ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.12.2021
Просмотров: 3237
Скачиваний: 3
СОДЕРЖАНИЕ
Лекція 1. Актуальність, мета і задачі дисципліни
Організація навчальної та науково-дослідної роботи студентів
1.1. Як слухати й записувати лекції
1.2. Як готуватися й відповідати на іспиті
Повторення - мати навчання, але смертельний ворог творчості.
1.3. Оформлення звіту з НДР, курсового або дипломного проекту
1.6. Технологія наукової роботи
Час розтяжний. Він залежить від того, якого роду вмістом Ви наповнюєте його
1.7. Пошук літератури й бібліографія
1.9. Пошук професійної інформації в Інтернеті
1.10. Літературна робота науковця
1.11. Як готовити доповідь, статтю й виступати на науковій конференції
1.12. Інші форми представлення результатів наукового дослідження
Ключові слова: гідроімпульсний привод, віброзбуджувач, вібраційна розкочувальна машина, кільцева заготовка.
Патенти
Невід'ємним елементом будь-якої науково-дослідної роботи, що потребує обов'язкового додаткового оформлення, є винахідницька діяльність, оскільки результати НДР — нові технологічні процеси та агрегати, матеріали та сполуки, пристрої та конструкції — можуть становити предмет винаходу або відкриття. Закони України про промислову власність дають таке визначення поняття винаходу.
Винахід (корисна модель, промисловий зразок) — результат творчої діяльності в будь-якій сфері згідно з технологією або художнім конструюванням.
Законодавством України встановлено, що об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізмів, культура клітин рослини або тварини), спосіб, а об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою. Об'єктом промислового зразка можуть бути форма, рисунок, забарвлення чи їхнє поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу й призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.
Заявка на отримання патенту (охоронного документа) на винахід (корисну модель) повинна містити:
- заяву про видачу патенту України на винахід (корисну модель);
- опис винаходу (корисної моделі);
- формулу винаходу (корисної моделі);
- креслення (якщо на них є посилання в описі);
- реферат.
У заяві про видачу патенту необхідно зазначити заявника, його адресу та винахід.
Опис винаходу має розкривати його суть настільки повно і зрозуміло, щоб цей опис міг зрозуміти фахівець у відповідній галузі. Опис має суворо обов'язкову структуру і повинен містити:
- найменування винаходу і клас міжнародної патентної класифікації, до якого він, на думку заявника, має бути віднесеним;
- галузь техніки, з якою пов’язаний винахід та сфера його використання;
- характеристики аналогів і прототипу винаходу із зазначенням їх недоліків;
- мету, суть та якісні ознаки винаходу;
- перелік ілюстративного матеріалу;
- приклади конкретного виконання або реалізації винаходу (економічна або інша ефективність);
- формулу винаходу.
Формула винаходу — це стисле, складене у вигляді анотації за встановленими правилами і формою викладення суті запропонованого технічного рішення як єдиної сукупності ознак, необхідних для його реалізації. Формула повинна бути достатньо лаконічною, загальною, повною, визначеною та установлювати неповторність винаходу. У зв’язку із вимогою лаконічності формули потрібно навести максимально стисле визначення винаходу. Загальність передбачає визначення прав винахідника в якомога ширших межах. Повнота формули залежить від включення до неї всіх суттєвих ознак, що становлять винахід. Неповторність потребує, щоб формула стосувалася одного і тільки одного винаходу.
Реферат складається тільки з інформаційною метою і не може використовуватися для тлумачення або уточнення формули винаходу.
Процес винахідництва складний і багатогранний, він потребує глибокої спеціальної підготовки і досвіду. Тому дослідник-початківець повинен докладно ознайомитись з основними правилами і методами винахідницької діяльності, складанням заявок і формул, а також технічними, процедурними і правовими питаннями оформлення та захисту прав на винахід. Це передбачає вивчення спеціальної літератури, законодавчих і нормативних актів у відповідній галузі, консультації та допомогу кваліфікованих фахівців — патентознавців.
Аналогічні вимоги законодавство України висуває для оформлення заявки на промисловий зразок, тільки пакет документів у цьому разі повинен містити комплект фотознімків із зображенням виробу (його макета, малюнка), які дають повне уявлення про його зовнішній вигляд.
У процесі виконання науково-дослідної роботи вчений може зробити відкриття — встановити раніше невідомі об'єктивно існуючі закономірності, властивості чи явища матеріального світу, що вносять докорінні зміни в рівень пізнання. Відкриття лежить в основі науково-технічної революції, надає принципово нового спрямування науці і техніці, забезпечує справжню революцію у суспільному виробництві. Тому дуже важливо закріпити пріоритет науковця та держави законодавчо.
Радянське законодавство визнавало відкриття об'єктом соціально-правової охорони. В Україні нині теж провадиться робота із запровадження законодавчих та нормативних актів з патентної охорони відкриття. Крім того, у межах СНД можливе звернення до російських органів з реєстрації відкриття, в яких ця робота триває, зі збереженням спадкоємності з колишнім СРСР.
Заявка на видачу диплома на відкриття в такому разі подається до Всеросійського науково-дослідного інституту державної патентної експертизи (ВНДІДПЕ) самим автором (співавторами) чи його спадкоємцями або організацією, в якій працює автор (співавтори). Заявка повинна стосуватися тільки одного відкриття і містити такі документи:
- заяву про видачу диплома про відкриття;
- опис відкриття;
- матеріали, що ілюструють відкриття (фотознімки, графіки, схеми, креслення тощо), якщо вони необхідні;
- документи, що підтверджують пріоритет відкриття, якщо його суть була відомою до подачі заявки;
- довідку про творчу участь кожного із співавторів у встановленні відкриття;
- анотацію до опису відкриття;
- висновок вченого (науково-технічної ради) організації-заявника і, за необхідності, висновок інших компетентних органів про достовірність і значимість відкриття;
- висновок експертної комісії з питання можливості публікації відкриття.
Опис відкриття класифікується за УДК і містить такі розділи: докази достовірності відкриття; область його наукового та практичного використання; відомості про пріоритет і визнання новизни й достовірності відкриття; формулу відкриття; список використаної літератури.
Назва відкриття повинна бути короткою, точно відбивати його суть і починатися словами: "закономірність", "властивість", "явище".
Вступна частина починається із визначення галузі науки та її конкретного розділу, до якого належить відкриття. Потім дається характеристика кожного наукового положення, що передувало відкриттю, із зазначенням джерела інформації, де це положення описане. Завершується опис положенням про суть відкриття з поясненням того, у чому саме міститься докорінна зміна рівня пізнання.
У розділі "Докази достовірності відкриття" наводиться теоретичне обґрунтування та/або експериментальне підтвердження відкриття, докази, що однозначно підтверджують його достовірність та причинно-спадковий зв'язок з іншими закономірностями, властивостями та явищами. Докази достовірності відкриття повинні бути переконливими для фахівців відповідної галузі знань. Доцільно подати не тільки дані, отримані автором відкриття, а й послатися, за можливості, на роботи вітчизняних фахівців.
Розділ "Область наукового та практичного використання відкриття" повинен містити характеристику наукових і практичних проблем, які можуть бути вирішені на його основі. Тут же подаються рекомендації про шляхи можливого використання відкриття з оцінкою очікуваного ефекту або викладаються відомості про стан його використання. Завершується розділ посиланням на те, які нові технічні рішення розроблено на основі відкриття (наводиться інформація про авторські свідоцтва та заявки на винаходи).
У розділі "Відомості про пріоритет і визнання новизни й достовірності відкриття" наводяться документальні дані, що засвідчують пріоритет (висновки компетентних організацій та інші документи, що містять відомості про визнання і достовірність відкриття в країні та за її межами).
У прикінцевій частині опису викладається формула відкриття, що виражає суть виявлених закономірностей, властивостей або явищ матеріального світу, її наукова інтерпретація й характеристика причинно-спадкових зв'язків. Формула відкриття повинна складатися з одного граматичного речення.
1.13. Деякі рекомендації старшокурсникам
Людина не повинна скаржитися на часи, із цього нічого не вийде. Часи важкі: ну й що ж, на те й людина, щоб змінити їх.
Т.Карлейль
На завершальному етапі навчання настає час готуватися до Вашої майбутньої практичної діяльності.
Ви повинні бути морально готові до того, що спочатку опинитесь в обстановці неуважності або зневаги до Ваших потенційних можливостей і не знайдете відразу придатної роботи. Таке положення не повинне Вас деморалізувати. Зберігайте активність і домагайтеся гідного місця, будучи готовим почати свою діяльність із низькооплачуваної посади. Ваш Науковий Керівник, старші колеги - викладачі, співробітники й випускники кафедри - допоможуть Вам ще на студентській лаві встановити ділові контакти з організаціями, підприємствами й фірмами, щоб на ділі показати свої здатності й заздалегідь заручитися їхньою згодою про прийняття на роботу після завершення навчання.
Люди завжди мають можливість впливати на своє майбутнє й бути головними будівельниками своєї долі. Щоб бути на висоті своїх можливостей, треба спочатку усвідомити їх, щоб шукати шляхи їхньої практичної реалізації. В умовах ринкових змін від фахівця в усе більшій мірі потрібні самостійність і незалежність у судженнях, рішеннях і вчинках, а для цього необхідно з великою відповідальністю ставитися до своїх дій, до своєї кар'єри й до використання свого потенціалу.
Виховуйте в собі творчий підхід до розв'язуваних проблем, прагнення до висування нових ідей і підходів у роботі, створенню творчої обстановки в колективі. У рішенні проблем проявляйте цілеспрямованість, послідовність, готовність до подолання перешкод і невдач.
У професійній діяльності намагайтесь вибирати й ставити великі (але реально досяжні) цілі, не розмінюючись на дрібні й незначні. Тільки в напруженій роботі з розв’язання складних проблем розкриваються здатності людини і її творчий потенціал.
Навчитеся витримці (умінню володіти собою). Незважаючи на труднощі й стреси зберігайте такт і дружнє відношення до своїх колег, інакше Ваша енергія й здатності не дадуть позитивного результату. Постійно підвищуйте свою компетентність у результаті систематичної самоосвіти. "Завжди чесно визнай свої помилки. Це притупить пильність начальства й дозволить тобі накоїти нові" (Марк Твен).
Практичне заняття № 2
Самостійна робота студента в системі навчального процесу
Одним із головних завдань вищої школи є розвиток пізнавальної активності студентів, виховання у них вимогливості до себе, бажання і потреби працювати творчо, постійно поповнювати і удосконалювати свої знання. Вміння самостійно засвоювати і творчо застосовувати знання на практиці є важливим показником загальної і професійної підготовки випускників вузів.
Важливість правильно організованої, ефективної самостійної роботи студентів актуалізують такі чинники:
-
обсяги навчальної, наукової та професійної інформації постійно збільшуються (за наявними даними, обсяг інформації в системі «Інтернет» подвоюється кожні 100 днів, тобто щорічно у 7,3 рази), що змушує викладачів орієнтувати студентів на самостійне вивчення частини навчального матеріалу при збереженні за собою установчої функції та функції контролю;
-
переконаність у тому, що самостійна робота сприяє розвитку творчого ставлення до знань, спонукає студента до поглибленого вивчення теорії, допомагає застосовувати її для вирішення практичних завдань;
-
недостатнє володіння студентами, особливо першокурсниками, необхідними прийомами і навичками раціональної організації розумової праці;
4) усвідомлення того, що самостійна робота в процесі навчання у вузі формує вміння самостійно здобувати знання, що необхідно й у подальшій практичній діяльності.
Життя вимагає зміни не лише змісту, а й методики організації самостійної пізнавальної діяльності людини, опанування нею нових пізнавальних технологій і засобів.
2.1. Суть і структура самостійної роботи
Від організації самостійної роботи багато в чому залежать результати навчання студентів та їх майбутня практична діяльність.
Самостійна робота студентів є дуже широким поняттям, у тлумаченні якого сформувалися різні підходи, що зумовлено відмінностями в розумінні суті цього явища.
Нерідко самостійну роботу розглядають як окремий вид навчальних занять поряд з лекцією, семінаром, практичним заняттям та іншими. При цьому її суттєвими ознаками вважають обов'язковість проведення заняття у відведений розпорядком дня вузу час, роботу без безпосередньої участі викладача, але за обов'язкового його контролю. За іншими твердженнями, самостійна робота передбачає всю активну розумову діяльність студентів у навчальному процесі, є внутрішньою основою зв'язку різних видів і форм занять між собою. Вважаючи самостійну роботу основним методом засвоєння знань, прихильники цього підходу стверджують, що вона охоплює пізнавальну діяльність, яку здійснюють студенти не лише позааудиторно, а й на лекціях, семінарах, індивідуальних співбесідах, заліках, іспитах, під час захисту курсових, дипломних робіт тощо. Тобто, самостійна робота, згідно з таким баченням, охоплює всі види і форми навчального процесу.