Файл: 1. Предмет та зміст анатомії, сучасні напрями та методи досліджень. Анатомія людини.doc

ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 30.11.2023

Просмотров: 393

Скачиваний: 2

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

166.Шийне сплетення: утворення, гілки, ділянки іннервації

Утворюється передніми гілками верхніх шийних спинномозкових нервів (С1–С4).

Розміщене під глибокими м’язами шиї.

Нерви, які входять до шийного сплетення

Основні гілки

Ділянка іннервації

Хід

Шкірні

(чутливі)

Малий потиличний нерв

Шкіра потиличної ділянки, задньої поверхні вушної раковини

Вверх і назад вздовж заднього краю m.sternocleidomastoideus

Великий вушний нерв

· Задня

· передня гілка

Шкіра вушної раковини, зовнішнього слухового ходу,шкіра привушно-жувальної ділянки

Вверх по зовнішній поверхні m.sternocleidomastoideus

Шийний поперечний нерв

· Верхні

· нижні гілки

Шкіра передньої шийної ділянки

Перетинає зовнішню поверхню m. Sternocleidomastoideus.

Постійний анастомоз з ramus colli лицевого нерва

Надключичні нерви

· Присередні

· проміжні

· бічні

Шкіра бічної шийної ділянки над ключицею, шкіра передньої поверхні грудної клітки нижче ключиці

Пучком вниз і латерально, перетинають спереду ключицю

М’язові

(рухові)

М’язові гілки

Драбинчасті м’язи, довгі м’язи голови та шиї,передній і бічний прямі м’язи голови, м’яз-підіймач лопатки,передні міжпоперечні м’язи

Шийна петля

· Верхній корінець(від 12 пари ч.н.)

· нижній корінець

· щито-під’язикова гілка

Підпід’язикові м’язи шиї, підборідно-під’язиковий,м’яз-підіймач щитоподібної залози

Змішані

Діафрагмовий нерв

· Осердні гілки

· Діафрагмово-черевні

· Додаткові діафрагмові нерви

Діафрагма,пристінкова плевра,осердя, пристінкова очеревина, печінка, жовчний міхур

По передній поверхні переднього драбинчастого м’яза,проходить між підключичною артерією і веною, через aperturа thoracis superior у грудну порожнину(лівий д.н. перетинає дугу аорти)

167.Плечове сплетення: утворення,топографія,короткі та довгі гілки, ділянки їх іннервації

Утворене передніми гілками нижніми 4 шийними і 1 грудним спинномозковими нервами.

Розміщене в міждрабинчастому просторі над підключичною артерією.

Латеральний пучок- сполучення 3 верхніх вентральних гілок.

Медіальний- сполучення 2 нижніх вентральних гілок.

Задній-спол. усіх дорзальних гілок.


Короткі(переважно відходять у його надключичній частині):

Підключичний- до підключичного м.

Бічний,присередній грудні нерви-великий,малий грудні м’язи.

Довгий грудний нерв-вздовж m. Serratus anterior.

Підлопатковий-однойменний -найширший м. спини,великий круглий м’яз(малий круглий іннервує гілка n.axillaris)

Надлопатковий-латерально і через вирізку лопатки в над-,підостисту ямки.

Задній нерв лопатки-назад і латерально- ромбовидні,задній верхній зубчастий м., м’яз, що піднімає кут лопатки.

Пахвовий нерв(від заднього пучка підключичної частини плечового сплетення) -верхній бічний шкірний нерв плеча. Дельтоподібний, малий круглий м.,капсула плечового суглоба,шкіра дельтоподібної ділянки,верхнього відділу задньобічної ділянки плеча

Довгі гілки( у підключичній частині):

М’язово-шкірний нерв( пронизний нерв Кассера) м’язові гілки, чутлива гілка, бічний шкірний нерв передпліччя- двоголовий м’яз плеча, дзьобо-плечовий м’яз,плечовий м’яз,плечовий м’яз,капсула ліктьового суглоба, шкіра передньо-бічної поверхні передпліччя до підвищення великого пальця.

Медіальнний шкірний нерв плеча-сполучна гілка з міжреброво-плечовими нервами. Шкіра присередньої поверхні плеча до ліктьового суглоба.

Медіальний шкірний нерв передпліччя Передня та Задня

Шкіра присередньої передньої поверхні передпліччя,верхніх 2/3 задньої поверхні передпліччя.

.Ліктьовий. На плечі гілок не дає.Найбільша гілка медіального пучка. Через septum intermus culare mediale, огинаючи epicondylus medialis, вздовж sulcus nervi ulnaris canalis ulnaris на передпліччя, іде через sulcus ulnaris,огинає горохоподібну кістку,ділиться на глибоку,поверхневі гілки.

Іннервує ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка, ліктьова частина глибокого м’яза-згинача пальців,короткий долонний,підвищення малого пальця,долонні і тильні міжкісткові,3 і 4 червоподібні,привідний м’яз великого пальця,короткий м’яз-згинач великого пальця(глибока головка). Суглоби: ліктьовий,променево-зап’ястковий,кисті. Шкіра підвищення малого пальця ліктьового боку долоні, променевого і ліктьового боків 5 і ліктьового боку 4 пальців,на тильній поверх. к.- шкіра 4,5 і ліктьового боку 3 пальця.

.Серединний нерв.На плечі гілок не дає.

М’язи:круглий м’яз-привертач, ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка,довгий долонний, поверхневий м’яз-згинач пальців і променева частина глибокого згинача пальців, довгий м’яз-згинач великого пальця,квадратний м’яз-привертач,короткий м’яз-згинач великого пальця(поверхнева головка),протиставний м’яз великого пальця,червоподібні(1-2) м. Суглоби: ліктьовий, променево-зап’ястковий, кисті(частково).



Передня поверхня шкіри ділянки променево-зап’ясткового суглоба,тенара(променевого боку долоні),1,2,3 і променевого ббоку 4 пальця, тильної поверхні середньої і дистальної фаланг 2-3.

Променевий нерв.- Шкіра задньої і задньобічної поверхні плеча. Шкіра задньої поверхні передпліччя. Капсула плечового суглоба.Триголовий,ліктьовий м.

Довгий,короткий променеві м’язи-розгиначі зап’ястка,плечо-променевий, м’яз-відвертач,розгинач пальців, мізинця, ліктьовий розгинач зап’ястка, довгий відвідний великого пальця,довгий,короткий розгинач великого пальця, розгинач вказівного пальця.

Шкіра тильної та бічної сторін основи 1 пальця. Міжкісткова перетинка, кістки передпліччя.Суглоби кисті.

168. Поперекове сплетення: утворення,топографія,гілки,ділянки іннервації

Plexus lumbalis Утворене

передніми гілками 3 верхніх поперекових нервів,

волокнами верхньої половини передньої гілки 4поперекового нерва

частиною волокон передньої гілки 12 грудного нерва.

Поперекове та крижове сплетення утворюють truncus lumbosacralis, тому їх об’єднують plexus lumbosacralis Розташоване попереду поперечних відростків поперекових хребців ,квадратного м’яза попереку, позаду та у товщі m. psoas major.

Короткі м’язові гілки (rr. musculares) іннервують mm. psoas major et minor, m. quadratus lumborum, mm. intertransversarii laterales lumborum.

(n. iliohypogastricus) із Тh12–L1 – з-під бічного краю m. psoas major, йде паралельно до ХІІ міжребрового нерва вниз і латерально по передній поверхні m. quadratus lumborum на внутрішню поверхню m. transversus abdominis, пронизує його над crista iliaca і йде між ним і m. obliquus abdominis internus вперед до m.rectus abdominis

Іннервує m. rectus abdominis і широкі м’язи живота - рухові гілочки.

Шкірні гілки:

(r. cutaneus lateralis) до шкіри над m. gluteus medius et m. tensor fasciae latae;

(r. cutaneus anterior). Пронизує апоневроз зовнішнього косого м’яза живота над поверхневим пахвинним кільцем і іннервує шкіру hypogastrium.

(n. ilioinguinalis), з L1 з-під бічного краю m. psoas major нижче n. iliohypogastricus і йде паралельно до цього нерва.

Іннервує бічні м’язи живота і заходить у пахвинний канал. У пахвинному каналі нерв розміщується над сім’яним канатиком (у чоловіків) або над круглою зв’язкою матки (у жінок) і виходить через поверхневе пахвинне кільце.

У ділянці шкіри внутрішньої частини стегна від нього відгалужуються:

у жінок – (nn. labiales anteriores) до шкіри великих соромітних губ та лобка;


у чоловіків – (nn. scrotales anteriores) до шкіри кореня статевого члена та передніх відділів калитки.

(n. cutaneus femoris lateralis), з L2–L3 з-під бічного краю m. psoas major, перетинає m. iliacus і проходить під lig. inguinale на стегно spina iliaca anterior superior

Нижче пахвинної зв’язки розгалужується на 2–3 гілки, іннервують шкіру бічної поверхні стегна до коліна.

(n. femoralis), з L2–L4, з-під бічного краю m. psoas major. між m. psoas major et m. iliacus, виходить з порожнини таза через м’язову затоку. На передній поверхні стегна n.femoralis йде вниз і заходить у привідний канал під назвою підшкірний нерв.

М’язові гілки стегнового нерва іннервують m. pectineus та– m. sartorius etm. quadriceps femoris

Передні шкірні гілки стегнового нерва пронизують широку фасцію стегна та іннервують шкіру його передньої поверхні.

Підшкірний нерв (n. saphenus)- найдовша чутлива гілкою, продовження стегнового нерва. Супроводжує стегнову артерію в sulcus femoralis anterior, в привідному каналі, через передній отвір цього каналу разом з низхідною артерією коліна, пронизує широку фасцію стегна і разом з великої підшкірної вени спускається по гомілці до присереднього краю стопи.

Віддає (r. infrapatellaris) – іннервує шкіру нижче patella, та гомілки (rr. cutanei cruris mediales) – іннервують шкіру присередньої поверхні гомілки та присереднього краю стопи до великого пальця стопи включно.

(n. genitofemoralis), з L1–L2, пронизує m. psoas major i поділяється на статеву та стегнову гілки. Статева гілка (r. genitalis) входить у пахвинний канал через його задню стінку або через глибоке пахвинне кільце, супроводжує сім’яний канатик (у чоловіків) або круглу маткову зв’язку (у жінок). Іннервує: у чоловіків – шкіру і tunica dartos калитки, а також m. cremaster; у жінок – lig. teres uteri та шкіру великих соромітних губ.

(r. femoralis) на стегно через судинну лакуну збоку від стегнової артерії, пронизує решітчасту фасцію. Іннервує шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна під пахвинною зв’язкою.

(n. obturatorius), з L2–L4, з-під присереднього краю m. psoas major, спускається у малий таз,досягає canalis obturatorius, виходить на стегно і розгалужується на кінцеві передню та задню гілки.

(r. anterior) іде вниз від верхнього краю зовнішнього затульного м’яза між довгим і коротким привідними м’язами, виходить під шкіру між довгим привідним і тонким м’язами і продовжується у шкірну гілку (r. cutaneus). Іннервує шкіру нижнього відділу присередньої поверхні стегна.

На своєму шляху передня гілка віддає rr. musculares до всіх перелічених м’язів.

(r. posterior) пронизує зовнішній затульний м’яз і віддає суглобову гілку (r. articularis) до кульшового суглоба.


Непостійний (n. obturatorius accessorius), з L2–L4, від поперекового сплетення вниз по передній поверхні клубової фасції, через гребінь лобкової кістки. Іннервує гребінний м’яз та кульшовий суглоб.

169. Крижове сплетення:утворення,топографія,короткі та довгі гілки,ділянки їх іннервації.

Plexus sacralis

Утворюється внаслідок з’єднання truncus lumbosacralis(передньою гілкою 5 поперекового нерва та частиною передньої гілки 4 поперекового нерва з передніми гілками всіх крижових нервів)

Н.гілки утворюють товсту трикутної форми пластинку, основа- на крижовій кістці і грушоподібному м’язі, а вершина у сідничий нерв.

Короткі гілки іннервують м’язи та шкіру в ділянці таза.

М’язові гілки іннервують m. pіriformis, m. obturatorius internus, m. quadratus femoris, mm. gemelli.

(n. gluteus superior), з L4–S1, руховий, виходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір; проходить між малим та середнім сідничними м’язами(іннервує їх), і віддає гілочку м’язові-натягачеві широкої фасції стегна.

(n. gluteus inferior), з L5– S2, руховий, виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір і розгалужується на гілки, іннервують великий сідничний м’яз.

(n. pudendus), з S1–S4, мішаний, у складі проходять рухові, чутливі, а також передвузлові парасимпатичні нервові волокна від крижового відділу спинного мозку, з порожнини таза через підгрушоподібний отвір, огинає ззаду сідничу ость і заходить знову в порожнину таза через малий сідничий отвір, потрапляючи до сідничо-відхідникової ямки (fossa ischioanalis). По бічній стінці до симфізу, на спинку статевого члена (або клітора) у вигляді дорсального нерва статевого члена, або клітора (n. dorsalis penis seu n. dorsalis clitoridis).

До виходу з порожнини таза від соромітного нерва відходять м’язові м’язові гілки (rr. musculares).

У сідничо-відхідниковій ямці соромітний нерв віддає такі гілки:

а), nn. anales (rectales) inferiores, йдуть до шкіри anus i до m. sphincter ani externus;

б) (nn. perineales), іннервують м’язовими гілками м’язи промежини (m. transversus perinei superficialis, m. bulbocavernosus, m. ischiocavernosus) та йдуть до шкіри промежини і калитки (у чоловіків) у вигляді задніх калиткових нервів (nn. scrotales posteriores) та великих соромітних губ (у жінок) у вигляді задніх губних нервів (nn. labiales posteriores).