(v. vertebralis).початок в потиличній ділянці біля заднього півкола великого отвору. Потім ця вена заходить у поперечний отвір першого шийного хребця, опускається вниз, супроводжуючи хребтову артерію і утворюючи навколо неї венозне сплетення. Вийшовши із поперечного отвору VI шийного хребця (інколи VII шийного хребця), огинає спереду підключичну артерію і впадає в плечо-головну вену. У хребтову вену впадають судини, які збирають кров від потиличної кістки, глибоких м'язів шиї, шийних частин глибоких м'язів спини, від внутрішніх хребтових венозних сплетень.

(v. cervicalis profunda; v. colli profunda)-початок в ділянці задньої дуги першого шийного хребця від (plexus venosus vertebralis externus posterior) і (plexus venosus suboccipitalis). Вона збирає кров від м'язів і фасцій потиличної ділянки. Глибока шийна вена проходить вниз позаду поперечних відростків шийних хребців і впадає переважно в кінцевій відділ хребтової вени або в плечо-головну вену неподалік від вічка хребтової вени. Притоки плечо-головних вен, які збирають кров від тулуба ((vv. thoracicae internae), (v. intercostalis suprema dextra), (v. intercostalis superior sinistra, дрібні вени, по яких відтікає кров від органів 1середостіння { (vv. thymicae), (vv. pericardiacae), (vv. pericardiaco-phrenicae), (vv. mediastinales), (vv. tracheales), (vv. bronchiales), (vv. oesophageales).

135. Верхня порожниста вена: топографія, корені, притоки.

(v. cava superior) Це товстий і короткий безклапанний венозний стовбур, який знаходиться справа і дещо позаду від висхідної аорти у передньому середостінні. Утворюється шляхом злиття (vv. brachiocephalicae dextra et sinistra) позаду з'єднання I-го правого ребрового хряща з грудниною. Звідси v. cava superior прямує вертикально вниз і, досягнувши рівня з'єднання ІІІ-го правого ребрового хряща з грудниною, впадає у праве передсердя. Верхня порожниста вена міститься позаду загруднинної залози і передньої частини правої легені, спереду — кореня правої легені, зліва — від правої легені і правого діафрагмового нерва, справа і позаду від висхідної аорти.

Притоки верхньої порожнистої вени. - (v. azygos); - (vv. pericardiacae); (vv. mediastinales). Верхня порожниста вена збирає венозну кров з трьох джерел: - вен голови та шиї; - вен верхніх кінцівок; - вен стінок грудної і, частково, черевної порожнин.

(v. azygos) Утворюється в місці впадіння у (v. lumbalis ascendens dextra) і (v. subcostalis dextra),це корені непарної вени. Непарна вена підіймається у задньому середостінні справа від хребта, грудної аорти і грудної протоки, спереду від правих задніх міжребрових артерій і позаду від стравоходу. На рівні III-IV грудних хребців v. azygos утворює (arcus venae azygi), якою огинає корінь правої легені і впадає у v. cava superior.

---

136. Вени грудної порожнини: внутрішні грудні, непарна і напівнепарна вена, їх топографія,притоки.

(vv. thoracicae internae) - на передній стінці грудної порожнини, супроводжують однойменні артерії (дві вени супроводжують одну артерію), збирають венозну кров з утворів, які кровопостачаються внутрішньою грудною артерією, впадають у плечоголовну вену.

(venа azygos) – починається V. Lumbalis ascendens dextra,з якою вони відділені діафрагмою, підіймається вздовж хребта справа, приймає притоки:( vv . Intercostals posteriores );. ( vv . subcostales );( vv . phrenicae superiores )( vv . esofageales ) ( vv . bronchiales ) - збирають венозну кров з бронхів і легенів;( vv . mediastenales );( vv . pericardiacae ае).Впадає у верхню порожнисту вену.

(v. hemizygos) - починається v. Lumbalis ascendens sinistra, підіймається вздовж хребта зліва, приймає притоки, які збирають венозну кров зі стінок і органів лівої половини грудної порожнини. Впадає в непарну вену. Виділяють ще (v. hemizygos accessoria), яка збирає венозну кров з верхньої частини лівої половини грудної порожнини і впадає в півнепарну вену.

137. Нижня порожниста вена: топографія,корені,притоки.

утворюється при злитті vv . Iliacae communes – найбільші притоки(збирають кров і нижніх кінцівок,стінки і вмісту тазу,передньої стінки живота)

на рівні Л4 і розташована на правій половні передньої поверхні хребтового стовпах.
голотопічно:
-спереду – 12-ти паа кишка, підшлункова,печінка
-зліва – аорта
Притоки:
-вісцеральні: vv . Hepaticae від печінки, vv renales від нирки,сечоводу(верхньої третини) , vv suprarenales від наднирника, vv testiculares від яєчника, vv ovarica ) від яєчка
-парієтальні: vv . Lumbales (4) – кров від задньої черевної станки і спинного мозку і оболон, vv . Lumbales ascendentes солучають між собою в. люмбалес, vv . Phrenicae inferior – кров від діафрагми

138. Ворітна вена печінки: топографія, корені, притоки

Утворюється при злитті трьох коренів ( v . lienalis . v . mesenterica inf et sup ) за головкою підшлункової.
притоки: vv . paraumbilicalis , v . cystica , v . prepylorica , v . Gastrica dext et sinister , корені.
в печінку входить в складі печінково12-типалокишк. Зв’язку. Де вона розтащована між . після входу в печінку розгажується на праву і ліву гілки. V . interlobularis –останє розгалуженя(найдрібніше)

139. Порто-кавальні і кава-кавальні анастомози

---

1 40. Вени верхньої і нижньої кінцівки, класифікація,топографія

1 41. Лімфатична система, їх морфо-функціональна характеристика. Грудна протока і права лімфатична протока, їх корені, топографія, місце впадіння у венозну систему.

До лімфатичних стовбурів (trunci lymphatici) належать:

1) (truncus subclavius): правий (dexter), лівий (sinister) – збирає лімфу з верхніх кінцівок;

2) (truncus jugularis): правий (dexter), лівий (sinister) – збирає лімфу від голови та шиї;

3) (truncus bronchomediastinalis): правий (dexter) та лівий (sinister) – збирає лімфу від органів і стінок грудної порожнини.

4) (truncus lumbalis): правий (dexter) та лівий (sinister) – збирає лімфу від нижніх кінцівок (membra inferiora).

5) (trunci intestinales) – це декілька непостійних судин, які утворюються з виносних лімфатичних судин брижових лімфатичних вузлів. І впадають в поперековий стовбур,або грудну потоку(зліва)

Перші три правих стовбура зливаються і утворюють ductus lymphaticus dexter.

Права лімфатична протока збирає лімфу з: правої половини голови;правої половини шиї правої верхньої кінцівки органів і стінок правої половини грудної порожнини

(ductus thoracicus)

Грудна протока формується в черевній порожнині на рівні ХІІ грудного – ІІ поперекового хребців при злитті правого та лівого поперекового стовбурів (truncus lumbalis). Розміщена в задньому і верхньому середостінні. Має розширення – молочна цистерна (cisterna chyli).

Грудна протока ( ductus thoracicus ) має: ( pars abdominalis ); ( pars thoracica ); ( pars cervicalis ); та (arcus ductus thoracici) – огинає купол лівої легені і впадає в лівий венозний кут. (angulus venosus sinister)

Грудна протока збирає лімфу з: нижніх кінцівок органів і стінок тазової порожнини );органів і стінок черевної порожнини органів і стінок лівої половини грудної порожнини); лівої половини голови , лівої половини шиї;лівої верхньої кінцівки .

---

142. Лімфатичні вузли і судини голови: класифікація, топографія, шляхи відтоку лімфи. Роботи Київської анатомічної школи

Від правої і лівої половин голови і шиї лімфа збирається відповідно у:

( truncus jugularis dexter ), який впадає в ( ductus lymphaticus dexter ) або в ( angulus venosus dexter )

( truncus jugularis sinister ), який впадає у ( ductus thoracicus ) або в ( angulus venosus sinister ).

Вони проходять з кожного боку вздовж внутрішньої яремної вени.

Лімфатичні вузли: ( nodi occipitales );( nodi mastoidei );( nodi parotidei superficiales ); ( nodi parotidei profundi ); ( nodi submandibulares ); ( nodi faciales ); ( nodi submentales ).

Виносні судини лімфатичних вузлів голови закінчуються переважно у глибоких бічних шийних вузлах (nodi cervicales profundi).

143. Лімфатичні вузли і судини шиї: класифікація, топографія, шляхи відтоку лімфи.

Від правої і лівої половин шиї лімфа збирається у:

–( truncus jugularis dexter ), який впадає в ( ductus lymphaticus dexter ) або в ( angulus venosus dexter )

– ( truncus jugularis sinister ), який впадає у ( ductus thoracicus ) або в ( angulus venosus sinister ).

Вони проходять вздовж внутрішньої яремної вени.

Шийні вузли поділяються на передні і бічні.

Передні шийні вузли: поверхневих вузлів, розміщених уздовж зовн. яремної вени, вони збирають лімфу зі шкіри і м’язів шиї та глибоких вузлів (nodi profundi).

До глибоких передніх шийних вузлів входять: (nodi prelaryngei);(nodi thyroidei);(nodi pretracheales); (nodi paratracheales); (nodi retropharyngei).

У ці вузли впадають приносні лімфатичні судини від однойменних органів.

Бічні шийні вузли: (nodi superficiales) розміщені вздовж зовнішньої яремної вени і приймають лімфу зі шкіри та поверхневої фасції;(nodi profundi superiores); (nodi profundi inferiores) розміщені вздовж внутрішньої яремної вени. Вони приймають виносні лімфатичні судини з язика,мигладиків,щитовидки, гортані і м’язів шиї (musculi colli). З них формуються trunci jugulares dexter et sinister.(nodi supraclaviculares);та (nodi accessorii).

144. Розвиток ЦНС(мозкові пухирці та їх похідні). Основні етапи формування нервової системи у філогенезі.
Головний мозок розвивається із трьох зародкових пухирів (vesiculae germinativae) або первинних мозкових пухирів, які є потовщенням нервової трубки: (prosencephalon);(mesencephalon);та (rhombencephalon).

На 6-7 тиждень ембріогенезу утв. 5 пухирців.

На стадії п’яти зародкових пухирів формуються:

1) із ромбоподібного мозкового пухиря: (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus); (metencephalon)з ; (pons);та (cerebellum).

2) (mesencephalon) не поділяється на вторинні мозкові пухирі, але відділяється від ромбоподібного перешийком.

---

3) із (prosencephalon) формуються два вторинні мозкові пухирі: (telencecephalon);та (diencephalon).

145. Оболони спинного і головного мозку. Міжоболонові простори. Утвореня і шляхи циркуляції спинномозкової рідини.
Оболони спинного мозку:
1. (dura mater spinalis). Складається з 2 листів(зовнішнього,яки є окістям хребтового стовпа. І внутрішнього – власне твердої оболонки.) Над твердою оболонкою – епідуральний простір,заповнений клітковиною і венозними сплетенями. Вгорі тверда оболонка спинного мозку фіксується до краю великого (потиличного) отвору, а знизу закінчується сліпо і в canalis sacralis переходить у нитку твердої оболонки, яка закріплюється на куприку.
2. (arachnoidea mater spinalis)
щільно прилягає до внутрішньої поверхні твердої оболонки
3. (ріа mater spinalis) щільно вкриває речовину спинного мозку; містить велику кількість артеріальних і венозних судин. Між павутинною і м'якою оболонками є підпавутинний простір (spatium subarachnoideum), заповнений цереброспінальною рідиною (liquor cerebrospinal) і з'єднаний з однойменним простором головного мозку.

Оболони головного мозку:
1. (dura mater encephali)

Вона є міцною, вистиляє зсередини ( cavitas cranii ) і слугує окістям для внутрішньої поверхні кісток черепа.

2. (arachnoidea mater encephali)

Вона є тонкою напівпрозорою перетинкою, що позбавлена судин, не проникає в щілини і борозни. Утворює своєрідні вирости – павутинні зернистості(granulationes arachnoidae), або пахіонові грануляції. забезпечують відтік спинномозкової рідини з підпавутинного простору у венозне русло.

3 (pia mater encepali) щільно прилягає до зовнішньої поверхні мозку та заходить у всі ямки, щілини та борозни. побудована з пухкої сполучної тканини, в товщі якої розташовані кровоносні судини, які кровопостачають його. Мяка оболона проникає в порожнини шлуночків головного мозку і утворює судинні сплетення (plexus choroideus), які продукують спинномозкову рідину. Є наступні судинні сплетення: (plexus choroideus ventriculi lateralis) – найбільше. (plexus choroideus ventriculi quarti) (plexus choroideus ventriculi tertii).

Шляхи циркуляції:

Спинномозкова рідина з (ventriculi laterales) через (foramen interventriculare) – отвір – потрапляє в (ventriculus tertius).

Із третього шлуночка через водопровід вона потрапляє в (ventriculus quartus).

У четвертому шлуночку (ventriculus quartus) спинномозкова рідина поповнюється і через серединний (отвір Мажанді) та бічні отвори (отвори Люшка) потрапляє у підпавутинний простір головного та спинного мозку

---

Смотрите также файлы

• Абай жолы.docx

• Реферат по дисциплине Метрология, стандартизация и сертификация на тему Виды и методы измерений.docx

• Урок, посвященный 85 летию нсо 59 01. 09. 22г. Классные руководители.docx

• Ы отчета Содержание отчета.docx

• Экономикалы география Елтану жне саяси география блімдері бойынша жиынты баалау.docx