Файл: 5027.doc

Питання для самоконтролю

1. Навіщо визначають відсоток патологічних (ненормальних) форм сперматозоїдів.

2. Які фактори впливають на появу в спермі патологічних форм сперматозоїдів.

3. Яка методика визначення ненормальних форм статевих клітин.

Заняття 10визначення резистентності Сперміїв

Мета заняття. Навчитись визначати резистентність сперматозоїдів за методикою І.В. Смирнова і В.І Поставної.

Питання: визначити резистентність спематозоїдів сперми бугая плідника в 1% розчині натрію хлориду.

а) Теоретична частина

Резистентність - стійкість спермія (організму) до дії різних пошкоджуючих факторів середовища. Резистентність в даному випадку пов'язана із запліднювальною здатністю сперміїв, дає уявлення про міцність, життєздатність чоловічих статевих клітин.

Для визначення резистентності до невеликого об'єму сперми додають поступово, порціями певної величини 1% розчин хлористого натрію доти, поки не припиниться прямолінійно-поступальний рух сперміїв. Ступінь розведення, при якому це сталось, визначає стійкість сперміїв: чим більше розчину витрачено на те, щоб припинити поступальний рух сперміїв, тим краща їх якість.

Визначивши резистентність, ми, по суті визначаємо міцність ліпопротеїнового покриву сперміїв. Іони хлору поступово руйнують цей покрив, і оголені спермії гинуть. Процес руйнування посилюється від механічного впливу ( помішування сперми під час визначення). Чим міцніший покрив, тим триваліший час необхідний для його руйнування.

б) Практична частина

Матеріали і обладнання: мікропіпетки, піпетки на 0,5 мл; бюретки на 50-100 мл з поділками на 1 мл; хімічні склянки на 150-200 мл, сперма бугая, 1% розчин натрію хлориду.

Хід роботи. У склянку №1 відміряють мікропіпеткою 0,02 мл сперми і добавляють 10 мл 1% розчину натрію хлориду, промивають ним кілька раз піпетку (щоб перенести всю сперму з піпетки у склянку №1).

З склянки №1 тією ж піпеткою краплю розчину наносять на предметне скло, яке розміщують на столику Морозова з температурою 38-40°С і досліджують при збільшенні в 120-300 разів.

Якщо в краплі є спермії, які рухаються прямолінійно, із склянки №1 беруть 0,5 мл рідини і переносять в склянку №2, куди додають 0,5 мл розчину, перемішують і досліджують під мікроскопом, як і в першому випадку. Якщо у сперматозоїдів прямолінійний рух припиняється, то їх резистентність дорівнює 1000. В разі наявності сперміїв з прямолінійно-поступальним рухом з бюретки в склянку №2 порціями доливають по 1 мл натрію хлориду (щоразу беруть краплю для дослідження) до припинення прямолінійного руху сперміїв. Добавка кожної порції відповідає збільшенню резистентності на 1000, а число мілілітрів рідини в склянці №2 виражає резистентність у тисячах.

Рис. 19. Схема визначення резистентності сперматозоїдів

При визначенні резистентності (рис. 19) розчин натрію хлориду доливають не до повної загибелі сперміїв, а лише до припинення поступального руху.

У розведеній спермі визначають резистентність сперміїв таким же способом, як і в нерозведеній, однак множити число, що виражає резистентність, на ступінь розведення не слід.

Після закінчення визначення роблять висновок про резистентність сперматозоїдів.

Питання для самоконтролю

1. В чому суть методу визначення резистентності сперматозоїдів за методикою І.В. Смирнова і В.І Поставної.

2. Що являє собою резистентність, з якими властивостями сперматозоїдів вона зв’язана.

ЗАНЯТТЯ 11: ТЕХНОЛОГІЯ ТРИВАЛОГО ТА НЕТРИВАЛОГО ЗБЕРІГАННЯ РОЗБАВЛЕНОЇ СПЕРМИ.

Мета заняття: вивчити технологію заморожування сперми на фторпластовій пластині у вигляді облицьованих і необлицьваних гранул, зберігання сперми бугая в сульфатному середовищі.

Питання:1. техніка короткочасного зберігання розбавленої сперми;

1. теоретичні основи заморожування сперми і тривале зберігання її;

2. заморожування сперми у формі не облицьованих гранул;

3. заморожування сперми у формі облицьованих гранул;

Питання про способи зберігання сперми виникло одночасно з початком застосування штучного осіменіння, оскільки взята від плідника сперма перебуває певний час поза організмом. Щоб подовжити життя сперміїв, треба підвищити їхню життєздатність і сповільнити або гальмувати їхній обмін речовин з навколишнім середовищем, тобто перевести спермії в стан анабіозу. Існує кілька способів зберігання сперми поза організмом: короткочасне зберігання сперми бугая, барана, жеребця при температурі 2-4 ^оС; зберігання сперми бугая, барана кнура за допомогою інактивації сперміїв кислотами; тривале зберігання сперми бугая, барана,жеребця в рідкому азоті.

Техніка короткочасного зберігання розбавленої сперми цей спосіб використовується для зберігання сперми всіх видів тварин. Нині сперму бугаїв зберігають тільки у замороженому стані, однак попередньо перед заморожуванням її короткочасно зберігають також при температурі, близькій до 0 ^оС.

Оптимальна температура при короткочасному зберіганні сперми має бути 2-4 ^оС. Однак при охолодженні сперми до цієї температури слід враховувати можливість холодового удару сперміїв. Щоб уникнути цього негативного впливу, застосовують поступове, повільне охолодження. Чим повільніше охолоджується сперма, тим менша небезпека холодового удару. Однак неможна охолоджувати сперму і дуже повільно, оскільки при цьому в ній нагромаджується багато молочної кислоти, яка отруює спермії. Тому швидкість охолодження сперми має бути оптимальною, що дає змогу уникнути холодового удару та підкислення її. Іншим способом захисту сперміїв від холодового удару є доливання до сперми жовтка курячого яйця. Лецитин, який міститься в жовтку та його сполуки з білками мають властивість пом'якшувати прояви холодового удару. Однак при швидкому охолодженні повністю ліквідувати холодовий удар сперміїв за допомогою жовтка неможливо. Отже, дуже швидко охолоджувати сперму не можна.

Однією з вимог для забезпечення умов короткочасного зберігання сперми є стала температура — 2-4 °С. Таку температуру можна створити у побутовому холодильнику або звичайному харчовому широкогорлому вакуумному термосі (рис. 20) з талим льодом.

Рис. 20. Харчові широкогорлі вакуумні термоси для короткочасного

зберігання сперми

Термос перед використанням для зберігання сперми заповнюють кусками льоду (розміром з волоський горіх) приблизно до половини його об'єму. Лід, щойно взятий знадвору або з холодильника, потрібно облити теплою водою, щоб він почав танути. (рис. 21).

Рис. 21. Розріз вакуумного термоса: 1 - кришка; 2 - флакони зі спермою; 3 - ручка; 4 - футляр; 5 - амортизаційна пробка; 6 - вакуумна колба; 7 - талий лід; 8 - поліетиленова плівка; 9 - шар вати товщиною 0,5 см; 10 - пробка посудини

Взяту від плідника сперму негайно оцінюють за густотою та активністю сперміїв, визначають концентрацію їх. Оцінювати сперму потрібно якомога швидше, для того щоб не допустити накопичення в ній кислих продуктів розпаду.

Розбавлену сперму витримують при кімнатній температурі (18-20 °С) протягом 20-30 хв. Це потрібно для того, щоб молекули лецитину з білком огорнули поверхню сперміїв й утворили своєрідну оболонку для захисту їх від швидкого охолодження.

Доставлена на пункти штучного осіменіння сперма бугая при правильній організації її зберігання придатна для осіменіння протягом 2-3 діб, а барана — до 1,0-1,5 доби. Використовують сперму бугая з активністю сперміїв не менш як 7, баранів — 8 балів. Сперма жеребця придатна для осіменіння протягом 2 діб з активністю не нижче 5 балів, а сперма кнура — 2-3 доби та активністю 6 балів.

Теоретичні основи заморожування сперми і тривале зберігання її. Тривалість зберігання сперми при температурі, близькій до 0 °С, дуже обмежена. Запліднювальна здатність сперміїв уже через З, рідше через 4-5 діб різко зменшується. Це пояснюється тим, що при плюсових ' температурах обмінні процеси в спермі хоча й сповільнюються, але не припиняються.

Строк зберігання сперми і можна збільшити способом подальшого зниження температури. Проте вже при температурі - 0,6 °С сперма замерзає і спермії гинуть. Кристали льоду ушкоджують протоплазму сперміїв і її тонкі структури. Іншою причиною загибелі сперміїв є згубна дія концентрованих розчинів цукрів і солей, які утворюються в рідкій фазі сперми внаслідок вимерзання води. Крім того, на початкових стадіях охолодження причиною загибелі сперміїв може бути холодовий удар їх.

Якщо сперму охолоджувати повільно, то вся вода, яка міститься в ній, встигає закристалізуватись і спермії гинуть. Отже, при швидкому охолодженні сперми можна «проскочити» небезпечну температурну зону кристалізації, де протоплазма сперміїв замерзає як єдине ціле без утворення кристалів льоду і спермії не гинуть. Проте, щоб досягти вітрифікації, потрібні дуже високі швидкості охолодження. їх можна досягти при заморожуванні малих об'ємів сперми (0,1-0,5 мл). Для цього потрібні охолоджувачі з досить низькою температурою — рідкий азот, який має температуру кипіння -196 °С. Можна також використовувати рідкий кисень (-183 °С) і твердий діоксид вуглецю — «сухий лід», температура випаровування якого дорівнює - 78 °С. Однак рідкий азот — найкращий охолоджувач.

Питання для самоконтролю

1. Суть короткочасного зберігання розбавленої сперми?

2. Як відбувається тривале зберігання сперми?