Файл: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.11.2023
Просмотров: 421
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Правий головний бронхширший від лівого і за напрямком є майже продовженням трахеї (trachea). Він складається з 6-8 хрящових півкілець.Лівий головний бронхдовший і вужчий,відходить від трахеї(trachea)під меншим кутом,ніж правий. Він складається з 9-12 хрящових півкілець. Головні бронхи (bronchi principales) є бронхами першого порядку, від них починається бронхове дерево (arbor bronchialis).
Кровопостачання:Артерії: -rr.tracheales із a.thyroidea inf(truncus thyrocervicales); a. Subclavia
- rr.trachlealis із a. thoracica interna ;a. Subclavia
- rr.trachleales et bronchiales із arcus aortae;
-rr. Bronchiales et mediastinales із aortae thoracica .
Вени:- vv . trachleales із v . thyroidea з brahiocephlicae dexter et sinister;
-vv.trachleales et bronchiales в brachiocephale dexter et sinister;
-v. broncheale в v. azygos et v. hemiazygos accesoria ( всі вени з системи v. cava sup.)
Іннервація: plexus trachleales et bronchiales dexter et sinister частково з plexus aorticus thoracicus в складі Ч-, ПС-, laryngeus reccurents et n. bronchiales від n. vagus
98. Легені: топографія, зовнішня будова, функції, іннервація, кровопростачання. Корінь легені.
Легені – парні дихальні органи, які розміщені в плевральних порожнинах. Здійснюють газообмін між вдиханим повітряі кров’ю. За формою нагадують неправильні конуси. Права коротша та ширша за ліву і більша від неї за об’ємом .
Зовнішня будова:
1. Основа
2. Верхівка
3. Поверхні: реберна, діафрагмальна, медіастенальна
4. Щілини: ліва легеня - косою щілиною ділиться на верхню та нижню частки; права легеня - косою та горизонтальною щілинами діляться на верхню, середню та нижню частки.
5. Ворота (на медіастенальній, входить корінь: бронх, артерія, вєни, нерви, лімфатичні судини).
Топографія: Верхівки легень знаходяться на 3-4 см вище ключиці, а ззаду дос. Рівня остистого відростка 7 шийного хребця. Передня границя правої легені – від верхівки 2 ребра по linea parasternalis до 4 , де прох. Нижня границя. Передня границя лівої легені – 3 ребро, нижня границя – 6 ребро. Основа легень лежить на діафрагмі. Медіальна поверхня правої легені прилягає до правого передсердя, вище – до правої плечоголової та нижньої порожнистої вен, ззаду від воріт – до стравоходу.
Корінь легені
На середостінній часині знаходиться серцеве втиснення та ворота легень. Через них в легені входять головні бронхи, нерви та легеневі артерії, а виходять легеневі вени та лімфатичні судини, що утворюють корінь легень.
Топографія: Справа головний бронх розташований зверху, нижче – легенева артерія , спереду і знизу від якої – легеневі вени. Спереду від кореня розташована висхідна аорта , верхня порохниста вена , перикард і частина правого передсердя. Зверху та ззаду – непарна вена. До кореня лівої легені прилягає дуга аорти спереду, ззаду – стравохід.
Кровопостачання: аа. bronchiales, від грудної аорти
Вени: vv. Bronchiales впадає в vena cava superior , частково в v pulmonares
Іннервація : plexus pulmonares від n. vagus, ganglion thoracica trunci sympathici
99. Легені: бронхіальне дерево, альвеолярне дерево, ацінус, іннервація, кровопостачання.
Бронхіальне дерево. Від головного бронха відходять вторинні бронхи, які також розгалужуються та утворюють бронхіальне дерево.Найменші бронхи закінчуються альвеолярними протоками та альвеолами. Фіброзні стінки великич бронхів мають хрящові півкільця з’єднані ззаду пучками гладких м’язів. Слизова оболонка бронха покрита миготливим епітелієм. В дрібних бронхах хрящові півкільця замінені хрящовими зернами. В бронхіолах хрящів нема. Кільцеподібні пучки гладких м’язів лежать суцільним шаром.
Альвеолярне дерево – це утворення , яке складається з дихальних бронхіол, альвеолярних проток, мішечків та альвеол. Його структурно-функціональною одиницею є легеневий ацинус. Якщо реконструювати в просторі, то він виглядає у вигляді грона.
Від кожної дихальної бронхіоли відходять альвеолярні ходи, що закінчуються сліпими альвеолярними мішечками. Стінки альвеолярних ходів і мішечків складаються з альвеол, в яких епітелій стає одношаровим, плоским (дихальний епітелій) і вони заповнені повітрям. Стінку кожної альвеоли обплітає густа сітка кровоносних капілярів. В стінці є теж еластичні волокна, завдяки чого можливе зменшення і збільшення об’єму при диханні.
Легеневий ацинус – це сукупність дихальних бронхіол , альвеолярних протоків , альвеолярних протоків , альвеолярних мішечків та альвеол , що являють розгалуження однієї кінцевої бронхіоли, разом з оточуючою їх сполучною тканиною.
Функція: газообмін між повітрям та кров’ю.
Легеневий ацинус складається з п’яти частин: альвеолярних бронхіол, альвеолярних ходів, альвеолярних мішечків, легеневих альвеол, кровоносних капілярів, які тісно прилягають до альвеол.
Кровопостачання: аа. bronchiales, від грудної аорти
Вени: vv. Bronchiales впадає в vena cava superior , частково в v pulmonares
Іннервація : plexus pulmonares від n. vagus, ganglion thoracica trunci sympathici .
100. Плевра: загальна характеристика, листки, плевральні закутки, межі плевральних мішків.
Плевра – це серозна оболонка легень, яка складається зі сполучнотканинної основи, вкритої мезотелїєм. Розрізняють два листки: вісцеральну та парієнтальну плевру. Парієтальна поділяється на середостінну) , реброву та діафрагмальна. Біля нижнього краю кореня легені вісцеральна плевра переходить у парієнтальну й утворює складку – легеневу зв’язку.
Плевральна порожнина – це вузька замкнута щілина між пристінковою та нутрощевою плеврою, у якій міститься серозна рідина. Переходячи з однієї частини в іншу, плевр.
Утворює плевральні закутки: реброво-діафрагмовий, реброво-середстінний, хребтово-середостінний, діафрагмово-середостінний.
Межі плевральних мішків.
Реброво-діафрагмовий закуток: в місці переходу ребрової частини пристінкової плеври в діафрагмову частину. Найнижча точка – на рівні 9 ребра (права); на рівні 10 ребра ( зліва)
Реброво- середостінний закуток: утв. в ділянці переднього краю легені при переході ребрової частини пристінкової частини в середостінну частину. Більш виражений у лівій плевральній порожнині в ділянці серцевої вирізки лівої легені.
Хребтово-середостінний закуток: розт. Вертикально та утворюється в ділянці переднього краю легені при переході ребрової частини пристінкової плеври в середостінну частину. Заповнений легенею.
Діафрагмово-середостінний закуток: розташований у стріловій площині і утв. при переході діафрагмової частини пристінкової плеври в середостінну частину.
101. Середостіння: визначення, відділи, органи, що їх утворюють.
Середостіння - mediastiastinum – це комплекс органів, розміщених між середостінними плеврами. Спереду воно обмежене передньою грудною стінкою; ззаду – хребтом, шийками ребер, і перед хребтовою фасцією; знизу – діафрагмою.
Середостіння поділяють на верхнє та нижнє. Межею між ними є умовна горизонтальна площина, проведена на рівні верхнього краю коренів легень (біфуркації трахеї), що відповідає IV-V грудних хребців ззаду і 2-3-му межреберью спереду.
Верхнє середостіння, вище межі; тимус, вн. Грудні а. і в., порожниста в., дуга аорти, ліва підключична арт.,
верх стравоходу, плечо-головний стовбур, пр. і л. блукаючі нерви.
Нижня середостіння,розташоване нижче цій площині, є переднє, середнє і заднє.
Переднє середостіння розміщене між тілом груднини та перикардом. Включає до свого складу клітковину та відроги внутрішньо грудної фасції, в листках якої розташовані внутрішні грудні артерії та вени, загруднинні та передні середостінні лімфатичні вузли.
Заднє середостіння розміщене між перикардом і біфуркацією трахеї та хребтом ззаду. Воно включає низхідну аорту, непарну та напівнепарну вени, блукаючі нерви, симпатичні стовбури та нутряні нерви, грудну протоку та лімфатичні вузли,грудна частина стравоходу.
Середнє середостіння, містить перикард до укладеного в ньому серцем і внутрішньоперикардіальну відділами великих судин, біфуркацію трахеї і головні бронхи, 4 легеневі артерії і вени, діафрагмальний нерви, лімфатичні вузли.
102. Нирки: розвиток, топографія, будова, іннервація, кровопостачання.
3 стадії розвитку: пронефрос; мезонефрос; метанефрос.
REN- 2поверхні: передня та задня, 2краї: медіальний (має заглиблення – ниркову пазуху) та латеральний, 2кінці: верхній та нижній. Вхід в пазуху -воротами нирки, в яких розташована ниркова ніжка (з ниркової артерії, ниркової вени, ниркової миски, ниркового нервового сплетення). Верх. кінець л.нирки верхнього краю XI ребра, пр. - ХІ межреберья. Ворота л. нирки ХІІ ребра, пр. - нижче XII ребра. Передня проекція ниркових воріт між зовнішнім краєм прямого м'яза живота і реберної дугою, тобто справа співпадає з проекційної точкою жовчного міхура. Нижній кінець л. нирки по лінії, що сполучає нижні точки X ребер, правої - на 15-2 см нижче. Нирки проектуються на рівні XII грудного, I і II (іноді і III) поперекових хребців, причому зовнішній край нирок відстоїть від серединної лінії приблизно на 10 см. Ворота нирки проектуються на рівні тіла I поперекового хребця. Межі: пер-печінка, правий згин ободової кишки, мед.-шлунок, підшлункова, порожня, лат.-селезінка. Нирка вкрита волокнистою капсулою. До неї зовні прилягає шар жирової клітковини, що утворює жирову капсулу. Ззовні від жирової капсули розташована щільна сполучнотканинна перетинка - ниркова фасція, яка складається з передниркового та позаниркового листків . Біля верхніх кінців та бічних країв ці листки зростаються.
Структурно – функціональною одиницею нирки є нефрон (nephronum), який складається з ниркового тільця Мальпігі (corpusculum renale) та канальця нефрона (tubulus nephroni) Складовими частинами нирки є паренхіма і строма. Паренхіма з 2 шарів: зовн. кіркового (cortex renalis) і вн. мозкового (medulla renalis) , має 5 сегментів: верхній, верхній передній, нижній передній, нижній, задній.
Нирк. піраміда: прямі нирк.канальці утвор. петлі нефронів, збірні ниркові канальці. Верхівки 2-3 пірамід=1 сосочок, 2-3 сосочка в малу чашечку, 6-8 малих чашечок з них 2-3 з’єдн. і утвор. вел. чашечку, 2-3 вел.чашечок утвор. широку заг.ниркову миску.