ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.11.2021

Просмотров: 180

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Nтех 7,5 кВт


Для напування дорослих тварин вибираємо автонапувалку соскового типу [4] ПБС-1; для напування поросят ПСС-1.

Визначаємо кількість автонапувалок.

, (2.34)

де m` – кількість тварин, що обслуговує одна автонапувалка, m`ПБС-1 = 25 гол при утриманні в індивідуальних станках; m`ПСС-1 = 20 голів

, шт.

, шт.

2.4 Механізація видалення гною


Прибирання гною в свинарниках є найбільш трудомістким процесом. Гній на фермі прибираємо за допомогою гноєтранспортерів типу ТСН-160 з електродвигуном 6,5 кВт і продуктивністю 5 т/год.

, (2.35)

де Zпр – кількість приміщень,

В свинарниках-маточниках і в свинарнику-відгодівельнику розташовано по 4 гноєтранспортери з вивантаженням по центру приміщення. В свинарнику для хряків і в свинарнику для ремонтного молодняка по 2 гноєтранспортери.

,шт.

Визначаємо тривалість роботи транспортера.

, (2.36)

де m’ – кількість тварин що обслуговує один транспортер. m’ = 50 голів; qсер доб – середньодобовий вихід екскрементів від одної голови,
qсер доб = 25кг; Qтехн – продуктивність гноєтранспортера т/год.

год.

Тривалість роботи транспортера за один цикл.

, (2.37)

де LТР – довжина транспортера, м; υТР – швидкість руху транспортера м/с;

с = 0,22 год.

Кількість включень:

Z = τдобц. (2.38)

Кількість включень транспортера за добу:

раз.



2.5 Забезпечення мікроклімату в свинарнику-відгодівельнику


Мікроклімат – важливий фактор при виробництві продукції тваринництва. Такі фактори, як температура, вологість, швидкість переміщення повітря і його хімічний склад відчутно впливають на продуктивність тварин.

Для розрахунку системи вентиляції визначаємо годинний повітрообмін по вмісту вуглекислого газу.

м3/год. (2.39)

де m` – кількість тварин у приміщені; С – кількість СО2, яку виділяє одна тварина = 114 л/год; l1 = 2,5 л/м3 – допустима норма СО2 в приміщені; l2 = 0,4 л/м3 – вміст СО2 в свіжому повітрі.

Lw = W · m · β / (W1 – W2), (2.40)

W – кількість водяної пари, яку виділяє одна тварина на протязі години, г/год; W =320

β – коефіцієнт, який враховує випаровування вологи з підлоги, годівниць, автонапувалок і т.п. β=1,1.

W1 – допустима кількість водяної пари в повітрі приміщення, г/м2 (абсолютна вологість); W1 = 0,5


W2 – середня абсолютна вологість повітря, що надходить г/м3.
W2 = 0,3÷0,4 л/м3

м3/год.

м3/год.

Визначаємо кратність годинного повітрообміну завмістом видяної пари.

, (2.41)

де Vпр – об’єм приміщення, м3.

3 (2.42)

При кратності повітрообміну К>5 приймаємо примусову вентиляцію з підігрівом повітря в зимовий час.

Визначаємо поперечний переріз витяжних каналів.

, (2.43)

де v – швидкість повітря в каналі, м/с.

м/с (2.44)

де h` – висота каналу 3 м; tвн – температура в середині приміщення (21оС); tзовн = - 23оС.

м2

,шт. (2.45)

де fb.k – площа витяжного каналу, fb.k = 0,64; пb. = 4 шт.

Визначаємо продуктивність вентиляційної системи:

Qb.c. = (2÷3) LW = 2,5 · 10500 = 26250,м3/год. (2.46)

Розраховуємо продуктивність одного вентилятора:


Qb = Qb.c./nb.. = 10500/4 = 65625 м3/год. (2.47)


По каталогах вибираємо відцентровий вентилятор МЦ №6; Qтехн = 8000 м3/год; Nдв = 1,0 кВт;



Визначаємо загальну кількість вентиляторів по фермі:

n = Zпр · nb = 3·1 = 3 шт. (2.48)

Zпр – кількість приміщень.


2.6 Складання зведеної відомості машин і обладнання для ферми


Таблиця 2.1- Зведена відомість машин і обладнання ферми


Назва машин та обладнання

Марка

Кількість

Кормоцех

Роздавач кормів

Роздавач кормів

Роздавач кормів

Гноєприбиральний транспортер

Заглибний насос

Башта Рожновського

Автонапувалки

Автонапувалки

Відцентровий вентилятор

КЦС 200/2000

КСП-0,8

КС-1,5

КУТ-3А

ТСН-160

ЭПЛ6

БР-15

ПБС-1

ПСС-1

МЦ №7

1

2

4

2

6

1

1

29

68

3



3. Забезпечення ефективності використання машин та обладнання на фермі


3.1. Організація раціонального машиновикористання


Організація машиновикористання включає комплектування машинами та обладнанням і ефективне їх використання.

Комплектування машин та обладнання полягає у визначенні якісного і кількісного складу техніки, що і було нами зроблено вище (див. п 2.1-2.6). Вихідними даними для визначення потреб у техніці були такі: вік і продуктивність поголів'я, система утримання і годівлі, рівень комплексної механізації технологічних процесів і кількість, конструкція і ступінь придатності тваринницьких приміщень і технічна характеристика машин і обладнання і форма організації праці.

Для забезпечення високопродуктивного використання машин і обладнання на фермі розроблено план-графіки машиновикористання і технічного обслуговування з врахуванням технології утримання і годівлі тварин (див. п 3.2, 3.4).


3.2. Розробка план-графіка машиновикористання


Вихідними даними для розробки плану-графіка є: годинна та змінна продуктивність, баланс машинного часу, питомі витрати часу на фермі а також обсяг і технологія робіт.

Графік складаємо наступним чином (арк 3 гр. частини). По горизонталі у масштабі відмічаємо години доби по вертикалі - види робіт. У першому стовпчику графіка вказуємо вид роботи, у другому - марку машини, третьому - обсяг робіт, в четвертому - продуктивність, у п'ятому - кількість машин. Розділив обсяг робіт на продуктивність машини і їх кількість, одержуємо кількість годин роботи за добу та записуємо у шостому стовпчику. В сьомому стовпчику записуємо потужність машини за технічною характеристикою. Помноживши кількість машин і годин роботи за добу на потужність машини одержуємо витрату електроенергії. Яку записуємо у восьмий стовпчик. В дев'ятому - горизонтальними лініями відмічаємо час початку та закінчення роботи для кожного виду обладнання.

Знаючи час початку і закінчення роботи для кожного виду машин, і їх потужність будуємо графік споживання електроенергії на фермі протягом доби. Для цього за кожну годину роботи машини визначаємо їх загальну споживану потужність і в масштабі відкладаємо по вертикалі.


3.3. Вибір форми організації технологічного обслуговування


Технічне обслуговування - це сукупність заходів для підтримання справності та роботоздатності машин або обладнання при підготовці їх до роботи, транспортування чи зберігання. Для даної ферми вибираємо форму організації технічного обслуговування машин, яка передбачає виконання усіх технічних заходів силами самого господарства.


3.4. Розрахунок необхідної кількості слюсарів та майстрів-наладчиків для обслуговування машин та обладнання на фермі


Щозмінне технічне обслуговування виконують слюсарі, а періодичне ‑ спеціалізована бригада, в яку входять слюсарі та електрики господарства, що працюють на пункті технічного обслуговування ферми. У затратах на ЩТО приблизно 1/3 робочого часу приділяють слюсарю, а 2/3 операторам ферми. З врахуванням викладеного вище кількість слюсарів для проведення ЩТО обчислюємо за формулою:

(3.1)

де К ‑ коефіцієнт, що враховує підміну слюсарів під час відпусток, вихідних і святкових днів або в разі хвороби (при п'ятиденному робочому тижню К=1,46);

а ‑ коефіцієнт, що враховує виконання робіт пов'язаних з усуненням несправностей (приймаємо а=1,25);

D ‑ кількість робочих днів за рік (приймаємо D=229 днів);

tзм тривалість робочої зміни, годин;

τ коефіцієнт використання робочого часу зміни.

Приймаємо 5 слюсарів.

Потребу в майстрах-наладчиках NH для проведення періодичних техобслуговувань обчислюємо за формулою:

(3.2)

Приймаємо 1 майстра-наладчика.

3.5. Вибір матеріально-технічної бази і засобів технічного обслуговування


На відгодівельній фермі для слюсарів і майстрів-наладчиків передбачено прифермський пункт технічного обслуговування. Пост ТО сприяє проведення щоденного технічного обслуговування і своєчасному усуненню нескладних несправностей машин та обладнання, що виникають в процесі експлуатації. Крім того пост є збірним пунктом для вузлів і агрегатів для здачі їх у ремонтну майстерню господарства.

Пост ТО обладнано необхідною матеріально-технічною базою для забезпечення належного рівня обслуговування засобів механізації на фермі.



4. Охорона праці і навколишнього середовища


4.1. Техніка безпеки при експлуатації і технічному обслуговуванні машин


Комплексна механізація виробничих процесів на фермі вимагає від працюючих на ній робітниках не тільки знання і будови використовуваних машин, а й правил безпечної їх експлуатації і виконання технічного обслуговування.

До роботи на машинах і механізмах допускаються особи не молодше 16 років, які ознайомлені з будовою правилами використання технічного обслуговування, атестовані і пройшли інструктаж по безпеці праці на робочому місці.


При експлуатації і технічному обслуговуванні фермерського обладнання і окремих машин необхідно дотримуватися наступних вимог:

  1. До роботи забороняється допускати сторонніх осіб.

  2. Не дозволяється виконувати наступні роботи під напругою:

а) усунення несправностей;

б) миття і дезінфекція машин;

в) технічне обслуговування.

3. Все використовуване електрифіковане обладнання на фермі повинно мати заземлення.

4. Забороняється робота машин зі знятими захисними кожухами привідних механізмів.

5. Необхідно дотримуватися правил експлуатації мобільних транспортних засобів з врахуванням швидкості їх руху і кута повороту трактора відносно вісі причепа (кормроздавача не більше, ніж на 45о).

6. Не допускається на працюючому транспортері підпихати і проштовхувати корма будь-якими предметами, особливо руками.

7. При виконанні ТО машин необхідно дотримуватися правил безпеки при виконанні слюсарних, електрозварювальних робіт: у відповідності з рекомендаціями їх підприємств-виробників.


В цілому, охорона і безпека праці на виробництві повинна відповідати типовим галузевим правилам для працівників сільського господарства.




4.2. Заходи протипожежної безпеки на фермі


Основним документом протипожежної безпеки на виробництві є "Правила пожежної безпеки в України" для об’єктів с/г призначення.

Важливою вимогою з них є наявність протипожежної водойми чи резервуара з достатнім записом води для пожежогасіння. Його об’єм і кількість для ферми визначаємо за формулою:

n (4.1)

де Q – кількість води необхідної на зовнішнє пожежогасіння, м3;

V – об’єм одного резервуара (приймаємо V=50), м3.

Розраховуємо кількість води необхідної на зовнішнє пожежогасіння

за формулою:

Q = 3,6*q*t*z (4.2)

де q – норма витрати води (q = 5…35), л/с;

t – розрахункова тривалість пожежі (t = 1…3), год;

z – кількість одночасно можливих пожеж (z=1…3).


Підставивши до формули необхідні дані маємо:


Q = 3,6*10*3*1=108 м3


Кількість резервуарів буде:

n =

Приймаємо для ферми підземні місткості для води, які повинні бути розміщені з урахуванням добрих під’їзних доріг і найкоротшій віддалі до виробничих об’єктів. Виробничі приміщення II ступеня вогнезахисту повинні бути обладнані первинними засобами пожежогасіння, а також блискавковідводами. Вибираємо стрижневий блискавкозахист. Його радіус дії: