ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 19.03.2024

Просмотров: 636

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Вінниця – 2011

Модуль 1

1. Анатомія та фізіологія статевого апарату с. – г. Тварин.

2. Отримання сперми, оцінка, розведення.

3. Технічне обслуговування

2. Жовте тіло його види, місце розміщення та роль

3.1. Комплексний клініко - візуальний метод

3.2. Біологічний метод визначення охоти

3.3. Вагінальний метод

3.4. Електрометричний спосіб

3.5. Визначення охоти і оптимального часу осіменіння корів за ступенем розвитку фолікула

Штучної вагіни

4. Поводження з плідниками, умови запобігання їх агресивності, правила техніки безпеки під час роботи з ними

5. Порушення статевих рефлексів, способи запобігання їм

Заняття 6: Органолептична та мікроскопічна оцінка якості сперми

Частина 2. Визначення активності сперми

Питання для самоконтролю

Заняття 10визначення резистентності Сперміїв

Модуль 2

Заняття 12. Організація роботи племпідприємств

Корів та телиць

2. Організаційні форми штучного осіменіння корів та телиць

5. Відбір корів та телиць для осіменіння

6. Визначення оптимального часу та кратність осіменіння

8.Особливості організації осіменіння у м'ясному скотарстві

Ордер № ___ на відправлення сперми бугая

Облік Зворотній бік ордера

2. Отримання сперми

Питання для самоконтролю

Питання: 1. Організація штучного осіменіння;

3. Отримання та розбавлення сперми

4. Зберігання та транспортування сперми кнурів

5. Фізіологічні основи штучного осіменіння свиней

7. Методи штучного осіменіння свиней

8. Техніка штучного осіменіння свиноматок

9. Діагностика поросності

10. Вимоги до обліку пунктів штучного осіменіння та їх звітності

Ветеринарний контроль при штучному осіменінні

Одержання, оцінка та зберігання сперми с.-г. Тварин.

Діагностика маститів

Експрес-методи виявлення субклінічних маститів

Тестові завдання

Екзаменаційні питання

Література

  1. Облік і звітність

Технік веде облік осіменіння корів і телиць у журналі відповідної форми. Він записує дати останнього отелення і осіменіння за минулий рік, реєструє дати осіменіння, результати досліджень на тільність, дати отелення самок, дані про приплід та ін. Технік реєструє маток після осіменіння на зворотному боці ордера на відправлення сперми плідника і звітує ним про використання одержаної сперми. Журнал і ордери зберігаються в господарстві не менше трьох років. Технік звітує перед керівником господарства, установи та племпідприємством.

_______________________________________________________________

(назва підприємства)

Ордер № ___ на відправлення сперми бугая

"___" _____________ 20_ р.

Куди і кому відправлена сперма: область _________________________

район ____________________________, село (господарство) __________

Сперма бугая _________________, № _____________, порода __________

Кількість ППС в дозі _________________. Рухливість сперміїв ______

Виживаність сперміїв при +380 C протягом 5 год.: ____________

Кількість спермодоз (пайєт, гранул): _________________________

Примітка: ___________________________________________________

Зав. лабораторії ________________ ( )

Підпис одержувача _______________ ( )

Облік Зворотній бік ордера

осіменених корів і телиць завезеною спермою

Кличка і номер корови, призвіще власника, назва підприємства

Дата останнього отелення

Дата осіменіння після отелення

Кличка і № бугая

Який раз осімінена

Дата повторного осіменіння

Кличка і № бугая

Примітки

1.

2.


Питання для самоконтролю

  1. Чим відрізняється осіменіння від запліднення.

  2. Які ви знаєте типи природного та штучного осіменіння.

  3. Перерахуйте правила зберігання сперми на пунктах штучного осіменіння.

  4. Як відбирають корів та телиць для осіменіння.

  5. Який час осіменіння є оптимальним.

  6. Охарактеризуйте візо-, мано-, ректо-, пара-, епі-цервікальні способи штучного осіменіння корів та телиць.

  7. Які особливості осіменіння корів в м'ясному скотарстві.

  8. Як контролюють відтворення стада.

  9. Як ведуть облік і звітність на пункті штучного осіменіння.

ЗАНЯТТЯ 14. ТЕХНОЛОГІЯ ШТУЧНОГО ОСІМЕНІННЯ ОВЕЦЬ І КІЗ

Мета заняття. Вивчити теоретичні передумови, організацію та технологію штучного осіменіння овець і кіз.

Питання:

  1. утримання і використання баранів-плідників;

  2. отримання сперми;

  3. оцінка якості сперми;

  4. розбавлення сперми баранів та цапів;

  5. проведення штучного осіменіння овець;

  6. штучне осіменіння кіз.

Вівці належать до тварин з сезонним типом статевої функції. У овець примітивних порід спостерігається короткий осінній парувальний сезон лише з одним статевим циклом, тоді як у більш одомашнених порід (наприклад, мериносів) цей сезон триває 6-8 місяців, протягом якого у овець проявляється багато циклів. Якщо раніше сезонність статевої циклічності у овець пояснювали зміною довжини світлового дня, то зараз вважають, що у овець і кіз є уроджений ритм відтворної здатності.

Початок статевого сезону у овець в центральному та західному регіоні припадає на серпень-вересень, а у південній півкулі - на лютий - березень.

Охота і тічка в овець можуть наставати в овець через 15-30 днів після окоту, але найчастіше проявляється після відлучення ягнят. Охота триває близько 1,5 доби, однак може коливатись в межах від 0,4 до 4 діб, залежно від кількості дозріваючих фолікулів.


  1. Утримання і використання баранів-плідників

При використанні плідників слід дотримуватися правил техніки безпеки. Не можна допускати в манежі биття тварин, грубого поводження з ними, порушень технології одержання сперми.

Починають привчати баранів давати сперму на штучну вагіну за 2 місяці до початку парувального періоду. Для цієї мети відбирають лише клінічно здорових плідників. З початку підготовчого періоду від них беруть 2-3 еякуляти на декаду, а в останній тиждень - один еякулят на день.

Молодих баранчиків привчають до вагіни з 16-місячного віку з тим, щоб у 18 місяців їх можна було використовувати нарівні з дорослими плідниками з помірним статевим навантаженням.

В якості підставних тварин спочатку використовують маток в охоті, надалі маток без ознак охоти, валахів і навіть інших баранів. Дорослих, добре підготовлених баранів-плідників під час парувальної кампанії використовують з навантаженням 2-3 еякуляти, а півторарічних - 1-2 еякуляти протягом дня. У разі заготівлі сперми для замороження баранів-плідників доцільно використовувати протягом 9-10 місяців на рік з режимом статевого навантаження 2-3 еякуляти дуплетом протягом тижня.

2. Отримання сперми

Сперму від баранів беруть у штучну вагіну, що складається з ебонітового циліндра з патрубком, у середину якого вставлена еластична гумова камера, спермоприймач та пробка з ебонітовим або поліетиленовим краником (рис. 31).

Підготовка штучної вагіни до роботи проводиться таким чином. В циліндр уставляється гумова камера гладеньким боком усередину(рис.31), кінці якої завертаються на торці циліндра. У чисту, продезінфіковану вагіну через патрубок заливають 160-180 мл гарячої води температурою 50-550C.

Рис. 31. Штучна вагіна для отримання сперми від барана

У патрубок (рис.31) вставляють пробку з краном для вдування повітря, створюючи тиск 40-60 мм ртутного стовпчика (щоб внутрішня стінка камери зімкнулася).

а б

Рис. 32. Сім’яприймачі для отримання сперми від барана: а - одностінний; б – двостінний.

З одного боку до циліндра приєднують скляний (рис.32а) або поліетиленовий спермоприймач, а з протилежного скляною або ебонітовою паличкою змащують внутрішню поверхню камери тонким шаром стерильного вазеліну. Температура у вагіні в момент одержання сперми повинна підтримуватися на рівні 40-420C, її заміряють спеціальним стерильним термометром після вдування повітря.


При використанні одностінних скляних або поліетиленових спермоприймачів температура в манежі має бути не нижче 180C, в іншому випадку необхідно застосовувати двостінні спермоприймачі (рис. 30б), заповнені водою температурою 30-350C. Технік одержує сперму, сидячи на стільчику з правого боку підставної тварини, тримаючи штучну вагіну з спермоприймачем догори під кутом 35 град., фіксуючи його вказівним пальцем. При цьому плідник сам відшукує вхідний отвір вагіни і здійснює садку, або технік спрямовує в неї пеніс плідника, тримаючи його за препуцій. Після еякуляції штучну вагіну необхідно повернути спермоприймачем донизу, не допускаючи витікання сперми. Потім відкрити краник і випустити з вагіни повітря, не допустивши витікання води, знову закрити краник, відокремити спермоприймач і накрити його чистою скляною кришкою. Кожний еякулят беруть в окрему вагіну, для чого на пункті необхідно мати не менше трьох вагін на кожного барана-плідника. 3. Оцінка якості сперми Для осіменіння вівцематок і козоматок необхідно використовувати лише якісну сперму. За одну садку барани й цапи виділяють відносно невелику кількість сперми (0,8-1,5 мл), але з високою концентрацією статевих клітин (2,5-3,5 млрд.).

Об'єм еякуляту визначають за допомогою піпетки, градуйованої пробірки, градуйованого скляного одностінного спермоприймача (30а). При застосуванні одноразових поліетиленових спермоприймачів об'єм еякуляту можна визначити шляхом зважування в герметизованому стані на точних вагах типу Р-2-200, ВЛК-20 або ВЛК-500, приймаючи 1 г сперми за 1 мл. Якщо ж плідник виділяє об'єм сперми нижче 0,5-0,6 мл, то його визначення краще проводити за допомогою піпетки.

Якість сперми оцінюється в лабораторії як візуально, так і мікроскопічно.

Візуально перевіряють сперму за об'ємом еякуляту, консистенцією, наявністю домішок гною, крові, сечі. Принаявності домішками сперма бракується, а причини їх появи встановлюються.

Після органолептичної оцінки, якщо сперма відповідає необхідним вимогам проводять мікроскопічну оцінку.

Якщо у свіжій спермі барана в 1 мл міститься понад 2 млрд. сперміїв, то вона оцінюється як густа (Г), при наявності від 1 до 2 млрд. - середньої густоти (С), а коли менше 1 млрд./мл - сперма рідка (Р). Використанню підлягає лише густа сперма баранів-плідників.

Під мікроскопом із збільшенням 120 -180 разів оцінюють активність сперміїв за їх рухливістю. Якщо всі 100% сперміїв у полі зору мікроскопа рухаються прямолінійно-поступально, такій спермі ставлять найвищу оцінку 10 балів, якщо поступально рухаються 90% - 9 балів, 80% - 8 балів і т. ін.


Інші види рухів (кругове,коливальне) при оцінці не враховуються, а сперматозоїди вважаються умовно мертвими.

Треба мати на увазі, що в занадто густих еякулятах до моменту оцінки сперми не всі спермії встигають вийти з анабіозу під впливом кислих елементів і недостачі лужних, що значно занижує оцінку активності сперміїв. До такої сперми слід додати краплю підігрітого 2,9%-ного розчину цитрату натрію, і всі живі спермії вийдуть з анабіозу.

Перед підрахунком спермії убивають за допомогою 3%-ного розчину хлориду натрію, яким розріджують сперму в 200 разів у спеціальних еритроцитарних меланжерах з червоною намистиною.

Сперму, яка заморожена в поліетиленових соломинках (пайєтах), відтаюють у водяній бані температурою 380C протягом 18-20 сек., ретельно видаляють вологу, розкупорюють пайєти за допомогою ножиць і оцінюють активність сперматозоїдів загальноприйнятими методами.

Допускається до осіменіння маток свіжоодержана нативна і розведена охолоджена сперма з активністю не нижче 8 балів, розморожена сперма - не нижче 4 балів (у спермодозі повинно бути 60-80 млн. сперматозоїдів з прямолінійним поступальним рухом).

Винятком може бути заморожена сперма імпортних баранів, яка допускається до використання з активністю 3,0-3,5 бала. 4. Розбавлення сперми баранів та цапів

Сперму розбавляють з метою значного збільшення її об’єму, що має велике практичне значення при інтенсивному використання цінних плідників. А також захисту статевих клітин від негативного впливу зовнішнього середовища при їх зберіганні поза межами організму.

Для короткочасного зберігання при температурі +2-+40C сперму баранів розбавляють у 2-3 рази синтетичними середовищами: глюкозо- цитратно-жовтковим (ГЦЖ) або глюкозо-фосфатно-жовтковим (ГФЖ).

Синтетичні середовища готують з розрахунку на 100 мл дистильованої води: глюкози медичної безводної - 0,8 г, натрію лимоннокислого тризаміщеного п'ятиводного - 2,8 г, жовтка курячого яйця - 15-20 мл; глюкози медичної безводної - 3,2 г, натрію фосфатнокислого - 12-водного - 2,08 г, калію фосфатнокислого однозаміщеного безводного - 0,08 г, жовтка курячого яйця - 15-20 мл. Усі компоненти середовищ попередньо перевіряються на відсутність токсичності для статевих клітин.

Для санації синтетичного розбавника з метою зниження кількості мікробів до їх складу добавляють антибіотики, а саме препарати "Спермосан-3" у концентрації 25-30 тис.од. або "Декомсан" у кількості 25-30 тис. од. на 100 мл. розбавленої сперми.


Смотрите также файлы