Файл: ONDR-konsp.doc

Найдоцільніше поетапно вивчати науковий твір (рис. 2.1).

На першому етапі необхідно вивчити умови і причини, що спонукали автора до написання наукової праці, крім цього, враховується час її створення. У зв'язку з цим важливо попередньо в загальних рисах ознайомитися з працею: прочитати зміст, передмову, висновки (післямову), переглянути посилання на джерела, імена, факти, результати. Така робота допомагає зрозуміти структуру праці, загальний розвиток думок автора, напрям роботи.

К
орисним є і ознайомлення з критичною літературою, яка стосується цієї праці, а також з інформацією про досліджувану в ній проблему, яка міститься в енциклопедичних довідниках, словниках, журналах, брошурах.

Суттєво допоможе студентові в освоєнні матеріалу детальне вивчення явищ і фактів, що розглядаються у праці. Проте просто знати явища недостатньо, необхідно вникнути в їх суть, зрозуміти причини їх виникнення, роль і значення у розвитку відповідного процесу. До попереднього етапу належить також робота з освоєння понять і термінів, використовуваних автором.

На другому етапі самостійної роботи над науковою працею відбувається засвоєння її основного теоретичного змісту. Студент повинен вичленувати вузлові ідеї роботи в аспекті предмета, що вивчається, осмислити їх суть. Однак нерідко студенти вивчають і конспектують твори, сліпо йдучи за текстом. Користі від такої роботи мало. Так, отримавши завдання виокремити у науковій праці вузлові ідеї та положення, студенти часто виявляють свою безпорадність. Допомагає у розвитку відповідних вмінь постановка викладачем орієнтовних питань, що спрямовують СРС.

Також на другому етапі доцільно проаналізувати ідеї і положення, які отримали творчий розвиток у праці, що вивчається. Тільки за таких умов можна зрозуміти те нове, що вона містить порівняно з іншими працями, з'ясувати, як, у яких взаємозв'язках розглядаються в інших роботах сформульовані у ній питання. Все це допомагає глибше зрозуміти порушені автором проблеми, всебічно розкрити їх зміст, простежити розвиток ідей і теорій.

Аналізуючи наукову працю, студент повинен зрозуміти логіку розвитку теоретичних положень автора. Особливість цього завдання полягає в тому, що читач пізнає описані явища не шляхом експериментального дослідження, як це робить вчений, що відкриває, обґрунтовує той чи інший закон, а шляхом оволодіння вже відкритими фактами. Маючи це на увазі, студент мусить освоїти не готові висновки і результати, а пізнати джерело і логіку їх здобуття, тобто повторити процес наукового пошуку. Це означає, що під час самостійної роботи з твором студент обов'язково повинен розмірковувати вслід за автором.

Третім етапом роботи з науковою літературою є систематизація, узагальнення отриманих знань, аналіз на їх основі конкретних фактів і подій дійсності.

Особливість наукових праць полягає в тому, що закладені в них ідеї і положення розкриваються автором, як правило у продовж всього дослідження. Зібрати воєдино однорідний матеріал — достатньо нелегка справа для студента. Більшість авторів у своїх роботах багато важливих положень формулюють у процесі полеміки, яка може бути повчальною, науковою, доказовою, конкретною, конструктивною і заснованою на ретельному вивченні матеріалу. У процесі аналізу праць студент має навчитися відбирати з полемічного матеріалу позитивний зміст, тобто висловлювання і твердження, котрі протиставляються критикованим і є певним внеском у розвиток тої чи іншої теорії.

Багато теоретичних проблем і конкретних питань, які висвітлюються в наукових працях, тривалий час не втрачають свого значення. Тому творче оволодіння їх змістом передбачає вироблення у студентів умінь застосовувати теорію для розв'язання практичних завдань.

З методичної точки зору процеси вивчення наукових праць, а також навчальної і навчально-методичної літератури (підручників з відповідних дисциплін, навчальних і навчально-методичних посібників, методичних розробок і вказівок, довідкової літератури), маючи багато спільного, наділені й певними особливостями. Вивчаючи їх, студенти, крім уміння читати книги і конспектувати матеріал, виокремлювати головні ідеї і пов'язувати їх із практичними завданнями, повинні орієнтуватися в потоці видань, визначати головні з них, володіти культурою читання і ведення записів, мати навички роботи з бібліографічними виданнями тощо.

Однак нерідко студенти не уявляють собі досить чітко, які праці вивчати першими — наукові чи навчально-методичні. Однозначно відповісти на це питання важко. Все залежить від конкретної навчальної дисципліни, теми, рівня підготовки студентів. Іноді не обходиться без рекомендацій викладача, які твори і в якій послідовності вивчати. Через нерозуміння важливості цієї роботи деякі студенти обмежуються читанням і конспектуванням навчально-методичної розробки вважаючи, що вивчають науковий твір.

Правильна організація самостійної роботи з навчальною і навчально-методичною літературою передбачає з'ясування загальної послідовності вивчення рекомендованих до теми, розділу або курсу джерел, мети і завдань, методів і форми роботи з ними.

Книги — не єдине джерело навчальної інформації, їх доповнюють періодичні видання, зокрема газети, журнали, Інтернет. Наприклад, головна особливість періодичних видань полягає у свіжості представленої у них наукової думки (в журналах публікуються результати останніх досліджень), наявності великого фактичного матеріалу для аналізу.

Обов'язковим елементом самостійної роботи з книгою, журналом, газетою є занотовування змісту прочитаного, найважливіших думок автора. Процес занотовування прочитаного дозволяє актуалізувати головні ідеї та положення, фіксувати найважливіше у змісті, позитивно впливає на запам'ятовування матеріалу.

Про основні можливі форми занотовування прочитаних джерел (такі як виписки, тези, план, конспект) вже говорилось на попередньому практичному занятті. Використання того чи іншого з них залежить від призначення, характеру твору, підготовленості студента.

ЛІТЕРАТУРА

1. Александров Е.А. Основы теории эвристических решений. Подход к изучению естественного и построению искусственного интеллекта. М.: Сов. Радио, 1975, 256 с.

1. Волин М., Филен Н. Йога и красота. М.: Весы. 1991. - 47 с.

2. Воронин В. Хатха-йога: что мы можем взять из нее? "Наука и жизнь", №№ 5,7,10 и 12, 1980.

3. Гапонов П.М. Лекция в высшей школе. - Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1977. - 96 с.

4. Гастев А.К. Как надо работать: Практическое введение в научную организацию труда. - 2-е изд. - М. Экономика, 1972.

5. Гвардейцев М.И., Кузнецов П.Г., Розенберг В.Я. Математическое обеспечение управления. Меры развития общества. М.: Радио и связь. 1996. - 176 с.

6. Гольдин С.В. Тенденции развития теоретической сейсмики. - В кн.: Вопросы методологии интерпретации геофизических данных в прикладной геофизике. Труды конференции РАН-ОИФЗ-ЕАГО. Москва, 1996, 42-63.

7. Иванченко В.А. Секреты вашей бодрости. М., Знание, 1988. - 288с.

8. Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. Центр "Русская тройка", "Комета", 1989. -77с.

9. Д.А.Кожевников. Проблемы интерпретации данных ГИС. Научно-технический вестник Ассоциации исследователей скважин "Каротажник", 1997, вып.34, с.7-27.

10. Кудрявцев Л.Д. Мысли о современной математике и ее изучении. -М.: Наука, 1977. - 110 с.

11. Кузин Ф.А. Магистерская диссертация. Методика написания, правила оформления и процедура защиты. Практическое пособие для студентов-магистрантов. - М.: "Ось-89", 1997. - 304с.

12. Кузин В.Ф. Кандидатская диссертация. Методика написания, правила оформления и процедура защиты. - М.: "Ось-89", 1997. - 208с.

13. Кузнецов П.Г. К вопросу о создании теоретической биологии. - В кн.: Новое о жизни растений. М.: Знание, 1987. С. 107-127.

14. Кузнецов П.Г. Искусственный интеллект и разум человеческой популяции. - Послесловие к [1].

15. Левицкий А.З. О некоторых личностных качествах молодого специалиста, необходимых для его работы в новых условиях и их формирование в процессе обучения в ВУЗе. - В кн.: Проблемы высшего образования. //Тр. ГАНГ им.И.М.Губкина. Под ред. В.С.Шейнбаума. М.: ГАНГ, 1977. -118 с.

16. Моль А. Социодинамика культуры: Пер.с франц. -М.: Прогресс, 1975. -406с.

17. Николаев Н.И. Воспоминания и размышления о времени и о себе. - В кн.: Смирновский сборник-97. М.: Изд. РАЕН. 1997. С. 180-228.

18. Пойа Д. Как решать задачу. -М.: Учпедгиз, 1961. - 208 с.

19. Регирер Е.И. О профессии исследователя в точных науках. - М.: Наука, 1966. - 166 с.

20. Кешелава В. Поисковые системы для Интернет. PC Week/RE N10 (84) от 18/3/1997; N21 (95) от 3/6/1997, Москва.

21. Клаймен Дж. Как найти иголку в стоге "Всемирной паутины" Обзор шести поисковых механизмов для Web. PC Magazin/RE, July 1996, p. 39

22. Френтен Дж. Новое в поиске информации в Web. PC Week/RE, N27 (101) от 15/7/1997. Москва.

23. Кузина И. Новое поколение поисковых машин. ComputerWorld/Россия. 1997, N32.

24. Pусские поисковые машины и каталоги. Мир ПК 2/97, стр. 129-130.

25. Сингх А., Лидски Д. Поиск в Сети. PC Magazine/RE, December 3, 1996, p.213.

26. Дилан Твини. Интернет: лучшее из бесплатного. Мир ПК N 8/97, стр. 42-48.