Файл: Вівчарство.docx

24.8. Особливості оплати праці в галузі та методика розрахунку розцінок за одиницю продукції

Оплата праці працівників вівчарства ділиться на основну, додаткову і преміювання. Основна оплата праці залежить від кількості і якості продукції, (за приплід, приріст живої маси, настриг вовни). Праця чабанів, що обслуговують отари вівцематок, баранів-плідників і молодняк до 1 року тарифікується по VІ розряду робіт у тваринництві; чабанів, що обслуговують отари ярок, переярок, валухів - по V розряду; чабанів-механізаторів - по ІV розряду трактористів-машиністів по розцінках, встановлених, виходячи з мінімальної заробітної плати по Україні, нормативної кількості відпрацьованих людино-годин за місяць (166,25) при 40-годинному робочому тижню. Розрахований тарифний фонд оплати праці збільшується від 25 % до 50 % в залежності від рівня виконання завдання. У зв'язку з тим, що надходження продукції вівчарства носить сезонний характер, оплату праці до розрахунку за продукцію здійснюють у формі авансу по догляду за поголів’ям, виходячи із тарифних ставок відповідних розрядів за ручні роботи в тваринництві і норм обслуговування. В цьому випадку розцінки визначають за обслуговування овець або погодинно по денних тарифних ставках; після отримання продукції проводять перерахунок, виходячи з фактично отриманої продукції та розцінок, встановлених на початку року. Для оплати праці чабанів визначаються розцінки за наступні види продукції: в маточних отарах - за вовну і отриманий приплід; при вирощуванні молодняка до відбивки - за приріст живої маси; при нагулі і відгодівлі - за приріст; при обслуговуванні баранів і валухів - за вовну.

Наприклад, бригада чабанів із 4 осіб (один з них старший) обслуговує отару вівцематок в кількості 920 голів. Планом передбачено отримати вовни на 1 вівцю - 4 кг і 100 ягнят на 100 вівцематок. Річна норма виробництва продукції вівчарства для бригади складе: вовни - 36.8 ц [920 х 4 кг], приплоду ягнят - 920 голів.

У зв’язку з тим, що продукція вівчарства надходить і обліковується не систематично, а періодично, в галузі застосовується акордно-преміальна система оплати праці. До отримання продукції та її оприбуткування працівники галузі отримують аванс по догляду за одну голову в місяць.

Приклад розрахунку годинної та денної тарифної ставки першого розряду на ручних роботах в тваринництві, виходячи з мінімального рівня заробітної плати по Україні 400 грн.

---

400 грн. : 166,25 = 2,41 грн. х 1,16 = 2,80 [годинна тарифна ставка];

денна тарифна ставка: 2,80 грн. х 7 год. = 19,60 грн.

До отримання продукції бригада чабанів отримує аванс по догляду однієї голови в місяць. Тарифний фонд для авансування розраховується, виходячи з тарифної ставки ІV розряду на ручних роботах в тваринництві: 19,60 х 1,35 = 26,46 грн.

Річний тарифний фонд бригади із чотирьох осіб складе:

26,46 х 365 х 4 = 38632 грн.

Колективна розцінка оплати по догляду однієї голови в місяць складе: [38632 : 920 гол.] : 12 міс. = 3,50 грн.

Розрахунок розцінок оплати праці за одиницю продукції чабанам по догляду за вівцематками здійснюється в наступній послідовності: 1). Розраховується тарифний фонд оплати праці бригаді із 4-х чабанів по VІ розряду ручних робіт в тваринництві:

19,60 х 1,80 = 35,28 грн. х 365 дн. х 4 = 51509 грн.

2). Акордний фонд розраховується збільшенням тарифного фонду від 1,25 до 1,50 разів:

51509 х 1,5 = 77264 грн.

3). Розцінка оплати праці за 1 ц. вовни складе, виходячи з того, що 60 % річного акордного фонду розподіляється на вовну і 40 % - на приплід:

4). Розцінка оплати праці за 1 голову приплоду, становитиме:

Після отримання і оприбуткування продукції розраховується фактичний акордний фонд оплати праці шляхом множення фактично отриманої продукції на планову розцінку її, розраховану, виходячи з норми виробництва продукції.

Наприклад, бригада чабанів, що обслуговує 1000 вівцематок, отримала за рік 45 ц вовни і 1100 голів приплоду. Річний акордний фонд за вовну складе: 1259,7 грн. за 1 ц х 45 ц = 56682 грн.

Річний акордний фонд за приплід :

33,59 грн. х 1100 гол. = 36949 грн.

Фактичний акордний фонд за отриману продукцію становитиме:

56682 грн. + 36949 грн. = 93631 грн.

За рік бригада отримала аванс в сумі 38632 грн.

Загальний фонд доплати за продукцію становитиме:

93631 грн. – 38632 грн. = 54999 грн.

Доплата на 1 грн. авансу складе:

54999 грн. : 38632 грн. = 1,42 грн.

Крім того, передбачаються також надбавки до заробітної плати, за стаж роботи в даному підприємстві за обраною спеціальністю: від 3 до 5 років - 12 %; 5-10 років - 15 %; 10-15 років - 20 %, понад 15 років - 25%.

Старшим чабанам встановлена доплата в розмірі 15-25 %, майстрам І класу галузі - 20 %, II - 16 %.

---

В якості додаткової оплати чабанам може видаватись кожне десяте ягня, отримане понад план і вирощене до відлучення при умові отримання від маточного поголів’я понад 95 ягнят на 100 вівцематок, і кожне п’яте ягня при отриманні понад 100 ягнят від 100 вівцематок; 50 % збережених від загибелі протягом року овець від 97 % і більше; до 50 % приросту живої маси, отриманої понад план.

Премії можуть виплачуватись при умові економії витрат в розмірі до 70% зекономлених коштів та до 20% вартості понадпланової продукції.

---

24. 9. Ефективність організації вівчарства в селянських і фермерських господарствах та зміст економічного механізму функціонування галузі

В умовах ринку вівчарські господарства України повинні одержувати значно більшу кількість товарної продукції для забезпечення внутрішніх потреб держави з меншими витратами, перетворивши галузь із збиткової в конкурентоспроможну. В 2004-2006 рр. по всіх категоріях господарств середній настриг вовни з однієї голови становив 3,3 кг., одержано приросту живої маси на одну вівцематку по 20,5 кг, молока на одну вівцематку 5,3 кг.

Скорочення виробництва продукції вівчарства відбулося також за рахунок того, що основними виробниками її в Україні стали особисті селянські і фермерські господарства, які значну частину продукції використовують для власних потреб, оплати найманих працівників та за бартерними угодами, а також значний імпорт вовни - до 3000т в 2005р. Крім того, через неможливість товаровиробниками належним чином підготувати продукцію галузі до реалізації та обмеженість їх доступу до внутрішніх і зовнішніх ринків активізувало в країні діяльність приватних посередницьких структур, які скуповують продукцію за низькими цінами, що крім того в свою чергу, позбавляє товаровиробників державної фінансової підтримки за продукцію вівчарства згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16. ХІ. 2002 р. „ Про невідкладні заходи щодо подальшого розвитку вівчарства в Україні”.

Оскільки проблема забезпечення країни необхідною кількістю вітчизняної продукції вівчарства та підвищення її конкурентоспроможності є надзвичайно актуальною, для її вирішення в системі підготовки та реалізації продукції необхідна така ланка, яка б створила альтернативу приватним посередникам. Такою ланкою можуть стати обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи, покликані розв’язанню проблем доведення до реалізації та збуту продукції на внутрішніх і зовнішніх ринках. Такі кооперативи створюються виробниками вівчарської продукції, які надають товаровиробникам різноманітні послуги з метою максимального зниження витрат. Послуги кооперативи надають по собівартості їх виконання. Членами кооперативу є виробники продукції, а також асоційовані члени, які не користуються послугами кооперативу, але приймають участь у створенні матеріально-технічної бази та отримують відповідні паї на неї.

---

Залежно від характеру надання послуг, кооперативи можуть бути багатофункціональними, збутово-постачальними та збутовими. Такі кооперативи можуть створюватись в масштабі району, групи районів, області, країни.

Одним з елементів механізму функціонування галузі повинно бути держзамовлення на постачання продукції галузі, розширення і вдосконалення реалізації продукції на зовнішні і внутрішні ринки, досягнення паритету цін та підвищення конкурентоспроможності галузі.

Контрольні запитання і завдання

1. Джерелом яких видів сировини є вівчарство?

2. Які розміри ферм у спеціалізованому вівчарстві є оптимальними?

3. Які системи ведення галузі існують в Україні?

4. Яка форма організації праці у вівчарстві є найбільш доцільною та ефективною?

5. Яка питома вага вівцематок у структурі стада овець є оптимальною?

6. Складіть план осіменіння вівцематок і отримання приплоду.

7. Викладіть методику обороту стада овець.

8. Що являють собою ущільнені окоти і яка їх сутність?

9. Які існують системи утримання овець?

10. Викладіть зміст організації стриження овець.

11. Як розрахувати тарифний і акордний фонди оплати праці у вівчарстві?

12. Як здійснити розрахунок оплати праці за 1 ц вовни і 1 голову приплоду ягнят?

1¹ І.В. Коновалов, Л.В.Жарук, Л.С. Шелест Організація заготівель і збуту продукції вівчарства в умовах дрібнотоварного її виробництва. // Економіка АПК. – 2006. - № 9. – с.17-18.

1¹Кутиков С.И.Эффективность методов интенсификации животноводства. – К.- «Урожай» - 1981 – с.446.

1¹Эффективность методов интенсификации животноводства.Под редакцией С.И.Кутикова. «Урожай» - К.: 1981

---