ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 19.03.2024
Просмотров: 641
Скачиваний: 0
СОДЕРЖАНИЕ
1. Анатомія та фізіологія статевого апарату с. – г. Тварин.
2. Отримання сперми, оцінка, розведення.
2. Жовте тіло його види, місце розміщення та роль
3.1. Комплексний клініко - візуальний метод
3.2. Біологічний метод визначення охоти
3.5. Визначення охоти і оптимального часу осіменіння корів за ступенем розвитку фолікула
5. Порушення статевих рефлексів, способи запобігання їм
Заняття 6: Органолептична та мікроскопічна оцінка якості сперми
Частина 2. Визначення активності сперми
Заняття 10визначення резистентності Сперміїв
Заняття 12. Організація роботи племпідприємств
2. Організаційні форми штучного осіменіння корів та телиць
5. Відбір корів та телиць для осіменіння
6. Визначення оптимального часу та кратність осіменіння
8.Особливості організації осіменіння у м'ясному скотарстві
Ордер № ___ на відправлення сперми бугая
Питання: 1. Організація штучного осіменіння;
3. Отримання та розбавлення сперми
4. Зберігання та транспортування сперми кнурів
5. Фізіологічні основи штучного осіменіння свиней
7. Методи штучного осіменіння свиней
8. Техніка штучного осіменіння свиноматок
10. Вимоги до обліку пунктів штучного осіменіння та їх звітності
Ветеринарний контроль при штучному осіменінні
Одержання, оцінка та зберігання сперми с.-г. Тварин.
Розбавники готують на дистильованій, або бідистильованій кип'яченій воді. При цьому в колбу зсипають усі компоненти (крім сануючих препаратів і жовтка), заливають дистильованою водою і переносять у киплячу водяну баню на 5-7 хв., після чого розчин охолоджують до 38-400С, добавляють решту компонентів. Розрідження сперми необхідно проводити при температурі середовища 25-300C.
При осіменіння маток нативну (свіжоотриману) сперму необхідно використовувати не пізніше 30 хв. після її одержання.
Розбавлену сперму, що зберігалася при кімнатній температурі 16-18 0C, слід використовувати протягом 2 годин.
Розбавлену та охолоджену до +2-+40C сперму використовують не пізніше 24 годин.
Кріоконсервовану сперму необхідно використовувати протягом 10 хв. після розморожування. 5. Проведення штучного осіменіння овець
Терміни осіменіння овець у господарствах різної форми власності визначаються в залежності від того, на який період планується ягніння з урахуванням періоду кітності (150 діб). Осіменіння овець необхідно провести на протязі 35-45 діб (протягом двох - трьох статевих циклів). Для одержання високих показників запліднення і багатоплідності їх необхідно осіменяти двічі: перший раз - уранці після вибірки тварин в охоті, удруге - увечері. Як правило осіменіння проводять у серпні - вересні.
За 2 місяці перед початком осіменіння формують маточні отари, проводять вибракування не придатних до відтворення тварин, поліпшують умови годівлі, звертаючи особливу увагу на забезпечення маток зеленими кормами, які сприяють множинній овуляції і збільшенню ягнят у приплоді.
За 1-1,5 місяця до початку осіменіння закінчують масові ветеринарно-профілактичні обробки овець (діагностичні дослідження, щеплення, профілактичні обкурювання, купання тощо), хворих тварин ізолюють та лікують.
Вівцематок і ярок парувального віку в охоті виявляють молодими, енергійними баранами-пробниками I-го класу, які не використовуються для тучного осіменіння, а в племінних заводах - вазектомованими баранами. Баранів-пробників закріплюють за отарами з розрахунку одного на 80-100 маток (рис. 31).
Перед запуском в отару баранам-пробникам підв'язують фартухи розміром 40x50 см, а овець отари розподіляють на дві-три групи, щоб забезпечити повніше виявлення тварин в охоті (рис. 33).
Рис. 33. Баран-пробник з підв’язним фартухом
Загін для виявлення охоти обладнується чотирма оцарками, кожний площею 9 кв. м, розташовують в кожному кутку, або загороджується з триметрових щитів шестигранний оцарок посередині загону. Охоту виявляють з 5-ї до 7-ї години ранку, після чого отару пускають на пасовище, а овець в охоті переганяють у манеж пункту штучного осіменіння.
Поряд з виявленням овець в охоті барани-пробники також стимулюють охоті інших вівцематок. Встановлено, що введення баранів до стада вівцематок стимул появу у них через 3-6 днів овуляції з подальшим проявом ознак статевого циклу. Після закінчення вибірки баранів-пробників утримують в окремих загонах з високими перегородками. Для підтримання високої статевої активності баранам-пробникам один раз на тиждень слід давати змогу покрити матку або зробити садку в штучну вагіну. Овець осіменяють як розбавленою, так і нерозбавленою спермою закріплених плідників. У великих вівчарських господарствах утримують власних племінних плідників, маток осіменяють свіжо одержаною спермою. Це дає змогу скоротити витрати на доставку і збереження сперми, забезпечити запліднення 85-90% маток за період осіменіння. При використанні свіжоодержаної сперми маток осіменяють одноразово протягом статевого циклу, і тільки тих тварин, яких барани-пробники відбирають ранком наступного дня, треба осіменяти вдруге. При використанні збереженої охолодженої і замороженої сперми тварин осіменяють двічі з інтервалом 8-10 годин. Свіжоодержану сперму дозують по 0,05 мл, охолоджену - по 0,10-0,15 мл. і заморожено-розмороженої 0,2 мл.
Рис. 34. Робоче місце техніка штучного осіменіння овець
У пункті проти вікна (рис. 34) або лампи-рефлектора розміщують фіксаційну вилку або станок для фіксації вівці в період осіменіння.
У шийку матки вівці сперму вводять за допомогою скляного шприца-катетера, обладнаного дозувальним пристроєм з бігунком, на максимально можливу глибину 1-3 см.
Перед початком роботи з шприца видаляють 70-градусний спирт і кілька разів промивають 1%-ним розчином хлористого натрію або 2,9%-ним розчином натрію цитрату. Потім у шприц набирають свіжоодержану сперму із спермоприймача, а транспортовану - з пеніцилінового флакона.
Відшукування шийки матки здійснюють за допомогою стерильного металевого піхвового дзеркала або пластмасового піхвового розширювача (більші для маток, менші для ярок).
Перед осіменінням наступної вівці катетер шприца протирають тампоном, змоченим 70-градусним спиртом, не допускаючи попадання його в отвір канюлі.
Після кожного осіменіння піхвове дзеркало миють гарячим содовим розчином (20-30 г на 1 л води), споліскує чистою водою і кладуть в стерилізатор з киплячою дистильованою водою, потім виймають і ставить на робочий
столик техніка.
Рис. 35. Штучне осіменіння овець візо-цервікальним способом
Він його охолоджує, занурюючи в скляну літрову банку або хімічний стакан з фізіологічним розчином хлористого натрію кімнатної температури.
Ярок і переярок, у яких неможливо знайти шийку матки через вузьку піхву, осіменяють епі- або пара-цервікально без застосування піхвового дзеркала. Сперму вводять на шийку, або біля шийки матки. Дозу сперми при цьому подвоюють. Якщо ж осіменінню підлягає ціла отара ярок, то зручніше використовувати укорочений мікрошприц напівавтомат (рис. 36).
Рис. 36. Шприц-напівавтомат для штучного осіменіння овець
З 12-го дня після початку штучного осіменіння в отари чи групи осіменених маток пускають баранів-пробників для вибірки незапліднених овець, що прийшли повторно в охоту.
Усіх маток, що осіменіння, позначають фарбою "Вівчар", яка досить легко змивається. Маток, що пройшли осіменіння, тримають окремо до повернення отари з пасовища, потім їх змішують, щоб можливо було виявити і повторно осіменити наступного ранку тварин з тривалою охотою.
Охота в мериносових овець триває протягом 36 годин з коливаннями від 18 до 48 годин, у смушкових - від 12 до 72 годин; овуляція фолікулів відбувається через 27-33 години від початку охоти.
По закінченні штучного осіменіння в отари пускають на 20 діб баранів-плідників, попередньо оцінених за якістю сперми. Доцільно цих плідників розподілити на 2 групи і пускати до маток почергово. На ніч баранів слід вилучати з отари в окремі оцарки, підгодовувати їх сіном, соковитими та концентрованими кормами.
Враховуючи чутливість нерозрідженої сперми до холодового удару, температура в манежі повинна бути в межах 18-25 °С.
6. Штучне осіменіння кіз
Кози мають чітко виражену сезонність розмноження. Парувальний сезон припадає на осінь. Штучне осіменіння кіз в Україні не практикують.
Кози більш скороспілі ніж вівці. Статевої зрілості вони досягають у віці 5-7 місяців.
На відміну від овець кози приходять до статевої охоти нерівномірно. У незапліднених тварин статеве збудження повторюється через 18-22 дні.
Коза віком 1 рік може народити козеня. Вагітність становить 150 днів.
Самців можна використовувати для парування у віці 6 місяців.
Якщо планується одержувати молодняк для відгодівлі, а кіз доїти, то парують їх весною чи літом. А якщо молодняк буде використовуватись як ремонтний, то кіз парують восени з таким розрахунком, щоб козіння проходило весною, коли оптимальні умови для вирощування молодняку. Якщо із спарованих кіз формують окрему групу, вибірку тварин з повторною охотою починають з 5-го дня від початку парувальної кампанії.
Має місце суттєва різниця між вівцями і козами в динаміці прояву статевого збудження. Вівці протягом перших трьох тижнів парувального сезону приходять в охоту майже рівномірно, і пробники виявляють щоденно близько 5-7% тварин. У кіз за цей період спостерігається три підйоми статевого збудження і приходять в охоту 13% і більше кіз, після чого настають різкі спади, при яких цапи-пробники виявляють лише 0,5-1% кіз з ознаками статевої охоти.
Цапи-плідники при садках на штучну вагіну в середньому виділяють 0,8-1,0 мл сперми при статевому навантаженні 2-3 еякуляти в день. Якщо в підставної кози ознаки охоти затухають, кількість спермопродукції цапів помітно знижується.
Тривалість спонтанної охоти в кіз у середньому становить 42 години, при природному паруванні їх з цапами охота скорочується до 34 годин.
Овуляція у кіз настає через 28-34 години від початку охоти, життєздатність виділених при овуляції яйцеклітин становить понад 5 годин.
У дні масового приходу кіз в охоту слід практикувати дворазове їх виявлення: о 7-8 годині ранку та о 15-16 годині дня.
Кіз, відібраних уранці, осіменяють через 3-4 години після закінчення вибірки, а відібраних увечері, - якомога раніше наступного дня.
При штучному осіменінні кіз дотримуються тих самих ветеринарно-санітарних правил і користуються тими самими інструментами, що й при осіменінні овець.
Питання для самоконтролю
Які біологічні особливості розмноження овець.
В які місяці є оптимальними для проведення осіменіння овець.
Які вимоги до утримання і використання баранів-плідників.
Як проводять виявлення овець в охоті.
Охарактеризуйте технологію отримання і оцінку якості сперми.
Які мінімальні показники повинна мати сперма.
Як проводиться розведення сперми баранів та цапів.
Охарактеризуйте технологію штучного осіменіння овець і кіз.
ЗАНЯТТЯ 15. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ТЕХНОЛОГІЯ ШТУЧНОГО ОСІМЕНІННЯ СВИНЕЙ
Мета заняття. Вивчити теоретичні передумови, організацію та технологію штучного осіменіння свиней.
Питання: 1. Організація штучного осіменіння;
2. годівля, утримання і режим використання кнурів-плідників;
3.отримання та розбавлення сперми;
4. зберігання та транспортування сперми кнурів;
5. фізіологічні основи штучного осіменіння свиней;
6. виявлення свиноматок в охоті та строки їх осіменіння;
7. методи штучного осіменіння свиней;
8. техніка штучного осіменіння свиноматок;
9. діагностика поросності;
10. вимоги до обліку пунктів штучного осіменіння та їх звітності.
1. Організація штучного осіменіння свиней
Для штучного осіменіння свиней в господарствах різної форми власності застосовують стаціонарну, маршрутно-кільцеву міжгосподарську і внутрішньогосподарську організаційні форми.
Стаціонарну форму застосовують в сільськогосподарських підприємствах з високою концентрацією поголів'я. Посада техніка штучного осіменіння свиней передбачається штатним розписом підприємства.
Маршрутно-кільцева міжгосподарська форма ефективна при застосуванні в декількох господарствах з невеликою кількістю поголів'я. Осіменіння тварин проводять у місцях їх утримання забезпечують висококваліфіковані спеціалісти за графіком з використанням пересувних лабораторій, обладнаних у спеціальних автомобілях. При цьому спермопродукція постачається з племпідприємств.
Внутрішньогосподарську маршрутно-кільцеву форму потрібно застосовувати в господарствах з декількома фермами, у фермерських та індивідуальних господарствах. Осіменіння свиноматок проводять як в стаціонарними умовами окремої ферми, так і за встановленим маршрутом у місцях утримання тварин та місцях, визначених сільськими та селищними радами.