Файл: радиац_Чорнобиль.pdf

Соціально!економічні наслідки

46

Агропромисловий сектор, як частина національної економіки, найбільш
постраждав внаслідок аварії. Варто згадати, що частина
сільськогосподарських угідь радянської України складала близько 70%, в
той час як в середньому по колишньому СРСР вона не перевищувала 25%.
В постраждалих областях України до аварії вироблялось 30% валової
продукції сільського господарства республіканського виробництва,
наприклад, 67% цукру, 30% м'яса, 44% вершкового масла, 33% консервів.

Який розвиток

мало сільське
господарство

України до аварії

на ЧАЕС?

Як вплинуло радіоактивне забруднення постраждалих після
Чорнобильської аварії територій на розвиток сільського
господарства?

Після катастрофи радіоактивного забруднення зазнала територія України
загальною площею 

5,3

млн. га. Площа зони відчуження складає 

2 122

км

2

.

Внаслідок аварії на ЧАЕС близько 

2,5

млн. га лісів України забруднено

радіонуклідами. Основна частина водозаборів для питного
водопостачання, а також систем зрошення опинилася під радіоактивним

впливом. 

90%

радіонуклідів виносяться з зони відчуження водним шляхом.

Яку площу

земель

забруднено

радіацією?

Запроваджений радіологічний контроль закрив усі ринки збуту для
місцевих продуктів харчування та промислових товарів. У сільському
господарстві було скорочено площі орних земель, посіви
сільськогосподарських культур, значно зменшилося поголів'я худоби.
Тільки у 30'км зоні з господарського обороту вилучено 57 тис. га угідь.
Чорнобильська аварія призвела до істотного зменшення продукції
сільського господарства в цілому по Україні: зниження врожайності
сільськогосподарських культур, продукції тваринництва, зниження
потенційної продуктивності лісових ресурсів. Відбулися зміни у
спеціалізації господарств, перепрофілювання окремих виробництв, зміни
в асортименті продукції, що виробляється, на користь виробництва менш
чутливих до радіації та екологічно чистих видів продукції харчової та
перероблювальної промисловості. Сільське господарство забруднених
територій відчуває гостру потребу в робочій силі, оскільки молоді люди

залишають уражені регіони через страх за своє здоров'я та здоров'я своїх дітей.
Проблема зменшення надходження радіонуклідів до продуктів харчування ще довгий
час буде стояти перед працівниками аграрного сектора.

Як позначилося

радіоактивне

забруднення

після

Чорнобильської

аварії на

вироблення

сільськогоспо!

дарської

продукції

рослинного та

тваринного

походження?

40% лісів України зазнали радіаційного забруднення. Найбільш
постраждали лісові угіддя чотирьох областей українського Полісся:
Житомирської, Київської, Рівненської та Чернігівської. Навколо ЧАЕС від
радіаційного впливу "вигоріло" майже 450 га лісу, який згодом став широко
відомий як "рудий ліс". Більша частина "рудого лісу" була похована у
траншеях зони відчуження, а на його дезактивованих ділянках створено
450 га нових насаджень. З лісових масивів, де рівень гама'фону
перевищував 5 мР/год, евакуйовано всіх працівників та членів їх сімей.

Відразу після аварії створено пересувні лабораторії для вивчення впливу
радіоактивного забруднення на стан лісів та міграцію радіонуклідів у лісах. З
обстежених 3,2 млн. га лісів 1,5 млн га мали щільність забруднення ґрунту 

137

Cs понад

1 Кі/км

2

. Особливо важливим завданням було створення новітньої системи охорони

лісів забруднених територій від пожеж, боротьба з шкідниками та хворобами лісу,
забезпечення постійного радіаційного контролю, радіаційної безпеки працюючих та
зниження доз опромінення, проведення дезактиваційних заходів. З метою
запобігання розповсюджень радіоактивно забрудненої продукції було вжито заходи
щодо обмеження доступу населення до забруднених лісів, надання інформації про
рекомендовані місця заготівлі грибів, ягід, лікарських рослин тощо.

Як позначилося

радіоактивне

забруднення на

стан лісів

постраждалих

територій?

Соціально!економічні наслідки

47

Як змінилася демографічна ситуація в постраждалих
регіонах України після Чорнобильської аварії

Після Чорнобильської аварії значного психологічного впливу зазнало
населення всієї України, особливо територій, забруднених радіонуклідами
– зон відчуження, безумовного відселення, гарантованого добровільного
відселення та посиленого радіоекологічного контролю. Це негативно
вплинуло перш за все на здоров'я дітей та осіб найбільш працездатного
віку, викликало регульовану та нерегульовану міграцію населення. 

У перші дні після аварії у зв'язку з погіршенням радіаційної обстановки Урядовою
комісією було ухвалено рішення про евакуацію населення з 10'км. зони навколо ЧАЕС.
З цієї зони вивезено 10 тисяч чоловік (села Семиходи, Копачі, Шепеличі). Невідкладна
евакуація здійснювалася з 27 квітня до серпня 1986 року місцевими органами влади
на основі рішень урядових органів.

Всього ж після аварії в Україні було евакуйовано та переселено із забруднених
територій майже 163 тис. осіб, а всього у постраждалих країнах – понад 350 тис. осіб. 

Населення Прип'яті та Чорнобиля було забезпечене житлом у містах України,
переважно у Києві та Чернігові. Понад 1000 сімей евакуйовано за межі України: у
Молдову, країни Балтії, Росію.

Переселення повністю зруйнувало демографічну піраміду у постраждалих регіонах.
Наприклад, в Іванківському районі на сьогоднішній день близько 43% населення –
пенсіонери, а в Хойніківському районі Білорусі кількість населення зменшилася
на 43%.

Скільки людей

було переселено

із забруднених

радіацією

територій?

Крім зруйнованого 4'го блока, відомого світові як об'єкт "Укриття",
Чорнобильська аварія залишила по собі "мертве" місто Прип'ять. До аварії
в Прип'яті, розташованій в 4 км від Чорнобильської АЕС, проживали
працівники станції, середній вік жителів складав 26 років. Місто мало
розвинену інфраструктуру, тривало будівництво житлових будинків та
інших об'єктів. 

Рішення про евакуацію населення Прип'яті Урядова комісія прийняла 27 квітня 1986
року о 12.00, оскільки до вечора 26 квітня рівні радіації сягнули в окремих місцях
сотень мілірентген на годину. В ніч з 26 на 27 квітня з Києва та інших сусідніх міст
прибули 1200 автобусів, 3 спеціальні залізничні потяги на 1500 місць. Евакуація
почалася о 14 годині 27 квітня 1986 року і була проведена приблизно за 3 години.
Понад 45 тисяч жителів Прип'яті були евакуйовані з міста і більше ніколи не
повернулися до нього.

Що сталося з

містом

атомників

Прип'яттю?

Сучасний зміст слова "самосели" породжений Чорнобильською
катастрофою. Самосели – це люди, що повернулися на рідні землі,
забруднені радіацією. Перебувши рік у відселенні, навесні 1987 року до
зони відчуження повернулося понад 900 осіб. До осені їх зібралося понад 1200. Це були
здебільшого літні люди, які не могли звикнути до чужого середовища. Число жінок, що
повернулися до зони відчуження, у 2 рази перевищує число чоловіків. У деяких селах
постійно проживають кілька сімей з дітьми, а під час літніх канікул кількість дітей у
селах зони значно зростає. Після аварії у зоні відчуження народилося й немовля –
здорова дівчинка.

85% опитаних "самоселів" основною причиною повернення назвали тугу за рідним
домом. Серед інших причин – невдоволеність отриманим житлом, поселення кількох
сімей у будинках зі спільною кухнею, підселення евакуйованих в інші сім'ї,
незадоволення природними умовами нових місць проживання.

Повернувшись у свої будинки, "самосели" ведуть натуральне господарство і майже не
виїжджають за межі зони. Вони забезпечують себе продуктами харчування,
користуючись послугами автолавок, які привозять їм хліб, молоко, інші продукти
першої необхідності. Люди вирощують птицю, поросят, корів.

Нині в зоні проживає близько 

120

осіб.

Хто такі

"самосели"?

Соціально!економічні наслідки

48

Як позначилася Чорнобильська аварія на соціально-
культурній сфері країни?

Аварія завдала значних збитків традиційній народній культурі
Українського Полісся – одного з унікальних етнокультурних регіонів
слов'янського світу. В межах 30'км. зони ЧАЕС знаходяться залишки
поселень і могильників давністю близько 3,5 тис. років, наприклад,
поблизу Народичів, Новосілок, Оташіву, Плютовища. Свідками
становлення Київської Русі були найдавніші поліські міста: Коростень –

столиця древлян, Овруч, Малин, Чорнобиль, якому у 1993 р. виповнилося 800 років.

Унікальність Прип'ятського Полісся полягає в тому, що в матеріальній і духовній
культурі цього краю – в народній архітектурі, традиційному побуті, фольклорі,
діалектах, прикладному мистецтві – збереглося багато рис, які сягають сивої давнини. 

Яку історію має

народна

культура

українського

Полісся?

Внаслідок вимушеного масового переселення корінних мешканців після
Чорнобильської катастрофи були розірвані сформовані віками виробничі,
екологічні, соціально'побутові і родинні зв'язки, зруйновано культурний
мікрокосмос етнографічної групи, що призводить до втрати специфічних
поліських обрядів, фольклору, мови. У зоні відчуження залишилися
покинуті напризволяще етнографічні цінності: предмети народного
мистецтва, місцевих ремесел, побуту, традиційні будівлі, пам'ятки історії,
археології, архітектури. 

Як вплинуло

переселення

людей із

забруднених
територій на

розвиток

культури краю?

Система сучасного соціально'культурного обслуговування постраждалих
територій склалася переважно у 30'і роки 20'го століття. Таким чином
більшу частину складають зношені основні фонди установ медицини,
культури, освіти, торговельного та комунально'побутового обслуго'
вування. Після аварії на забруднених територіях загострилися проблеми з
водопостачанням, газифікацією, наявністю доріг з твердим покриттям.
Соціальна інфораструктура уражених регіонів не стільки не розвивалася,
скільки руйнувалася. Економічні труднощі примусили господарства

законсервувати будівництво багатьох житлових і культурно'побутових об'єктів.
Особливо незадовільним став стан сільських органів охорони здоров'я. Майже 50%
дільничих лікарень та амбулаторій на селі розміщено у непристосованих
приміщеннях, що не мають вентиляції та гарячого водопостачання, під'їзних шляхів,
телефонного зв'язку. Серйозною проблемою стало скорочення кількості сільських
бібіліотек, клубів, кіноустановок. Наприклад, в уражених районах Житомирської
області, за даними обласних органів статистики, кількість бібіліотек зменшилася на
15, клубних кіноустановок – на 14, кіноустановок місцевих рад – на 65. Відбувалась
відплинність кваліфікованих спеціалістів: вчителів, лікарів, культпрацівників, що
суттєво позначалось на потребах сільських мешканців. 

В якому стані

опинилися після

аварії соціально!

культурні

об'єкти

постраждалих

територій?

Найбільша трагедія Чорнобиля – соціально'психологічний удар по
населенню.

У перші післяаварійні роки потерпіле населення було у пригніченому
стані, симптомами якого були:

' спад сил, різке погіршання здоров'я, ослаблення пам'яті, головний біль,

тривожність, страх перед необоротними процесами щодо здоров'я, за долю дітей,
перед невизначеністю життєвих перспектив;

' незадоволення медичним обслуговуванням та забезпеченням життєвих потреб;

' гостре переживання неадекватності матеріальних компенсацій і реальних збитків,
відчуття покинутості.

За роки, що минули після аварії на ЧАЕС, люди адаптувалися до вимушених змін і
нових обставин життя. Населення більше не почувається "багатостраждальною
жертвою", а все більше орієнтується на власні сили, активно будує своє власне життя,
використовуючи державну та міжнародну допомогу.

Які соціально!

психологічні

наслідки лишила

Чорнобильська

аварія?

49

Проблеми 

зони відчуження, 

закриття ЧАЕС, НБК

Проблеми зони відчуження, закриття ЧАЕС,
НБК

50

Зона відчуження – це територія, з якої у 1986 році було проведено
евакуацію населення.

Загальна площа території зони відчуження складає близько 2600 км

2

.

Землі зони відчуження належать до радіаційно'небезпечних земель, на яких
неможливе подальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та
іншої продукції, продуктів харчування, що відповідають національним та
міжнародним допускним рівням вмісту радіоактивних речовин, або таких земель, які
недоцільно використовувати через екологічні умови.

На території зони відчуження забороняється:

' постійне проживання населення;
' перебування осіб, що не мають спеціального дозволу, а також залучення до роботи
осіб віком до 35 років без їхньої згоди;
' винесення або вивезення із зони будівельних матеріалів і конструкцій, машин і
устаткування, домашніх речей і т.п. без спеціального дозволу та дозиметричного
контролю;
' вивезення із зони без спеціального дозволу землі, глини, піску, торфу, деревини, а
також рослинних кормів, лікарських рослин, грибів, ягід та інших продуктів побіч'
ного лісокористування за винятком зразків для наукових цілей;
' діяльність з метою одержання товарної продукції;
' сільськогосподарська, лісогосподарська, виробнича й інша діяльність, а також
будівництво без спеціального дозволу;
' випас і перегін худоби, сплав лісу, транзитний проїзд усіх видів транспорту. В'їзд
на територію зони і виїзд із неї здійснюється тільки за спеціальними перепустками
з обов'язковим дозиметричним контролем людей і транспортних засобів;
' будь'яка інша діяльність, що не забезпечує режиму радіаційної безпеки.

Що таке зона

відчуження?

Основними джерелами радіоекологічної небезпеки в зоні відчуження є:

1. Поверхневе радіоактивне забруднення території.

У результаті викиду радіоактивних речовин після аварії склалася ситуація,
коли джерела опромінення людини не піддаються контролю. Це
обумовлено тим, що радіонукліди розсіяні в зовнішньому середовищі та в

ході процесів, що відбуваються в біосфері, продовжують перерозподілятися в
середовищі проживання людей. У цих умовах основну роль в опроміненні людини
відіграє вже не зовнішнє опромінення (від зовнішніх відносно організму джерел), а
опромінення від внутрішніх радіонуклідів (тих, що знаходяться всередині організму).

Особливістю радіонуклідного забруднення, пов'язаного з Чорнобильською
катастрофою, є різноманітність хімічних форм і агрегатних станів радіоактивних
речовин у викиді. В цих умовах перехід радіонуклідів до біологічних ланцюжків
відбувається спочатку за рахунок водорозчинних та високоміграційних радіонуклідів.
Також у складі радіоактивного забруднення знаходяться паливні частини, що з часом
руйнуються, і радіонукліди, що входять до їхнього складу, поступово потрапляють до
навколишнього середовища.

2. Об'єкт "Укриття".

Всередині об'єкта "Укриття" знаходяться ядерно' та радіаційнонебезпечні
паливовмісні матеріали (ПВМ) кількістю близько 180 тонн, сумарна активність яких
складає близько 20 мКі, а також велика кількість радіоактивних відходів, що
становить собою залишки активної зони реактору та забруднені конструкційні та
будівельні матеріали енергоблока. Значна частина ПВМ знаходиться у вигляді пилу і
становить велику небезпеку через наявність у конструкціях "Укриття" тріщин і
отворів.

3. Радіоактивні відходи, накопичені в процесі експлуатації ЧАЕС, а також ті, що будуть
утворюватися під час зняття ЧАЕС з експлуатації. Серйозним джерелом
радіоекологічної небезпеки є відпрацьоване ядерне паливо.

4. Пункти захоронення і пункти тимчасової локалізації РАВ, що утворилися в ході робіт
з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Загальна кількість РАВ, що знаходяться в них, оцінюється в 1 млн. м

3

, а їхня сумарна

Які джерела

радіоекологічної

небезпеки

знаходяться в

зоні відчуження?