Файл: ONDR-konsp.doc

Ці знаки застосовуються, щоб відокремити одну групу відомостей про джерела друку (областей й елементів опису) від інших.

Про книги необхідно наводити такі відомості:

Прізвища й ініціали авторів (заголовок опису). Основний заголовок. Місце видання. Найменування видавництва. Рік видання Порядковий номер тому, випуску або частини. Кількість сторінок.

ЗАГОЛОВОК ОПИСУ є обов'язковим елементом при посиланнях на джерела одного, двох або трьох авторів. У заголовку опису прізвища авторів наводяться у називному відмінку, після прізвищ указуються ініціали.

ОСНОВНИЙ ЗАГОЛОВОК приводиться в тій формі, у якій він наведений на титульному аркуші. Скорочення не допускаються.

У ВІДОМОСТЯХ ПРО АВТОРСТВО за косою рисою вказуються прізвища чотирьох авторів або перших трьох зі словами "та ін.", якщо авторів більше чотирьох. Ініціали в цьому випадку вказуються перед прізвищами.

Назва МІСЦЯ видання приводиться повністю в називному відмінку, за винятком назв міст: Київ – К., Москва - М. і Санкт-Петербург - СПб (Ленінград - Л). За наявності двох місць видання в описі наводять обидва місця; за наявності трьох і більше - наводять назву міста, зазначеного першим зі словами "та ін.".

НАЙМЕНУВАННЯ ВИДАВНИЦТВ указуються в скороченій формі без лапок, за наявності двох видавництв наводять найменування обох, за наявності трьох і більше - найменування першого зі словами "та ін. ". У скорочених посиланнях найменування видавництв можна не наводити.

РІК ВИДАННЯ і КІЛЬКІСТЬ СТОРІНОК позначають арабськими цифрами.

1.9. Пошук професійної інформації в Інтернеті

Опанувавши навичками бібліографічного пошуку (робота з алфавітним і предметним покажчиками, анотованою бібліографією), Ви знайдете цілий ряд аналогій з інструментами й технологіями пошуку електронної інформації (див. табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Аналогії між пошуками друкованої й електронної інформації

Але є й істотні відмінності.

Відсутня аналогія з вимогою все видане передавати в бібліотеку (це правило строго дотримується в CША, Росії та інших країнах). Провідні західні фірми розташовують багато журнальних видань у форматі *.pdf в Інтернет (однак доступ до них здійснюється тільки за умовою підписки на відповідне паперове видання). В американських університетах з'являється традиція розміщення свої видань в Інтернет у форматі ПостСкрипт або TeХ. Однак в останні роки став широко використатися інструментарій конвертації TeХ в HTML (при цьому перетворення формул часто приводить до *.gif файлів з однаковими іменами). Причина такої конвертації очевидна. Багато навчальних вузлів значно привабливіші книжкових видань (кольорова й динамічна графіка, оперативна корекція, є дуже сильними аргументами). У цьому напрямку і йде розвиток.

Розвиток інструментарію, створення Web-сторінок привели до демократизації процесу публікації. Поступово з'являється традиція й навіть мода розміщення наукових праць в Інтернет. Оскільки розташувати статтю в мережі набагато легше, ніж видати, цей процес наростає, незважаючи на опір видавництв.

При згаданій комфортності доступу, робота в Інтернет вимагає не менше вмінь та організованості, ніж професійний бібліографічний пошук.

Розглянемо особливості електронного інструментарію й роботи з ним.

Каталоги й пошукові системи

У міру розвитку Інтернет загострюється парадокс: імовірність існування потрібної інформації зростає, а можливість її знаходження зменшується. У принципі гіпертекстова природа WWW забезпечує знаходження будь-якої інформації в процесі цілеспрямованого просування за посиланнями. Однак відповідно до оцінок, кількість сайтів в Інтернет у квітні 2009 року перевищувало 231 млн. (період подвоєння числа сайтів в Інтернет - не більше 3-8 місяців), і знайти потрібне в цьому просторі, просуваючись просто від посилання до посилання, практично неможливо.

Систематичний каталог - каталогізовані ресурси

У будь-якій вітчизняній бібліотеці систематичний каталог, при всій його розробленості, має серйозний недолік - він не будується на основі інформаційних ресурсів, а розкидається по штучно побудованій рубрикації наук. При цьому відношення до створення нових рубрик на точках інтенсивного приросту інформації є вкрай консервативним.

Наприклад, стаття про упаковку може вивести на упаковку й зерен злакових, і ТВЕЛів (тепловиділяючих елементів) в активній зоні ядерного реактора.

Пошукові системи (пошук по вхідним у вузли словам, що є серйозним розширенням алфавітного каталогу) не завжди зручні. У багатьох випадках важко або неможливо сформулювати ключові слова, але якщо тематика точно відома, найбільш придатним інструментом пошуку виявляються каталоги (предметні покажчики).

Широко відомим ресурсом-каталогом є Google, що належіть американській компанії Google Іnc. (вимовляється "гугл", NASDAQ: GOOG). Google є першою за популярністю у світі пошуковою системою (77,04 %), що обробляє 41 млрд 345 млн запитів на місяць (частка ринку 62,4 %). На цьому ж пошуковці базується найбільша у світі система онлайн-рекламы Google AdWords. Ринкова капіталізація компанії складає приблизно 160 млрд дол. США (вересень 2008 р.), таким чином, Google є самим дорогим брендом у світі. Google – це перекручене написання англійського слова googol (гугол), придуманого Милтоном Сироттой, племінником американського математика Едварда Каснера, для позначення числа, що складає з одиниці і ста нулів. Вважається, що перший чек від інвесторів засновники компанії одержали на Google Іnc., і їм довелося назвати створювану компанію саме так. Компанія заснована 4 вересня 1998 року Сергієм Бріном і Леррі Пейджем. В даний момент зареєстрована як Google Іnc., штаб-квартира розташовується в Маунтин-Вью (Каліфорнія). Завдяки своїм технологічним інноваціям, Google стала власником безлічі нагород, включаючи приз "Глас Народу" за кращі технічні досягнення і нагороду "Краща пошукова система в Інтернету" від Yahoo! Іnternet Lіfe. Google завоював приз за "Технічну Досконалість" журналу PC і "Краща пошукова машина" журналу The Net. Велике число компаній, включаючи AOL і Washіngton Post, використовують пошукові технології Google на своїх веб-сайтах. Лідер пошукових машин Інтернету, Google займає більше 60 % світового ринку, тобто шість з десяти людей, що знаходяться в мережі, звертаються до його сторінки в пошуках інформації в Інтернету. На даний момент реєструє щодня близько 50 млн пошукових запитів і індексує більш 8 мільярдів Web-сторінок. Google може знаходити інформацію на 117 мовах (на 28 квітня 2008 р.). Інтерфейс Google містить досить складну мову запитів, що дозволяє обмежити область пошуку окремими доменами, мовами, типами файлів і т.д. Наприклад, пошук "іntіtle:Google sіte:wіkіpedіa.org" дасть усі статті Вікіпедії на всіх мовах, у заголовку яких зустрічається слово Google.

З російськомовних пошукових систем перші позиції займає "Rambler" (http://www.rambler.ru). Ця система, підтримувана ТОО "Стік" і створена спеціально для виявлення матеріалів на серверах у межах колишнього СРСР (час створення - осінь 1996 р.). "Rambler" підтримує всі кодування кирилиці, забезпечує повнотекстовий пошук на більшості вітчизняних вузлів, а кількість проіндексованих сторінок збільшується щодня. Система має наочний і дружній інтерфейс, що дозволяє скласти пошукове приписання без особливого напруження. Користувачам пропонується скласти простий або поглиблений запит. Пошук при цьому буде здійснюватися в тому самому інформаційному масиві, однак при простому запиті (основне меню) результат буде урізаний. При поглибленому запиті з'являється можливість більшої деталізації. Механізм пошуку передбачає застосування операторів AND й OR, а також дозволяє робити усікання слів з використанням традиційних скорочень "*" або "?". Застосування поглибленого запиту (обсяг можливих посилань розширюється), дозволяє уточнити пошукове приписання за датою відновлення шуканого документа, і вказати терміни, появу яких у джерелі варто усунути.

Одною з переваг "Rambler" є форма виводу результатів пошуку. Окрім посилання включається назва, електронна адреса, кодування, розмір і час відновлення документа, а також резюме, з якого можна одержати уявлення про те, у якому контексті використані шукані терміни (вони виділені жирним шрифтом). Блок штучного інтелекту "Rambler" виконує ранжирування результатів залежно від частоти вживання й місця розташування шуканих термінів (термін, що перебуває в title або head, "важить" більше, ніж той, що перебуває в body). Тому на початку списку представлені посилання на джерела, що виглядають найбільш значимими.

Взагалі, уміння задавати питання і формулювати запити – це серйозна перевірка Вашого інтелекту. Проблема полягає звичайно не в тому, що знайдено мало посилань. Навпаки, їх виявляється занадто багато, і переважно - не про те, що шукаєш.

Зазначені в цьому розділі можливості варто розглядати тільки як початкові й тимчасові. Каталожні й пошукові служби безупинно вдосконалюються в умовах найжорстокішої конкуренції. Вони оснащені довідковими матеріалами з використання; описувати які зараз більш детально недоцільно.

Періодичне використання каталогів і пошукових механізмів дуже корисно для огляду ситуації ( чи не з'явилося щось нове). Однак, "старий друг дорожчий нових двох", тому особливо важливо організувати роботу із власними ресурсами.

Організація роботи в Інтернет

Згадана вище просторість пошукового простору ілюзорна (більша частина безкоштовних сторінок малоінформативна або містить рекламну інформацію). Більше того, часто найцінніша інформація нестаціонарна (зникає або стає платною). Тому продумана організація роботи в Інтернет украй важлива.

Взагалі характер роботи з Інтернет сильно залежить від її вартості. Нерідко робота в Інтернет (ще в більшій мері, ніж пошук у бібліотеці) - відносно дороге задоволення. Це змушує істотну частину роботи виконувати поза сеансом зв'язку. Студент, хоча й користується безкоштовним каналом зв'язку, але на ПК колективного користування, що утрудняє застосування таких механізмів роботи, як папка "Обране".

Робота проводиться в три етапи - підготовка ("препроцессінг"), сеанс зв'язку (безпосередньо процес пошуку або "процессінг"), аналіз отриманої інформації ("постпроцессінг").

У ході підготовки формується план пошуку інформації, який оформлюється у вигляді текстового файлу. Такий план включає: тематику шуканого матеріалу, конкретні адреси, ключові слова для пошуку. Звичайно, можна тримати план у голові або записати його на клаптику папірця, це спростить підготовку, але саму не роботу. Адже в ході пошуку можна переносити й адреси, і ключові слова, через буфер. Така організація прискорює роботу: шукати помилки в набиванні слова й адреси перед екраном з переглядачем (browser) - не краще із задоволень. Вона дозволяє краще сконцентруватися, якщо Ви працюєте одночасно з декількома вікнами.

У процесі роботи корисно запам'ятовувати в цей же файл або його копію адреси найцікавіших, з Вашого погляду, вузлів з короткими коментарями. Корисно заздалегідь вичленувати розділи, що відповідають різним завданням.

У ході пошуку доцільно розбігатися по темах з деякими обмеженнями. Так, звичайно можна відкрити частину вікон й з фонової або побічної тем або імпровізації в ході пошуку, але в цілому бажано жорстко дотримуватися наміченого плану. Це, звичайно, не заважає Вам скидати адреси перспективних вузлів для подальшого аналізу.

Взагалі корисно на початку роботи сформувати декілька директорій (із мнемонічними іменами) для того, щоб скидати в них знайдену інформацію.

Якщо Ваш ПК - колективного користування, то активне використання опції "Обране" може привести до конфліктів. Тому роботу варто перевести в режим постпроцессінга.

Результатом його може бути не тільки аналіз отриманих матеріалів, але й переформування файлу, що містить список обраних вузлів і ключових слів. У такий спосіб всі успішні пошукові слова формуються до компактного вигляду, що забезпечує створення профільного фільтру і відображує Ваші поточні інтереси. Корисно мати його в систематизованому вигляді.

Оскільки Інтернет є дуже динамічним середовищем, корисно фіксувати й часи відвідування вузлів. Універсальних рецептів створення рубрикацій немає, але, продумавши один раз власну рубрикацію, і почавши її систематично використовувати, Ви істотно заощадите свій час і сили.

Цільовий пошук

Першу подорож ("розминку") у кібер-просторі варто почати з великих і добре обжитих вузлів (для прикладу можна порекомендувати http://uk.wikipedia.org/wiki/). Освоївшись і погулявши по посиланнях, можна перейти до цільового пошуку.

Почати можна із уже згаданих пошукових систем (Google і Rambler). Спочатку потрібно чітко зрозуміти й сформулювати, що Ви шукаєте. Можна використати не тільки поняття, але й унікальні ідентифікатори які можуть зустрітись (прізвища, посилання).

Однак, посилання й знайдені статті треба десь зберігати. Для цього створить особистий каталог і бібліотеку. Найкраще побудувати їх із запасом. Щоб зрозуміти, як найкраще сформувати каталог, варто прикинути сферу Ваших інтересів в Інтернет на найближчі роки. Інтереси і пріоритети змінюються, ресурси інформації зростають важко передбачуваним чином, тому Ваш каталог буде періодично переутворюватись.

У табл. 1.3 наведений каталог, якому можна взяти за основу (розумні класифікації будуються не формально, а по інтересах).

Таблиця 1.3

Приклад особистого каталогу