Файл: 4054.pdf

Забороняється скидання у відкритті водоймища виробничих та побутових стічних вод без відповідної очистки.

Локальну очистку виробничих стічних вод необхідно передбачати для:

-стічних вод від миття автомашин;

-стічних вод, забруднених нафтопродуктами.

рН виробничих стічних вод, що скидаються в загальнозаводську каналізаційну мережу, повинна становити від 6,5 до 8,5. Передбачати нейтралізацію кислих та лужних стоків безпосередньо у виробничих

приміщеннях, де вони утворюються.

Для стічних вод із цехів по виробництву тваринного масла слід передбачати встановлення жироуловлювачів.

Питання утилізації жиру, що добувається з жироуловлювачів вирішується замовником з місцевими службами СЕС та охорони природи і відображається у матеріалах акту вибору майданчика.

Проектування споруд для очистки поверхневого стоку з територій підприємства по переробці молока передбачається у відповідності з

―Тимчасовими рекомендаціями по проектуванню споруд для очистки поверхневого стоку з територій промислових підприємств та розрахунку умов випуску його в водні об’єкти‖, розробленими інститутами ВНДІ Водгео та ВНДІВО (м. Москва, 1993 р.), а також у відповідності з ―Рекомендаціями по розрахунку дощового стоку у системах водовідведення на території Української РСР‖, розробленими інститутом ―УкрНДІагропроект‖, (м. Київ, 1988 р.).

Побутова каналізація будівель та споруд повинна бути відокремлена від виробничої зони та мати самостійний випуск в об’єднану внутрімайданчикову мережу.

Поєднання побутової каналізації з виробничою в будівлях та спорудах не дозволяється.

В виробничих корпусах безпосереднє з’єднання з каналізацією виробничих апаратів та миючих ванн не допускається. З’єднання здійснюється з розривом струменя 20-30 мм через воронки з сифонами.

В виробничих цехах слід передбачати пристрої (лотки, трапи, піддони)

для відведення вод після миття обладнання та змиву ополосків в каналізацію з метою запобігання попадання їх на підлогу, що дозволить забезпечити утримання підлоги в сухому стані.

Санітарні прилади та приймачі виробничих стічних вод, що приєднуються до побутової і виробничої каналізації та не мають гідравлічних затворів за своєю конструкцією, повинні бути забезпеченні гідравлічними затворами, які встановлюються на випусках під приладами або приймачами.

Трапи та каналізаційні труби не повинні розташовуватися над робочими місцями та обладнанням, де ведеться відкрита обробка харчових продуктів.

Завдання: 1. Встановити основні вимоги на каналізування.

2.Характеристика стічних вод до очищення.

3.особливості проектування споруд для очищення стічних вод.

Контрольні питання:

1.Хто затверджує умови на скидання очищених стічних вод?

2.Який хімічний склад стічних вод до очищення на підприємствах по переробці молока?

3.Що передбачається при обладнанні локальної очистки стічних вод?

4.Що передбачається у виробничих цехах для відведення стічних вод?

Тема: «Опалення приміщень та вентиляція приміщень підприємств

по переробці молока і молочних продуктів»

Мета: Оцінка приміщень за температурою, вологістю, повітрообміном у холодний період.

Матеріали: Норми технологічного проектування ВНТП-АПК-24.06.

Методичні вказівки Теоретичне обґрунтування для виконання завдання

Температуру та вологість повітря в виробничих приміщеннях необхідно приймати згідно ГОСТ 12-1.005-88 ―Воздух рабочей зоны‖ як для категорії робіт середньої важкості, а також згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91

―Отопление, вентиляція и кондиционирование‖.

В приміщеннях дозрівання сиру, зберігання ламінованого паперу та висічок, в яких за умовами технології виробництва потрібно створювати і підтримувати цілорічно штучні кліматичні умови установками кондиціювання повітря, температуру і відносну вологість повітря приймати згідно з технологічною частиною проекту на основі технологічних інструкцій по виробництву сиру, зберігання паперу та висічок.

Кількість повітря, необхідного для забезпечення потрібних параметрів повітряного середовища робочої зони виробничих приміщень, необхідно визначати розрахунком за кількістю шкідливих викидів, що надходять до приміщення: тепла, вологи, СО2, NH3 та інших, а також враховувати об’єм повітря, що відбирається місцевими технологічними підсосами, та градієнт.

Неорганізований приплив зовнішнього повітря для компенсації витоку в холодну пору року, допускається в приміщеннях з нормованою кратністю повітрообміну не більше однократного обміну повітря за годину.

У приміщеннях просушування взуття передбачено парове опалення від системи виробничого теплопостачання.

Температурно-вологісні режими в виробничих та складських приміщеннях наведені у таблиці 46.

В основних виробничих цехах з метою зниження металоємкості системи опалення передбачати повітряне опалення, суміщене з припливною вентиляцією.

46. Температурно-вологісні режими в виробничих та складських

приміщеннях необхідно приймати

Продовження таблиці 46

передбачається встановлення кондиціонеру для забезпечення в літній період температурного режиму 18 + 20 °С.

**передбачати кондиціонування повітря круглий рік, в інших приміщеннях в теплий період року температурний режим не регулюється.

Градієнт ∆t °C на 1 м висоти приміщення наведено у таблиці 47.

47. Градієнт ∆t °C на 1 м висоти приміщення

Розрахункові температури і кратності повітрообмінів в окремих

приміщеннях виробничих і допоміжних будівель (табл. 48).

48. Розрахункові температури і кратності повітрообмінів в окремих

приміщеннях виробничих і допоміжних будівель

1.Припливне повітря в розмірі однократного повітрообміну на компенсацію витоку подається від припливної системи, що обслуговує бак лабораторію, у тамбур чи коридор.

2.При розташуванні в приміщеннях миття інвентаря та підготовки тари виробничого обладнання кратність обміну треба визначати по кількості повітря,

що витягується місцевими витягами, та повітря з верхньої зони в обсязі не

менше однократного об’єму за годину.

3.Над відкритими ваннами для миття тари та інвентаря з температурою води нижче 60°С витокових зонтів не передбачається.

4.При розташуванні у складах різного призначення технологічного обладнання, при роботі якого можливе виділення вологи, повітрообмін визначати розрахунком.

При проектуванні систем опалення з місцевими нагрівальними приладами

рекомендується застосовувати радіатори.