Файл: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини.doc
ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 30.11.2023
Просмотров: 404
Скачиваний: 2
ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.
Простори:
- (spatium epidurale), який розміщений між кістками черепа та черепною твердою оболоною
- (spatium subdurale), який розміщений між твердою і павутинною оболонами.
(за нормальних умов не існують.)
- (spatium subarachnoideum) утворює підпавутиннi цистерни (cisternae subarachnoideae):
- (cisterna cerebellomedullaris; cisterna magna);
- (cisterna cerebellomedullaris lateralis);
- (cisterna chiasmatica);
- (cisterna interpeduncularis);
- (cisterna fossae lateralis cerebri);
- (cisterna ambiens);
- (cisterna pontocerebellaris);
- (cisterna pericallosa);
- (cisterna quadrigeminalis; cisterna venae magnae cerebri);
- (cisterna laminae terminalis).
(liquor cerebrospinalis) циркулює:
- в шлуночках кінцевого мозку (telencephalon);
- в центральному каналі спинного мозку (canalis centralis medullae spinalis);
- в підпавутинному просторі (spatium subarachnoideum).
поновлюється кожних 4–7 годин і від плазми крові різниться низьким вмістом білка та підвищеною концентрацією натрію, калію і хлору.
Функції: захисну – амортизація ударів та струсів мозку;
утворення гідростатичної оболонки навколо мозку, його корінців та судин, завдяки чому зменшується натяг корінців та судин;
- утворення оптимального рідкого середовища, що оточує структури центральної частини нервової системи, завдяки чому підтримується постійний іонний баланс, який забезпечує нормальну діяльність нейронів і глії;
- виведення метаболітів, що утворюються в мозковій тканині;
- інтегративну – перенесення гормонів та інших біологічно активних речовин.
146. Спинний мозок: розвиток,топографія, зовнішня будова, морфо-функціональна характеристика сірої і білої речовини.
(medulla spinalis) лежить у хребтовому каналі, оточений трьома спинномозковими оболонами і являє подовжену частину ЦНС.
Кровопостачання: aa . s pinales anterior (непарна) et posterioir (парна)від a . v е rtebrales .
Зовнішня будова спинного мозку
У спинному мозку розрізняють:
• 2 стовщення (шийне і попереково-крижове), intumescentia cervicalis et
lumbosacralis;
• 31 сегмент (8 — шийних, 12 — грудних, 5 — поперекових, 5 крижових, 1—
куприковий ),
segmenta cervicalia, thoracica, lumbalia, sacralia, coccygeum
• 62 передніх і 62 задніх корінців і їх каудальне утворення — кінський хвіст (radices anteriores et posteriores, cauda equina);
• мозковий конус (conus medullaris),
• кінцеву нитку (filum terminale).
Межа між спинним і довгастим мозком: рівень виходу корінців І спинномозкового нерва. Скететотопічно: верхній край І шийного хребця.
На рівні І поперекового хребця формується (conus medullaris). Від мозкового конуса на рівні II поперекового хребця від якого відходить - cauda equina (утворений корінцями Л2-5, S 1-5 і куприковим нервом), а потім (pars spinalis filum terminale) яка прикріплюється до окістя II куприкового хребця .
Спинний мозок складається з 31 сегменту. Сегмент - ділянка з парою передніх і задніх корінців(всього62)
ПравилоШипо:
-В шийному С1-С6 сегмети відповідають хребцям
-С7-Th4 сегменти спинного мозку розташовані на один хребець вище відповідного їм хребця,
-Th5-8 – вище на два хребці.
-Th9-Th12–вище на три хребці.
Перша пара спинномозкових нервів покидає хребтовий канал між потиличною кісткою і атлантом, тридцять перша – між першим і другим крижовими хребцями.
( substantia grisea medullae spinalis ) – розміщена в цетрі і утворена перикаріонами і короткими відростками нейронів. Поділена на 10 платинок за Рексеом. Вона складається з: ( columna anterior ) – більш товстий; ( columna posterior ) – більш тонкий і загострений,в якому виділяють верхівку,головку,шийку і основу.та ( columna intermedia ) (чітко виражений лише в грудо-поперековому відділі )
( substantia gelatinosa centralis ) – проміжної зони, що розміщена навколо центрального каналу
Тіла нейронів в сірій речовині формують ядра.
Ядра переднього: (рухові) (nucleus anterolateralis); (nucleus anteromedialis); (nucleus posterolateralis); (nucleus posteromedialis); (nucleus centralis).
Ядра заднього: (nucleus marginalis); (nucleus proprius) (nucleus thoracicu s ) - містить драглисту речовину (substantia gelatinosa)
Ядра проміжного стовпа:(nucleus intermediolateralis). (nucleus intermediomedialis),
Крижові ядра: сегменти S2 – S4 (nuclei parasympathici sacrales)
(substantia alba) – утворена нервовими волокнами,глією і кров. судинами
Розділена передньою серединною щілиною і задньою серединною борозною на праву і ліву половини. З боків проходять передньобічна і задньобічна борозни, які ділять білу речовину на три канатики:
передній
бічний (funiculus lateralis).
задній,який поділяється задньою проміжною борозною на: (fasciculus gracilis), пучок Голля, який розміщений присередньо;та (fasciculus cuneatus), або пучок Бурдаха, розміщений збоку від нього.
Відростки нейронів в білій речовині формують пучки і шляхи:
Шляхи заднього канатика: (висхідні) (fasciculus gracilis)та (fasciculus cuneatus)
Шляхи бічного канатика:
низхідні: (tractus corticospinalis lateralis), або бічний пірамідний шлях;та (tractus rubrospinalis) – шлях Монакова
висхідні: (tractus spinocerebellaris posterior) – шлях Флексіга; (tractus spinocerebellaris anterior) – шлях Говерса;та (tractus spinothalamicus lateralis)
Шляхи переднього канатика: (низхідні); (tractus corticospinalis anterior), (fibrae reticulospinales); (tractus pontoreticulospinalis); (fibrae olivospinales); (tractus vestibulospinalis). (tractus spinothalamicus anterior).
Розвиток
У перші місяці довжина спинного мозку приблизно дорівнює довжині хребтового каналу. Далі спинний мозок починає відставати в рості від хребтового стовпа. У зв’язку з нерівномірністю росту спинний мозок дорослої людини коротший від хребтового стовпа. Спочатку більше шийне стовщеня,але з 4 місяця більшим стає поперекове. Завдяки тому що відбувається сходження хребта нервові корінці набувають косий напрямок.
146. Спинний мозок: розвиток, топографія, зовнішня будова, морфо-функціональна характеристика сірої і білої речовини.
Розвиток. На ранніх ступенях ембріонального - спинний мозок дуже довгий і тягнеться по всій довжині хребтового каналу. Пізніше - задній кінець спинного мозку редукується і від нього залишається ниткоподібне закінчення – кінцева нитка ( filum terminale ).
Топографія. Рівень виходу корінців І спинномозкового нерва – верхня межа. (скелетотопічно – верхній край І шийного хребця.
Нижня – звужуючись на рівні L 1 – утворює мозковий конус ( conus medullaris ), від якого на рівні L 2 відходить кінцева нитка (рудимент спинного мозку, у творена нейроглією). З корінцями поперекових і крижових нервів, досягає рівня S 2.
Зовнішня будова. Правило Шипо.
Спинний мозок – сплюснутий дорсовентрально циліндричний тяж (41-45см), масою близько 34-38г
Має :передню серединну щілину;та орсально –задню серединну борозну;
З кожног боку від них є по 2 симетричні борозни(передньо- і задньобічна)
в шийному відділі + проміжна борозна
Сіра речовина. На поперечному розрізі – в центральній частині і має форму метелика.;
Сіра речовина навколо центрального каналу –( substantia gelatinosa centralis )
(substantia grisea medullae spinalis)
Це скупчення тіл нейронів та їх коротких відростків. Вона складається з: (columna anterior); (columna posterior); (columna intermedia), цей стовп чітко виражений лише на рівні C 8 – L 2;
(substantia gelatinosa centralis) – проміжної зони, що розташована навколо центрального каналу, поділяється на передню і задню сірі спайки. .
На поперечному розрізі стовпи мають вигляд рогів і тому в сірій речовині розрізняють парні: (cornu anterius); (cornu posterius); (cornu laterale).
Біла речовина.
Представлена аксонами нервових клітин головного та спинного мозку, які утворюють висхідні шляхи (чутливі, аферентні) і низхідні шляхи (рухові, еферентні).
За допомогою борозен біла речовина поділяється на: (funiculus anterior); (funiculus posterior); (funiculus lateralis).
Правий і лівий передні канатики за допомогою передньої білої спайки (comissura alba anterior) сполучаються між собою.
147. Головний мозок: частини. Стовбур головного мозку. Характеристика ядер черепних нервів.
(encephalon) поділяється на:
- (rhombencephalon), який складається з: (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus); --
-(metencephalon), до складу якого належать:міст (pons);та (cerebellum);
- (mesencephalon);
- (prosencephalon), складається з: (diencephalon);та (telencephalon).
Головний мозок розвиваєтьсяіз трьох зародкових пухирців (vesiculae germinativae) нервової трубки, які є потовщенням нервової трубки або первинних мозкових пухирців
Головний мозок також можна поділити на:
- (telencephalon; cerebrum);
- (truncus encephali), який складається з: (myelencephalon; medulla oblongata); (pons), (mesencephalon);та (dyencephalon).
Кінцевий мозок має дві півкулі – праву і ліву, на яких є такі поверхні:
- (facies inferior hemispherii cerebri);
- (facies superolateralis hemispherii cerebri);
- (facies medialis hemispherii cerebri).
На (facies inferior hemispheriorum cerebri) – основи головного мозку – виходять 12 пар черепних нервів:
- перша пара, нюховий нерв [I] (nervus olfactorius)– чутливий, що виходить:
- з черепа (cranium) через дірчасту пластинку решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis);
- з головного мозку (encephalon) від нюхових цибулин (bulbі olfactorii);
- друга пара, зоровий нерв [II] (nervus opticus ) – чутливий, що виходить:
- з черепа (cranium) через зорові канали (canales optici);
- з головного мозку (encephalon) від зорового перехрестя (chiasma opticum);
- третя пара, окоруховий нерв [III] (nervus oculomotorius ) – мішаний, що виходить:
- з головного мозку (encephalon) з міжніжкової ямки (fossa interpeduncularis);
- з черепа (cranium) через верхню очноямкову щілину (fissurа orbitalis superior);
- четверта пара, блоковий нерв [IV] (nervus trochlearis ), що виходить:
- з головного мозку (encephalon) з обох боків від вуздечки верхнього мозкового паруса
(frenulum veli medullaris superioris), проходячи з бічної сторони ніжок мозку (facies lateralis pedunculorum cerebri);
- з черепа (cranium) – через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);
- п’ята пара, трійчастий нерв [V] (nervus trigeminus ), що виходить:
- з головного мозку (encephalon) на межі між мостом (pons) і середніми мозочковими ніжками (pedunculi cerebellares medii);
- з черепа (cranium) виходить трьома гілками:
- очний нерв (nervus ophthalmicus )через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);
- верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) через круглий отвір (foramen rotundum);
- нижньощелепний нерв (nervus mandibularis )через овальний отвір (foramen ovale);
- шоста пара, відвідний нерв [VI] (nervus abducens ), що виходить:
- з головного мозку (encephalon) між мостом (pons) і пірамідами довгастого мозку (pyramides medullae oblongatae);
- з черепа (cranium) через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);