі, 1989.
-
Гробов О.Ф.,Лихотин А.К. Болезни и вредители пчел. -М.:Агропромиздат, 1989.
-
Гробов О.Ф. и др. Болезни и вредители пчел. Справочник.-М.:Агропромиздат, 1987.
-
Довідник пасічника. Під ред. Поліщука В.П. - К.:Урожай, 1989.
-
Кириленко І.М. Жуковська Т.С Хвороби і шкідники бджіл. Курс лекцій. НМЦ 2000
-
Мегедь О.Г.,Поліщук В.П. Бджільництво. - К.:Вища школа, 1987.
-
Поліщук . В.П. « Бджільництво» -Львів, 2001.;
-
Полтеч В.И., Нешатаепа Е.В. Болезни и вредители пчел." М.:Колос, 1977.
-
Справочник по пчеловодству. Под ред. Черкасова А.И. -К.:Урожай, 1991.
-
Шеметков М.Ф. и др. Советьі пчеловоду. - Минск, Урожай, 1983