ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 578
Скачиваний: 1
Шкідники бджіл
ПАРАЗИТИ БДЖОЛИНИХ СІМЕЙ
Велика воскова міль (бджолина вогнівка, мотилиця, клочень)
Поширена там, де є бджоли. її гусениці живляться воском, завдаючи великої шкоди бджолам.
Належить міль до класу комахи, ряду лускокрилі або метелики. Активний метелик у нічний час. Передні крила попелясто-сірі і жовто-бурі, задні — світло-сірі з темними рисочками по задньому краю, розмах крил ЗО...35 мм, довжина 20 мм. Ротові органи недорозвинуті і метелики не живляться. Самці дещо менші за самок. Сидить самець з розставленими крилами, а самка складає їх на черевці.
Гусениця бруднобіла з коричневою головою, має 8 пар ніг (З пари грудних, 4 пари черевних і 1 пару штовханів на останньому сегменті).
Зимують яйця у різних місцях - у вуликах, в щілинах, на стільниках та ін. Весною та на початку літа відроджуються гусениці, які живляться в середостінні стільника, роблять там ходи, можуть рухатись і по стінках комірок. Роблять тунелі, які збільшуються в діаметрі з ростом гусениць, виділяють павутину та екскременти.
Наївшись,гусениця перебирається у захищені місця (щілини, шви вуликів, під утеплюючий матеріал) і там заляльковується. З лялечок з'являються метелики. Загальний розвиток при температурі +30...З5С проходить за 66 діб, а при нижчих температурах – за З і більше місяців. Велика воскова міль може дати за рік 2...4 покоління.'Самки метеликів живуть 20...26 діб і відкладають 1.400...2000 яєць.
Одна гусениця великої воскової молі за своє життя (47 днів) з'їдає 0,5...1,25 г воску і руйнує 500...600 комірок. Потомство однієї самки може знищити 35 кг воску. Більше всього страждають слабкі сім'ї. Іноді при значному пошкодженні стільників сім'я кидає гніздо.
Найкраще розвивається гусениця молі у старих стільниках коричневого і темно-коричнєвого кольору, оскільки там є віск як вуглеводний корм і хітинові шкірки личинок, які. залишаються після виходу бджіл як білкова їжа.
Розвивається вона і в мерві ручного віджимання. Може розвиватись шкідник і у світлих стільниках, але там він відчуває білкове голодування. У такому випадку гусениця додатково живиться хітином личинок і лялечок, утворюючи горбатий розплід у вигляді нерівних ліній.
Бджолині сім'ї, що добре розвиваються, самі знищують гусениць молі, поїдаючи їх у молодому віці. Вони вбивають та викидають їх у старшому віці, лялечок можуть запрополюсовувати, метеликів не впускати через льотки, але через 2 години після настання темноти бджоли не реагують на метеликів, що забираються у вулик.
Шкода від великої воскової молі значна в усіх країнах світу, де розвинуте бджільництво.Мала воскова міль.Вона повсюди поширена, але зустрічається рідше. Передні крила вузькі, задні коротші і ширші передніх. У стані спокою крила складені кришоподібно. Колір від попелясто-сірого до жовто-сірого. Довжина самки - 11,3 мм, розмах крил -23 мм, самця відповідно 9 і 17,7 мм. Ротові органи недорозвинуті.
Метелики не живляться.
Гусениця біла, доросла досягає довжини 16...22 мм, голова жовта. Оптимальна температура її розвитку +28...30 С. При температурі, меншій за +16 °С і більшій за +35 °С яйця гинуть. Гусениці при температурі менше +20 С впадають у стан спокою. Зимують у вуликах личинки старшого віку.
Загальний розвиток малої воскової молі триває 60...120 діб.
Гусениці малої воскової молі живляться, роблять ходи по комірках, більш рухливі, воску з'їдають менше за гусениць великої молі, але виділяють більше павутини і калових мас. Можуть живитися і лялечками бджіл, обплутуючи їх павутиною, або пергою у стільниках. Кришечки над пошкодженим розплодом бджоли не добудовують і утворюється так званий трубчастий розплід.
Мала воскова міль зустрічається на півдні, де можуть перезимувати гусениці.
Профілактика проти молей
На пасіках утримують сильні бджолосім'ї, старі стільники вибраковують і швидко перетоплюють на віск; на пасіках, у вуликах і у стільникосховищах підтримують чистоту.
Стільникосховища провітрюють, стільники розвішують на стелажах так, щоб вони не доторкались один одного, щомісяця оглядають стільники.
При закритому способі зберігання, коли стільники поміщають у спеціальні ящики, корпуси і вулики, магазинні надставки, потрібно всі щілини, льотки та інше законопатити або обгорнути щільним папером чи поліетиленовою плівкою. Попередньо стільники обробляють препаратами: формаліном (50 г на 1 м ); оцтовою кислотою, закурюванням сірчаним газом(50 г на 1 м ). Можна попудрити стільники біологічним препаратом ентобактерином, який діє на гусениць, викликаючи хворобу і загибель їх, а на бджіл не діє.
Заходи боротьби
Існують такі методи боротьби з восковими молями: механічний, фізичний, хімічний і біологічний.
При механічному методі у період огляду сімей знищують гусениць та лялечок шляхом очищення, постукування по стільниках та ін.
Фізичний метод передбачає зберігання стільників у холодних приміщеннях при температурі - 10 °С і нижче, коли міль гине на всіх стадіях розвит.ку, або при температурі +48 °С – 4 години (у спецкамерах).
При хімічному методі застосовують різні хімічні речовини для дезінсекції (формалін, оцтова кислота, газ ОКЕБМ та ін.).
Ентобактерин та деякі інші бактеріальні препарати застосовуються для знищення молі при біологічному методі, а рослини (полин гіркий, листки горіха, чебрець та ін.) - для відлякування метеликів молей.
• Щипавка належить до класу комахи, ряду шкірястокрилі. Тіло у щипавки подовжене, очі великі, ротовий апарат гризучий і направлений вперед, передні крила шкірясті, короткі і без жилкування. Черевце на кінці має два відростки - "щипці", забарвлення тіла коричневе, довжина 15...20 мм.
Живуть комахи у садах і на городах, де живляться квітами, листками, насінням і плодами різних культур, дрібними комахами та ін. Активні у нічний час. У вулики залазять по рослинах, кілочках, приставних дошках; їх можна бачити у літні місяці. Вони ховаються під утеплення та в інші місця.
Вдень ховаються, а в нічний час активізуються і живляться медом, пергою і бджолами як живими,так і трупами. При огляді бджолосімей щипавки швидко ховаються, боячись світла, у вулику можна бачити від кількох особин до десятка дорослих та личинок щипавок.
Профілактика і заходи боротьби
Вулики потрібно утримувати на сухих і вільних від трави місцях. Утеплення просушують, очищають вулик, знищуючи щипавок. Ніжки вуликів обмазують автолом і застосовують навісні прильот-ні дощечки.
• Ринковий шкіроїд (жук шкіроїд)
Він належить до класу комахи, ряду жуки або твердокрилі. Доросла комаха чорного кольору, довжиною 8, шириною 3,5 мм з поперечною сірувато-коричневою полосою на передній частині над-крил. На кожному надкрилі є по 3 чорні цятки, розташовані на смужці.
Личинка рухлива., тіло довжиною 8...15 мм, спинка коричнева, черевце світло-жовте, покрита червоно-коричневими волосками, має 3 пари ніг.
Зимують лялечки, весною з'являються жуки і після запліднення самки відкладають яйця на різні продукти і матеріали. Всього 100...200 шт.
• Шкіроїд - це шкідник продуктів тваринництва і пошкоджує шкіру, хутро, м'ясопродукти, кондитерські вироби, борошно та продукти з нього. Можуть зустрічатись у зерносховищах, млинах, хлібопекарнях, кондитерських і ковбасних цехах, у будівлях, пташниках, на фермах та ін.
На пасіки і у вулики приваблюють шкіроїда волога, пліснява, бруд, старі чорні стільники, забруднені калом стільники та вулики, специфічний запах хворих сімей, кислий мед, зіпсована перга.
З'являється шкіроїд на пасіках весною і живиться пергою, іноді розплодом, трупами бджіл, деревом рамок і вуликів. В стільнико^сховищах жук пошкоджує рамки, стільники, поїдає пергу.
Профілактика і заходи боротьби
У вуликах підтримують чистоту, просушують утеплення, попереджують закисання меду та псування перги, намагаються не допускати або своєчасно усувати іфекційні хвороби. В стільникосхо-вищах також дотримують чистоти,. провітрюють і просушують їх. При появі жуків їх знищують всіма доступними методами, а найкращий ефект дає обкурювання сіркою (50 г/м" ).
Миші належать до типу хордові, класу ссавці. Це дрібні, добре відомі всім, тварини. На території України їх багато видів і особливо небезпечні: хатня, польова, лісова, маленька миша. Забарвлення шкіри мишей сіре, бурувате чи жовто-буре, довжина у межах 10 см.
Найбільш характерним для гризунів є будова зубів, різці їх ростуть все життя і для сточування потребують твердої їжі. Також відсутні ікла і між різцями та кутніми зубами є характерні проміжки .
Розмножуються миші статево і досить швидко. Хатня миша дає за теплий період року 3...5 приплодів по 4...8 мишенят в одному і за 2,5...З місяці потомство вже стає статевозрілим.
Влітку миші живуть на полях і менше у різних сховищах та живляться різною рослинною продукцією. На пасіки мігрують вони восени і найбіпьше шкоди завдають з осені до весни, у зимівниках та стільникосховищах.
У вулики миші проникають через льотки та інші щілини і живляться там, руйнуючи стільники, поїдають мертвих бджіл і живих, пергу, мед, гризуть дерев'яні частини, руйнують утеплення. Бджоли не переносять запаху мишей, але взимку захиститись не можуть, збуджуються і гинуть, якщо миша живе у вулику довгий час. В стільникосховищах миші також пошкоджують стільники та гризуть рамки.
Встановити наявність мишей у вуликах можна при прослухо-вуванні бджолосімей, розглядаючи підмор, в якому знаходять погризених бджіл та екскременти мишей. Можна також змочити в соняшниковій олії лист паперу, вставити його у льоток на ніч і якщо він буде погризений, то у вулику є миша.
Заходи боротьби
В стільникосховищах та зимівниках забивають нори глиною з битим склом або зацементовують, підлогу засипають сухим піском. Вулики повинні бути без пошкоджень і щілин, льотки зарешічують.
Є такі методи боротьби 3 гризунами: механічний, хімічний, біологічний і мікробіологічний.
При механічному методі застосовують різні мишоловки, ловушки, капкани та ін.
Хімічний метод передбачає застосування родентицидів - зоо-кумарин, крисид, фосфід цинку з принадами (зерно, хліб,насіння соняшника та ін.). Але слід пам'ятати, що ці препарати небезпечні для людей та теплокровних тварин і тому поводитись з ними слід Дуже обережно.
При біометоді на пасіках утримують котів, собак і приваблюють їжаків, сов та ін.
Можна також застосовувати бактеріальний препарат бактороденцид, який викликає у гризунів мишиний тиф і загибель.
ВОРОГИ БДЖІЛ
• Золотиста щурка
Це невеликий красивий птах. Зустрічаються на півдні України, живуть колоніями, літають зграями і живляться комахами, шкідниками сільськогосподарських культур, але можуть живитись і бджолами.
Птах трохи більший за шпака, масою 50 г, дзьоб чорний і довгий, оперення досить яскраве - голова біла, тім'я голубо-зелене, шийка золотисто-жовта і відділена від грудки чорною полоскою, спинка жовто-коричнева, крила сині, зелені і бурі, ноги червоно-бурі.
Зимують птахи на півдні Африки, а в квітні... травні прилітають на Україну, риють нірки на схилах, урвищах, в ярах та на берегах річок, глибиною 0,6...2 мів кінці влаштовують гнізда, де й виводять потомство. Пташенята через 30 діб після відкладання яєць вже вилітають.
Живляться щурки в тихі теплі дні різними комахами, а в холодні дощові дні прилітають на пасіки, сідають на прильотні дошки і поїдають бджіл з вуликів. Знищують також джмелів. Одна щурка при живленні лише бджолами знищує їх 700...1000 особин за день. Бджолина отрута на щурок не діє. Пара щурок за 2...З місяці знищує 20 тис. бджіл, а зграя із 100 птахів знищує практично всіх льотних бджіл 50 бджолосімей. Особлива шкода від них у липні...серпні.
Профілактика-відстрілювати птахів заборонено, так як вони знищують шкідників поля, саду, лісу і є окрасою природи. Птахів відлякують пострілами з рушниці, записаними на магнітну плівку і підсиленими криками зляканого птаха, ударами по підвішених металевих предметах і ін.
• Осоїд (бджолоїд)
Це хижий птах, який поширений скрізь, крім півдня України. Птах довжиною 60 см, самець зверху темно-бурий, знизу світліший. Самка, крім того, має поперечні великі плями.
Голова попелясто-сіра; дзьоб короткий, загнутий, ноги сильні; гнізда будують у парках, садах, лісах та лісосмугах у травні місяці, там насиджують яйця з темно-бурими плямами. Живляться птахи гризунами (мишами і полівками), бджолами, осами, джмелями, гусеницями, жуками, жабами та дрібними пташенятами. Осоїд може слідкувати за перельотом бджіл і поїдати їх по 500 шт. за день, а при годівлі пташенят знищує по 3 тис.бджіл.
Заходи боротьби
Слід відлякувати бджолоїда та проводити кочівлі пасік.
• Сорокопуди
Вони зустрічаються повсюди, їх багато видів, але особливо поширений і шкідливий сірий, червоноголовий, чорнолобий і жулан. Сорокопуди довжиною 20...27 см, голова велика, дзьоб загнутий до низу, є зубці. Оперення птахів залежно від виду - сіре, жовто-червоне, біле і чорне. Гнізда будують у парках, лісосмугах, на галявинах лісу, часто біля пасік і живляться дрібними гризунами та різними комахами, у т.ч. бджолами, завдаючи цим відчутної шкоди. Для тимчасового зберігання можуть наколювати бджіл та інших комах на гілочки. Виловлюють маток,які вилітають на спаровування, а також джмелів - запилювачів конюшини. Сорокопуди дуже прожерливі і за день можуть з'їдати 200...300 бджіл.