Файл: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.11.2023
Просмотров: 407
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
1. truncus coeliacus , короткий стовбур довжиною Початок від передньої поверхні черевної аорти на рівні тіла Т ХІІ хребця, нижче hiatus aorticus. Черевний стовбур поділяється на три кінцеві гілки: ліву шлункову артерію, загальну печінкову артерію та селезінкову артерію.
2. а. mesenterica superior, початок від передньої поверхні черевної аорти на рівні І поперекового хребця, проходить між нижнім краєм підшлункової залози та горизонтальною частиною дванадцятипалої кишки, далі рівні ІІ поперекового хребця проникає у брижу тонкої кишки,
3., a. mesenterica inferior , відгалужується від черевної аорти на рівні ІІІ-го поперекового хребця, іде позаочеревинно, посилаючи наступні гілки: а. аscendens; a. colica sinistra, до низхідної ободової кишкиaa. sigmoideae, a rectalis superior- кровопостачає верхню третину прямої кишки і анастомозує з a rectalis media (з a.iliaca interna) та сигмоподібними артеріями.
Парні нутрощеві:
1. a. suprarenalis media, відгалужується нижче верхньої брижової артерії і проникає у паренхіму надниркової залози, де анастомозує з a. suprarenalis superior et inferior.
2. a.renalis, починається на рівні 1-го поперекового хребця товстою судиною. Права ниркова артерія лежить позаду v. cava inferior, а ліва – позаду pancrea, кровопостачає також капсулу нирки, сечовід, а надниркову залозу гілкою - a. suprarenalis inferior.
3. (яєчникова, a. ovarica), починається на рівні 2-го поперекового хребця у вигляді тонких і довгих судин, що досягають статевих залоз. Яєчкова артерія проходить через пахвинний канал у складі структур сім’яного канатика, а яєчникова артерія – у товщі підвішу вальної зв’язки яєчника.
127. Загальна, внутрішня і зовнішня клубові артерії: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.
a.iliaca communis, з кожного боку досягає рівня крижово-клубового суглоба, де поділяється на, aa. iliacae externa et interna.
1) (а. iliaca externa) прямує вздовж присереднього краю великого поперекового м’яза і на рівні пахвинної зв’язки продовжується у, а.femoralis.
Відгалуджує: a. epigastrica inferior, залягає у товщі бічної пупкової складки і анастомозує з верхньою надчеревною артерією. Відгалужує –r. pubicus, артерію , a. cremasterica, a. ligamenti teretis uteri.
r. pubicus, кровопостачає пірамідний м’яз та нижню частину прямого м’яза живота, лобковий симфіз, r. obturatorius, анастомозує з (з a. iliaca interna), утворюючи “corona mortis” a. cremasterica, входить у склад структур сім’яного канатика, кровопостачає його оболонки, оболонки яєчка (зокрема m. cremaster), а у жінок - артерія круглої зв’язки матки, a. ligamenti teretis uteri, кровопостачає стінку матки, її круглу зв’язку та великі соромітні губи.
2) a. circumflexa ilium profunda, проходить паралельно пахвинній зв’язці та клубовому гребеню і кровопостачає m. iliacus та m. transversus abdominis.
(a. iliaca interna) на рівні верхнього краю великого сідничного отвору поділяється на передній і задній, які започатковують, відповідно, нутрощеві і пристінкові гілки. Задній стовбур продовжується у a. glutea superior, яка виходить з порожнини малого таза крізь над грушоподібний отвір.
Пристінкові гілки внутрішньої клубової артерії:
1. a. iliolumbalis, r. lumbalis, кровопостачає великий поперековий м’яз та квадратний м’яз попереку, та r. iliacus, – однойменні кістку та м’яз. Спинномозкова гілка, r. spinalis, проникає у хребтовий канал і кровопостачає оболони спинного мозку. A. iliolumbalis анастомозує з a. circumflexa ilium profunda.
2. Бічні крижові артерії, aa. sacrales laterales, кровопостачають крижову кістку, м’яз-підіймач відхідника і грушоподібний м’яз, стовбури крижового сплетення.
3. Верхня сіднична артерія, a. glutea superior, r. superficialis, та r. profundus, кровопостачає сідничні м’язи та кульшовий суглоб.
4. Нижня сіднична артерія, a. glutea inferior, проходить крізь підгрушоподібний отвір з сідничним нервом та внутрішньою соромітною артерією. Відгалужує супутню артерію сідничного нерва, a. comitans n. ischiadici і кровопостачає великий сідничний м’яз.
5. Затульна артерія, a. obturatoria, , r. pubicus, проходить крізь затульний канал і кровопостачає m. obturatorius externus. Своєю кульшовозападинною гілкою, r. acetabularis, вона проникає у товщу зв’язки головки стегнової кістки, живить її та головку стегнової кістки.
Нутрощеві гілки внутрішньої клубової артерії:
1. a. umbilicalis, є головною гілкою внутрішньої клубової артерії у плода. У дорослих, від початкової частини пупкової артерії відходять гілки до верхівки сечового міхура – верхні міхурові артерії, aa. vesicales superiores , гілки до нижнього відділу сечовода, rr. ureterici, та артерії сім’явиносної протоки у чоловіків, a. ductus deferentis.
2. а. vesicalis inferior, кровопостачає нижню частину сечового міхура, передміхурову залозу, сім’яні пухирці, анастомозуючи з верхньою міхуровою артерією.
3. а. uterina, -a. vaginalis, r. ovaricus, , r. tubarius, вона анастомозує з яєчниковою артерією.
4. a. azygos vaginae,
5. a. rectalis media, кровопостачає ампулу прямої кишки, передміхурову залозу і сімяні пухирці та піхву.
6. a. pudenda interna, виходить з порожнини таза крізь підгрушоподібний отвір,
Гілки :a. rectalis inferior, кровопостачає відхідниковий канал і жирове тіло сідничо-відхідникової ямки; a. perinealis, кровопостачає сечостатеву діафрагму; rr. scrotales/labialеs posteriores;, a. urethralis; a. bulbi penis/vestibuli vaginae;, a. profunda penis/clitoridis.
128. Стегнова та підколінна артерії: топографія, гілки, ділянки кровопостачання.
Стегнова артерія (a.femoralis) є продовженням зовнішньої клубової артерії, виходить через (lacuna vasorum) на передньомедіальну поверхню стегна в межах стегнового трикутника, а потім направляється в провідний канал, виходить з каналу через сухожильну щілину на задню поверхню стегна, переходячи в підколінну артерію. Від стегнової артерії відходять три поверхневі артерії і глибока артерія стегна. До поверхневих артерій відносяться: поверхнева надчеревна артерія, поверхнева артерія огинаюча клубову кістку, зовнішні статеві артерії. Всі ці гілки відходять від стегнової артерії на її початку (під пахвинною зв’язкою) і кровопостачають шкіру відповідних ділянок. Глибока артерія стегна – найбільша гілка стегнової артерії, артерію огинаючу стегнову кістку і латеральну артерію огинаючу стегнову кістку, проникаючі артерії в кількості трьох досягають задніх м’язів стегна і їх кровопостачають. Гілки глибокої артерії стегна широко анастомозують з гілками підколінної артерії;
Підколінна артерія (a. poplitea) –продовження стегнової артерії, розташовується в глибині підколінні ямки і віддає п’ять гілок: бічна верхня колінна артерія, присередня верхня колінна артерія, бічна нижня колінна артерія, при середня нижня колінна артерія і середня колінна артерія. Гілки приймають участь в утворенні колінної артеріальної сітки.
129. Артерії гомілки і стопи, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.
Підколінна артерія при вході в гомілково-підколінний суглоб ділиться на передню і задню великогомілкову артерії.
Передня великогомілкова артерія через верхній отвір міжкісткової мембрани потрапляє на передню поверхню гомілки, проходить між м’язами передньої групи до стопи, де переходить в тильну артерію стопи. На своєму шляху передня великогомілкова артерія віддає гілки: задню і передню поворотні великогомілкові артерії, які приймають участь у формуванні колінної суглобової сітки; передні присередні кісточкові артерії, які приймають участь у формуванні відповідних кісточкових сіток. Безпосереднє продовження передньої великогомілкової артерії є тильна артерія стопи, яка тягнеться по всій тильній поверхні стоп. Тильна артерія стопи віддає гілки: присередня та бічна передплеснові артерії, дугоподібну артерію.
Дугоподібна артерія анастомозує з бічною передплесновою артерією з утворенням тильної артеріальної дуги стопи. Від дуги відходять тильні плеснові артерії, які діляться на дві тильні артерії пальців. Кінцевими гілками тильної артерії стопи є глибока підошвова гілка, яка анастомозує з підошвовою дугою. Перша тильна плеснова артерія, яка кровопостачає дорсальну поверхню першого пальця стопи.
Задня великогомілкова артерія є безпосереднім продовженням підколінної артерії, розташовується в гомілково-підколінному каналі і позаду медіальної кісточки ділиться на медіальну і латеральну підошвові артерії, які приймають участь в формуванні підошвової дуги від останньої відходять підошвові плеснові артерії, які продовжуються в загальні підошвові пальцеві артерії, а останні поділяються на власні підошвові пальцеві артерії. Крім того, від підошвових плесневих артерій відходять передні та задні проникаючі гілки, які приймають участь в утворенні вертикальної дуги стопи. По ходу задньої великогомілкової артерії відходять наступні гілки: малогомілкова огинальна гілка, малогомілкова артерія, бічна кісточкова гілка, яка приймає участь в формуванні бічної кісточкової сітки.
130. Внутрішня яремна вена: топографія, притоки.
(v. jugularis interna) є безпосереднім продовженням сигмоподібної пазухи твердої оболони головного мозку, починається на рівні яремного отвору основи черепа. У яремному отворі вена займає більшу частину його заднього відділу, попереду розташовані язико-глотковий (IX), блукаючий (X), додатковий (XI) черепні нерви, а також оболонна гілка блукаючого нерва та задня оболонна артерія. Початковий відділ має розширення-- (bulbus superior venae jugularis). Спочатку опускається вниз позаду внутрішньої сонної артерії, а потім збоку від неї, а нижче - позаду загальної сонної артерії. Від рівня верхнього краю щитоподібного хряща і донизу внутрішня яремна вена проходить разом із загальною сонною артерією та блукаючим нервом у спільній фасціальній піхві, утворюючи судинно-нервовий пучок шиї. Кінцевий відділ внутрішньої яремної вени знову розширюється- (bulbus inferior venae jugularis). У верхній частині нижньої цибулини яремної вени і в місці її злиття з підключичною веною розташовані клапани. З'єднавшись на рівні груднинно-ключичного суглоба, ці дві вени утворюють з правого і лівого боків відповідну плечо-головну вену. Місце з'єднання внутрішньої яремної і підключичної вен -венозним кутом.
Усі притоки внутрішньої яремної вени поділяють на дві групи — внутрішньочерепні та позачерепні. Внутрішньочерепні притоки внутрішньої яремної вени :пазухи твердої оболони головного мозку, вени великого мозку, вени стовбура головного мозку і мозочка, вени губчатки, випускні вени, вени твердої оболони головного мозку, а також очні вени і вени лабіринту.
Позачерепні притоки внутрішньої яремної вени збирають венозну кров від ділянок лицевого черепа, м'яких тканин голови, органів, м'язів і шкіри шиї. У внутрішню яремну вену впадають :(w. pharyngeae). (v. lingualis). (v. facialis). (v. retromandibularis).
131. Внутрішньочерепні притоки внутрішньої яремної вени.
(sinus durae matris) є своєрідними венозними судинами, їхні стінки утворені листками твердої оболони. Клапани в пазухах відсутні.
(sinus sagittalis superior) йде вздовж верхнього краю серпа великого мозку, залягаючи в однойменній борозні кісток склепіння черепа, від рівня сліпого отвору лобової кістки до ділянки внутрішнього потиличного виступу, де вливається у стік пазух (confluens sinuum). У просвіт верхньої стрілової пазухи відкриваються вени твердої оболони головного мозку, поверхневі вени великого мозку, вени губчатки і випускні вени.
(sinus sagittalis inferior) проходить у товщі нижнього вільного краю серпа великого мозку спереду назад. На рівні переднього краю намета мозочка задній кінець нижньої стрілової пазухи впадає у пряму пазуху. У нижню стрілову пазуху впадають вени серпа великого мозку та прилеглих до нього ділянок твердої оболони головного мозку.
(sinus rectus) проходить у серединній стріловій площині вздовж лінії з'єднання заднього відділу серпа великого мозку з наметом мозочка і є його похідною. В передній кінець впадає (v. magna cerebri)- збирає кров від глибоких ділянок мозку. Задній кінець прямої пазухи у – (confluens sinuum), що розташований в ділянці внутрішнього потиличного виступу. Інколи ця пазуха впадає у праву або ліву поперечну пазуху.
(sinus occipitalis) проходить у товщі краю серпа мозочка по лінії його прикріплення до внутрішнього потиличного гребеня. Верхній кінець потиличної пазухи відкривається в стік пазух, а нижній її кінець роздвоюється на (sinus marginales dexter et sinister). Крайові пазухи оточують позаду та з боків великий отвір потиличної кістки і впадають у кінцевий відділ відповідної сигмоподібної пазухи. Функцію прямого венозного шунта між стоком пазух та правою і лівою сигмоподібними.
(confluens sinuum) збирає венозну кров від верхньої і нижньої стрілових пазух, великої вени великого мозку і потиличної пазухи. Із стоку пазух венозна кров відтікає у праву і ліву поперечні пазухи.
(sinus transversus) залягає в однойменній борозні потиличної луски вздовж заднього краю намета мозочка