ВУЗ: Не указан

Категория: Не указан

Дисциплина: Не указана

Добавлен: 20.03.2024

Просмотров: 558

Скачиваний: 0

ВНИМАНИЕ! Если данный файл нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам.

СОДЕРЖАНИЕ

Міністерство аграрної політики та продовольства україни вінницький національний аграрний університет

Лабораторний зошит

Вінниця – 2015

Модуль і

Завдання для самостійної роботи:

Індекс ґрунтових горизонтів та їх коротка характеристика

3. Типи ґрунтотворних процесів. Серед них найпоширенішими є:

Рекомендована література:

Питання для самоконтролю:

Завдання для самостійної роботи:

Теоретична частина

Характеристика основних видів бур’янів і заходи боротьби з ними

Самостійна робота:

Рекомендована література:

Питання для самоконтролю:

Завдання для самостійної роботи:

Теоретична частина

Основні ланки польових сівозмін для різних зон України

Складання схем польових сівозмін для зон Полісся, Лісостепу та Степу

3. Сівозміни для фермерських формувань.

Схеми коротко-ротаційних сівозмін для фермерських формувань

Самостійна робота:

Питання для самоконтролю:

Завдання для самостійної роботи:

Теоретична частина

3. Розрахунок норм внесення добрив на запланований урожай.

Самостійна робота:

Рекомендована література:

Питання для самоконтролю:

Тема: Основи насіннєзнавства. План:

Завдання для самостійної роботи:

Теоретична частина

Особливості відбору крапкових проб із насіння яке зберігається в мішках

5 М*а*100 пп. Розрахунок норм висіву культур

Самостійна робота

Результати аналізу на чистоту насіння

Рекомендована література

Питання для самоконтролю

Тема: Загальна характеристика зернових злакових культур. Відмінні ознаки хлібів і та іі групи. Будова плоду зернових злаків. План:

Завдання для самостійної роботи

Теоретична частина

Відмінні ознаки хлібів першої та другої групи

Самостійна робота

Рекомендована література

Питання для самоконтролю

Модуль іі

Самостійна робота

Рекомендована література

Питання для самоконтролю

Тема: Бульбоплоди та коренеплоди. Систематика та морфологічні ознаки органів.

Самостійна робота

Рекомендована література

Питання для самоконтролю

Тема: Олійні та ефіроолійні культури. Загальна характеристика олійних культур. Морфологія. Види, підвиди, групи і різновидності.. (Частина перша) План:

Завдання для самостійної роботи:

Теоретична частина

Основні Морфологічні й біологічні особливості олійних культур

Самостійна робота

Характерні ознаки груп соняшнику

Рекомендована література

Питання для самоконтролю

Завдання для самостійної роботи:

Теоретична частина

Самостійна робота

Рекомендована література

Питання для самоконтролю

Квітки у бобових неправильного метеликового типу. Вони складаються з чашечки, віночка, тичинок і маточки. У чашечці розміщується 5 напівзрослих яйцеподібно-ланцетних, ланцетних та інших за формою чашолистків; у віночку – 5 пелюсток, різної величини та форми: верхня пелюстка, яка за шириною часто перевищує довжину, називається прапорцем (вітрилом, парусом), дві бічні вільні пелюстки називаються крилами та дві нижні, які частково зрослися, називаються човником. Віночок має різне забарвлення: біле, рожеве, червоне, жовте, голубе, фіолетове та ін. Тичинок у квітці 10, з них 9 зростаються до половини у вигляді трубки, а одна залишається вільною, що властиво квіткам більшості польових зернових бобових культур – гороху, сочевиці, квасолі, сої, кормовим бобам, або всі 10 тичинок зростаються у трубку (квітки люпину). Маточка складається із зав’язі, стовпчика і приймочки. У зав’язі може бути різна кількість насінних зачатків (від 1–2 до 8–10 і більше), що залежить від виду, роду рослин. Квітки розміщуються на квітконіжках по 1–2 у пазухах листків (горох, сочевиця, чина, нут) або утворюють суцвіття: китицю (люпин, квасоля, соя, кормові боби), несправжній зонтик (фасційований горох).

Плід однонасінний, дво- або багатонасінний біб. Боби мають різну форму – пряму, зігнуту серпоподібну, шаблеподібну, ромбічну, плоску, здуту та ін.; завдовжки від 1–2 до 15–20 см і більше. Вони бувають голими і опушеними (люпин, соя), за забарвленням солом’яно-жовті, чорно-бурі, фіолетові, строкаті. Боби складаються з двох стулок і у більшості бобових рослин, крім нуту та білого люпину, при достиганні розтріскуються і стигле насіння легко відокремлюється від насінної ніжки.

Насіння вкрите міцною насінною оболонкою, яка має різне забарвлення. Під нею розміщується зародок, який складається з двох сім’ядолей, зародкових корінця і стебельця та верхівкової бруньки з двома справжніми листочками. На верхньому боці насінної оболонки розглядається у вигляді смужки насінний рубчик – місце прикріплення насінного зачатка до насінної ніжки. Рубчик розділяється на дві поздовжні половинки рубчиковим слідом, який являє собою слід розриву судинно-волокнистого пучка між насінною ніжкою та насінням і є місцем для проникнення води в зародок під час проростання насіння. У так званого твердокам’яного насіння рубчиковий слід закритий кутикулою, крізь яку вода в насіння практично не проникає і воно без відповідної підготовки не проростає. У кінці рубчика, з боку корінця, можна помітити сім’явхід, або пилковхід (мікропіле), через який при заплідненні проникає пилкова трубочка, з протилежного боку насінного рубчика міститься халаза у вигляді маленького горбочка (на насінні квасолі роздвоєного), яка є основою насінного зачатка.


Бубнявіння насіння починається лише при поглинанні води у відсотках на абсолютно суху масу: сочевиця, нут – 100–105; горох, соя – 100–110; люпин білий – 110–115; кормові боби – 110–120; квасоля – 110–130; чина – 120–130; люпин жовтий – 140–145; люпин вузьколистий – 165–170. Першим при проростанні насіння з’являється корінець, за ним – стебельце. Зважаючи на особливості проростання, зернові бобові поділяються на дві групи: до першої належать ті, в яких при проростанні насіння на поверхню ґрунту виносяться сім’ядолі Підсім’ядольним колінцем (так зване надземне проростання); в другої – ті, в яких сім’ядолі не виносяться і на поверхні відразу з’являються перші справжні листки. Першу групу становлять зернові бобові культури, які утворюють кільчасті та трійчасті листки – люпин, соя і квасоля (крім багатоквіткової, яка не виносить сім’ядолей); другу – які мають парно- та непарнопірчасті листки – горох, сочевиця, чина, кормові боби, нут.

2. Характеристика гороху. Рід горохуPisum L. (підродини лядвенцевих – Lotoideae) – поділяється на шість видів: горох культурний (посівний) – P. sativum L., горох високий – P. elatius Steven., горох низькорослий – P. himile Boiss et Мої., горох абіссінський – P. abyssinicum Braun., горох червоно-жовтий – P. julvum Sibth. et Sm. та горох багаторічний (красивий) – P. fonnosum Boiss.

Найпоширенішим є посівний горох, який визнається деякими ботаніками як збірний вид культурного гороху (Pisum sativum L.). Його поділяють на чотири підвиди: горох культурний посівний – sativum Gov., польовий – arvense L., закавказький – transcaucasicum Gov. та азіатський – asiaticum Gov.

Переважна більшість сортів, які вирощують в Україні, належать до виду культурного, або посівного гороху, менша частина – до польового, який ще має назву пелюшка.

Характерні морфологічні ознаки посівного та польового гороху. Горох посівний. (Описати самостійно) –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––


Горох польовий. ––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––.––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Ботаніки вважають, що віднесення гороху посівного і польового до різних видів більш аргументовано з ботанічної точки зору. Тепер серед кормових сортів гороху на зерно (їх можна використовувати як харчові) є такі, в яких зерно має світле забарвлення, а рубчик – темне.

Коренева система у гороху добре розвинена. Головний стрижневий корінь проникає у грунт на глибину до 1,5 м, а бічні корені розгалужені до 1 м у боки.


Стебло трав’янисте, в основі здатне до гілкування, різної висоти: у карликових сортів – до 50 см, напівкарликових – 80, середньорослих – 130 та у високорослих – до 150–200 см і більше. Карликові сорти стійкі проти вилягання; високорослі – утворюючи сланкі стебла, вилягають. У поперечному розрізі стебло округле або невиразно чотиригранне, порожнисте, різної товщини, з багатьма міжвузлями. Стебла у гороху бувають простими (звичайними) і фасційованими (штамбовими). Прості стебла мають видовжені міжвузля, до верхівки тоншають; фасційовані – складаються з коротких міжвузлів, у верхній частині розширено-сплющених (фасційованих).

Листки у посівного і польового гороху парнопірчасті, здебільшого з 2–3 парами листочків і закінчуються розгалуженими вусиками, якими рослини можуть чіплятися одна за одну або в сумішках закріплюватися на інших високоросліших рослинах.

Стебло, листки і прилистки покриті восковим нальотом. У природі трапляються форми гороху з непарнопірчастими та багаторазово парнопірчастими листками, а також з листками у вигляді розгалужених вусиків (горох вусатий).

Квітки у посівного гороху величиною від 15 до 36 мм, переважно білого кольору, зрідка – голубого. У сортів з простим стеблом квітки розміщуються по 1–2 на квітконіжках вздовж стебла; з фасційованим (штамбовим) стеблом квітконіжки з 2–5 квітками розміщуються у верхній частині стебла, утворюючи суцвіття – несправжній зонтик. У польового гороху квітки різного кольору, частіше фіолетово-червоного.

Плід біб. За будовою стулок бобів посівний і польовий горох поділяються на лущильні й цукрові сорти. У стулках лущильних сортів гороху, які вирощують в основному для одержання стиглого зерна, внутрішні боки стулок вистелені пергаментним шаром клітин, який надає міцності й жорсткості плодам. У цукрових сортів, насіння яких використовується для консервування або безпосереднього вживання в їжу в недостиглому стані, пергаментний шар клітин відсутній. Такі плоди є досить ніжними і часто використовуються у їжу „на лопатку” – цілими. За формою боби у лущильних сортів бувають прямими, зігнутими і шаблеподібними, з тупою або загостреною верхівкою, у цукрових – мечоподібними з гладенькою поверхнею стулок та чоткоподібними, в яких добре помітні на стулках перетяжки між насінними гніздами.

За формою насіння округле, кутасте, округло-кутасте, квадратне. Поверхня його гладенька або зморшкувата. Маса 1000 насінин 170-250 г.


3. Характеристика сої. Соя належить до роду, який, за даними F.J.Herman (1962), поділяється на три підроди (subgenus) Leptocyamus, Glycine i Sofa. За свідченням П.М.Жуковського, рід Glycine об’єднує 10 видів. В СНД ростуть лише два види: соя культурна – Glycine hispida Maxim, Moench. (синоніми: Soja hispida, Moench:, Soja japonica Savi. та ін.), яка є важливою сільськогосподарською культурою, та уссурійська дикоросла соя – G. ussuriansis Regel and et. Maak., що росте на берегах річок і озер, а також на сопках Далекого Сходу.

Соя культурна, або щетиниста (2n-38, 40) – однорічна трав’яниста рослина, зовні подібна до квасолі. Коренева система – стрижнева. Головний корінь грубий, відносно короткий, бічні корінці у більшості тонкі, довгі, проникають у грунт на глибину до 2 м.

Стебло (Описати самостійно) –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

Листки (Описати самостійно) –––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––


Смотрите также файлы