ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 17.11.2021

Просмотров: 232

Скачиваний: 1

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

Аналіз забезпеченості кормами тваринництва в цілому доповнюють аналізом забезпеченості окремих груп тварин (макет таблиці).

На практиці часто буває, що при нібито повній забезпеченості окремих груп тварин кормами в перерахунку на кормові одиниці тварини не забезпечені ними за періодами утримання. Основна причина цього – у порушенні норм годівлі і структури кормів за періодами утримання тварин.

Часто до перевитрат кормів призводить псування їх і втрата поживності під час збирання, а також неточність обліку, особливо силосу та соломи, які списуються на продуктивних тварин.



Контрольні запитання

1. Чому виникає необхідність аналізувати забезпеченість тварин кормами?

2. Як впливає забезпеченість тварин кормами на продуктивність тварин?

3. Розкрийте методику аналізу забезпеченості тварин кормами.









Тема 12


Шляхи та резерви збільшення виробництва продукції рослинництва

і тваринництва (2 год.)


Література


1. Савчук В. К. аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Урожай, 1996. – с. 127 – 130, 141 – 142..


Методичні вказівки


Виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва має проводитися за напрямами:

  1. розширення посівних площ;

  2. вдосконалення структури посівів;

  3. підвищення врожайності культур.

По причині вичерпаності можливості розширення посівних площ основним фактором збільшення виробництва продукції рослинництва залишається підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Значно підвищити урожайність сільськогосподарських культур можна дотриманням агротехнічних умов. Досить високою є ефективність використання засобів захисту рослин.

Істотним резервом збільшення обсягу продукції є запобігання її втратам.

Обґрунтування стратегії передбачає найповніше використання резервів збільшення виробництва продукції (внутрішніх). Ці резерви можна розподілити на дві групи:

  1. екстенсивні (належать до кількості тварин);

  2. інтенсивні (забезпечують зростання продуктивності).

Планове поголів’я можна отримати тільки за умови наявності належної кормової бази, відповідно до обладнаних з належними санітарно – гігієнічними вимогами приміщень, забезпеченості кадрами, попиту на продукцію. Продуктивність тварин – синтетичний показник, який залежить від багатьох факторів,; зокрема, якісного складу поголів’я, достатньої і повноцінної годівлі, забезпечення оптимальних умов годівлі й утримання та догляду, впровадження прогресивних форм організації праці і виробництва, недопущення захворювання тварин. Доля кожного виду тварин існують також специфічні чинники (для підвищення молочного скотарства, крім згаданих факторів,, слід мати на увазі, що продуктивність ялової корови становить лише 40 – 50 % від продуктивності дійної; скорочення сервіс – періоду, а саме покриття корів у перший місяць після отелення, підвищує молочну продуктивність на 10 – 15 %).


Значним резервом збільшення виробництва продукції, підвищення її конкурентоспроможності є якісні параметри:

  1. поліпшення породно – племінних характеристик тварин;

  2. забезпечення збалансованої годівлі;

  3. зміцнення матеріально – технічної бази галузі (типові приміщення укомплектовані необхідним обладнанням);

  4. поліпшення санітарно – гігієнічних умов утримання тварин і праці персоналу;

  5. впровадження прогресивних систем матеріального стимулювання, які б забезпечили зацікавленість у підвищенні якості продукції.

Недопущення (скорочення) втрат тваринницької продукції на всіх етапах її проходження також можна вважати резервом збільшення її виробництва. Для цього необхідно забезпечити галузі відповідним обладнанням (холодильники, бідони); створити потужності для зберігання, транспортування та переробки продукції; створити дійовий механізм відповідальності конкретних осіб, які допускають втрати продукції.

Слід пам’ятати, що резервами можна вважати лише ті можливості, які є реальними для використання і вписуються в стратегію розвитку підприємства.


Контрольні запитання

1. За якими напрямами здійснюється виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва?

2. Розкрийте зміст напряму виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва "розширення посівних площ".

3. Розкрийте зміст напряму виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва "вдосконалення структури посівів".

4. Розкрийте зміст напряму виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва "підвищення врожайності культур".

5. За якими напрямами здійснюють виявлення резервів збільшення виробництва продукції тваринництва?

6. Назвіть та охарактеризуйте резерви збільшення виробництва продукції тваринництва.








Тема 13


Аналіз собівартості продукції рослинництва (2 год.)


Література


1. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир, ПП "Рута", 2003. – с. 157 – 183.

2. Ковальчук М. І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навчально – методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2002. – с. 47 – 53.

3. Савчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Урожай, 1995. – с. 39 – 42.

4. Семенюк Н. А., Петренко В. Г. Економічний аналіз. Навчально – методичний посібник. – НМЦ, 2004. – с. 29 – 32.


Методичні вказівки


Аналіз собівартості продукції рослинництва проводять за наступними елементами витрат:

  • матеріальні витрати;

  • витрати на оплату праці;

  • відрахування на соціальні заходи;

  • амортизація;

  • інші операційні витрати.

Аналіз собівартості продукції рослинництва проводять за наступними статтями:

  1. оплата праці;

  2. відрахування на соціальні заходи;

  3. насіння та посадковий матеріал;

  4. добрива;

  5. засоби захисту рослин;

  6. паливо та мастильні матеріали

  7. утримання основних засобів;

  8. амортизація;

  9. роботи та послуги;

  10. інші витрати.


Рівень собівартості продукції рослинництва залежить від двох комплексних факторів – виходу продукції та затрат на її виробництво.

При виявленні впливу головних факторів на собівартість продукції, слід враховувати, що характер впливу факторів різносторонній: затрати на 1 га впливають прямо пропорційно, а урожайність – обернено пропорційно.

Для проведення аналізу використовують методи абсолютних різниць та метод ланцюгових підстановок.


Контрольні запитання

1. За якими елементами витрат проводиться аналіз собівартості продукції рослинництва?

2. Розкрийте суть елементів витрат на виробництво продукції рослинництва.

3. За якими статтями проводиться аналіз собівартості продукції рослинництва?

4. Розкрийте суть статей витрат на виробництво продукції рослинництва.

5. Які статті витрат є специфічними для сільськогосподарських підприємств?








Тема 14


Аналіз собівартості продукції тваринництва (2 год.)


Література


1. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир, ПП "Рута", 2003. – с. 157 – 183.

2. Ковальчук М. І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навчально – методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2002. – с. 47 – 53.

3. Савчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Урожай, 1995. – с. 39 – 42.

4. Семенюк Н. А., Петренко В. Г. Економічний аналіз. Навчально – методичний посібник. – НМЦ, 2004. – с. 29 – 32.


Методичні вказівки


Аналіз собівартості продукції тваринництва проводять за наступними елементами витрат:

  • матеріальні витрати;

  • витрати на оплату праці;

  • відрахування на соціальні заходи;

  • амортизація;

  • інші операційні витрати.

Аналіз собівартості продукції тваринництва проводять за наступними статтями:

  1. оплата праці;

  2. відрахування на соціальні заходи;

  3. корми;

  4. засоби захисту тварин;

  5. паливо та мастильні матеріали

  6. утримання основних засобів;

  7. амортизація;

  8. роботи та послуги;

  9. інші витрати.

Рівень собівартості продукції тваринництва залежить від двох комплексних факторів – виходу продукції та затрат на її виробництво.

При виявленні впливу головних факторів на собівартість продукції, слід враховувати, що характер впливу факторів різносторонній: затрати на 1 голову впливають прямо пропорційно, а продуктивність – обернено пропорційно.

Для проведення аналізу використовують методи абсолютних різниць та метод ланцюгових підстановок.


Контрольні запитання

1. За якими елементами витрат проводиться аналіз собівартості продукції тваринництва?

2. Розкрийте суть елементів витрат на виробництво продукції тваринництва.

3. За якими статтями проводиться аналіз собівартості продукції тваринництва?

4. Розкрийте суть статей витрат на виробництво продукції тваринництва.


5. Які статті витрат є специфічними для сільськогосподарських підприємств?








Тема 15


Аналіз собівартості продукції промислових виробництв та робіт обслуговуючих підрозділів (2 год.)


Література


1. Економічний аналіз: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир, ПП "Рута", 2003. – с. 157 – 183.

2. Ковальчук М. І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навчально – методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2002. – с. 47 – 53.

3. Савчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Урожай, 1995. – с. 39 – 42.

4. Семенюк Н. А., Петренко В. Г. Економічний аналіз. Навчально – методичний посібник. – НМЦ, 2004. – с. 29 – 32.


Методичні вказівки


Аналіз собівартості продукції промислових виробництв та робіт обслуговуючих підрозділів проводять за наступними елементами витрат:

  • матеріальні витрати;

  • витрати на оплату праці;

  • відрахування на соціальні заходи;

  • амортизація;

  • інші операційні витрати.

Аналіз собівартості продукції промислових виробництв та робіт обслуговуючих підрозділів проводять за наступними статтями:

  1. оплата праці;

  2. відрахування на соціальні заходи;

  3. сировина і матеріали;

  4. паливо та мастильні матеріали

  5. утримання основних засобів;

  6. амортизація;

  7. роботи та послуги;

  8. інші витрати.

Рівень собівартості продукції промислових виробництв та робіт обслуговуючих підрозділів залежить від двох комплексних факторів – виходу продукції та затрат на її виробництво.

При виявленні впливу головних факторів на собівартість продукції, слід враховувати, що характер впливу факторів різносторонній: затрати на виробництво впливають прямо пропорційно, а обсяг виробництва – обернено пропорційно.

Для проведення аналізу використовують методи абсолютних різниць та метод ланцюгових підстановок.


Контрольні запитання

1. За якими елементами витрат проводиться аналіз собівартості продукції промислових виробництв та робіт обслуговуючих підрозділів?

2. Розкрийте суть елементів витрат на виробництво продукції промислових виробництв та робіт обслуговуючих підрозділів.

3. За якими статтями проводиться аналіз собівартості продукції промислових виробництв та робіт обслуговуючих підрозділів?

4. Розкрийте суть статей витрат на виробництво продукції промислових виробництв та робіт обслуговуючих підрозділів.

5. Які статті витрат є специфічними для сільськогосподарських підприємств?








Тема 16


Аналіз рівня витрат на одну гривню виручки від реалізації (2 год.)


Література


1. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Паланюк Н. А., Петренко В. Г. – К.: Аграрна освіта, 2010. – с. 183 – 187..


Методичні вказівки


Основним узагальнюючим показником, що характеризує собівартість, є витрати на 1 грн. товарної продукції. Саме цей показник дозволяє простежити динаміку зміни собівартості за ряд років діяльності підприємства. Цей показник впливає на виявлення й оцінку резервів зниження поточних витрат підприємства.


Використання показника витрат на 1 грн. товарної продукції зумовлене: тим, що він усуває неоднакові підходи до старої та нової продукції та робить можливим встановлення єдиного завдання для зниження собівартості, яке охоплює як порівнянну, так і непорівнянну продукцію; він забезпечує зв'язок собівартості з плановим прибутком; він дає змогу простежити динаміку зниження собівартості за декілька років.

Витрати на 1 грн. продукції визначається як відношення планових чи фактичних витрат на виготовлення продукції до її вартості в оптових цінах підприємства.

При аналізі відхилення фактичних витрат від планових досліджують чинники, які впливають на це відхилення:

    1. зміна структури асортименту виготовленої продукції;

    2. зміна рівня витрат (норм витрат) у собівартості окремих її видів;

    3. зміна оптових цін на спожиті матеріали, паливо, зміна транспортних тарифів;

    4. зміна цін на продукцію.

    Зрозуміло, що СГП випускають продукцію з різним рівнем рентабельність. При цьому підвищення питомої ваги продукції з нижчим (ніж в середньому в СГП) рівнем рентабельності призводить до підвищення витрат на 1 грн. товарної продукції і навпаки. Щоб визначити розмір впливу зміни структури асортименту випущеної продукції, необхідно від планових витрат на 1 грн. продукції за фактичної структури асортименту відняти витрати за планом.

    Для виявлення впливу зміни норм витрат матеріалів на кожний вид продукції необхідно з витрат на 1 грн. продукції, що їх розраховано за фактичними витратами і плановими цінами, відрахувати планові витрати на фактичний випуск і асортимент продукції.

    Вплив зміни оптових цін на матеріали і тарифів на вантажні перевезення визначається як різниця між фактичними витратами на 1 грн. товарної продукції за цінами, що реально існують у звітному році, і тими, що їх було закладено в план.

    Зниження витрат на 1 грн. продукції за рахунок оптових цін на продукцію визначається шляхом вирахування із витрат на 1 грн. продукції, обрахованих у чинних цінах, витрат у чинних цінах на матеріали і в планових на – продукцію.

    Під час аналізу також виявляється вплив кожного фактора на абсолютне відхилення повної фактичної собівартості всієї продукції від планової. Для цього абсолютні відхилення витрат на одну гривню продукції кожного фактора множимо на фактичний випуск продукції в оптових цінах підприємства. Але потрібно пам'ятати, що на абсолютне відхилення фактичної собівартості всієї продукції від планової, крім перелічених вище факторів, впливає зміна обсягу випуску продукції. Цей вплив визначається як добуток планової собівартості гривні продукції та абсолютного відхилення фактичного обсягу випуску від планового.


    Контрольні запитання

    1. Необхідність аналізу рівня витрат на одну гривню виручки від реалізації.