Факторний аналіз – направлений на виявлення величини впливу факторів на приріст і рівень результативних показників.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) – базується на функціях, які виконує об’єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу продукції (робіт, послуг). Його призначення полягає в тому, щоб виявити або попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів.

Суцільний аналіз – аналіз, при якому висновки надаються після вивчення всіх без винятку об’єктів.

Вибірковий аналіз – аналіз, при якому висновки надаються за результатами обстеження тільки частини об’єктів.

Комплексний аналіз – повний аналіз всієї діяльності підприємства, при якому всі показники вивчаються у взаємозв’язку і взаємозумовленості, розраховується вплив окремих показників на інші, більш загальні.

Локальний аналіз – аналіз діяльності окремих підрозділів.

Тематичний аналіз – дослідження окремих питань, які в даний момент найбільше цікавлять. Іноді його можна розглядати як частину комплексного, його подальше поглиблення.

Ручний спосіб аналізу – всі розрахунки виконуються вручну.

автоматичне проведення економічного аналізу передбачає заміну ручної праці аналітиків будь-яким іншим – механізованими або комп’ютеризованими. Основним призначенням такого способу є підвищення ефективності та оперативності праці аналітика з метою оптимізації управління.

Комп’ютеризований спосіб проведення економічного аналізу полягає у виконанні аналітичних розрахунків засобами обчислювальної техніки.

2. Взаємозв’язок економічного аналізу з іншими науковими дисциплінами.

Одночасно з розвитком науки відбувалася диференціація її галузей, що сприяло формуванню економічного аналізу. Так, окремі функції економічного аналізу спочатку виконувалися бухгалтерським обліком, статистикою тощо, але з поглибленням економічної роботи на підприємствах виникла необхідність у виділенні аналізу в окрему систему знань.

Економічний аналіз має тісні взаємозв’язки з такими науками, як економічна теорія, галузеві економіки, бухгалтерський облік, статистика, планування, фінанси, господарський контроль, аудит, маркетинг, менеджмент, математичні науки, технологія виробництва тощо. Взаємозв’язок економічного аналізу з іншими дисциплінами зображено на рисунку 1.

Варіанти взаємозв’язку економічного аналізу з іншими дисциплінами:

1 ) економічний аналіз наука, якщо економічний аналіз надає інформацію іншим наукам;

2 ) економічний аналіз наука, якщо економічний аналіз використовує інформацію, надану іншими науками;

3 ) економічний аналіз наука, якщо економічний аналіз використовує вихідну інформацію іншої науки, а також надає інформацію цій же науці.

---

Економічна теорія

Галузеві економіки

Бухгалтерський облік

Статистика

Планування

Контроль і ревізія

Економічний аналіз

Аудит

Фінансово-кредитні дисципліни

Маркетинг

Математика

Технологія виробництва

Рис. 1. Взаємозв’язок економічного аналізу з іншими дисциплінами

Економічний аналіз і економічна теорія (політекономія)

Е кономічна теорія теоретична й методологічна основа економічного аналізу; він, використовуючи систему економічних показників, досліджує дію економічних законів, які виражають основний напрям розвитку певної господарської одиниці.

Е кономічний аналіз нагромадження численної інформації про дію економічних законів дає можливість сформулювати нові закони, здійснювати прогнози на макро- та мікроекономічному рівнях.

Економічний аналіз і галузеві економіки

Г алузеві економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва тощо) економічні показники й характер дії загальних законів економічного розвитку в окремих галузях економіки.

Е кономічний аналіз використання результатів аналітичних досліджень сприяє поліпшенню економічного стану підприємств відповідних галузей.

Економічний аналіз і бухгалтерський облік

Б ухгалтерський облік дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність є головними джерелами інформації (близько 70%) у складі інформаційної бази аналізу.

Е кономічний аналіз висуває вимоги до вдосконалення і розвитку обліку та звітності, сприяє раціональній організації облікової роботи з метою отримання повноцінної достовірної економічної інформації.

Економічний аналіз і статистика

С татистика дані статистичного обліку й звітності, матеріали вибіркових спостережень є джерелом інформації для економічного аналізу; статистичні способи і прийоми (відносні та середні величини, групування, індекси, кореляція тощо), вимоги до побудови таблиць використовуються в економічному аналізі.

Економічний аналіз і планування

П ланування використання в аналітичних дослідженнях планових показників як критеріїв оцінювання роботи підприємства.

Е кономічний аналіз планування починається і завершується аналізом результатів діяльності підприємства. Аналіз дозволяє підвищити рівень планування завдяки вдосконаленню методів розроблення планів, організації їх виконання, контролю за цим процесом.

Економічний аналіз та контроль і ревізія

К онтроль і ревізія у процесі економічного аналізу використовуються матеріали документальних ревізій та деякі специфічні методи контролю й ревізії.

Е кономічний аналіз одержані аналітичні результати контролери застосовують із метою недопущення у майбутньому виявлених недоліків.

Економічний аналіз і аудит

---

Е кономічний аналіз невід’ємними складовими внутрішнього і зовнішнього аудиту є аналіз фінансового стану (платоспроможності, фінансової стійкості, ліквідності, ринкової та ділової активності тощо), ефективності господарювання підприємств різних форм власності. Крім того, необхідним для аудиторських висновків є узагальнення аналітичних результатів.

Економічний аналіз і фінансово-кредитні дисципліни

Ф інансово-кредитні дисципліни без розуміння діючого порядку фінансування та кредитування, знання взаємозв’язку підприємств із фінансово-кредитними органами й установами неможливо кваліфіковано проводити аналіз господарської діяльності.

Е кономічний аналіз застосування методичних положень аналізу для вивчення фінансових можливостей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтування сум кредитів тощо. Низка інструментів фінансово-кредитної сфери (ставки податків, умови отримання кредитів, відсотки за використання кредитів тощо) постійно вдосконалюються з урахуванням результатів аналізу, який показує ефективність впливу цих інструментів на діяльність господарюючих суб’єктів.

Економічний аналіз і маркетинг

М аркетинг використання інформації маркетингових досліджень про стан ринкових процесів.

Е кономічний аналіз розроблення і контроль реалізації маркетингових програм передбачають проведення економічного аналізу стану ринку, покупців та споживачів, конкуренції, ринкових цін тощо.

Економічний аналіз і математика

М атематика відображення економічних процесів за допомогою економіко-математичних моделей, що відкриває перед аналізом широкі можливості вдосконалення прийомів, способів, техніки аналітичних досліджень.

Економічний аналіз і технологія виробництва

Т ехнологія виробництва тільки обізнаний у технології виробництва економіст-аналітик може об’єктивно оцінити результати виробництва, надати рекомендації до їх поліпшення.

Е кономічний аналіз технологія виробництва потребує постійного вдосконалення на основі даних аналітичних досліджень.

Отже, економічний аналіз є синтезованою наукою, яка сформувалася на основі диференціації та інтеграції багатьох наук й об’єднала окремі їх елементи. У свою чергу, методичні прийоми і результати економічного аналізу використовуються в багатьох інших галузях сучасної науки.

Контрольні запитання

1. З якими дисциплінами пов’язаний економічний аналіз?

2. Назвіть варіанти взаємозв’язку економічного аналізу з іншими дисциплінами.

3. Поясність суть зв’язку дисципліни з бухгалтерським обліком.

4. В чому полягає суть зв’язку економічного аналізу з галузевими економіками?

5. Як пов’язані між собою економічний аналіз та статистика?

Тема 2

Використання в економічному аналізі способів пропорційного ділення

---

та інтегрального (2 год.)

1. Класифікація факторів.

2. Використання в економічному аналізі способів пропорційного ділення та інтегрального.

 Література

1. Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП "Рута", 2007. – с. 34 – 40.

3. Тютюнник Ю.М., Тютюнник С.В. Економічний аналіз (теоретичні основи): конспект лекцій. – Полтава: 2007. – с. 63 – 66.

 Методичні вказівки

1. Класифікація факторів.

В економічних дослідженнях під факторами розуміють рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві.

Діяльність підприємства є складною і різнобічною. Вона представлена комплексом взаємопов’язаних господарських процесів, що характеризуються системою показників, які залежать від численних та різноманітних факторів.

Кожен з факторів може складатися з ряду елементів, які деталізують його вплив і виступають як самостійні фактори з більшим або меншим ступенем впливу на результативний показник. Чим більша їх деталізація, тим детальніше вони вивчаються, тим повніше виявляються наявні резерви покращення господарської діяльності підприємства.

Фактори взаємопов’язані між собою та нерідко та впливають на результати господарської та іншої діяльності підприємств за різними напрямами: одні – позитивно, інші – негативно, треті – в існуючих умовах економічного розвитку є нейтральними. Причому негативний вплив одних факторів може знизити або нейтралізувати позитивний вплив інших. Все це вимагає вивчення якомога більшої кількості факторів.

Класифікація факторів – це розподіл їх за групами залежно від загальних ознак, що дає можливість точніше оцінити місце та роль кожного фактору у формуванні величини результативних показників.

Фактори, які досліджуються в аналізі, можуть бути класифіковані за різними ознаками. Однією із найбільш розповсюджених є наступна класифікація факторів:

1) за економічним змістом:

• виробничо-економічні – виражають умови, що забезпечують підприємницьку діяльність з точки зору організації виробничого (торговельного, будівельного чи будь-якого іншого) процесу, раціонального використання ресурсів, залучених для своєї діяльності (так, показник рентабельності діяльності підприємства визначається такими факторами як структура вкладень капіталу в активи, інтенсивність використання виробничих засобів, продуктивність праці робітників, рівень технології, запровадження прогресивних норм матеріальних і трудових затрат, ефективність запровадження форм менеджменту і маркетингу тощо;

• соціально-економічні – рушійні сили підвищення ефективності діяльності підприємства, які закладені у самих учасниках виробничих відносин, відображають творчу ініціативу й активність працюючих, рівень освіти та культури працівників, ініціатива новаторів виробництва, моральне стимулювання і зацікавленість працівників, рівень управління підприємством, умови життя, побуту, відпочинку, мікроклімат у трудовому колективі, санітарно-гігієнічні умови праці, поліпшення організації виробництва та праці, естетичний стан приміщень тощо;

---

2) за рівнем охоплення (для врахування особливостей діяльності підприємств конкретних галузей):

• загальні – діють в усіх галузях економіки (наприклад, забезпеченість матеріальними та трудовими ресурсами і ефективність їх використання);

• специфічні – в умовах окремої галузі економіки чи підприємства (наприклад, місце розташування підприємства тощо);

3) за рівнем впливу на результати діяльності:

• основні – фактори, що здійснюють вирішальний вплив на господарську діяльність підприємства в умовах, що склалися;

• другорядні – всі інші фактори, крім основних;

При цьому один і той самий фактор залежно від обставин може бути й основним, і другорядним;

4) за часом дії:

• постійні – здійснюють вплив на досліджуване явище безперервно протягом усього часу;

• тимчасові – їх вплив відбувається періодично (освоєння нової техніки та технології виробництва);

5) за характером залучення ресурсів:

• інтенсивні – пов’язані з найбільш ефективним використанням досягнень науки, технології. Вони забезпечують розвиток економіки за рахунок підвищення продуктивності суспільної праці, покращання використання наявних ресурсів, що характеризують ступінь зусилля, напруженість праці в процесі виробництва (підвищення продуктивності праці тощо);

• екстенсивні – пов’язані з кількісним, а не якісним приростом результативного показника. Наприклад, збільшення обсягу виробництва за рахунок збільшення чисельності працівників;

6) за відношенням до суб’єкта господарювання:

• об’єктивні – фактори, що не залежать від діяльності підприємства (наприклад, стихійне лихо);

• суб’єктивні – фактори, що залежать від діяльності окремих осіб, підприємства тощо. Навіть вміле прогнозування у господарській практиці об’єктивних умов і факторів можна трактувати як явище суб’єктивного порядку. Успішне господарювання, виконання бізнес-планів визначаються вмілим керівництвом виробничим колективом; правильною організацією виробництва, економіки, фінансів; глибоким знанням справи конкретним виконавцем;

7) за рівнем деталізації:

• прості – фактори, що є результатом дії однієї причини (кількість робочих днів);

• складні – фактори, що виникають під впливом комплексу причин (продуктивність праці);

8) за можливістю виміру впливу на результативний показник:

• параметричні – фактори, що піддаються кількісній оцінці;

• непараметричні – фактори, що не підлягають кількісній оцінці.

Кількісний вимір впливу факторів на показник, що вивчається дозволяє правильно оцінити господарську діяльність підприємств. Якщо це неможливо зробити (наприклад, визначити вплив стажу роботи, рівня професійної підготовки робітників на продуктивність їх праці), необхідно прослідкувати напрям впливу факторів. Це підвищить обґрунтованість висновків і рекомендацій за результатами проведеного економічного аналізу.

---

Смотрите также файлы

• Бізнес план ячмінь.doc

• РОЗДІЛ 3.doc

• ДЕРЖИСПИТ_БАКАЛ_2012_день_ОЦЯ.doc

• висновки.doc

• Соціологія.doc