Файл: 5027.doc

Перед осіменінням тварин мано-цервікальним способом необхідно дати можливість корові постояти у станку і заспокоїтись.

Цей метод простий, доступний, він дозволяє оглядати стан слизової оболонки піхви та шийки матки у тварини.

При осіменінні телиць користуються піхвовими дзеркалами менших розмірів. До недоліків мано-цервікального способу необхідно віднести - великі затрати часу на щоденну підготовку інструментів, розчинів, введення в піхву масивного стороннього тіла викликає сильне подразнення (проходить віддача тепла слизовою оболонкою) погіршується окситоциновий рефлекс.

Осіменіння телиць пара-цервікальним (епі-цервікальним) способом. Введення в статевий шлях телиці піхвового дзеркала викликає болісну реакцію - виникає тривале скорочення мускулатури статевих шляхів, особливо шийки матки, витікання сперми у піхву.

Довготривале вивчення морфологічних і фізіологічних особливостей статевих органів корів і телиць дало змогу зробити теоретичну обумовленість цього способу введення сперми в геніталії.

Необхідні інструменти для осіменіння цим способом: катетер полістироловий, який використовується для ректо-цервікального способу; ампула поліетиленова; ножиці. Підготовка інструмента, заповнення його спермою, санітарна підготовка статевих органів телиці проводиться так, як це робиться при ректо-цервікальному способі.

Технік бере катетер в праву руку, лівою розкриває статеву щілину, розводить статеві губи телиці. Вводить катетер, як і при ректо-цервікальному способі, до легенького упору у верхнє сплетіння піхви. Після цього катетер відтягується на 3-5 мм., а кінець його опускається на 3-4 см., і знову направляється вперед, горизонтально до центральної частини.

Частину катетера з ампулою, які знаходяться зовні, кладе на руку між великим і вказівним пальцями. Цими ж пальцями проводять масаж клітора 15-20 сек. У той момент, коли проявляється скорочення стінок піхви і статевих губ (антиперистальтична моторика матки), технік надрізає край ампули або знімає її із катетера.

Сперма самовільно всмоктується в статеві шляхи телиці. Після цього катетер виймається із піхви. Самовільне всмоктування сперми підтверджує оптимальний строк осіменіння телиці. Якщо сперма не всмоктується або частково залишається в каналі катетера, це означає: час осіменіння не оптимальний.

Повторне осіменіння телиць в одну і ту ж охоту проводять не пізніше 7 - 8 годин після першого.

8.Особливості організації осіменіння у м'ясному скотарстві

Організація штучного осіменіння корів і телиць у м'ясному скотарстві значно відрізняється від такої в молочному. М'ясних тварин утримують великими групами і безприв'язно. Осіменіння тварин проводять переважно сезонно і частіше в літній період. Ферми, як правило, розміщують на великих відстанях, при великому навантаженні поголів'я на скотаря. За цих умов тварини знеособлюються, стають мало прирученими, що ускладнює вибір їх в охоті та своєчасне осіменіння. У корів м'ясного напрямку продуктивності, унаслідок підсосного утримання телят, часто затримується прояв статевих циклів після отелення або стадія збудження статевого циклу протікає в тихій формі, що також потребує більшої уваги при виявленні тварин для осіменіння.

При організації робіт з відтворення стада корів розміщують залежно від їх фізіологічного стану і комплектують однорідні за величиною групи з урахуванням строків отелення.

У м'ясному скотарстві організовують штучне або контрольоване природне осіменіння самок за селекційним планом.

У племінних господарствах більшість корів осіменяють штучно із застосуванням способу введення сперми в цервікальний канал з ректальною фіксацією шийки матки. Для цього в кожному господарстві потрібно мати стаціонарний і пересувний пункти штучного осіменіння та карду-розкол для дослідження й осіменіння тварин.

Тварин в охоті визначають за рефлексом нерухомості шляхом спостереження за ними під час випасання або утримання на майданчиках за допомогою бугаїв-пробників. Для цього тварин заганяють у карду (загін), виділяють з ознаками охоти, а решту тварин відганяють на пасовище. Пастух заганяє відібрану в охоті самку через розкіл у станок, закріплює її фіксатором, обробляє зовнішні статеві органи, фіксує хвіст і накладає поперечну скобу на спину корови, а технік осіменяє її. Осіменіння проводять при виявленні охоти і повторюють через 10-12 годин.

Природне парування корів і телиць застосовують у товарних господарствах. При вільному паруванні навантаження на бугая становить 40-50 маток у рік, а при ручному - 60-80 голів. Бугаї перебувають під ветеринарним контролем. Оптимальним навантаженням на плідника є 3-4 садки на тиждень.

У м'ясному скотарстві необхідно ширше застосовувати біотехнологічні способи стимуляції статевої функції самок та синхронізації охоти для одержання приплоду в заплановані терміни, використовуючи вітамінні препарати, гонадотропіни та простагландини.

9. Контроль за відтворенням стада

Для контролю за відтворенням стада, своєчасного осіменіння корів після отелення, організації лікувально-профілактичних заходів і планування отелів усіх самок ділять на тільних і не тільних.

Тільних корів умовно ділять на групи в залежності від строків тільності, а не тільних - на не осіменених протягом 1-2 місяців після отелення і більше двох місяців після отелення, осіменених - до 60 днів після осіменіння і понад 2 міс. після осіменіння, яких потрібно перевірити на тільність. В окрему групу виділяють хворих тварин, які потребують спеціального обстеження (додаток 5) і лікування.

Для контролю за фізіологічним станом корів технік веде календар. Календар техніка штучного осіменіння має вигляд прямокутника з брезенту або клейонки розміром 100х55 см з нашитими на ньому 32 кишенями розміром 12х12 см. На кишенях наносять числа місяця від 1 до 31, а на 32 кишені пишуть "Ветлікарю" (рис. 30).

Рис. 30. Календар техніка штучного осіменіння

Щодня ввечері технік записує в облікову картку корови дату отелення та дані про приплід і кладе картку в кишеню календаря з датою, коли корова повинна прийти в охоту (через 18 днів після отелення). Якщо корова цього дня не прийшла в охоту, то її картку перекладають у наступну кишеню, і так роблять протягом 10 днів, а потім картку кладуть у кишеню з написом "Ветлікарю". Ветлікар повинен дослідити тварину, установити причини, що гальмують охоту, провести відповідне лікування. Картки корів з післяродовими ускладненнями також кладуть у кишеню № 32.

Якщо корову осіменяли в першу охоту після отелення, то в картці роблять запис і кладуть її у відповідну кишеню календаря (через 18 днів від дати осіменіння), яку протягом 10 днів переставляють, стежачи за коровою, щоб не пропустити наступної охоти. Якщо за цей час самка не виявила охоти, то її вважають умовно тільною, а картку переносять у спеціальну картотеку. Через 1,5-2 міс. після останнього осіменіння корів і телиць обов'язково перевіряють на тільність і вносять відповідні записи в картку і журнал осіменіння і отелення тварин.