Файл: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.11.2023
Просмотров: 411
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
(а. сеrebelli inferior posterior) разом з артеріями мозочка, що відходять від основної артерії, постачає кров'ю мозочок.
(a. thoracica interna);
Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna)
-відходить від нижнього півкола підключичної артерії напроти стовбура хребтової артерії, спускається по задній поверхні ребрових хрящів до нижнього краю хряща VII ребра, де ділиться на дві гілки: (a. mus-culophrenica), що йде під плеврою по краю діафрагми, постачаючи кров'ю та (a. epigastrica superior), яка, пройшовши через діафрагму, проникає в піхву прямого м'яза живота, де анастомозує з однойменною нижньою артерією
Гілки: ( rr . mediastinals , thymici , tracheales , bronchioles ), { rr . intercostales anteriores ), ( rr . mammarii mediates ), ( a . pericardiacophre піса) і т. д.
Щито–шийний стовбур (truncus thyrocervicalis).
-починається на верхньому півколі підключичної артерії у вигляді товстої короткої судини, яка незабаром розпадається на гілки: (a. thyroidea inferior), що йде до нижнього краю щитоподібної залози, віддаючи гілки до гортані (a. laryngeainferior), глотки (rr. pharyngeals), шийних частин стравоходу (rr. csophagcales) і трахеї (rr. tracheales); (a. cervicalis ascendens), яка постачає кров'ю глибокі м'язи шиї; надлопаткову артерію (a. suprascapularis), що проникає над incisure scapulae в надостьову і підостьову ямки та (a. transversa colli)
В міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить (truncus costocervicalis.
Ця судина прямує назад догори і в межах шийки І ребра розпадається на гілки: глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), що несе кров до глибоких м'язів потилиці (rr. dorsales) та спинного мозку (rr. spinales), і найвищу міжреброву артерію (а. іпtercostalis supremo), яка живить дорзальні ділянки двох верхніх міжребрових проміжків (аа. intercostales posteriores prima et secunda).
По виході із міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить: (a. transversa colli)-проникає крізь плечове сплетення, розгалужується у м'язах і шкірі та у вигляді глибокої гілки, або тильної артерії лопатки (a. dorsalis scapula), що проходить поблизу присереднього краю лопатки, досягає найширшого м'яза спини.
124. Артерії верхньої кінцівки : пахвова і плечова артерії,їх топографія, гілки та ділянки кровопостачання.
Пахвова артерія ( arteria axillaris )- продовженням підключичної артерії ( a . subclavia ), топографічно починається від рівня зовнішнього краю I ребра ( margo externus costae primae ).
Вона проходить у глибині пахвової ямки ( fossa axillaris ) і оточена стовбурами плечового сплетення ( trunci plexus brachialis ).
( arteria axillaris ) поділяють на три відділи:
– на рівні ( trigonum clavipectorale );- ( a . thoracica superior ), яка розгалужується в міжребрових м’язах ( mm . intercostales ) І-ІІ міжребрових просторів ( spatia intercostalia ); ( a . thoracoacro - mialis ), яка здійснює кровопостачання: ( acromion scapulae ); ( art . acromioclavicularis ); ( m . subclavius ); ( m . deltoideus ); ( m . pectoralis major ); ( m . pectoralis minor ).
– на рівні ( trigonum pectorale ); -( a . thoracica lateralis ), яка постачає кров до переднього зубчастого м’яза ( m . serratus anterior ) і віддає гілки до грудної залози ( glandula mammaria ).
– на рівні ( trigonum subpectorale )-. ( a . subscapularis ) , яка розгалужується на: (a . thoracodorsalis ), що забезпечує кровопостачання: (m . latissimus dorsi );та (m . teres major );, (a . circumflexa scapulae ),-забезпечує кровопостачання: (musculi faciei dorsalis scapulae );, (a . circumflexa humeri anterior ) , що проходить попереду хірургічної шийки плечової кістки (collum chirurgicum humeri ) і забезпечує кровопостачання: (art .humeri ); (m .deltoideus ); (a . circumflexa humeri posterior ), що проходить через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum ) і, анастомозуючи з передньою огинальною артерією плеча (a . circumflexa humeri anterior ), забезпечує кровопостачання: (art .humeri ) та мязів навколо суглоба.
Плечова артерія (arteria brachialis )- продовженням (a . axillaris ) і, починаючись на рівні нижнього краю великого грудного м’яза (m . pectoralis major ), проходить у присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis ), а в ліктьовій ямці (fossa cubitalis ) розгалужується на свої кінцеві гілки – (a . radialis ) та (a . ulnaris ).
1)(a . profunda brachii ), що починається від верхньої третини (a . brachialis ), проходить разом з променевим нервом (n . radialis ) через канал променевого нерва (canalis nervi radialis ).розгалужується на: ( a . collateralis media );та ( a . collateralis radialis ).утворюють ( rete articulare cubiti );
2) ( a . collateralis ulnaris superior ) починається від ( a . brachialis ) нижче глибокої артерії плеча ( a . profunda brachii ) і йде до ( facies posteromedialis articulationis cubiti ), де анастомозує із задньою гілкою ліктьової поворотної артерії ( ramus posterior arteriae recurrentis ulnaris );
3) ( a . collateralis ulnaris inferior ) починається від ї ( a . brachialis ) в нижній її третині, йде до ( facies anteromedialis articulationis humeri ), де анастомозує з передньою гілкою ліктьової поворотної артерії ( ramus anterior arteriae recurrentis ulnaris ).
Усі ( arteriae collaterales ), анастомозуючи із поворотними артеріями ( arteriae recurrentes ), формують ліктьову суглобову сітку ( rete articulare cubiti ), від якої постачється кров до: ( art . cubiti );та мязів цього суглоба
125. Артерії передпліччя та кисті : топографія, гілки та ділянки кровопостачання.
Артерії передпліччя та кисті ( arteriae antebrachii et manus )- забезпечують кровопостачання ( a . radialis ) та ( a . ulnaris ).
Променева артерія ( arteria radialis )лежить ( sulcus radialis antebrachii ) і, огинаючи шилоподібний відросток променевої кістки ( processus styloideus radii ), переходить на тильну ділянку кисті ( regio dorsalis manus ), а потім через перший міжкістковий простір ( spatium interosseum primum ) заходить на долоню ( palma ), де її кінцевий відділ, анастомозуючи з глибокою долонною гілкою ( r . palmaris profundus ) від ліктьової артерії ( a . ulnaris ), утворює глибоку долонну дугу ( arcus palmaris profundus ).
відходять: ( a . recurrens radialis ), яка анастомозує з променевою обхідною артерією ( a . collateralis radialis ); ( r . palmaris superficialis ) , яка анастомозує з кінцевим відділом ліктьової артерії ( a . ulnaris ), утворюючи поверхневу долонну дугу ( arcus palmaris superficialis ), і м’язові гілки ( rr . musculares ), які постачають кров до м’язів передпліччя ( musculi antebrachii ); ( r . carpalis dorsalis ) та долонна зап’ясткова гілка ( r . carpalis palmaris ), разом з однойменними гілками ліктьової артерії беруть участь в утворенні тильної зап’ясткової сітки ( rete carpale dorsale ) та долонної зап’ясткової сітки ( rete carpale palmare );( a . princeps pollicis ), яка розгалужується на три власні долонні пальцеві артерії ( aa . digitales palmares propriae ) до першого пальця ( digitus primus ) і променевої поверхні долонної ділянки другого пальця ( facies radialis regionis palmaris digiti secundi ).
Від тильної зап’ясткової сітки ( rete carpale dorsale ) відходять чотири тильні зап’ясткові артерії ( aa . metacarpales dorsales ), кожна з яких розгалужується на дві тильні пальцеві артерії ( aa . digitales dorsales ).
Ліктьова артерія ( arteria ulnaris )лежить ( sulcus cubitalis antebrachii ) і через канал зап’ястка ( canalis carpi ) виходить на долоню ( palma ), де своєю кінцевою частиною анастомозує з поверхневою долонною гілкою ( r . palmaris superficialis ) від променевої артерії ( a . radialis ) і утворюєповерхневу долонну дугу ( arcus palmaris superficialis ).
Відходять : – ( a . recurrens ulnaris ), яка розгалужується на передню гілку ( r . anterior ) та задню гілку ( r . posterior ). Вони анастомозують із верхньою ліктьовою обхідною артерією ( a . collateralis ulnaris superior ) та нижньою ліктьовою обхідною артерією ( a . collateralis ulnaris inferior ) і беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки ( rete articulare cubiti ); ( a . interossea communis ), - ( a . interossea anterior );та (a. interossea posterior). Ці артерії забезпечують кровопостачання глибокої частини м ’язів передпліччя (pars profunda musculorum antebrachii) і беруть участь в утворенні
сіток зап ’ястка (retia carpalia).
Від ( a . interossea posterior ) відходить ( a . interossea recurrens ), яка анастомозує із ( a . collateralis media ) і бере участь у формуванні ліктьової суглобової сітки ( rete articulare cubiti );
( r . carpalis palmaris ) та ( r . carpalis dorsalis ), що беруть участь в утворенні відповідних зап’ясткових сіток ( rete carpale palmare et rete carpale dorsale );
( r . palmaris profundus ), яка анастомозує з кінцевим відділом променевої артерії ( a . radialis ), бере участь в утворенні глибокої долонної дуги ( arcus palmaris profundus ).
Від ( arcus palmaris superficialis ) відходять три або чотири ( aa . digitales palmares communes ), кожна з яких розгалужується на двівласні долонні пальцеві артерії ( aa . digitales palmares propriae ).
Від ( arcus palmaris profundus ) відходять чотири долонні п’ясткові артерії( aa . metacarpales palmares ) , які дистально впадають у загальні долонні пальцеві артерії ( aa . digitales palmares communes ).
Гілки ( rami arteriorum metacarpalium palmarium ) за допомогою ( rr . perforantes ) анастомозують з ( aa . metacarpales dorsales ).
126. Аорта: частини, топографія. Черевна аорта: гілки,ділянки кровопостачання.
Аорта (aorta) розташована ліворуч від серединної стрілової (сагітальної) площини і складається із трьох частин: висхідна частина, дуга аорти і низхідна частина, яка в свою чергу поділяється на грудну і черевну частини. Початкова частина аорти - (pars ascendens aortae; aorta ascendens). Вона починається розширенням –(bulbus aortae),прямує догори позаду і дещо праворуч від легеневого стовбура, а на рівні з’єднання правого ІІ ребрового хряща з грудниною переходить у дугу аорти. Дуга аорти (arcus aortae) обернена опуклістю догори, проходить косо спереду назад і ліворуч, огинаючи зверху початок лівого головного бронха. Вона починається попереду на рівні правого ІІ ребрового хряща, а позаду прилягає до лівого боку тіла IV грудного хребця, переходячи в низхідну частину аорти. У цій ділянці аорта частково звужена- (isthmus aortae). Верхня точка дуги аорти розташована переважно на рівні перших ребрових хрящів.
(pars descendens aortae; aorta descendens), є найдовшим відділом аорти, що проходить від рівня IV грудного хребця до рівня IV поперекового хребця, де вона роздвоюється на праву і ліву загальні клубові артерії- (bifurcatio aortae),складається з грудної і черевної частин аорти.
Черевна частина аорти, pars abdominalis aortae, розташована нижче діафрагми в заочеревинному просторі. Верхньою межею -є рівень ХІІ грудного хребця, нижньою – ІV – V-й поперековий хребець. Праворуч від черевної аорти знаходиться vena cava inferior. В верхній частині до її поверхні прилягає тіло підшлункової залози, селезінкова вена, v. lienalis, та ліва ниркова вена, v. renalis sinistra. Нижче тіла підшлункової залози, спереду аорти розташована нижня частина дванадцятипалої кишки, а ще нижче – корінь брижі тонкої кишки. Від черевної аорти відходлять rami parietales, парні, виняток складає серединна крижова артерія, a. sacralis mediana.та rami viscerales, поділяються на непарні та парні.
Пристінкові:
1. a. phrenica inferior, парна, кровопостачає діафрагму і надниркову залозу верхніми наднирковими артеріями, aа. suprarenalеs superiоrеs.
2. aa. lumbales, на рівні Т ХІІ – L IV хребців. Кожна відгалужує спинну гілку, r. dorsalis, до м’язів і шкіри поперекової ділянки, а вона, в свою чергу, - спинномозкову гілку, r. spinalis, що кровопостачає спинний мозок і його оболони.
3., a. sacralis mediana, відгалужується знизу біфуркації аорти і прямує до куприка, де закінчується у куприковому клубочку, glomus coccygeum. Від неї відходять, aa . lumbales imae та rr . sacrales laterales .
Непарні нутрощеві: