Файл: Вби жасанды берілу жолын корсетіні Ауалы тамшала.docx

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 30.11.2023

Просмотров: 950

Скачиваний: 18

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.


- тілменін буллезды турі

- жара дифтериясы

- инфицирлеген жара

+ сібір жарасынын карбункулы

- білек флегмонасы

\/

/\

Хирургиялык болімшеде наукаска плазма алмастыргыш ерітінділер мен кан тобына сайкес кан куйылган. 3 сагаттан кейін аркасында ауыру, калтырау, бас ауыруы, кан кысымынын томендеуі пайда болган. Бул жагдайдын даму себебі:

+ Гемотрансфузиялык шок

- Екіншілік пиелонефрит

- Гемолитикалык анемия

- Анафилактикалык шок

- Геморрагиялык шок

\/

/\

Канды толык токтатуга жатады

- кысым салу

- тампонды тану салу

+ гемостатикалык губка салу

- музды кап басу

- саусакпен басу

\/

/\

Мына нормативті-кукыктык акт кан жане каналмастыргыштарды куюды реттейді

- Буйрык КР ДСМ 07.08.2017ж № 591,

- Буйрык КР ДСМ 22.08.2017ж № 631

+ Буйрык КР ДСМ 18.09.2009 ж № 666

- Буйрык КР ДСМ 27.09.2015ж № 106

- Буйрык КР ДСМ 07.06.2017 № 397

\/

/\

Курсак куысындагы мушелерге араласулардан кейін отадан кейінгі кезенде журек- кан тамыр жуйесі жагынан жиі туындайтын аскынулардын бірі:

- миокард инфарктісі

+ тромбоэмболиялык аскынулар

- аритмиялар

- жіті журек жетіспеушілігі

- кардиогенді окпе ісінуі

\/

/\

Жалпы жансыздандырудын аскынуы салдарынан циркуляторлы гипоксия дамиды:

- гемолиздін

- гемоглобин блокадасынын

- артериялык гипертензиянын

- трахеяда интубациялвк тутікшенін болуынын

+ кышкыл-сілтілі жагдайдын бузылысынын

\/

/\

Менингит диагностикасында шешуші магынаны икемденеді:

- кызудын жогарылауымеен журетін аурудын жіті бастамасы

- менингеальді синдроммен журетін аурудын жіті бастамасы

+ жулын суйыктыгынын озгерісі

- инфекция- токсикалык суйыктыктын озгерісі

- анамнез

\/

/\

Наукас Д, 35 жаста. Жогары дене кызбасына, 3 таулік бойы ауырады. Бул жерде тері гиперемиясы, ортасында жумсарган ауырсынбалы инфильтрат. Койылган диагноз: мастит. Хирургтын келесі тактикасы:

- ауруханага жаткызу, антибиотиктар тагайындау, ультра жогары жиілік

- антисептиктерді енгізумен жалгасатын абсцесс пункциясы

+ асбцессті ашу, сауыктыру жане куысты дренаждау

- томенкаркынды лазерлі саулелендіру безге 10-15 минут

- кызбаны томендетуші прапараттар, массаж жане кургак жылы он жак безге


\/

/\

Курсак куысындагы мушелерінін (от капшыгы, ішек жане т.б.) гангренасы бар наукаска бірінші кезекте корсетіледі:

- коп молшерде антибиотиктарды енгізу

- спазмолитиктерді енгізу

- жансыздандыратындарды енгізу

- антикоагулянттарды енгізу

+ закымдалган мушені жоюмен бірге шугыл лапоратомия

\/

/\

Жіті аппендицит кезінде аппендэктомия кері корсетілген:

+ аппендикулярлы инфильтрат кезінде

- жіті коронарлы синдром кезінде

- 36-40 апта жуктілік кезінде

- вовокаин котере алмаушылык кезінде

- каннын уюы бузылыстары кезінде

\/

/\

Он жак кабырга астында жіті ауырсыну устамасынан кейін туындаган сары аурудын негурлым ыктимал себебі:

- уйкы безі басынын ісігі

+ инфекциялы гепатит

- фатеров емізікшесішінін стриктурасы

- холедохолитиаз

- асказан обыры

\/

/\

78 жастагы А. наукасты уйінде карау кезінде фельдшер жіті аппендицитті кудіктенді, бірак диагноз толык сенімді емес. Аурудын басталу уакытынан бар болганы алты сагат отті. Кандай шара колдану керек?

- хирург консултациясын кенес беру

- косымша зертханалык тексерістер ушін емхенага жолдау

- консервативті емді кенес ету

+ динамикалык бакылауды откізу

- хирургиялык стационарга шугыл тасымалдау

\/

/\

КР казіргі замангы акушерия стартегиясы корсетілді:

- трансплантологиянын дамуымен

- ЭКО дамуымен

+ кауіпсіз жуктілікпен

- диабетке шалдыккандардын мектебінін ашылуымен

- кадио орталыктардын ашылуымен

\/

/\

Алгашкы жуктіліктін кандай мезгілінде урыктын алгашкы козгалуын сезеді:

+ 20 апта

- 18 апта

- 16 апта

- 32 апта

- 24 апта

\/

/\

Сырткы акушерлік зерттеулердін (Леополь ушінші тасілі аныктайды:

- жатыр тубінін биіктігін

- жатыр тубіндегі урыктын ірі болігін

- позициясын, урык турін

- кіші жамбас куысы кіребесіне урыктын келу болігінін катынасын

+ урыктын келу болігін

\/

/\

Егер сонгы етеккірдін бірінші куні – 10 кантар болса, онда босанудын болжамалы мерзімін аныктаныз:

- 6 кыркуйек

+ 17 казан

- 11 караша

- 21 желтоксан

- 3 казан

\/

/\

Жедел жардем фельдшерін жукті айелге шакырды. Жуктілік 40 апта. Іштін томенгі жагындагы толгак тарізді 5- 6 минут сайын 20 секундка созылатын ауырсынуларга шагымданады. Диагноз койыныз жане оз іс- арекетінізді далелденіз:



+ Жуктілік 40 апта. Босанудын I кезені. Стационарга жаткызу.

- Жуктілік 40 апта. Преламернарлы кезен.

- Жуктілік 40 апта. Босанудын ІІ кезені. Стационарга жаткызу.

- Жуктілік 40 апта. Айтолгак.

- Жуктілік 40 апта. Босанудын ІІІ кезені. Стацонарга жаткызу.

\/

/\

Жедел жардем фелдшерін катты ауырсынбалы толгактарга шагымданатын босанушыга шакырды. Карау барысында: мазасыз, кантракциялык сакина жогары жане ккигаш орналаскан, жатыры кумсагат пішіндес, сырткы жыныс мушелері ісінген. Кандай аскынуды кумандануга болады?

- аралыктын ажырауы

- жатыр мойнынын ажырауы

+ жатыр ажырауынын каупі

- жатырм ажырауы

- шамадан тыс катты толгактык арекеттер

\/

/\

ФАБ-дегі фельдшерге айел жиі жане ауырсынбалы еттеккірге шагымдырымен жугінді. Калыпты еттеккір циклынын узактыгы жайлы суракка не деп жауап беру кажет?

- 18-20 кун

- 15-20 кун

+ 21-35 кун

- 36-40кун

- 41-45 кун

\/

/\

Наукас Н., 30 жас, іштін томенгі жагындагы ауырсынуларга жане жыныс жолдарынан жагушы канды болінділерге шагымдарымен стационарга тусті. Анамнезде сонгы етеккір 2 ай бурын болды; 2 оздігінен болган тусік. Кынаптык зерттеу барысында жатыр мойны цианозды, «карашык» симптомы теріс, сырткы санылау саусак ушын откізеді.; жатыр жумсак консистенциялы, 8 апталык жуктілікке дейін улгайган; косалкылар аныкталмайды; кумбездер терен.Сіздін болжамды диагнозыныз:

- аналык бездер дисфункциясы

+ катерлі тусік

- толык емес тусік

- оздігінен жасаган аборт

- жатырдан тыс жуктілік

\/

/\

22 жастагы наукас іштін томенгі болігінін, асіресе он жагы ауырсуына, сондай-ак тік ішекке берілуіне шагымданып тусті. Анамнезінде 2 медициналык тусік, сонгысы эндометритпен аскынган. Сондай-ак, 3 аптага етеккірі кешігіп жатыр. Болжам диагноз?

- жедел аппендицит

- басталган тусік

- эндометриоз

+ жатырдан тыс жуктілік

- эндометрит

\/

/\

Удемелі жатырдан тыс жуктіліктін клиникалык корінісін атаныз:

- етеккірдін кідіруі,жуктіліктін кумансіз белгілері, толгак тарізді іштін томенгі жагы ауырсынуы

- дене кызуынын жогарлауы, жыныс жолдарынан кан кету

- етеккірдін кідіруі жане жуктіліктін анык белгілері

+ жуктіліктін куманді белгілері, коп канды боліністер мен ішінін ауырсынуы

- олгак тарізді іштін томенгі жагы ауырсынуы, салмагынын косылуы

\/

/\

Адамнын иммундык тапшылыгынын вирусы жуктырган агзада орналаскан:

- Булшык еттінінін

+ Лимфа тіндерінде

- Эпителиалдык жасушаларында


- Тері мен тері асты клетчаткасында

- Шаш жамылгысында

\/

/\

Ауруханаішілік cальмонеллездін коздыргышы болып табылады:

- Salmonella typhi

- Salmonella enteritidis

- Salmonella cholerae suis

- Salmonella potsdam

+ Salmonella typhimirium

\/

/\

Балалар жукпалы ауруханасына 7 жастагы бала тусті. Клиникалык симптомдарына сайкес дарігер "Менингит" диагнозын койды. Инфекция козін атаныз:

- Жуктырылган жануарлар

- Жуктырылган кустар

- Жуктырылган су

- Жуктырылган тагамдар

+ Жуктырылган адамдар

\/

/\



Жукпалы ауруга шугыл хабарламаны кашан толтырады?

+ Дереу ауруга кудіктену кезінде

- Корытынды диагнозды койганнан кейін

- Наукасты ауруханага жаткызганнан кейін

- Корытынды дезинфекцияны откізгеннен кейін

- Емдеуді тагайындау кейін

\/

/\

Операциядан жасалынган наукасты ауруханадан шыгарды. 10 куннінен кейін операциядан кейінгі тыртыктын орнында ірінді болінді бар жыланкоз пайда болган. Осы жагдайды калай багалауга болады?

+ Ауруханаішілікірінді-септикалык инфекция

- Ауруханадан шыгарганнан кейінгі жуктырылуы а

- Аутоиммунный процесс

- Эндогендік инфекция

- Операциядан кейінгі аскыну

\/

/\

Бортпе сузек ауруында сыркаттанушылыктын сипаты:

- Эндемиялар

- Шугыл індеттер

- Эпидемиялар

- Пандемиялар

+ Кездейсок сыркаттанушылык

\/

/\

АИТВ-инфекциясынын таралуында ен жиі таралган берілу жолы:

+ Жыныстык

- Жуктырылган анасынан баласына

- Кан жане онын препараттарын кую кезінде

- Ортак ине мен шприцтерді пайдалана отырып кезінде дарілік препараттарды парентеральдік жолымен енгізу

- Артифициалдык берілу жолы

\/

/\

Токсикодериянын патогенетикалык ем ушін колданылатын дарілік заттарды корсетініз:

- анаболитикалык гормондар

- антибиотиктер

+ кортикостероидтар

- цитостатиктер

- седативті препараттар

\/

/\

Кабылдау кезінде наукас кынаптагы кышуга, жагымсыз иісі бар копіршікті болінділерге шагымданады. Бундай озгерістер тан:

+ трихомонадалык кольпитке

- гонореялык кольпитке

- хламидиялык кольпитке

- микоплазмалык кольпитке

- вирусты кольпитке

\/

/\

Наукас 24 жаста, мейірбике, ерітіндімен катынастан кейін пайда болган кышитын ботрпелерге шагымымен жугінді. Бул препаратпен катынастан кейін бортпе жане кышу жойылды. Кайталанган катынаста таралган гиперемия жане ісіну, папуловезикулалы элементтер пайда болды. Болжамалы диагноз койыныз:

+ шынайы экзема

- микробты экзема

- аллергиялык дерматит

- фотодерматоз

- дарілік токсидермия

\/

/\

Глазго шкаласы бойынша багалауда 15 балл сайкес келеді:

- комага

- сопорга

- клиникалык олімге

+ анык еске

- ступорга

\/

/\

Геморрагиялык инсульті бар наукасты тасымалдау кезінде кажет:

+ басын жогарылаткан калыпка келтіру

- аяктарын котеру

- бас калпын жиі озгерту

- денесінін калпын жиі озгерту