Файл: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.11.2023
Просмотров: 410
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
М'язи: всі жувальні, щічний, щелепно-під'язиковий
119. Лицева артерія: топографія, гілки та ділянки кровопостачання.
Лицева артерія (a . facialis ) – в ділянці підщелепного трикутника (trigonum submandibulare ) розгалужується на: (glandula submandibularis ); (a . palatina ascendens ) до м’якого піднебіння (palatum molle ); (ramus tonsillaris ) до піднебінного мигдалика (tonsilla palatina ).
попереду жувального м’яза (m . masseter ), лицева артерія розділяється на обличчі на: ( a . labialis inferior );та ( a . labialis superior ).
Кінцевою гілкою лицевої артерії ( a . facialis ) є кутова артерія ( a . angularis ), яка прямує до присереднього кута ока, анастомозує з ( a . dorsalis nasi )
Топографія: Перетинається через край ниж. щелепи, йде по лицевій ділянці вверх і присередньо до кута ока
Ділянки кровопостачання М'язи і шкіра лиця, верхня і нижня губи, ніс, м'яке піднебіння, піднебінний мигдалик,тпіднижньощелепна слинна залоза
120. Верхньощелепна артерія : топографія, гілки та ділянки кровопостачання.
Верхньощелепна артерія ( a . maxillaris ) є другою кінцевою гілкою і найбільшою гілкою зовнішньої сонної артерії ( a . carotis externa ).
Відповідно до топографії верхньощелепної артерії ( a . maxillaris ) в ній виділяють: ( pars mandibularis ); ( pars pterygoidea ); ( pars pterygopalatina ).
Від ( pars mandibularis arteriae maxillaris ) відходять:артерія ( a . auricularis profunda ) до барабанної перетинки ( membrana tympanica ) та зовнішнього слухового ходу ( meatus acusticus externus ); ( a . tympanica anterior ) до барабанної порожнини ( cavitas tympani ); ( a . alveolaris inferior ) до нижньої щелепи ( mandibula ), де постачає кров до ясен ( gingiva ) і зубів ( dentes ); вона розгалужується на: ( rami dentales ); ( rr . gingivalis ); ( rami peridentales ); ( ramus mentalis ); ( ramus mylohyoideus ); ( a . meningea media ) до черепної твердої оболонки ( dura mater cranialis ).
Від ( pars pterygoidea ) від верхньощелепної артерії ( arteria maxillaris ) відходять (а. masseterica ) – до жувальних м’язів; (а. buccalis ) – до щічного м’яза; (a . alveolaris superior posterior ) та її гілки: (rr . dentales ); (rr . peridentales (rr . gingivalis ).
Від (pars pterygopalatina ) відходять : (a . infraorbitalis ) – до м’язів лиця (musculi faciei )– (a . palatina descendens ) – до твердого піднебіння (palatum durum ), м’якого піднебіння (palatum molle ) та піднебінного мигдалика (tonsilla palatina ); (a . sphenopalatina ) – до слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi ); (a . canalis pterygoidei ) – до слухової труби (tuba auditiva ).
121. Внутрішня сонна артерія : топографія, гілки та ділянки кровопостачання.
Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) є основною судиною, що постачає кров'ю головний мозок.
Внутрішня сонна артерія проходить спочатку збоку і ззаду, а потім присередньо від зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa), йде вертикально вгору і заходить у зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici), де вона утворює вигин.
Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) має: ( pars cervicalis ); ( pars petrosa );( pars cavernosa ); ( pars cerebralis ).
У (pars cervicalis) на її початку є розширення (a. carotis interna) – сонна пазуха (sinus caroticus), у стінці якої містяться барорецептори.
У (pars cervicalis) ніякі гілки не відходять.
У (pars petrosa) -(a. carotis interna), проходячи в сонному каналі (canalis caroticus), віддає:
(aa. caroticotympanicae), які кровопостачають барабанну порожнину (cavitas tympani);та (a. canalis pterygoidei), яка кровопостачає бічну стінку клиноподібної пазухи (paries lateralis sinus sphenoidalis).
При виході з каналу через (apertura interna canalis carotici) лягає в сонну борозну клиноподібної кістки (sulcus caroticus ossis sphenoidalis), проходить через печеристу пазуху (sinus cavernosus).
У (pars cavernosa) відходять такі гілки (rr. вasalis et marginalis tentorii) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis), а саме до намету мозочка (tentorium cerebelli); (a. hypophysialis inferior) до нейрогіпофіза; задньої частки (neurohypophysis; lobus posterior); (r. meningeus) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis) середньої черепної ямки (fossa cranii media); (rr. ganglionares trigeminales) до трійчастого вузла трійчастого нерва (ganglion trigeminale nervi trigemini).
У (pars cerebralis) на рівні зорового канала відходять : ( a . ophthalmica ); ( a . cerebri anterior ); ( a . cerebri media ); (a. communicans posterior); (a. choroidea anterior).
Очна артерія (a. ophthalmica) через зоровий канал (canalis opticus) разом із зоровим нервом (n. opticus) входить в очну ямку (orbita) і кровопостачає:
- очне яблуко , допоміжні органи ока , слизову оболонку носової порожнини , шкіру лоба
Кінцеві гілки очної артерії (a. ophthalmica) – (aa. palpebrales mediales); (a. dorsalis nasi).
Остання анастомозує з кутовою артерією (a. angularis) – гілкою лицевої артерії (a. facialis) із системи зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).
Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) йде вперед і переходить на прнсередню поверхню півкулі великого мозку, огинає коліно мозолистого тіла й тягнеться по його верхній поверхні до потиличної частки великого мозку. . Спереду від перехрестя зорових нервів обидві передні мозкові артерії з'єднуються передньою сполучною артерією (a. communicans anterior).
Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) кровопостачає:присередні поверхні: лобової частки , тім’яної частки - частково потиличної частки кінцевого мозку , нюхову цибулину та нюховий шлях - смугасте тіло . Вона з’єднується з такою ж артерією з протилежного боку за допомогою передньої сполучної артерії ( a . communicans anterior ).
Середня мозкова артерія (в. cerebri media) потужніша, ніж попередня. Йде назовні і лягає в бічну ямку великого мозку, потім піднімається догори й назад, віддаючи численні гілки — острівцеві артерії (аа. insularcs) до базальних вузлів через передню продірявлену речовину, дорзобічної поверхні лобової, скроневої та тім'яної часток великого мозку.
Середня мозкова артерія (a. cerebri media) – найбільша гілка внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), кровопостачає:верхньобічну поверхню півкулі великого мозку та острівець (insula).
Задня сполучна артерія (a. communicans posterior) відходить від заднього півкола внутрішньої сонної артерії приблизно на тому самому рівні, що іі попередня, прямує назад і зливається із задньою мозковою артерією (гілка основної артерії). Передня і задня мозкові артерії із сполучними гілками і внутрішньою сонною артерією беруть участь в утворенні артеріального кола великого мозку (сігculus arteriosus cerebri).
(a. communicans posterior) анастомозує із (a. cerebri posterior) – гілкою (a.basilaris) із системи (arteria subclavia).
(a. clioroidca anterior) відходить від внутрішньої сонної артерії вище від очної артерії.
(a. choroidea anterior) заходить у скроневий ріг бічного шлуночка (cornu temporale ventriculi lateralis), а потім – у третій шлуночок (ventriculus tertius), бере участь у формуванні (plexus choroidei ventriculorum).
U–подібний вигин (partes cavernosa et cerebralis arteriae carotidis externae) називають сифоном сонної артерії (siphon caroticum).
122. Підключична артерія : топографія, гілки та ділянки кровопостачання.
Підключична артерія(arteria subclavia)
Дуга аорти (arcus aorta) випуклістю обернена догори, йде позаду ручки груднини косо ліворуч та ззаду від хряща II ребра до лівої поверхні тіла TIV хребця, де переходить у низхідну частину аорти. Тут часто буває ледь помітне звуження — перешийок аорти (isthmus aorta).
Від випуклої поверхні дуги аорти відходять три великих стовбури: плечово-головний стовбур;ліва загальна сонна; та ліва підключична артерії.
Від увігнутої поверхні дуги аорти відходять дрібні гілки до загруднинної залози, бронхів тощо.
Підключична артерія (a. subclavia) починається з правого боку від плечово-головного стовбура, з лівого — від дуги аорти. (розташовуючись глибше від підключичної вени) до верхнього отвору грудної клітки, дугоподібно огинає купол плеври, у міждрабинчастому просторі перекидається через І ребро і, проникаючи між ним і ключицею, переходить у пахвову артерію.
Отже, підключична артерія є парною і починається:
- від (arcus aortae) відходить (arteria subclavia sinistra);-має грудну частину
- від ( truncus brachiocephalicus ) починається ( arteria subclavia dextra ).-не має грудну частину
Виходять з грудної порожнини (cavitas thoracis) через (apertura thoracis superior), утворюючи дещо опуклу догори дугу, яка справа і зліва огинає купол плеври (cupula pleurae) і верхівку легень (apex pulmonum), утворюючи на легенях невелике втиснення у вигляді борозни (sulcus arteriae subclaviae). Досягнувши I ребра, артерії заходять у лівий і правий міждрабинчасті простори (spatia interscalena sinistrum et dextrum).
Потім права і ліва підключичні артерії лягають під ключицями (claviculaе) в однойменні борозни перших ребер (sulcus arteriae subclaviae) і заходять у пахвові ямки (fossae axillares), де, починаючи від рівня зовнішніх країв перших ребер, вже називаються пахвовими артеріями (aа. axillarеs).
Підключична артерія (a. subclavia) умовно поділяється на три відділи:
- до входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) – присередній відділ;
- в міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) – середній відділ;
- за межами міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) до рівня зовнішнього краю I ребра – бічний відділ.
До входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходять (a. vertebralis);
123. Хребтова артерія : топографія, гілки та ділянки кровопостачання. Артеріальне кільце мозку.
Хребтова артерія (a . vertebralis )
йде догори й назад до кута, утвореного початком переднього драбинчастого м'яза і довгим м'язом шиї, де проникає в for. transversarium СVIхребця. Звідси піднімається догори через поперечні отвори CV —СІ хребців, проникає через задню атланто-потиличну перетинку і великий отвір в задню черепну ямку. Лягає на clivus і, з'єднуючись з однойменною артерією протилежного боку, утворює основну артерію. Хребтова артерія в шийному відділі дає гілки, які через for. intervertebralia проходять до спинного мозку і його оболонок.
У порожнині черепа відходять передня й задня спинномозкові та задня нижня мозочкові артерії.
(a. spinalis anterior) незабаром зливається з однойменною артерією протилежного боку, проходить у товщі м'якої оболони мозку вниз по серединнііі щілині спинного мозку, віддаючи йому численні гілки.
(a. spinalis posterior) спускається донизу в товщі м'якої оболони мозку по задній поверхні спинного мозку й віддає йому багато гілок.