Файл: 5027.doc

Техніка осіменіння маток приладом УКП-1 слідуюча (рис. 41). Для штучного осіменіння свиноматок фракційним один із флаконів заповнюють розбавленою спермою в кількості 35-40 мл, де повинно бути 2 млрд. прямолінійно-рухливих сперміїв, а другий - розбавником (заповнювачем) - 70-80 мл. Як заповнювач необхідно використовувати глюкозо-сольовий розчин.

До корпусу приладу приєднують заповнені флакони та стерильний катетер.

Після введення катетера в статеві шляхи свиноматки прилад повертають так, щоб флакон зі спермою зайняв верхнє положення. При натисканні на верхній поліетиленовий флакон клапан відкриває отвір і сперма надходить через канал у катетер. Одночасно під тиском рідини клапан перекриває канал, який веде до флакона із заповнювачем, що припиняє надходження в нього сперми. Увів ши потрібну кількість розбавленої сперми і не виймаючи катетера із статевих шляхів свиноматки, прилад обережно повертають навколо поздовжньої осі катетера на 180 град. У цьому разі флакон із заповнювачем займає верхнє положення, а порожній - нижнє. При натисканні на флакон із заповнювачем останній у кількості 70-80 мл надходить у катетер. Зачекавши 15-20 сек., катетер обережно виймають із статевих шляхів свиноматки. Сперму і заповнювач потрібно вводити повільно, попередньо підігрітими до 30-35⁰C. При осіменінні наступної свиноматки використаний катетер замінюють на стерильний.

Потрібно мати на увазі, що під час осіменіння шийка матки може закриватись. У цей час технік не повинен збільшувати тиск на флакони, а спокійно зачекати. Невдовзі шийка матки відкриється, і сперма або заповнювач буде надходитиме в матку.

УКП-1 можна використовувати і для осіменіння свиноматок нефракційним методом, попередньо заповнюючи флакони розбавленою спермою. Після осіменіння кожної свиноматки заміна катетера ОБОВ'ЯЗКОВА.

Для осіменіння свиноматок фракційним способом використовують також прилад УЗК-5 .

При осіменінні свиноматок нефракційний методом в УКП-1 використовують Г-подібну муфту з клапаном, яку розміщують між катетером та флаконом. Вона дає змогу розміщувати флакон зі спермою у вертикальне верхнє положення та забезпечує зручність у роботі оператора.

При нефракційному способі осіменіння всі операції з приладом виконують аналогічно, але флакон заповнюють попередньо розбавленою спермою.

У статеві шляхи свиноматки вводять попередньо розріджену або збережену сперму в об'ємі 1 мл на 1 кг маси тіла, але не більше 150 мл. Розрідження сперми проводять з таким розрахунком, щоб у дозі на одне осіменіння було 4-5 млрд. рухливих сперміїв. Для введення сперми у статеві шляхи свиноматок користуються також поліетиленовим приладом ПОС-5, який складається з тонкостінного флакона об'ємом 150-200 мл, кришки і катетера з з'єднуючою муфтою .

Осіменяють свиноматок безпосередньо у станках чи в загородках, де їх утримують, або ж у спеціальний клітці. Зовнішні статеві органи свині обробляють як і при фракційному осіменінні. Катетер обережно вводять у піхву свиноматки, спрямовуючи спочатку догори, під кутом 20-25°, а тоді - горизонтально на глибину 25-40 см до упору. Підіймають флакон вище рівня спини свиноматки і перевертають його догори дном; сперма вільно поступає у матку (рис. 43).

Катетер при цьому необхідно якомога глибше ввести у шийку матки. Після звільнення флакона від сперми катетер залишають на 1-2 хв. у попередньому положенні, а тоді виймають його легкими обертальними рухами. Якщо сперма витікає з флакона дуже повільно, то можна стиснути флакон руками. Проте не слід вливати сперму швидко. На осіменіння однієї великої свиноматки затрачають 2-5 хв., а дрібної до 10 хвилин. Якщо ж сперма цілком не вливається, а це може трапитись при несвоєчасному (передчасному чи запізнілому) осіменінні, стресових ситуаціях, що супроводжуються викидом наднирниками епінефрину (гормон "страху", що блокує перистальтичні скорочення матки), закупорюванні просвіту катетера (погано профільтрованою спермою), або при щільному приляганні отвору катетера до стінки шийки матки, то необхідно усунути вказані причини і завершити осіменіння.

При щільному приляганні катетера до стінки шийки матки його легко повертають і дещо відтягують назад. Коли ж сперма під час осіменіння витікає з піхви введення її припиняють, провертають флакон корком догори, опускають його нижче спини і змінюють положення катетера. Після цього продовжують введення сперми.

У випадках, коли під час осіменіння розлилася значна частина сперми або ж витекла з піхви, свиноматку осіменяють повторно.

9. Діагностика поросності

Для діагностики супоросності використовують клінічні, ендокринні та ультразвукові методи.

Клінічні: - метод самця-пробника необхідно застосовувати з 15-го дня після осіменіння свиноматок. З цією метою один раз на день проводять контакт свиноматок з кнуром-пробником, прогулюючи його біля кліток, де вони утримуються;

• метод огляду проводиться в другій половині поросності. У поросних тварин відзначають краще поїдання корму, підвищення вгодованості, зміну форми черева, набрякання пакета молочних залоз.

Ендокринний метод (метод гормональної провокації) ґрунтується на введенні препарату (суітест, гравігност), який має в своєму складі 5 мг тестостерону енантату і 2 мг естрадіолу валеріанту, на 17-19-й день після осіменіння. У результаті незапліднені свиноматки приходять в охоту на протязі 1-10 днів. У поросних маток реакція на введення препаратів відсутня.

Ультразвуковий метод - найбільш ефективний. На приладах (SCANNER-100 S, SCANNER-100 LC) можна візуалізувати матку та її вміст на ранній стадії поросності. Дослідження проводять з 16-17-ї доби після осіменіння, коли виявляються ембріональні міхури, а на 19-21 добу - ембріони, що гарантує 100% точність діагностики поросності і неплідності.

При масових дослідженнях на виробництві краще проводити діагностику вагітності після 24-25 дня поросності (осіменіння).

10. Вимоги до обліку пунктів штучного осіменіння та їх звітності

На пунктах штучного осіменіння свиней необхідно вести такі документи: - журнал обліку спермопродукції кнурів;

• графік доставки сперми кнурів - плідників на пункти штучного осіменіння свиней;

• форми оперативного обліку про виконання плану штучного осіменіння маток та одержання приплоду поросят, а також результатів використання сперми кнурів;

• книга обліку заявок на спермопродукцію;

• інвентаризаційний список апаратури, обладнання, посуду, реактивів та матеріалів.

Питання для самоконтролю

1. Дайте характеристику відтворення свиней.

2. Охарактеризуйте особливості біології розмноження свиней.

3. Які вимоги до годівлі та утримання кнурів-плідників.

4. Що являє собою помірний та інтенсивний режим племінного використання кнурів-плідників.

5. Дайте характеристику технології отримання та оцінки сперми кнурів-плідників.

6. Як проводиться розведення та зберігання сперми.

7. Яких правил необхідно дотримуватись при перевезенні та зберіганні сперми кнурів-плідників.

8. Як виявляють свиноматок в охоті, які строки їх осіменіння.

9. Охарактеризуйте методи штучного осіменіння свиней;

10. Яка технологія штучного осіменіння свиноматок фракційним способом.

11. Яка технологія штучного осіменіння свиноматок не фракційним способом.

12. Як проводять діагностику поросності.

13. Які вимоги до обліку на пунктах штучного осіменіння свиней та їх звітності.

ЗАНЯТТЯ 16. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ І ТЕХНОЛОГІЯ ШТУЧНОГО ОСІМЕНІННЯ У КОНЯРСТВІ

Мета заняття. Вивчити теоретичні передумови і технологію штучного осіменіння у конярстві.

Питання: 1. біологічні особливості кобил кобил;

2. способи і техніка парування;

3. штучне осіменіння кобил.

Ефективність племінної роботи у конярстві значною мірою пов'язана з відтворною здатністю жеребців і кобил. Добре організоване відтворення дає можливість швидкими темпами удосконалювати племінних і робочих коней, дотримувати структури поголів'я на економічно обгрунтованому рівні, що виражається у можливості вирощувати коней для племінних цілей і спорту (в племзаводах і племфермах), продажу населенню, експорті, забою на м'ясо, а це, звичайно, підвищує ефективність галузі.

Біологічні особливості кобил. Відомо, що кобили мають певні особливості відтворення порівняно з самками інших видів сільськогосподарських тварин. Насамперед, це стосується тривалості охоти і статевого циклу, особливостей овуляції, міграції зиготи, функціонування яєчників та ін. Практика показує, що навіть в умовах оптимальної годівлі у кобил заводських стад спостерігаються значне послаблення запліднювальності, висока смертність ембріонів.

Рання смертність ембріонів - наслідок спорідненого парування, несумісності груп крові, радіаційної, хімічної та газової забрудненості навколишнього середовища тощо.

Основним показником відтворення поголів'я коней є кількість здорових, нормально розвинених лошат, одержаних від 100 кобил, наявних на початку року.

Забезпечення правильного відтворення коней потребує знань біології розмноження, технології розведення та вирощування.

Із біологічних особливостей розмноження кобил - важливо звертати увагу на маточний тип запліднення, довгочасність та циклічність статевої охоти, період овуляції. Знаючи це, можна створити найбільш сприятливі умови для запліднення кобил, їх жеребності та вижереблення.

Кобил відносять до самиць із сезонною поліциклічністю, що проявляють статеву активність в період довгого світлового дня і не проявляють її зимою.

У березні - квітні у них збільшуються яєчники і біля 70 % кобил проявляють уже в присутності жеребця прояви охоти, але, лише у 50-60 % з них наступає овуляція.

У травні - червні статеве збудження у кобил вже яскраво проявляється. Охота вже буває коротшою (5-6 днів) і майже завжди завершується овуляцією. Сприяє цьому ви­пасання кобил, заміна "сухого" раціону свіжою зеленою травою, а також моціон, що активізує загальний кровообіг.