Файл: радиац_Чорнобиль.pdf

Чому відбулася чорнобильська катастрофа

26

Внаслідок погіршення радіаційної обстановки урядова комісія прийняла
рішення евакуювати населення з 10'км, а потім – і з 30'км зони навколо
ЧАЕС. 

7 травня 1986 року уряд СРСР прийняв рішення з питань трудового та
побутового устрою населення, евакуйованого з небезпечних зон. Було
розроблено механізми та умови компенсації матерільних збитків,
спричинених аварією. 

Всього з територій України, Білорусі та Росії, що зазнали радіаційного забруднення,
було евакуйовано понад 350 тис. осіб, що дозволило попередити переопромінення
населення. 

Грошову компенсацію отримало все евакуйоване населення. 

Всього за 1986–1987 р.р. для постраждалого від аварії населення було побудовано
21 тис. індивідуальних житлових будинків, близько 800 об'єктів соціально'побутового
та культурного призначення, виділено 15 тис. квартир. Одним із головних критеріїв
при розміщенні нових селищ була можливість працевлаштування новоселів. 

У результаті аварії на ЧАЕС на нові місця прийшлося переселити не тільки села, але й
знайти альтернативу місту Прип'яті, де проживав персонал ЧАЕС. Щоб вирішити цю
проблему, у 1987 році почали будівництво нового міста для працівників станції та їх
сімей – Славутича. 

У будівництві міста брали участь 8 союзних республік: Україна, Росія, Литва, Латвія,
Естонія, Грузія, Вірменія та Азербайджан. У березні 1988 року в Славутичі з'явилися
перші новосели, а до кінця року в ньому проживала більша частина персоналу станції.
Зараз у місті живе близько 26 тисяч чоловік.

Які

першочергові

захисні заходи

було здійснено

для

постраждалого

населення?

Допомога населенню

Рішення про евакуацію населення Прип'яті Урядова комісія прийняла
27 квітня 1986 року о 12 год., оскільки до вечора 26 квітня рівні радіації
сягнули в окремих місцях сотень мілірентген на годину. 

У ніч з 26 на 27 квітня з Києва та інших прилеглих міст України прибули

1200 автобусів та 3 спеціальні залізничні потяги на 1500 місць.

Евакуація почалася о 2 годині дня 27 квітня. За три години з міста було вивезено
близько 45 тис. чоловік, з них близько 17 тис. дітей та 80 лежачих хворих. 

У перші дні після аварії у зв'язку з погіршенням радіаційної обстановки було прийнято
рішення евакуювати населення з 10'км зони навколо ЧАЕС (в період з 18 год. 2 травня
до 19 год. 3 травня 1986 року). З цієї зони було вивезено 10 тис. чоловік (села Семиходи,
Копачі, Шепеличі).

4 травня почалася поетапна евакуація населення з 30'км зони, куди входили населені
пункти України та Білорусі. В Чорнобилі, враховуючи наявність великої кількості
будинків приватної забудови, евакуація проводилася зі збірних пунктів. Все населення
було вивезено та розселено на нових місцях протягом кількох днів. 5 травня евакуацію
міста було закінчено. 

4–5 травня було евакуйовано 50 населених пунктів Гомельської обл. В цілому до кінця
1986 року зі 188 населених пунктів, включаючи м. Прип'ять, було вивезено близько
116 тис. чоловік.

Як евакуювали

людей із зони

після аварії?

Чому відбулася чорнобильська катастрофа

27

"Саркофаг" (об'єкт "Укриття") – споруда, побудована для захисту людей та
довкілля від джерела радіаційної небезпеки. В будівництві, яке тривало
206 днів та ночей з червня по листопад 1986 року, було задіяно лише
будівельників понад 90 тис. осіб. 

30 листопада 1986 року об'єкт "Укриття" було здано до експлуатації. 

Що таке

"саркофаг"?

"Саркофаг"

Всередині об'єкта "Укриття" залишилося близько 95% ядерного палива
активністю 18 мільйонів Кюрі. 

Паливні матеріали поступово руйнуються, а радіоактивні речовини, що
містяться в них, перетворюються на рухливі частинки пилу, здатні вийти
за межі "Укриття" з повітряними та водними потоками. 

Якщо не вживати захисних заходів, радіоактивний пил, кількість якого на
сьогодні складає приблизно 4 тонни, може потрапити до довкілля. 

Яка потенційна

небезпека

об'єкта

"Укриття" для

людини та

довкілля?

Чому відбулася чорнобильська катастрофа

28

За результатами аналізу причин аварії на 4'му енергоблоці ЧАЕС було розроблено
комплекс заходів, направлених на виключення будь'якої можливості повторення
подібної трагедії. 

У складі першочергових заходів проведено корінну зміну фізичних властивостей
активної зони реактора; модифіковано систему управління, захисту та блокування;
переглянуто вимоги технологічного регламенту; проведено організаційно'технологічні
заходи щодо підвищення якості експлуатації реактора:

' Для виключення можливості розгону реактора оперативний запас реактивності
(ОЗР) підвищено до 43–48 ефективних стержнів, встановлено межу мінімального
запасу реактивності в 30 ефективних стержнів, при зменшенні якого реактор повинен
бути терміново заглушено. 

' Для зниження парового коефіцієнта реактивності встановлено додаткові поглиначі. 

' Нейтронно'фізичні характеристики реактора покращено за рахунок підвищення
збагачення палива за 

235

U від 2 до 2,4%.

' Модернізовано конструкцію стержнів системи управління захистом реактора.
Підвищено швидкість введення негативної реактивності введенням нового
швидкодіючого автоматичного захисту реактора (ШАЗ).

' На всіх енергоблоках впроваджено систему, що попереджує несанкціоновані операції
на реакторі.

' Підвищено ефективність діагностики роботи вузлів реактора, контролю стану
металів та зварних з'єднань.

' Здійснено ряд заходів щодо підвищення пожежної та радіаційної безпеки, зниження
дозових навантажень на персонал, щодо захисту персоналу при аварійних ситуаціях,
фізичного захисту та ін. 

Завдяки здійсненим заходам, ймовірність аварій на атомних електростанціях,
подібних до аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року, практично виключено. 

Існують міжнародні стандарти щодо визначення безпеки атомних реакторів, якими
керується Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). До складу цієї організації
входить і 

Україна, яка взяла зобов'язання перед міжнародним співтовариством

дотримуватися його стандартів, правил та рекомендацій. 

Чи може катастрофа повторитися?

29

Наслідки

Чорнобильської аварії

Чорнобильська аварія належить до глобальних катастроф. Це пов'язано

як з масштабами наслідків, так із їх комплексним характером. Території
Росії, України та Білорусі зазнали значного радіоактивного забруднення.
Забруднення реєструвалося навіть у країнах Центральної Європи,
Скандинавського і Балканського півостровів. Таке масштабне
забруднення спричинило не тільки радіоекологічні та медичні, а також і
значні соціально)економічні наслідки. Тисячі людей стали вимушеними
переселенцями, мільйони – проживають на забруднених територіях.

Екологічні наслідки

30

Екологічні наслідки

26 квітня 1986 року два потужні вибухи повністю зруйнували активну
зону реактора 4'го енергоблока Чорнобильської АЕС та більшість несучих
конструкцій його реакторної частини. Під час аварії знищено системи та
бар'єри безпеки, які захищали навколишнє середовище від радіонуклідів,
що містяться в опроміненому ядерному паливі. Почався викид
радіоактивних речовин з реактора. Радіоактивний фон сягав мільйонів
Кюрі на добу, що тривало з 26 квітня по 6 травня 1986 року, після чого
потужність викиду впала у тисячі разів і надалі поступово зменшувалася.

Найбільш інтенсивним було забруднення навколо зруйнованого реактора, де впали
уламки тепловидільних елементів (ТВЕЛів), шматки графітової кладки, радіоактивні
елементи конструкцій. Під час активної стадії аварії утворений радіоактивний пил у
великій кількості осідав на території станції, стінах та покрівлях будівель. Значну його
частину рознесено вітром на багато кілометрів від епіцентру вибуху по території
України, Білорусі, Росії. Вже перші вимірювання потужності дози навколо
зруйнованого блока та на майданчику ЧАЕС вражали: поблизу зруйнованого блока
радіаційний фон сягав 2000 Р/год і в основному визначався випромінюванням самого
розвалу реактора.

У перші дні після аварії кліматичні умови та напрямок вітру змінювалися кілька разів.
Протягом перших 2–3 діб 70% сумарної радіоактивності випали над Бєлоруським
Поліссям. У наступні дні, з переміною вітру, утворився західний радіоактивний слід,
що проліг через північні райони Житомирської та Рівненської областей, південний,
який пройшов через Київську, частково Черкаську та Вінницьку області України, а
також північно'східний слід, що торкнувся Брянської й частково Калузької, Тульської,
Курської областей Росії. В повітря потрапило близько 450 видів ізотопів. Вітри
рознесли різні за своїм складом суміші ізотопів по вказаних територіях.

Якими є

характер та

масштаби

радіоактивного

забруднення

внаслідок аварії

на ЧАЕС?