Файл: 4054.pdf

Очищення від пилу припливного зовнішнього повітря в системах механічної вентиляції передбачати в цехах з відкритим технологічним процесом або за технологічними вимогами в сироробних цехах, солильних відділеннях, в заквасочних, в цехах виготовлення дитячих молочних продуктів,

у відділенні виробництва питного молока з розливом в асептичних умовах,

камерах дозрівання сиру.

Викид в атмосферу повітря, відсмоктаного загально-обмінною вентиляцією і місцевими витягами, що не вміщає забруднюючих атмосферу речовин передбачати без очисного обладнання.

Обладнання призначене для розпилювальної сушки молока,

забезпечувати індивідуальними спеціалізованими системами очищення.

При проектуванні та плануванні розміщення приміщень в промислових будівлях та розташуванні будівель та споруд на генеральному плані враховувати можливість використання вторинних енергетичних ресурсів з повітря, що виводиться виточною вентиляцією, з нагрітих стічних вод, що охолоджують технологічне та холодильне устаткування. Доцільність використання ВЕР обґрунтувати техніко-економічними розрахунками, при розробці яких враховувати вартість палива, його транспортування, затрат на виробництво теплоенергії.

Допускається проектувати подачу припливного повітря окремими механічними вентиляційними системами з приміщень, в яких відсутні викиди шкідливих речовин у внутрішнє повітряне середовище, а також постійне перебування великої кількості працюючих, в інші приміщення, зв’язані єдиним технологічним процесом.

При цьому вміст шкідливих речовин в приточному повітрі не повинен перевищувати 0,3 ГДК робочої зони.

Забороняється розташовувати повітропроводи та інші комунікації над відкритими ємностями, в яких відбувається переробка харчових продуктів.

Завдання: 1. Визначити температурно-вологістний режим у наступних приміщеннях: відділення приймання молока, цех виробництва твердого сиру,

відділення розфасовки сухих молочних продуктів, склад згущених молочних консервів, хімічна лабораторія.

2. Визначити оптимальну кількість повітря, необхідного для забезпечення потрібних параметрів повітряного середовища при тепло напруженості 1 м3

об’єму приміщення 22, 48, 64 Вт/м3 год. при висоті приміщення: 7, 9, 11, 15 м.

3.Визначити розрахункову температуру і кратність повітрообміну приміщень: приміщення розфасовки сухого молока, приміщення розфасовки морозива, лабораторні приміщення, хімічна лабораторія при відсутності місцевих витягів.

4.Проектування систем опалення із застосуванням радіаторів.

Контрольні питання:

1.Які основні параметри у виробничих приміщеннях в холодний період року температури повітря та відносної вологості?

2.Який зв’язок між об’ємом приміщень та його висотою при визначені кількості повітря, необхідного для забезпечення потрібних параметрів повітряного середовища?

3.Які розрахункові температури повітря передбаченні у виробничих приміщеннях?

Тема: «Технічні умови водопостачання та каналізації підприємств

по переробці м’яса і м’ясних продуктів»

Мета: Засвоїти нормативні дані по витратах води у цехах переробки м’ясо переробних комбінатів. Ознайомитися з системою каналізації на підприємствах по переробці м’яса і м’ясних продуктів.

Матеріали: Відомчі норми технологічного проектування. Підприємств по забою худоби, птиці, кролів і переробці продуктів забою: ВНТП-АПК-23.06.

Методичні вказівки

Теоретичне обґрунтування для виконання завдання ВОДОПОСТАЧАННЯ

Гаряча та холодна вода, що застосовується для побутових і технологічних потреб в харчових цехах і для миття обладнання на підприємствах, повинна відповідати вимоги ГОСТ 2874-82 ―Вода питьевая. Гигиенические требования й контроль за качеством‖.

Підприємство зобов’язане піддавати воду хіміко-бактеріологічним аналізам у строки, установлені територіальними установами санітарно-

епідеміологічної служби, але не рідше одного разу в квартал при використанні води міського водопроводу й одного разу на місяць за наявності власного джерела водопостачання. При використанні води з відкритих водойм і колодязів, бактеріологічний аналіз води необхідно проводити не рідше одного разу в декаду.

Підприємство повинно мати схеми водопровідної мережі та каналізації й пред’являти їх на вимогу контролюючих організацій.

Споживачі води, не пов’язані безпосередньо з обробкою харчових продуктів обладнання компресорного та апаратного відділень, вакуум-насоси,

зовнішнє миття автомобілів, поливання території бази передзабійного утримання худоби, можуть постачатися технічною водою.

Внутрішні трубопроводи технічної води, повторного використання і питної води передбачати роздільними. Обидві системи водопостачання не повинні мати між собою ніяких з’єднань, а трубопроводи повинні бути пофарбовані в розпізнавальні кольори. В пунктах розбирання води мають бути написи: ―питна вода‖, ―технічна вода‖.

Воду в накопичувальному резервуарі слід хлорувати з обов’язковим контролем залишкового хлору у відповідністю з Інструкцією по контролю за знезаражуванням господарсько-питної води та за дезинфекцією водопровідних споруд хлором при централізованому та місцевому водопостачанні,

затвердженої Міністерством охорони здоров’я.

Допускається передбачати повторне використання води із замкнутих камер апаратів, щоб унеможливити її забруднення (для миття підлоги,

обладнання, яке використовується для виробництва технічної продукції, а

також для технічних потреб).

Застосування води повторного використання для питних потреб і виготовлення харчових продуктів забороняється.

За ступенем забезпеченості водою м’ясопереробні підприємства відносяться до 1 категорії (СНиП 2.04.02-84 ―Водоснабженне. Наружные сети й сооружсния‖).

Водозабірні і водопровідні споруди, розташовані на території підприємств м’ясної промисловості, повинні проектуватися згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84. Джерела водопостачання вказуються при розробці проекту конкретного об’єкта згідно з технічними умовами відповідних державних служб і можуть бути з міського водопроводу, свердловин тощо.

Розрахунки необхідної кількості води на побутові потреби виконувати згідно з СНиП 2.04.0105 ―Внутренний водопровод и канализация зданий‖.

Для віддалених забійних пунктів, де відсутній централізований або місцевий водопровід від артезіанської свердловини, за узгодженням з територіальними установами санітарно-епідеміологічної служби допускається використання води з відкритих водоймищ.

При відсутності гарантованого за витратами водопостачання в години

―пік‖ і при пожежі передбачати резервуари для зберігання води.

Приготування гарячої води температурою 45 °С, 65 °С, 90 °С для господарських і виробничих потреб передбачати з питної води.

У виробничих приміщеннях передбачати:

-раковини для миття рук з підведенням холодної і гарячої води, обладнані змішувачами, пристроями для рідкого мила, хлорного розчину і електрорушниками або рушниками разового використання. Раковини розміщувати в кожному виробничому цеху біля входу, а також в місцях,

зручних для користування ними, на відстані не більше 18 м від робочого місця;

-питні фонтанчики повинні бути віддалені від робочих місць не більше ніж на 75 м, температура питної води повина бути не нижчою 8 °С і не вищою 20 °С;

-змивні крани встановлювати з розрахунку 1 кран на 150 м2 площі цеху, де можливі попадання продукції на підлогу, але не менше одного крана на приміщення;

-кронштейни для закріплення шлангів.

Витрати води на технологічні потреби та миття обладнання розраховувати за

таблицями 49-57.

М’ясожирове виробництво

49. Витрати води на технологічні потреби для підприємств великої потужності (на виробництво 1 т м’яса), м3

Птахопереробне виробництво

52. Витрати води на технологічні потреби (на виробництво 1 т м’яса птиці), м3

Виробництво м’яса кролів

53. Витрати води на технологічні потреби (на виробництво 1 т м’яса кролів), м3