2. У чому полягають особливості аналізу витрат на одну гривню товарної продукції?

3. Розкрийте методику аналізу рівня витрат на одну гривню виручки від реалізації.

Тема 17

Аналіз використання (розподілу) прибутку (2 год.)

 Література

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир, ПП "Рута", 2003. – с. 157 – 183.

2. Ковальчук М. І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навчально – методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2002. – с. 47 – 53.

3. Савчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Урожай, 1995. – с. 39 – 42.

4. Семенюк Н. А., Петренко В. Г. Економічний аналіз. Навчально – методичний посібник. – НМЦ, 2004. – с. 29 – 32.

 Методичні вказівки

Прибуток підприємства є об'єктом розподілу. Спочатку учасниками розподілу є держава і підприємство, внаслідок чого прибуток розподіляється на дві частини:

а) податок на прибуток;

б) чистий прибуток.

Отриманий підприємством чистий прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб.

У розподілі прибутку можна виділити два етапи:

1. розподіл загального прибутку;

2. розподіл і використання чистого прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів до бюджету.

Сума прибутку розподіляється на виплату дивідендів, на створення та поповнення резервного фонду підприємства, розширення та оновлення виробництва, фінансові інвестиції, придбання нерухомості, соціальні програми.

Приймаючи рішення про використання прибутку власники повинні всебічно зважити напрями першочергових вкладень фінансових ресурсів, виходячи з фінансового стану підприємства, його матеріально – технічної бази, можливостей іншого прибуткового вкладення коштів.

Аналіз розподілу прибутку та напрямів його використання проводиться за даними ф. № 4 "Звіт про власний капітал".

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте зміст розподілу і використання прибутку.

2. Дайте характеристику розподілу і використання прибутку згідно зі стандартами бухгалтерського обліку.

3. Охарактеризуйте зміст і напрями використання чистого прибутку.

4. Охарактеризуйте грошові надходження від інвестиційної діяльності.

5. Дайте характеристику використання прибутку для виплати дивідендів.

Тема 18

Аналіз інших доходів та витрат (2 год.)

 Література

1. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. – 4-те вид, стереотипне. – Львів: "Новий Світ-2000", 2008. – с. 205-206.

 Методичні вказівки

Окрім прибутку (збитку) від реалізації продукції підприємства можуть мати фінансові результати від іншої реалізації. Зазвичай, вони виникають за операціями з майном підприємства.

До них відносять:

• прибутки (збитки) від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, виробничих запасів, фінансових активів та іншого майна;

• списання основних засобів у зв’язку з їх моральною зношеністю;

• здавання приміщень в оренду;

• утримання законсервованих об’єктів та виробничих потужностей;

• анулювання виробничих замовлень (договорів);

• припинення виробництва, яке не дало прибутків;

• прибутки (збитки) від реалізації продукції підсобного сільського господарства, надання послуг автотранспорту.

---

Аналіз фінансових результатів від іншої реалізації передбачає оцінку цих операцій з погляду законності, правильності оцінки майна, що реалізується, визначення затрат з реалізації та прибутку.

При цьому прибуток порівнюють за кілька звітних періодів (досліджують динаміку).

У ході аналізу також потрібно провести аналіз складу та структури адміністративних витрат і витрат на збут, визначити динаміку цих показників та їх вплив на фінансові результати, що стосуються операційної діяльності підприємства.

Контрольні запитання

1. Обґрунтуйте необхідність аналізу інших доходів та витрат.

2. Які операції з майном підприємства аналізують?

3. Порядок аналізу адміністративних витрат та витрат на збут.

4. Порядок аналізу збитків від списання безнадійної дебіторської заборгованості.

Тема 19

Аналіз резервів збільшення прибутку та рентабельності підприємства (2 год.)

 Література

1. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. – 4-те вид, стереотипне. – Львів: "Новий Світ-2000", 2008. – с. 203-205.

 Методичні вказівки

Окрім прибутку (збитку) від реалізації продукції підприємства можуть мати фінансові результати від іншої реалізації. Зазвичай, вони виникають за операціями з майном підприємства.

До них відносять:

• прибутки (збитки) від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, виробничих запасів, фінансових активів та іншого майна;

• списання основних засобів у зв’язку з їх моральною зношеністю;

• здавання приміщень в оренду;

• утримання законсервованих об’єктів та виробничих потужностей;

• анулювання виробничих замовлень (договорів);

• припинення виробництва, яке не дало прибутків;

• прибутки (збитки) від реалізації продукції підсобного сільського господарства, надання послуг автотранспорту.

Аналіз фінансових результатів від іншої реалізації передбачає оцінку цих операцій з погляду законності, правильності оцінки майна, що реалізується, визначення затрат з реалізації та прибутку.

При цьому прибуток порівнюють за кілька звітних періодів (досліджують динаміку).

У ході аналізу також потрібно провести аналіз складу та структури адміністративних витрат і витрат на збут, визначити динаміку цих показників та їх вплив на фінансові результати, що стосуються операційної діяльності підприємства.

Контрольні запитання

1. Обґрунтуйте необхідність аналізу інших доходів та витрат.

2. Які операції з майном підприємства аналізують?

3. Порядок аналізу адміністративних витрат та витрат на збут.

4. Порядок аналізу збитків від списання безнадійної дебіторської заборгованості.

Тема 20

Методика визначення типу фінансової стійкості (2 год.)

 Література

1. Тютюнник Ю.М. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. Частина І. – Полтава: ПДАА, 2009. – с. 337-340..

 Методичні вказівки

Абсолютні значення і тенденції зміни відносних показників для оцінки фінансової стійкості мають, як правило, різнопланове тлумачення. Тобто, якщо за одними коефіцієнтами (критеріями) підприємсво вважатиметься фінансово стійким, то за іншими – буде протилежний висновок. З метою визначення одного з чотирьох типів фінансової стійкості підприємства використовується методика, яка базується на розрахунку системи абсолютних показників забезпеченості запасів джерелами їх формування. Вона передбачає послідовність проведення розрахунків у п’ять етапів:

---

Перший етап. Визначення за даними балансу показників вихідної інформації (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Вихідна інформація для визначення типу фінансової стійкості підприємства

Показники	Умовні позначення	Порядок розрахунку за даними балансу
Власні оборотні кошти (робочий капітал)	ВОК	380+430-080
Довгострокові зобов’язання	ДЗ	480
Короткострокові кредити і позики	КК	500+510
Запаси	З	100+110+120+130+140

Другий етап. Розрахунок показників, які характеризують наявність відповідних джерел формування запасів:

1. Наявність власних оборотних коштів для формування запасів:

Н_В = В_ОК (1)

2. Наявність власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань для формування запасів – дорівнює сумі попереднього показника і довгострокових зобов'язань:

Н_ВД = Н_В + Д_З = В_ОК + Д_З (2)

3. Наявність власних оборотних коштів, довгострокових зобов'язань, короткострокових кредитів і позик для формування запасів (загальна величина основних джерел формування запасів) – дорівнює сумі попереднього показника та короткострокових кредитів і позик:

Н_ВДК = Н_ВД + К_К = В_ОК + Д_З + К_К (3)

Третій етап. Розрахунок показників забезпеченості запасів відповідними джерелами їх формування:

1. Надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів для формування запасів:

З_В = Н_В – З = В_ОК – З (4)

2. надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів і довгострокових зобов’язань для формування запасів:

З_ВД = Н_ВД – З = (В_ОК +Д_З) – З (5)

3. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування капіталу:

З_ВДК = Н_ВДК – З = (В_ОК +Д_З + К_К) – З (6)

Розрахунок трьох показників забезпеченості запасів відповідни­ми джерелами їх формування (З_В, З_ВД, З_ВДК) дає змогу класифікувати фінансові ситуації за рівнем їхньої стійкості.

Четвертий етап. Визначення типу фінансової стійкості підприємства:

1. Абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці рідко) – коли власні оборотні кошти повністю забезпечують запаси підприємства; задається умовами:

(7)

2. Нормально стійкий фінансовий стан (за якого гарантується платоспроможність підприємства) – коли запаси забезпечуються власними оборотними коштами та довгостроковими зобов'язаннями; задається умовами:

(8)

3. Нестійкий фінансовий стан – коли запаси забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових зобов'язань та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів; задається умовами:

(9)

Нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням плато­спроможності, проте зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов'язань за рахунок збільшення власних оборотних коштів, а також додаткового залучення довго­строкових кредитів і позик.

---

4. Кризовий фінансовий стан – коли запаси не забезпечуються усіма основними джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства; задається умовами:

(10)

За такої ситуації стабільність фінансового стану може бути відновлена шляхом:

• дотримання залишків запасів у відповідності до ви- шачених нормативів;

• реалізації надлишків запасів товарно- матеріальних цінностей;

• збільшення власних оборотних коштів за рахунок прибуткової господарської діяльності;

• додаткового залучення довгострокових та короткострокових кредитів і позик.

П'ятий етап. Розрахунок показників, що характеризують ди­наміку Фінансового стану підпоиємства:

1. Коефіцієнт забезпеченості запасів відповідними джерелами формування – визначається як відношення показника наявності відповідних джерел формування (що залежить від типу фінансової стійкості) до величини запасів.

Отже, в чисельнику: наявність власних оборотних коштів (Н_В) – якщо абсолютна фінансова стійкість; наявність власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань (Н_ВД) – якщо нормально стійкий фінансовий стан; загальна величина основних джерел формування запасів (Н_ВДК) – якщо нестійкий або кризовий фінансовий стан.

2. Надлишок (+) або нестача (-) відповідних джерел формуван­ня на 1 грн. запасів, грн. – визначається як відношення надлишку (+) або нестачі (-) відповідних джерел формування (що залежить від типу фінансової стійкості) до величини запасів.

Отже, в чисельнику: надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (З_В) – якщо абсолютна фінансова стійкість; надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань (3_ВД) – якщо нормально стійкий фінансовий стан; надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (З_ВДК) – якщо нестійкий або кризовий фінансовий стан.

Контрольні запитання

1. Розкрийте суть поняття "фінансова стійкість".

2. Охарактеризуйте методику визначення типу фінансової стійкості підприємства.

Тема 21

Шляхи зміцнення фінансового стану підприємства (2 год.)

 Література

1. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. - Житомир, ПП "Рута", 2003.

 Методичні вказівки

Шляхами зміцнення фінансового стану підприємства є:

1. Перегляд поточної стратегії діяльності підприємства. Передбачає застосування нових конкурентних підходів для відновлення позиції на ринку, а також перегляду операції для забезпечення кращої підтримки загальної ділової стратегії. Найбільш дієвий варіант залежить від превалюючих умов галузі, сильних і слабких сторін підприємства та від серйозності кризи.

2. Збільшення доходів. В більшості випадків зусилля направлене на збільшення обсягів продажу. Як відомо існує декілька можливостей збільшення доходів: зниження цін, посилене

---

просування продукції на ринок, збільшення зусиль по збуту, розширення переліку послуг споживачам. На практиці при виході підприємств з кризи, як правило йде все таки не стільки про збільшення доходів, скільки про зниження витрат. Основною причиною цього є необхідність додаткового інвестування для практики кожної спроби збільшення доходів. Потенційні інвестори надто рідко і неохоче погоджуються працювати з неплатоспроможними підприємствами.

3. Зниження витрат. Як показує практичний досвід тактики відновлення, що направлення на зниження витрат найбільш ефективні в ситуаціях, коли структура витрат підприємства достатньо гнучка для прийняття радикальних заходів по їх виправленню. Неефективність дій піддається оцінці і корегуванню, підприємство близьке до своєї точки беззбитковості, витрати невиправдано збільшенні, існує багато джерел економії.

Відмітимо, що економія може бути досягнута при правильному обліку витрат, що входять в собівартість продукції, скороченні матеріальних витрат, зниження витрат на експлуатацію машин і механізмів, зниженні транспортних витрат, економії витрат на відрядження.

4. Продаж активів. Тактика продажу активів, на наш погляд застосовується в тих випадках, коли рух готівки потребує особливої уваги і коли найбільш прийнятним шляхом генерування наявних засобів є продаж землі, обладнання, патентів, матеріально виробничих запасів, а також скорочення діяльності (зняття з виробництва частини продукції, що знаходиться на стадії спаду, скорочення чисельності працюючих, вихід з віддалених ринків, скорочення послуг які надаються клієнтам тощо.)

5. Застосовувати фінансово - правові важелі стабілізації економічного положення підприємства.

6. Залучення додаткових грошових коштів шляхом випуску цінних напорів.

За сучасних умов місія цінних паперів є вигіднішою ніж залучення банківських кредитів, оскільки дивіденди по акціях сплачуються лише при наявності прибутку. Недоліком випуску акцій є загроза втрати контролю над акціонерним підприємством підприємства.

7. Використання лізингових операцій.

Інколи бути вигідніше не господарем, а орендатором. В кризовій ситуації підприємство може використовувати частину своїх фондів на умовах зворотного лізингу, суть якого полягає в тому, що підприємство продає свої фонди лізинговій компанії при одночасному укладанні з нею угод про передачу цих фондів цьому підприємству в довгострокову оренду. Це дозволяє колишньому власникові один раз отримувати значну суму коштів для інвестування на закупку нового обладнання, модернізацію технологій чи освоєння перспективної продукції. Отриманих в майбутньому прибуток може окупити витрати по орендній платі. При цьому продати фонди можна не по балансовій, а ринковій вартості, що в умовах інфляції може забезпечити певний зиск.

---

Смотрите также файлы

• Бізнес план ячмінь.doc

• РОЗДІЛ 3.doc

• ДЕРЖИСПИТ_БАКАЛ_2012_день_ОЦЯ.doc

• висновки.doc

• Соціологія.doc