Файл: ДЕРЖИСПИТ_БАКАЛ_2012_день_ОЦЯ.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.11.2021

Просмотров: 537

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Точка беззбитковості підприємства дорівнює, грн:

  1. 75000 грн.;

  2. 60000 грн.;

  3. 240000 грн.;

  4. 300000 грн.

51. Вихідна інформація: ПП “В. Г. Павлова” планує виробляти і реалізувати картоплю за ціною 1 ц по 150 грн. Очікуваний обсяг виробництва 415 ц. Змінні витрати на 1 ц картоплі становлять 80 грн. Постійні витрати за рік становлять 20100 грн. Дайте відповідь на таке питання: Яким повинен бути запас фінансової стійкості у відсотках, що показує спад виручки від реалізації картоплі, яка збитків підприємству не нанесе?

2) 31 %;

1) 49 %;

3) 51 %;

4) 69 %.


52. Компанія планує продати 25000 викруток за ціною 2,00 грн. за одиницю. Коефіцієнт маржинального доходу становить 25%.

Якщо запланований обсяг продажу є точкою беззбитковості компанії, тоді її постійні витрати дорівнюють, грн:

  1. 12500 грн.;

  2. 100000 грн.;

  3. 50000 грн.;

  4. 200000 грн.

53. Підприємство використовує спеціальний папір для виробництва основної продукції. Папір купують в упаковці, яка містить 100 аркушів і має вартість 200 грн. Витрати на одне замовлення становлять 30 грн., а річні витрати на зберігання однієї упаковки дорівнюють 3 грн. Підприємство використовує 2600 упаковок щорічно, а час виконання замовлення становить 1 тиждень. Економічний розмір замовлення дорівнює, упаковок:

  1. 228;

  2. 203;

  3. 225;

  4. 565.

54. Витрати підприємства на одиницю продукції, грн.:

змінні виробничі витрати – 330 грн., розподілені постійні виробничі витрати – 180 грн., змінні витрати на збут та управління – 130 грн., розподілені постійні витрати на збут і управління – 150 грн.

Якщо націнка становить 160 % змінних витрат, тоді ціна одиниці продукції дорівнюватиме, грн:

  1. 1196;

  2. 460;

  3. 736;

  4. 930.

55. Компанія виготовляє два вироби (А і Б) у спільному технологічному процесі. Спільні витрати на виробництво дорівнюють 160000 грн. 5000 виробів А можуть бути реалізовані у точці розділення за ціною 40 грн. за одиницю або оброблені далі (витрати на обробку 40000 грн) і продані за ціною 50 грн. 20000 виробів Б можуть бути продані в точці розділення за ціною 30 грн за одиницю або оброблені далі (витрати на обробку 40000 грн) і продані за ціною 32 грн.

У разі подальшої обробки виробу А замість продажу його в точці розділення прибуток компанії:

  1. збільшиться на 10000 грн.;

  2. збільшиться на 50000 грн.;

  3. збільшиться на 42000 грн.;

  4. зменшиться на 54000 грн.

56. На кінець року компанія має на складі 7000 одиниць готової продукції. Наведено фрагмент бюджету виробництва компанії на перший квартал наступного року, одиниць: Обсяг виробництва: січень – 17700, лютий – 20400, березень – 19600. Необхідний запас продукції на кінець місяця: січень – 7000, лютий – 4200, березень – 4000.

Очікуваний обсяг продажу в січні дорівнює:

  1. 17700;

  2. 24700;

  3. 14000;

  4. 18800.

57. Витрати на виробництво 99000 одиниць продукції заплановані в сумі 150000 грн. (зокрема постійні витрати 25000 грн). Фактично витрати становлять 145500 грн. за обсягу виробництва 90000 од.


Яке має місце відхилення від бюджету виробничих витрат за рахунок ефективності?

  1. несприятливе 6863,65;

  2. сприятливе 6500 ;

  3. несприятливе 15863,63;

  4. сприятливе 5500.

58. Підприємство виготовляє один вид продукції, на виробництво якої згідно з нормою потрібно 6м2 матеріалів вартістю 11 грн за 1 м2. Упродовж звітного періоду було виготовлено 1100 од. продукції, а фактичні матеріальні витрати становили 6700 м2 загальною вартістю 76800 грн.

Відхилення матеріальних витрат за рахунок використання становить, грн:

  1. (1100);

  2. 32400;

  3. (4800);

  4. 6400.

59. Компанія має два центри прибутку: підрозділ ґудзиків і підрозділ одягу. Змінні витрати на одиницю підрозділу ґудзиків дорівнюють: виробничі - 0,2 грн., на збут - 0,01 грн. Ринкова ціна одного ґудзика становить 0,3 грн. У разі продажу ґудзиків підрозділу одягу витрати на збут відсутні. Підрозділ одягу може купувати ґудзики на зовнішньому ринку за ціною 0,25 грн. Підрозділ ґудзиків має достатню потужність для задоволення потреб ринку та внутрішніх потреб. Мінімальна трансфертна ціна ґудзика дорівнює, грн.:

  1. 0,29;

  2. 0,21;

  3. 0,25;

  4. 0,30.

60. Виробнича собівартість гудзиків, які виготовляє підприємство, становить 9,4 грн. (зокрема постійні витрати 2,8 грн). Інше підприємство пропонує постачати ці гудзики за ціною 8 грн. Загальні витрати підприємства на один гудзик у разі їх придбання становлять, грн:

  1. 10,8 грн.;

  2. 5,2 грн.;

  3. 8,0 грн.;

  4. 12,2 грн.



4. Аудит


4.1.Теоретичні питання


1. Чи може аудитор висловити думку щодо одного чи кількох компонентів фінансової звітності:

1) не може, тому що МСА 700 „Аудиторський висновок" передбачає висловлення думки лише в цілому по фінансовій звітності ;

2) так, безумовно може;

3) може, якщо такий компонент чи кілька компонентів фінансової звітності складають суттєву її частину;

4) може, якщо він висловлював думку по фінансовій звітності в цілому.


2. Аудитор повинен задокументувати інформацію, яка є важливою з погляду формування аудиторських доказів при:

1) аудиті фінансової звітності;

2) огляді фінансових звітів;

3) аудиті спеціального призначення;

3) в усіх перелічених випадках.


3. Приймаючі завдання на перевірку прогнозної інформації аудитор повинен врахувати наступні фактори

1) термін робіт;

2) відповідальність за можливу помилку у своєму висновку;

3) призначення інформації;.

4) рівень суттєвості відхилень

4. До завдання, яке не є завданням з надання впевненості, належить:

  1. завдання аудиту спеціального призначення;

  1. завдання з виконання погоджених процедур;

  2. перевірка прогнозної фінансової інформації;

  3. завдання з огляду фінансових звітів.


5. Предмет перевірки завдання з надання впевненості може мати форму:

  1. усе перелічене;

  2. даних стосовно фінансової та нефінансової інформації;

  3. систем та процесів;

  4. поведінки.


6. Критеріями для оцінювання предмета перевірки завдання з надання впевненості не можуть бути:


  1. міжнародні стандарти бухгалтерського обліку;

  2. концептуальна основа внутрішнього контролю;

  3. відповідні законодавчі акти;

  4. програма аудиторської перевірки.


7. При використанні роботи другого аудитора, при плануванні перевірки головний аудитор повинен:

  1. виявити родинні зв’язки другого аудитора;

  2. ознайомитися з робочими документами другого аудитора;

  3. зібрати відомості про другого аудитора у третіх осіб;

  4. проаналізувати професійну компетентність другого аудитора в контексті конкретного завдання.


8. Що залишається у аудитора після закінчення аудиторської перевірки?

  1. все перелічене ;

  2. аудиторський висновок ;

  3. аудиторський звіт ;

  4. первинні робочі документи аудитора.


9. Питання для аудиторської перевірки наступного року, як правило, аудитор визначає:

  1. на етапі планування;

  2. на завершальній стадії аудиту;

  3. після опублікації фінансової звітності клієнтом;

  4. запит і підтвердження.


10. Процедури заключного етапу аудиту включають:

  1. ознайомлення з протоколом засідань керівних органів клієнта ;

  2. ознайомлення з бізнесом клієнта ;

  3. детальні тести по суті ;

  4. усе перелічене.


11. Перед початком виконання аудиторського завдання спеціального призначення аудитор повинен переконатися, що угода із замовником визначає:

  1. характер завдання;

  2. форму і зміст аудиторського висновку;

  3. обсяг аудиторської роботи;

  4. усе перелічене.


12. Якщо аудитор не висловив думки щодо повних фінансових звітів, на підставі яких складено узагальнені фінансові звіти, то аудитор:

  1. не повинен надавати висновок щодо узагальнених фінансових звітів;

  2. може надати лише модифікований аудиторський висновок по узагальненим фінансовим звітам;

  3. повинен отримати консультацію юриста;

  4. може надати висновок лише в тому випадку, якщо узагальнені фінансові звіти не становлять суттєву частину повних фінансових звітів.


13. Завдання з висловлення думки щодо виконання суб'єктом господарювання конкретних угод слід виконувати лише тоді, коли:

  1. між аудитором та відповідним суб'єктом господарювання укладено відповідний договір про виконання завдання;

  2. конкретні угоди є суттєвими;

  3. аудитор висловлював думку про фінансову звітність в цілому;

  4. аспекти виконання в цілому стосуються питань бухгалтерського обліку й фінансових питань, які не виходять за межі професійної компетенції аудитора.


14. Процес виконання завдання з надання впевненості охоплює:

  1. усе перелічене;

  2. оцінку суттєвості та відповідних компонентів ризику завдання;

  3. планування та виконання завдання;

  4. отримання достатніх доказів та висловлення думки.


15. До завдання з надання високого рівня впевненості належить:

  1. завдання з огляду фінансових звітів;

  2. завдання з виконання погоджених процедур;

  3. завдання з підготовки фінансової інформації;

  4. аудиторська перевірка фінансової звітност.



16. Абсолютна впевненість в аудиті недосяжна внаслідок дії таких чинників:

  1. обмеження, які властиві будь-яким системам бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

  2. недотриманням аудитором етичних принципів;

  3. недоліків у плануванні аудиторської перевірки;

  4. недостатності зібраних аудитором доказів.


17. До початку виконання завдання з підготовки інформації аудитор надсилає лист-зобов'язання замовнику з метою:

  1. усе перелічене;

  2. підтвердження, що він приймає призначення;

  3. визначення ключових умов виконання завдання;

  4. визначення форми звітів, що будуть надані замовнику.


18. При виконанні завдання з підготовки фінансової інформації, як правило від аудитора не вимагається:

  1. планувати роботу;

  2. здійснювати оцінку внутрішнього контролю;

  3. документувати питання, важливі для виконання завдання;

  4. надавати звіт за результатами виконання завдання.

19. Надання звіту щодо завдання з підготовки фінансової інформації здійснюється аудитором :

  1. лише у випадку, коли це передбачено угодою про виконання завдання;

  2. у випадку відмови від виконання завдання;

  3. виходячи з його професійного судження;

  4. за будь-яких обставин, якщо ім'я аудитора асоціюється з фінансовою інформацією, підготовленою ним.


20. При виконанні завдання з підготовки інформації аудитор повинен:

  1. усе перелічене;

  2. одержати загальні знання про бізнес замовника;

  3. ознайомитися з принципами та практикою бухгалтерського обліку в тій галузі, в якій працює замовник;

  4. ознайомитися з формою та змістом фінансової інформації.


21. При прийнятті завдання з надання впевненості аудитор повинен бути впевненим, що

  1. усе перелічене;

  2. відповідальність за предмет перевірки несе відповідальна сторона;

  3. предмет перевірки можна визначити у формі, яка може бути об'єктом процедур збирання доказів ;

  4. особи, задіяні у виконанні завданий, мають належний професійний досвід для його виконання.


22. Висновок для завдання з надання впевненості повинен містити:

  1. усе перелічене;

  2. опис завдання та зазначення предмета перевірки;

  3. зазначення відповідальної сторони;

  4. зазначення відповідних критеріїв.


23. Згідно МСА 120 до супутніх послуг не відносяться

  1. проведення оглядів;

  2. погоджені процедури;

  3. консультування з питань організації бухгалтерського обліку;

  4. підготовка фінансової інформації.


24. Згідно МСА 720 „Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти" суттєва суперечність виникає годі, коли:

  1. певна інформація не входи до перевірених фінансових звітів;

  2. певна інформація суперечить тій інформації, яка міститься в перевірених фінансових звітах;

  3. існують відмінності у концептуальних основах складання фінансової звітності, з якими аудитор не ознайомився;

  4. по певній інформації неможливо отримати достатніх аудиторських доказів.



25. Які процедури може використовувати аудитор для визначення подій, що відбулися після дати балансу?

  1. надсилання запитів до управлінського персоналу;

  2. ознайомлення з останніми наявними проміжними фінансовими звітами;

  3. ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів, ревізійної комісії і виконавчих органів;

  4. усе перелічене.


26. Методичні прийоми організації аудиторської перевірки включають

  1. суцільну, вибіркову, аналітичну та комбіновану перевірку;

  2. суцільну та комбіновану перевірку;

  3. зустрічну і документальну перевірку;

  4. формальна перевірка та перевірка по суті.


27. Аудиторські докази можна отримати за допомогою таких прийомів

  1. спостереження;

  2. опитування;

  3. документальної перевірки;

  4. усе вище перераховане.


28. Бухгалтерська звітність підлягає обов'язковому аудиту

1) у всіх випадках;

2) в жодному випадку;

3) у випадках, передбачених законодавством;

4) при підозрі на те, що звітність не відповідає дійсності.


29. Навмисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проводок або сторнуючих записів з метою викривлення даних обліку і звітності називається

  1. помилкою;

  2. маніпуляцією обліковими записами;

  3. фальсифікацією бухгалтерських документів і записів;

  4. зловживанням посадовим становищем.


30. Інформація, що виявлена аудитором і підтверджує наявність помилок чи відхилень, подається до:

  1. Арбітражного суду України;

  2. кредиторів підприємства;

  3. керівництва підприємства (замовникам аудиторської перевірки);

  4. Аудиторської палати.


31. Аудиторська перевірка може бути:

1) обов'язковою;

2) ініціативною;

3) обов'язковою або ініціативною;

4) обов'язковою та ініціативною.


32. Ініціативний аудит проводиться:

1) з ініціативи аудиторської фірми;

2) з ініціативи державних контролюючих органів;

3) за рішенням економічного суб'єкта;

4) правильної відповіді немає.


33. Зовнішній аудит — це:

1) перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів;

2) вивчення однієї або кількох сторін господарської діяльності суб'єктів господарювання;

3) процес, що забезпечує відповідність функціонування конкретного об'єкту прийнятим управлінським рішенням і направлений на успішне досягнення поставленої мети;

4) правильної відповіді немає.


34. За видом діяльності обов'язковому щорічному аудиту підлягають:

1) підприємства торгівлі;

2) підприємства громадського харчування;

3) банки;

4) дитячі дошкільні заклади освіти.


35. Щорічному обов'язковому аудиту підлягають суб'єкти, якщо в їх статутному капіталі частка іноземного капіталу інвестора становить: