Тема роботи: Розрахунок самохідного збирального агрегату.

Мета роботи: Вивчити методику розрахунку режиму роботи самохідного збирального агрегату на прикладі зернозбирального комбайна.

Зміст роботи:

1.На основі вихідних даних розрахувати швидкісний режим роботи зернозбирального комбайна на прямому комбайнуванні сільськогосподарської культури.

2.Розрахувати потребу в транспортних засобах для відвезення зерна від комбайна.

Порядок виконання роботи:

1.Сформулювати агротехнічні вимоги до прямого комбайнування відповідної сільськогосподарської культури.

2.Підрахувати по пропускній спроможності комбайна його максимально допустиму швидкість руху:

(6.1)

де q_Д –допустима пропускна спроможність комбайна для заданих умов роботи, кг/с;

В_р – робоча ширина захвату зернозбирального комбайна, м;

и_з – урожайність зерна, т/га;

δ_с – коефіцієнт соломистості сільськогосподарської культури.

Допустиму пропускну спроможність комбайна для заданих умов роботи визначають за формулою:

(6.2)

де q_В – можлива пропускна спроможність комбайна в залежності від соломистості і врожайності при нормальній волості хлібної маси до 15%, кг/с;

В_ф – фактична вологість хлібної маси;%.

(6.3)

де q_м – можлива пропускна спроможність комбайна в залежності від виду і врожайності зернової культури, кг/с;

(6.4)

де а₁ – коефіцієнт, який враховує здатність зернової машини до обмолоту. Він рівний 1,0 для легкообмолочуємих культур, 0,7 – для важкообмолочуємих культур при обмолоті однобарабанним молотильним апаратом. а=0,75 – при обмолоті двобарабанним молотильним апаратом.

q_e – еталонна пропускна спроможність комбайна, кг/с;

в₁ – коефіцієнт, який враховує тип молотильного апарату. Для однобарабанних апаратів він рівний 0,30, а для двобарабанних – 0,27.

(6.5)

де В_к- конструктивна ширина захвату жатки комбайна, м;

β – коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату жатки зернозбирального комбайна (β = 0,96).

3.Визначають необхідну ефективну потужність двигуна для роботи комбайна на швидкості

(6.6)

де R_м – тяговий опір комбайного агрегату, кН;

(6.7)

де G_м – вага комбайного агрегату, яка включає вагу комбайна і вагу зерна в бункері, кН;

f_м – коефіцієнт опору перекочування комбайна. (f_м = 0,10-0,12);

і – нахил поля, %;

η_мг – механічний к.к.д. трансмісії комбайна,( η_мг = 0,85)

η_δ – к.к.д. буксування ведучих коліс комбайна,

(6.8)

де δ – буксування ведучих коліс комбайна, %;

η_п.п. – к.к.д. пасової передачі (або гідроприводу).

η_п.п. = 0,92÷0,95.

η_в.в.п – механічний к.к.д. на привід механізмів комбайна.( η_в.в.п=0,95).

N_пит·q_Д – витрати потужності та технологічний процес в залежності від його фактичної пропускної спроможності (Табл.6,2), кВт;

N_ВВП·хх – витрати потужності на холостий хід механізмів комбайна, кВт;

N_{ВВП·дод} – витрати потужності на привід допоміжних пристроїв, кВт.

---

Розраховану необхідну ефективну потужність двигуна комбайна порівнюють з номінальною потужністю двигуна N_ен.

Якщо N_е N_ен то приймають як робочу. Якщо N_е N_ен ,то визначають максимально допустиму робочу швидкість по потужності двигуна і викорис-

товують її як робочу.

, (6.9)

4.Визначають кількість автомобілів, необхідних для відвезення зерна від комбайна за залежністю:

(6.10)

де t_ц.а.- час циклу (рейсу) автомобіля, год.;

t_ц.к. – час циклу комбайна, год.

n_k – число комбайнів на збиранні;

n_δ – число бункерів комбайна, зерно з яких вміщує кузов одного автомобіля.

Час циклу автомобіля становить

(6.11)

де t_p – час руху автомобіля з вантажем і без вантажу, хв.;

t_зав.- час завантаження кузова автомобіля зерном із бункера комбайна, хв.:

(6.12)

де t_вив.- час вивантажування одного бункера з зерном комбайна, хв.;

t_пер. – час, який затрачується на переїзд від одного комбайна до другого при завантаженні зерном, хв.; (становить 2-3хв.)

t_зв.- норма часу на зважування автомобіля, хв.; (приймають t_зв.= 4,0-4,5 хв.);

t_роз. – час на розвантажування автомобіля з зерном, хв. (приймають t_роз.= 3,5÷4,5 хв.)

Число бункерів комбайна визначають із співвідношення:

(6.13)

де Q_k – вантажопідйомність кузова автомобіля, т.;

Q_δ – маса зерна в бункері комбайна, т.:

(6.14)

де V_δ – об’єм бункера для комбайна, м³;

ρ_з – щільність зерна, ( ρ_з = 0,85 для зерна озимої пшениці);

Час руху автомобіля з вантажем і без вантажу становитиме:

(6.15)

де l_b- відстань перевезення зерна автомобілем, км;

- технічна швидкість руху автомобіля (середня з вантажем і без вантажу), ( =35 ).

α_пр – коефіцієнт використання пробігу автомобілів при перевезення зерна від комбайна, (α_пр= 0,5).

Час циклу комбайна визначають за залежністю:

(6.16)

де t_нап. - час наповнення бункера комбайна зерном, хв.

(6.17)

де К_в – коефіцієнт, що враховує витрати часу на можливі холості повороти та короткочасні зупинки комбайна за період заповнення бункера, (К_в =1,1).

Розрахункову кількість транспортних засобів округлюють до найближчого більшого числа, щоб не було простоїв комбайнів в очікуванні транспорту.

Планову потребу комбайнів для збирання зернових культур визначають за формулою:

(6.18)

де F – площа до збирання відповідної зернової культури, га;

Д_р – агротехнічно допустиме число робочих днів для збирання культури;

W_г – годинна продуктивність зернозбирального комбайна, га.;

Т_д – тривалість робочого дня, год.;

К_тг – прогнозує мий коефіцієнт технологічної готовності комбайнів в період збирання.

По завершенню виконання роботи, студент приводить список використаної літератури і захищає результат розрахунків.

В таблицях 6.1 – 6.4 приведені довідкові матеріали.

Таблиця 6.1 Експлуатаційні характеристики зернозбиральних комбайнів.

Марка комбайна	Еталонна пропускна спроможн. кг/с	Маса машини, кг	Потужність двигуна кВт	Ширина молотарки мм	Місткість бункера для зерна,м3	Витрата пального, кг\т	Продук- тивність т\год
1	2	3	4	5	6	7	8
СК-5М «Нива»	5,0	7500	73,6	1200	3,0		7,2
СК-6 «Колос»	6,0	8360	110,4	1200	3,0
СК-6-ІІ «Колос»	7,0	10260	73,6	1200	3,0
СКД-5 «Сибіряк»	5,3	6870	73,6	1200	2,3
Єнісей-1200	8,0	8670	125	1200	4,5		8-10

---

Продовження таблиці 6.1

1	2	3	4	5	6	7	8
Дон-1200	8,0	11500	173	1200	6,0		8-9
Дон-1500	10,0	12800	220	1500	6,0	2,47	10
Дон-1500Б	10,0	13440	235	1500	6,0		10
КЗС-9 «Славутич»	9,0	14000	184	1500	6,7		11-12
Клаас Lexicon-480	10-12	10500	250	1700	10,5
Массей Фергюсон 9790	12	14334	214	1408	7,9	1,90	18,5
Джон Дір 9600	10	11370	194	1640	8,5	2,29	13,35
Нью Холланд ТF-68	10	11500	206	1560	9,5
Клас Тукано-450	10	12530	206	1580	9,0	-	12,0

Таблиця 6.2 Витрати потужності на технологічний процес в залежності від фактичної пропускної спроможності комбайнів N_пит·q_Д, кВт.

Марка комбайна	Фактична пропускна спроможність, кг/с
	1,0	1,5	2,0	2,5	3,0	3,5	4,0	4,5	5,0	5,5	6,0	6,5	7,0	7,5	8,0	8,5	9,0	9,5	10
СК-5М	18,2	20,3	22,4	24,5	26,6	28,7	30,8	32,9	35,0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
СДК-5	20	22	24,1	26,3	28,4	30,5	32,5	34,0	36,8	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-
СК-6	23,1	25,2	27,3	29,4	31,5	33,6	35,7	38,1	40	42	44,1	-	-	-	-	-	-	-	-
ДОН-1200	33,1	35,2	37,4	39,6	42	43,5	45,9	47,6	50	51,9	54	56,2	58,4	60,4	62,5	-	-	-	-
ДОН-1500	43,4	45,4	47,5	49,5	51,6	53,6	55,7	57,8	59,8	61,8	63,9	66	68,1	70,1	72,2	74,2	76,3	78,3	80,4

Таблиця 6.3 Значення буксування рушіїв зернозбиральних комбайнів

Марка комбайна	значення δ (%) при швидкості руху, км/год.
	4	5	6	7	8	9	10
СК-5М, СДК-5	2,0	3,0	3,5	4,0	5,0	5,0	-
СК-5	2,0	2,0	3,0	4,0	5,0	5,5	-
ДОН-1200	2,0	2,0	2,0	2,5	3,0	3,5	3,5
ДОН-1500	2,0	2,0	2,5	2,5	3,0	3,5	4,0

Таблиця 6.4 Коротка технічна характеристика вантажних автомобілів

Марка автомобіля	колісна схема	потуж- ність двигуна,кВт	вантажо підйом ність, т	Марка автомобіля	колісна схема	потуж- ність двигуна,кВт	вантажо підйом ність, т
1	2	3	4	5	6	7	8
Бортові:ГАЗ-52	4×2	55,2	2,5	САЗ-3503	4×2	84,6	2,4
ГАЗ-53А	4×2	84,6	4,0	ГАЗ-САЗ-3507	4×2	84,6	4,0
ЗІЛ-130	4×2	110,0	6,0	ГАЗ-САЗ-53Б	4×2	84,6	3,5
ЗІЛ-133ГЯ	6×4	154,5	10,0	ГАЗ-САЗ-4509	4×2	92,0	4,0
УРАЛ-377	6×4	132,4	7,5	ЗІЛ-ММЗ-554	4×2	110,3	5,5
КАМАЗ-5320	6×4	154,5	6,0	ЗІЛ-ММЗ-4502	4×2	110,3	5,8
МАЗ-500А	4×2	132,2	8,0	КАМАЗ-5511	6×4	154,5	10,0

---

Продовження таблиці 6.4

1	2	3	4	5	6	7	8
КРАЗ-2556	6×6	176,5	7,5	КАМАЗ-55102	6×4	154,5	7,0
КРАЗ-257	6×4	176,5	12,0	МАЗ-503А	4×2	132,2	8,0
Самоскиди: САЗ-3502	4×2	84,6	3,2	МАЗ-5549	4×2	132,2	8,0

Рекомендована література:

1.Експлуатація машинно-тракторного парку в аграрному виробництві/В.Ю.Ільченко, П.І. Карасьов, А.С. Лімонт та ін. За ред. В.Ю.Ільченка. – К.:Урожай, 1993

2.Довідник з експлуатації машинно-тракторного парку. В.Ю. Ільченко, П.І Карасьов, А.С.Лімонт та ін.. - К.Урожай,1987.

Позавершенню роботи оформити звіт і захистити перед викладачом.

Зміст звіту:

1.Назва, мета та зміст роботи.

2.Розрахунки по обґрунтуванню режиму роботи комбана.

3.Розрахунки потреби транспортних засобів.

4.Висновки по роботі.

Лабораторно – практична робота №7

Тема: Розрахунок тракторного транспортного агрегату

Мета роботи – оволодіти методикою розрахунку та раціонального комплектування тракторно – транспортного агрегату.

Зміст роботи:

1. Згідно з варіантом індивідуального завдання (по завданню викладача) обгрунтувати режими роботи тракторно – транспортного агрегату.

2. Підготувати агрегат до роботи

Загальні відомості

В сільському господарстві широко використовуються тракторно – транспортні агрегати як загального, так і спеціального призначення. Транспортні засоби загального призначення виконують лише переміщення вантажів, а спеціального – разом з перемішенням вантажу виконують також технологічні операції (розкидання добрив, завантаження сівалок насінням, роздавання кормів, тощо)

Тракторно – транспортний агрегат включає в себе трактор (енергозасіб) і причеп (кілька причепів). Ефективність використання тракторів на транспортних роботах значною мірою визначається правильністю вибору складу тракторно – транспортного агрегату, тобто кількістю причепів, їх типом та загальною вантажопідйомністю.

Основними факторами, що визначають склад тракторно – транспортного агрегату, є тягові можливості трактора за потужністю двигуна і зчеплення ведучих коліс з грунтом, стан опірної поверхні шляхів. Ці фактори і враховуються в першу чергу при розрахунках.

Послідовність виконання роботи

1. Згідно з варіантом завдання формулюються вихідні дані для виконання роботи

(Таблиця 7.1). Для цього можна використати матеріали літературних джерел [ ] або додатків.

Таблиця 7.1-Вихідні дані до роботи

Назва показника, параметра	Значення паказника параметра
1	2
Вид транспортної роботи
Склад агрегату: марка трактора
марка причепа (напівпричепа)
Відстань перевезення вантажу, кн
Група дороги
Максимальний підйом дороги, %
Клас вантажу
Номінальна потужність двигуна трактора, квт

---

Продовження таблиці 7.1

1	2
Номінальна частота обертання колінчатого вала двигуна,
Маса трактора, кг
Маса причепа (напівпричепа), кг
Міцність кузова причепа,
Вантажопідйомність причепа, т
Предача трактора

2. Розраховують максимально допустиму за потужністю двигуна загальну вагу причепів (вага причепів + вага вантажу) за формулою:

, (7.1)

де - номінальна дотична сила тяги трактора, кН; - вага трактора, кН

- коефіцієнти опору коченню відповідно трактора і причепа;

- коефіціенти підвищення опору руху (розгону) відповідно трактора і причепа в момент рушання агрегату з місця у певних дорожніх умовах;

i – максимальний підйом дороги, %

Номінальну дотичну силу тяги трактора за потужністю двигуна розраховують за формулою:

, (7.2)

де -номінальна ефективна потужність двигуна, кВт;

-передаточне число трансмісії трактора на вибраній передачі;

-механічний К.К.Д. трансмісії трактора;

-динамічний радіус кочення трактора, Н;

-номінальна частота обертання колінчастого вала двигуна, .

Необхідні для розрахунку дані є в технічних характеристиках тракторів

(Додаток).

Максимально допустиму вагу причепів визначають для наступних умов:

-для ділянки дороги з найбільшим опором кочення;

-для дороги з максимальним підйомом;

-для другої або третьої передачі трактора. При цьому нижча передача повинна залишатися резервною для подолання передбачених підйомів або перешкод.

Динамічний радіус кочення для тракторів становитиме: для гусеничних-радіус ведучої зірочки ( для колісних:

, (7.3)

де -радіус сталевого обода;

-коефіцієнт усадки шини;

-висота профілю шини, м.

Значення цих показників приведені в технічних характеристиках тракторів.

В таблиці 7.2 приведені значення коефіцієнтів опору коченню і розгону, коефіцієнтів зчеплення.

Таблиця 7.2

Значення коефіцієнтів опору коченню і розгону, коефіцієнтів зчеплення.

Вид дороги	Коефіцієнт опору коченню		Коефіцієнт зчеплення коліс, м	Коефіцієнт підвищення опору руху
Асфальтно і цементно-бетонна	0,014-0,018	0,03-0,04	0,8-0,9	4,35	1,5-3,35
Суха грунтова	0,03-0,05	0,03-0,14	0,6-0,3	2,48	1,8
Волога грунтова дорога	0,05-010	0,05-0,15	0,3-0,5	1,84	1,76
Зоране поле	0,16-0,2	0,18-0,25	0,4-0,7	1,84-2,12	1,42-1,87
Уторована снігова дорога	0,03-0,5	0,04-0,06	0,3-0,47	3,04	3,00
Снігова цілина	0,24-0,28	0,23-03	0,2-0,3	2,2	1,85

Якщо тракторо-транспортний агрегат працює при недостатньому зчепленні ходового апарату з грунтом, то рушійна сила обмежується не потужністю двигуна, а умовами зчеплення ведучих коліс з опірною поверхнею.

---

Смотрите также файлы

• Metod_rekomendatsiyi.doc

• Міністерство освіти і науки України.doc

• Samostiyna_robota_2012.doc

• Бізнес план ячмінь.doc

• РОЗДІЛ 3.doc