ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 26.12.2021
Просмотров: 1869
Скачиваний: 3
56
Особливості життя
на забруднених
територіях
На жаль, радіоактивне забруднення навколишнього середовища в результаті
Чорнобильської аварії – не короткочасне явище, і кільком поколінням належить
жити в умовах підвищеної радіації, а отже, необхідно дотримуватися
елементарних норм радіаційної безпеки.
Здоровий спосіб життя, збалансоване харчування, відмова від шкідливих
звичок, дотримання найпростіших правил проживання на забруднених
територіях – найважливіші складові збереження здоров'я та гарантування
безпеки життєдіяльності в умовах несприятливої дії радіонуклідів.
У даному розділі викладено найнеобхідніші, прості й доступні населенню
поради: як харчуватися, вести присадибне, фермерське господарство,
працювати в саду й на городі, заготовлювати дари лісу, забезпечувати
одержання екологічно чистої продукції. Дотримання цих рекомендацій
сприятиме зниженню внутрішньої дози опромінення населення як головної
небезпеки забруднених територій.
Особливості життя
на забруднених територіях
57
Відповідно до вимог Норм радіаційної безпеки (НРБУ'97) переселення (на
постійне місце проживання) – це переїзд на невизначено довгий термін
населення з радіаційно забруднених територій до регіонів з низькими
(нульовими) величинами індивідуальних доз аварійного опромінення.
Переселення – це довгостроковий контрзахід. Проведення його базується
на основі оцінки величини доз опромінення, якого зазнали мешканці
після аварії на ЧАЕС та оцінки величини доз, які будуть відвернуті при
переселенні.
Даний профілактичний захист був би найбільш ефективним, коли б його провели в
перші роки після вибуху реактора, коли дози опромінення людини були найбільшими
(перший рік після аварії було реалізовано 50% дози опромінення за життя людини (за
70 років). Саме в цей період переселення проводилось дуже повільно і цей процес мав
багато недоліків соціального характеру, що негативно впливали на здоров'я людей, які
погодились на переселення в інші райони.
У даний час у більшості населених пунктів України, віднесених згідно з чинним
законодавством до зон радіоактивного забруднення, радіаційно'гігієнічна ситуація
покращилася. Це пов'язано з тим, що на цих територіях раніше були проведені
ефективні захисні заходи щодо зменшення надходження радіонуклідів до організму
людини з навколишнього середовища і, насамперед, – з продуктами харчування, та
зменшення рівня радіоактивного забруднення за рахунок природного (фізичного)
розпаду активності радіонуклідів.
Тобто, основна кількість населення України (77%) не зазнає, проживаючи на цих
територіях, аварійного опромінення в дозах, що перевищують 1 мЗв. Для цієї частини
населення країни переселення на даний час недоцільно.
Проте існує ряд населених пунктів (в основному в північних районах Рівненської
області), де радіаційно'гігієнічна ситуація, і в першу чергу – рівні внутрішнього
опромінення, залишається складною і при цьому не має тенденції до покращення. Але
і в цих населених пунктах дозу внутрішнього опромінення людини можна та необхідно
знизити. Для цього слід виконувати кілька простих правил щодо ведення сільського
господарства, використання природних дарів, а також приготування їжі. Ці правила
наведені нижче.
Чи варто в
даний час
переселятися із
радіоактивно
забруднених
територій ?
Здоров'я
Не треба думати, що, проживаючи на радіоактивно забрудненій території,
у вас народиться неповноцінна дитина. Якщо батьки вирішили мати
дитину, насамперед їм необхідно пройти повне обстеження в лікувальному
закладі.
Піклування за здоров'я дитини треба починати заздалегідь до її
народження. Пам'ятайте, здоров'я дитини залежить від здоров'я її батьків.
Перед визитом до лікаря батьки повинні знати про свої генетичні хвороби
(уроджені аномалії, патології психічної системи), про хронічні
захворювання серцево'судинної системи, крові та кровотворних органів,
нервової системи тощо. На основі цієї інформації (анамнезу) лікар зможе правильно
побудувати медичний огляд і залучити спеціальних фахівців. В процесі обстеження
можуть бути виявлені хвороби, які потребують лікування. Тільки після поглибленого
обстеження лікар може надати вам кваліфіковані рекомендації щодо вашого здоров'я,
і в першу чергу – здоров'я матері.
Не слід забувати, що дуже небезпечним фактором для здоров'я плоду є споживання
алкогольних напоїв, тютюнопаління (особливо для жінки), наркотичних та деяких
лікарських засобів.
Для жінки найбільш оптимальний вік для народжування першої дитини – 20–21 рік,
другої дитини – 29 років. Дуже небезпечними є аборти перед першими пологами.
Раціональне харчування, психологічний клімат в родині є невід'ємною частиною для
народження здорової дитини.
Які рекомендації
можна дати
майбутнім
батькам, що
проживають на
радіоактивно
забруднених
територіях ?
Особливості життя
на забруднених територіях
58
Рекомендації для вагітних жінок носять загальний характер. Основними
вимогами для нормального розвитку дитячого організму є:
' необхідність уникати тяжкого фізичного навантаження, роботи з
хімічними речовинами, контакту з інфекційними хворими;
' заборона споживання алкогольних напоїв, куріння, наркотичних
засобів, самолікування лікарськими препаратами, використання
фармацевтичних препаратів (полівітаміни, мікроелементи) без поради з
лікарем;
' раціональне харчування, яке базується на принципі "менше калорійності – більше
харчової цінності". В першій половині вагітності особлива дієта непотрібна. В другій
половині вагітності необхідна молочно'рослинна дієта. До добового раціону
харчування треба включати продукти, які містять повноцінні білки (їх добова потреба
– 100–120 г). Це молоко (0.8–1,2 л на добу), молочні продукти, нежирне м'ясо (телятина,
курятина) – 100–120 г на день, риба – 150–250 г на день. Вуглеводи до 500 г на день, при
надмірній вазі – 300 г ( овочі, фрукти, хліб, особливо грубого помелу, тощо). Жири –
100–110 г на день (сметана, вершкове та рослинне масло). Всі ці харчові продукти
містять велику кількість вітамінів, макро та – мікроелементів, які так необхідні
організму дитини;
' у цей період необхідно зменшити споживання кількості рідини – 1–1,2 л на день,
менше кухонної солі – до 8 г на день;
' при цьому їжу необхідно приймати через 3–4 години. Перший сніданок повинен
містить 25–30% харчового раціону, другий – 10–15%, обід – 40–45%, вечеря 15–20%;
' для підтримки енергетики та загального зміцнення організму вагітної жінки
необхідно враховувати і режим поведінки, тобто прогулянки на свіжому повітрі,
сонячні ванни, сон та спокійний ритм домашнього життя. Вагітним жінкам необхідні
й фізичні вправи. Програма вправ погоджується з лікарем, а заняття проводяться під
його наглядом.
Які рекомендації
можна дати
вагітним жінкам,
що проживають
на радіоактивно
забруднених
територіях ?
Для виявлення різної онкопатології найважливіше значення має рання
діагностика. Тому не треба нехтувати щорічними медичними оглядами.
При всіх онкопатологіях на ранніх стадіях виявлення при сучасному
розвитку медицини їх можна вилікувати.
Основними чинниками виникнення онкозахворювань, які визначені
вченими всіх країн, є: тютюнопаління, надмірне вживання алкогольних
напоїв, зайва вага тіла, гіподинамія та захворювання, що передаються
статевим шляхом. Це первинна профілактична дія онкологічних
захворювань. Вторинна профілактика проводиться в три етапи:
' профілактичний огляд і своєчасне медичне обстеження;
' своєчасне лікування передракових станів;
' раннє лікування раку.
Зростання онкологічних захворювань – це не тільки медична проблема, а й соціальна,
тобто умови життя людини, забрудненість навколишнього середовища (якість питної
води, повітря, продуктів харчування). Не треба забувати, що лише 10 відсотків
залежить від допомоги лікаря і 80% – від генетичного вантажу, способу життя та
екологічної ситуації.
Людина боїться діагнозу "рак". У цьому є провина і лікарів, які мало доносять до хворих
інформацію про те, що рак, і насамперед на ранніх стадіях, піддається лікуванню, що
після лікування людина живе, працює і може народжувати дітей. На сьогоднішній день
існують вдосконалені, найсучасніші методи лікування, медична апаратура, хірургічні
технології.
Як попередити
біду: що слід
робити для
профілактики та
ранньої
діагностики
захворювання
на рак молочної
залози та іншої
онкопатології?
Особливості життя
на забруднених територіях
59
Повноцінне харчування дуже важливе, воно сприяє підтримці високої
стійкості організму до несприятливих впливів середовища, включаючи й
опромінення. Недостатнє або незбалансоване харчування (наприклад, з
дефіцитом тваринних білків або вітамінів) веде до зниження вироблення
специфічних білків'антитіл, знижує стійкість організму до інфекційних
захворювань. Брак білка в харчуванні призводить до погіршення функцій
травлення (печінки й підшлункової залози), ендокринної, кровотворної й
інших систем організму. При цьому знижується працездатність (у першу
чергу розумова), опірність організму до інфекцій, сповільнюється
видужання під час різних захворювань. Наслідки недостатнього або незбалансованого
харчування можуть виявитися шкідливішими за опромінення.
По можливості до харчового раціону необхідно включати привізні продукти (морську й
прісноводну рибу, м'ясо, крупи та ін.). У той же час не слід відмовлятися від
споживання в необхідних кількостях продуктів місцевого виробництва.
Основним джерелом повноцінних білків є м'ясо (яловичина, свинина, м'ясо птиці),
молочні продукти, яйця, риба й т. д. При виборі м'яса перевагу варто віддавати
нежирному (птиця, телятина, кролятина).
Молоко – один із найцінніших харчових продуктів. Зниження споживання молока й
молочних продуктів (кисляку, кефіру, ряжанки, сиру) призводить до збідніння раціону
на повноцінні білки й солі кальцію. Молоко й молочні продукти є основними
постачальниками в організм солей кальцію. У молоці кальцій пов'язаний із білком'
казеїном і легко засвоюється.
Важлива складова раціону – це овочі, городня зелень і фрукти, що є джерелом
вітамінів, мінеральних речовин, рослинної клітковини, пектинів та ін.
Брак овочів і фруктів у харчуванні веде до порушення обміну речовин. Рослинна
клітковина, якої багато в овочах і фруктах, забезпечує нормальну роботу кишечника
та сприяє виведенню з калом шкідливих токсичних речовин і деяких радіонуклідів.
Крім того, овочі й фрукти – важливі постачальники калію та багатьох мікроелементів.
Через брак калію в раціоні відбувається підвищення нагромадження в організмі його
аналога – радіоактивного цезію. Так, якщо в здорової людини період напіввиведення
цезію'137 з організму становить приблизно 100 днів, то через брак калію'40 – 170
днів. А це значить, що доза опромінення збільшується.
У харчуванні мешканців радіоактивно забруднених районів п'ята частина усього жиру
повинна бути рослинного походження, тобто 15–17 г на добу. Із тваринних жирів варто
використовувати свіже свиняче сало, що за біологічними властивостями не
поступається коров'ячому маслу, а іноді й перевершує його. Вершкове масло, маргарин
поліпшують смакові якості їжі, однак їх варто вживати помірковано – не більше 15–20 г
на день.
Які особливості
харчування за
умови
проживання на
радіоактивно
забруднених
територіях?
Харчування
Значному зниженню вмісту радіонуклідів у продуктах харчування
сприяють їх технологічна й кулінарна обробка. Під час готування їжі
необхідно дотримуватися вимог щодо кулінарної обробки продуктів
харчування, основними з яких є:
1) Ретельне промивання в проточній воді овочів, грибів, ягід (для
листкових овочів – тричі міняючи воду).
2) Вимочування м'яса (яловичини) у прісній воді та наступне
відварювання, що є найкращим способом кулінарної обробки м'яса. Цьому способу
готування їжі необхідно віддати перевагу в зв'язку з тим, що при відварюванні значна
частина радіонуклідів, у тому числі – близько 80% радіонуклідів цезію, а також важкі
метали, нітрати й т.д. переходять до відвару. Безперечно, використовувати відвар
недоцільно. Потрібно проварити м'ясо протягом 5–10 хвилин, злити воду, а потім
продовжувати варіння в новій порції води, яку потім можна вживати.
3) Смаження м'яса й дичини, як спосіб готування їжі, у зв'язку з підвищеним
забрудненням продуктів радіонуклідами недоцільне, тому що практично всі
Яких
спеціальних
правил
необхідно
дотримуватись
під час
готування їжі?
Особливості життя
на забруднених територіях
60
радіонукліди залишаються в продукті, а в зв'язку з випарюванням рідини їхня
концентрація в одиниці маси навіть збільшується. Однак після відварювання
продукти можна просмажити в духовій шафі або на сковорідці.
4) Тривале засолювання м'яса необхідно виконувати з багаторазовою зміною розсолу.
5) При готуванні річкової риби необхідно відрізати голову та видалити кістяк та
кишки.
6) Картоплю та коренеплоди обов'язково мити двічі: перед очищенням від шкірки й
після. З капусти необхідно знімати 2–3 верхніх листки. Бадилля з коренеплодів
відривають якомога коротше, а, готуючи до вживання, зрізають верхню частину
коренеплоду приблизно на 1 см.
7) Відварювання картоплі в підсоленій воді.
8) Вимочування в підсоленій воді свіжих або сушених грибів не менше двох годин. При
цьому цезій інтенсивно мігрує до підсоленої води, а якість грибів практично не
змінюється.
9) Вміст цезію в грибах значно зменшується під час кип'ятіння. При цьому
рекомендовано одноразове (10–15 хв.) або дворазове (по 10 хв.) відварювання свіжих
грибів із наступним зливанням відвару.
10) Істотного зниження вмісту радіонуклідів у молочних продуктах можна досягти
шляхом технологічної переробки незбираного молока. Так, при сепаруванні молока
85–90% стронцію, йоду й цезію залишається в маслянці й 8–15% – у вершках. Заміна в
раціоні молока, що містить підвищені концентрації радіонуклідів, отриманими з нього
продуктами також дозволяє знизити вміст радіонуклідів. У кисломолочних продуктах
вміст радіонуклідів нижчий, ніж у незбираному молоці. У пряженому маслі
радіонукліди практично відсутні. В домашніх умовах із забрудненого молока можна
приготувати вершки, сметану, масло, придатні для споживання.
Особам, що проживають на територіях, забруднених радіонуклідами,
особливо необхідні харчові продукти, що сприяють підвищенню захисних
функцій організму від впливу радіації. Такими продуктами є:
1) Хлібопродукти з борошна грубого помелу (особливо хліб із житнього
борошна).
2) Продукти, що містять велику кількість йоду. Багаті на йод морська
капуста й продукти з її використанням. Багато йоду містять морська риба, мідії,
креветки, кальмари. З неморських продуктів порівняно багато йоду у волоських
горіхах, молоці, гречаній крупі, пшоні, горосі, квасолі, печінці, деяких овочах (редисі,
салаті, часнику й т.п.).
3) Продукти, що містять калій та кальцій (картопля, кавуни, дині, сухофрукти, городня
зелень, бобові, морська капуста, молочні продукти, малина) .
4) Продукти, головним чином рослинного походження, які підвищують загальну
неспецифічну стійкість організму до шкідливих впливів: женьшень, елеутерокок,
китайський лимонник, золотий корінь та інші.
5) Рослини, що мають антимутагенну дію: морква, гарбуз, капуста, редька, цибуля,
сині баклажани, зелений перець, лопух, листя м'яти та інші.
6) Продукти, що сприяють виведенню радіонуклідів з організму: зелений чай,
шипшина, чорна смородина, чорниця, темні сорти винограду, цитрусові, яблука,
буряк, капуста.
7) Харчові волокна, що містять пектинові речовини: яблука, сливи, буряк, редис,
бруква, гарбуз, баклажани, морква, капуста, цитрусові, зефір, мармелад, джем.
Особливо корисні фруктові та овочеві соки з м'якоттю. Багато пектину також у ягодах.
Зазначені продукти здатні самостійно "вести бій" із радіонуклідами. До речі, яблука та
груші, вирощені навіть на значно забруднених територіях, завжди бувають чистими.
Прискорити виведення з організму радіоактивних металів здатні щавелева та
лимонна кислоти. У 1986 році після чорнобильської катастрофи щавель накопичував
Чи є продукти,
що сприяють
підвищенню
захисних сил
організму від
впливу радіації?