Файл: словник_2012.doc

Загальні об’ємні показники – абсолютні показники, які характеризують обсяг ознаки або обсяг сукупності як у цілому щодо об’єкта, який вивчається, так і щодо будь-якої його частини; ці показники отримують шляхом зведення та групування індивідуальних абсолютних показників.

Закономірність – повторюваність, послідовність і порядок змін в явищах.

Закриті інтервали – ті інтервали, які мають і нижню, і верхню межу.

Зведений (загальний) індекс – показник, який характеризує динаміку складного явища, елементи якого не піддаються безпосередньому підсумовуванню в часі, просторі чи порівняно з планом.

Зведення – комплекс послідовних операцій, спрямованих на упорядкування первинного статистичного матеріалу з метою виявлення характерних рис певних типових ознак тих чи інших типових явищ, а також закономірностей процесів, що досліджуються.

Звітна одиниця – суб’єкт, від якого надходить інформація про одиницю спостереження.

Звітність – основна форма статистичного спостереження, за допомогою якої статистичні органи у визначений термін одержують від підприємств, установ, організацій необхідні дані у формі звітних документів, що встановлені законодавством, підтверджені підписами осіб, відповідальних за достовірність і своєчасність цієї інформації.

І

Індекс – відносний показник, що характеризує зміну рівня будь-якого явища чи процесу в часі, просторі чи порівняно з планом, нормою, стандартом.

Індекс-дефлятор – відношення фактичної вартості продукції звітного періоду до вартості обсягу продукції, структура якого аналогічна структурі звітного року, але визначена в цінах базового року.

Індекс змінного складу – індекс, який відображає відношення середніх рівнів якісного показника, що належать до різних періодів часу.

Індекс постійного складу – індекс, який визначено з вагами, зафіксованими на рівні звітного періоду і який показує зміну середнього рівня якісного показника за рахунок змін індексованої величини щодо окремої одиниці сукупності.

Індекс структурних зрушень – індекс, який показує вплив змін у структурі явища, що вивчається, на динаміку середнього рівня цього явища.

Індексована величина (показник) – ознака, зміна якої досліджується.

---

Індивідуальні абсолютні показники – показники, які отримують безпосередньо в процесі статистичного спостереження як результат змінювання, зваження, підрахунку та оцінки зацікавленої кількісної ознаки.

Індивідуальний добір – формування вибіркової сукупності на основі добору окремих одиниць генеральної сукупності.

Індивідуальні індекси – відносні показники, які характеризують зміну в динаміці або відображають співвідношення в просторі якогось одного виду одиниць явища.

Інтервал – значення ознаки, що варіює і лежить у певних межах.

Інтервальний варіаційний ряд – ряд, який відображає поточну варіацію ознаки.

Інтервальний ряд динаміки – числовий ряд, який характеризує зміни в часі розмірів суспільних явищ, рівні яких подано за певний період часу.

Інтегральна оцінка (довірчий інтервал) – інтервал значень параметра, розрахований за даними вибірки для певної ймовірності.

Інтегральні комплексні оцінки – комбінування показників верхніх щаблів ієрархічної структури системи статистичних показників.

Інтерполяція – приблизний розрахунок рівнів, які знаходяться в середині ряду динаміки, але з яких-небудь причин невідомі.

К

Квадратичний коефіцієнт варіації – відсоткове відношення середнього квадратичного відхилення до середньої величини ознаки.

Квартилі – варіанти, які поділяють ранжировану сукупність на чотири рівновеликі частини.

Класифікатор у статистиці – систематизований перелік об’єктів (продукції, країн, валют тощо), кожному з яких надано певний код: класифікатор країн світу, класифікатор валют, класифікатор адміністративно-територіального устрою України, PRDСОМ.

Класифікації видів економічної діяльності – призначені для класифікації даних, що стосуються виключно одиниці економічної діяльності, наприклад, діяльність окремого заводу або групи заводів, що становлять один економічний суб’єкт, такий як підприємство.

Класифікації продукції – призначені для об’єднання в єдину групу продуктів (товарів та послуг), що мають спільні характеристики.

Класифікація у статистиці – систематизований розподіл явищ та об’єктів за певними групами, класами, розрядами на підставі їхнього збігу або різниці.

---

Код – умовний ідентифікатор ознак.

Коефіцієнт детермінації – відношення міжгрупової дисперсії до загальної.

Коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків змінюється в середньому результативний показник у разі зміни факторної ознаки на 1 % і при фіксуванні інших чинників на тому чи іншому рівні.

Коефіцієнт осциляції – відсоткове відношення розміру варіації до середньої величини ознаки.

Комбінаційна статистична таблиця – таблиця, підметом якої є групування одиниць сукупності одночасно за двома і більше ознаками.

Комбінаційне групування – групування одиниць сукупності за двома і більше ознаками.

Критерій однорідності сукупності – вважається квадратичний коефіцієнт варіації ().

Критичний момент спостереження – день, година, на яку має бути проведено реєстрацію ознак щодо кожної одиниці сукупності, що досліджується, тобто це момент часу реєстрації даних.

Л

Лаг – темп часу відставання одного явища від іншого, пов’язаного з ним.

Лінійний коефіцієнт варіації – відсоткове відношення середнього лінійного відхилення до середньої величини ознаки.

Лінія регресії – головна характеристика кореляційного зв’язку.

Логічний контроль – перевірка сумірності даних, яка полягає в порівнянні взаємозалежних ознак (наприклад, вік респондента та його професія).

М

Макет таблиці – сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведення числових даних.

Мала вибірка – вибіркове спостереження, чисельність одиниць якого не перевищує 20.

Медіана – значення ознаки у тієї одиниці сукупності, яка знаходиться в середині упорядкованого ряду, тобто це варіант, який знаходиться в середині упорядкованого варіаційного ряду і поділяє його на дві рівні частини.

Метод збільшення інтервалів – один із найбільш простих прийомів виявлення тенденції розвитку – збільшення періодів часу, до яких належать рівні динамічного ряду.

Метод ковзних середніх – один із прийомів виявлення тенденції розвитку явища чи процесу.

Мета спостереження – одержання достовірної інформації для виявлення закономірностей розвитку явищ і процесів.

---

Механічна вибірка – вибірка, за якої добір одиниць здійснюється механічно через певний інтервал.

Міра асиметрії – відносне відхилення, яке характеризує напрям і міру якісності в середині розподілу: за правосторонньої асиметрії А>0, за лівосторонньої – А<0.

Множинна регресія – це встановлення поведінки середнього рівня однієї або декількох результативних ознак залежно від конкретних значень декількох ознак-чинників.

Мода – значення ознаки (варіанта), що найчастіше зустрічається в сукупності.

Моментний ряд динаміки – числовий ряд, який характеризує зміни в часі розмірів суспільних явищ, рівні яких подано на певний момент часу.

Н

Нерівний інтервал – коли значення групувальної ознаки нерівномірно змінюються від мінімального до максимального (розмах варіації дуже великий).

Несуцільне спостереження – спостереження, за якого дослідженню підлягає лише окрема частина досліджуваної сукупності.

Нижня межа інтервалу – мінімальне значення ознаки в інтервалі.

О

Обернені зв’язки – зв’язки, в яких зі зростанням ознаки-фактора результативна ознака зменшується, і навпаки, тобто направленість зміни результативної ознаки не збігається з направленістю зміни ознаки-фактора.

Об’єкт спостереження – статистична сукупність, в якій відбуваються соціально-економічні явища і процеси, що досліджуються.

Ознака – загальна властивість, характерна риса або інша особливість одиниць сукупності, які можна спостерігати або вимірювати.

Одиниця спостереження – складовий (первинний) елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації.

Одиниця статистичної сукупності – кожний окремо взятий елемент чисельності, якому притаманні певні ознаки.

Однорідні сукупності – сукупності, елементи яких мають спільні властивості та належать до одного типу, класу.

Основна тенденція (тренд) – достатньо стійка зміна рівня явища в часі, більш-менш вільна від випадкових коливань.

П

Перепис – спеціально організоване спостереження, яке, як правило, повторюється через рівні інтервали часу з метою отримання даних про чисельність та стан об’єкта статистичного спостереження щодо ряду ознак на певну дату, тобто суспільне або вибіркове спостереження масових явищ з метою визначення їхнього розміру та складу станом на певну дату.

---

Період (строк або термін) спостереження – суб’єктивний час, протягом якого відбувається заповнення статистичних формулярів, тобто протягом якого реєструються дані.

Періодичне спостереження – спостереження, за якого реєстрація фактів відбувається за певний інтервал часу (декаду, місяць, квартал, півріччя, рік).

Підмет таблиці – об’єкт дослідження: перелік елементів сукупності, їх групи, окремі територіальні одиниці або часові інтервали.

Показники варіації – показники, які визначають міру варіації (коливання) окремих значень ознаки від середньої величини.

Порівнювана величина – величина, що знаходиться в чисельнику дробу.

Поточне спостереження – спостереження, за якого зміни, які відбуваються з явищем чи процесом, що вивчається, фіксується відразу, як тільки вони відбулися.

Поточний або порівнюваний рівень показника – рівень, який порівнюють з попереднім чи базовим.

Похибка вибіркового спостереження (репрезентативності) для:

- середньої – різниця між генеральною та вибірковою середніми;

- частки – різниця між генеральною і вибірковими частками;

- дисперсії – відношення генеральної до вибіркової дисперсії.

Предмет статистики – кількісна сторона якісно визначених масових соціально-економічних явищ та процесів, які відображаються за допомогою статистичних показників.

Присудок таблиці – показники, що характеризують підмет як об’єкт дослідження.

Програма спостереження – перелік запитань (або ознак), які підлягають реєстрації в процесі спостереження.

Проста статистична таблиця – таблиця, підметом якої є перелік об’єктів, елементів сукупності.

Просте групування – групування одиниць сукупності за однією ознакою.

Простий випадковий добір – вибірка, за якої добір одиниць (або групи одиниць) для обстеження здійснюється з генеральної сукупності не передбачено, а випадково.

---