ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 17.11.2021
Просмотров: 602
Скачиваний: 1
Стегній Т.М.
МОНОГРАФІЯ
« ХВОРОБИ ТА ШКІДНИКИ БДЖІЛ »
ΙΙΙ номінація
ПОЛТАВА 2012
Укладач Стегній Т. М., викладач – спеціаліст Аграрно-економічного коледжу ПДАА
Рецензент Звонар Л.М., викладач вищої категорії Аграрно-економічного коледжу ПДАА
В даній роботі комплексно розглядаються та досліджуються основні хвороби, шкідники та вороги бджіл. Дається класифікація, визначення, ознаки і перебіг хвороб бджолиних сімей. Також приділяється увага методам профілактики та заходам боротьби з хворобами бджіл (лікування).
ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………………………….…….4
Класифікація хвороб…………………………………..…6
Інфекційні хвороби………………………………….…....8
Інвазійні хвороби …………………………………….….33
Незаразні хвороби …………………………………...….51
Порушення умов утримання і розведення ………..…59
Шкідники бджіл …………………………………………65
Вороги бджіл ……………………………………………..71
Література ……………………………………………….75
ВСТУП
З давніх давен люди займаються бджільництвом. Бджільництво дає цінний продукт' харчування - мед, технічну сировину - віск, біологічно активні речовини - прополіс, квітковий пилок, маточне молочко, бджолину отруту, які використовуються у медицині та інших галузях народного господарства. Бджоли - активні запилювачі ентомофільних культур, забезпечують та підвищують врожайність їх.
Ця галузь вимагає значних зусиль для підвищення виробництва меду та інших цілющих дарів. Всі зони України за природно-кліматичними умовами сприятливі для розвитку бджільництва, але сьогоднішній стан його не відповідає вимогам масу.
Особливо негативно на розвиток бджільництва впливають різні інфекційні, інвазійні і незаразні хвороби бджіл та їх шкідники.
Відомо, що хвороби бджіл ослаблюють бджолині сім'ї, знижують їх продуктивність і навіть можуть стати причиною загибел окремих бджолосімей, якщо не проводити лікувальних заходів. Відомий польський дослідник І.Дзержон (1811-1905 рр.) описав у 1382 році дві форми гнильця: злоякісну, яка не виліковується, і доброякісну, яка виліковується. Детальніше вивчив збудників хвороб гнильців американський учений Г.Уайт. Він описав як основного збудника злоякісного гнильця бактерію Bacillus larvee (1906 р.), а доброякісного – Streptococcus pluton (1912 р.). Злоякісний гнилець Уайт назвав американським, а доброякісний - європейським. Пізніше він детально описав вірусну хворобу личинок бджіл - мішечкуватий розплід (1913 р.)
П.І.Прокопович (1775-1850 рр.) -основоположник раціонального бджільництва, видатний вітчизняний бджоляр, засновник школи бджільництва в с. Митченки поблизу Патурина на Чернігівщині, написав статтю "Про гнилець бджіл" (1827р.), в якій експериментально довів що гнилець - хвороба заразна і поширюється через стільники та мед. Ним запропоновано важливий санітарний спосіб боротьби з гнильцями переселення бджіл в інший вулик та знищення стільників з ураженим розплодом.
У 1357 р. Д.Денхов виявив спори ноземи. У 1882 р.професор К.Сокорін, вивчаючи проноси бджіл, також виявив спори ноземи і вважав їх аналогічними до збудника пебрина тутового шовкопряда Е.Цандер (1873-1952 рр.), відомий німецький учений, детально вивчив цю небезпечну хворобу.
Значний внесок у вивчення хвороб бджіл на початку XV століття зробив Н.А.Горбачов (1864-1936 рр.), який все своє життя займався хворобами бджіл і тутового шовкопряда, Він досліджував різні засоби боротьби з гнильцями:.
Бактеріальні хвороби бджіл досліджував мікробіолог Т.Л.Сербінов (1872-1925 рр.). У 19І0 році він написав монографію "Гнилець бджіл і боротьба з ним", яка представляє інтерес і сьогодні. У 1915 році ним описано бактеріальний пронос, який викликає бактерія септицемії. У 1920 році шотландський дослідник Дж.Ренні відкрив збудника акарапідозу.
В.І.Полтев у 1934 році опублікував книгу "Хвороби бджіл',' яка була першим навчальним посібником для ветеринарних лікарів. Цей посібник витримав чотири видання. Разом з О.В.Нешатаєвою складено підручник "Хвороби і шкідники бджіл" для середніх спеціальних навчальних закладів і він вже тричі перевидавався.
В.І.Полтев разом з іншими дослідниками виявляв причини деяких хвороб, а також описав вірусний параліч, вароатоз і риккетсіоз бджіл.
А.К.Бойко і П.П.Мишкін (1938 р.) описали ентомози бджіл -сенотаініоз і фізоцефальоз.
За останні роки вчені одержали нові дані з біології збудників, змішаних, інфекційних та інвазійних хвороб, виявлено нові захворювання бджіл та розплоду (філаментовіроз, спіроплазмоз, порошковидний розплід ).. У Зв'язку із значним поширенням вароатозу, виникла потреба глибокого вивчення цієї хвороби. Розроблені і застосоються нові ефективні методи діагностики, профілактики і боротьби з різкими хворобами та шкідниками бджіл.Успіх боротьби з хворобами і шкідниками бджіл залежить від своєчасної і правильної діагностики захворювань, усунення причин, які сприяють їх виникненню, проведення профілактичних заходів, швидкої і вмілої організації та ведення оздоровчих заходів на пасіках.