ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 05.09.2024
Просмотров: 101
Скачиваний: 0
Таблиця 10
“З яких джерел Ви переважно отримуєте інформацію про здоровий спосіб життя?”, залежно від соціального статусу респондентів, у %
Учні
ЗОШ*
Учні
ПТНЗ**
Студенти
Працююча
молодь
від друзів, знайомих
9,8
8,4
9,4
11,9
від батьків, інших близьких дорослих
20,5
26,5
13,6
9,8
від братів, сестер
1,3
2,6
2,0
2,2
із спеціальної літератури (з друкованих джерел)
33,9
37,4
48,8
52,8
з телебачення
53,6
51,0
52,0
49,1
від учителів, викладачів
23,3
11,0
12,8
5,4
від лікарів
2,2
5,8
4,2
3,7
від психологів
0,6
2,6
1,5
1,2
важко відповісти
0,9
–
1,2
0,8
мене це не цікавить
0,9
3,2
2,2
1,6
Примітка: сума перевищує 100%, оскільки респонденти мали можливість вказувати кілька варіантів відповіді; *ЗОШ –загальноосвітні заклади; **ПТНЗ – професійно-технічні навчальні заклади.
Серед переважної більшості молоді панує думка щодо схожості їх способу життя до батьківського. Очевидно, що батьки не завжди готові сприймати цю думку та бути прикладом для дітей, оскільки лише третина опитаних вказала, що їх батьки частіше дотримуються здорового способу життя, ніж вони самі. Відповідно 80 % респондентів хотіли б, щоб їх діти дотримувалися більш здорового способу життя, ніж вони самі (табл. 11).
Таблиця 11
“Чи хотіли б ви, щоб ваші діти дотримувалися більш здорового способу життя, ніж ви?”, за ознакою статі респондентів, у %
По вибірці в цілому
Чоловіки
Жінки
я хочу, щоб мої діти дотримувалися більш здорового способу життя, ніж я
81,5
82,6
80,5
мої батьки дотримувалися більш здорового способу життя, ніж я
34,2
37,1
31,5
Примітка: сума перевищує 100%, оскільки респонденти мали можливість вказувати кілька варіантів відповіді.
Часто батьки орієнтують дітей на заняття спортом чи, принаймні, ранкову гімнастику, дотримання режиму дня і проведення загартування. На цей чинник найбільше вказує учнівська молодь, і найменше ― працююча молодь. Інші дії батьків пов’язані із забороною та моральним засудженням вживання алкоголю, тютюну чи наркотиків. Вони також акцентують увагу на необхідності якісного, здорового, збалансованого харчування. Крім цього респонденти виділяють психологічний клімат у родині, наявність оптимістичного настрою та позитивного мислення, як запоруку збереження психічної складової здоров’я.
Наголошуємо, що уявлення про здоровий спосіб життя, яке передають батьки своїм дітям, є формальним і часто не підкріплюється їх власним прикладом, тому скоріше сприймається як гасло: “щоб бути здоровим, потрібно не мати негативних звичок та добре харчуватися”. Такі суперечності становлять чималу небезпеку, бо призводять до подвійної моралі, коли дії та слова розходяться. Саме це негативно впливає на позитивне сприйняття цінностей здорового способу життя у родинному колі.
Активне наслідування негативних явищ у молодіжному середовищі також пов’язане з відсутністю належної підтримки в родині. Цю тезу підтверджують результати дослідження, яке проводилося в рамках проекту “Огляд молодіжної політики. Дослідницька група” Центром соціальних експертиз Інституту соціології Національної академії наук на замовлення ЮНІСЕФ[13]. Більшість названих причин, які провокують негативну поведінку, пов’язана з родиною: безробіття (11 %), сварки (6 %), бійки (4 %), завантаженість роботою понад силу (3 %).
В цьому ж дослідженні проводилося вивчення страхів, які породжують невпевненість у власних силах. Молоді люди найбільше бояться втратити сім’ю, близьких (63 %), роботу (46 %); тяжко захворіти (40 %); втратити друзів (24 %); стати об’єктом зневаги, насміхань, або знущання з боку однолітків (15 %).
Чинниками свого благополучного стану респонденти вважають позитивні соціальні обставини (сім’я, друзі, робота); психологічну та духовну стійкість, стійкі риси характеру, силу волі; здоровий спосіб життя; достатню матеріальну забезпеченість; пристойну освіту.
За оцінками опитаних, до найбільш уразливих груп населення можна віднести категорії осіб, які втратили підтримку сім’ї (61 %); є вихідцями із неблагополучних сімей ― 46 %; мають шкідливі звички ― 31 %; бідні, з незаможних сімей ― 27 %; мають слабке здоров’я ― 26 %; потрапили у погану компанію однолітків ― 21 %; мають хворих батьків ― 19 %.
Благополучність сім’ї, підтримка і доброзичливе ставлення та особистий приклад батьків щодо здорового способу життя є запорукою для успішного збереження психічного і фізичного здоров’я дітей та молоді.
Вищезазначене дає підстави говорити про важливість сім’ї, як соціальної інституції у процесі формування здорового способу життя. Сьогоднішні молоді люди, досягнувши періоду батьківства, мають бути готовими власним прикладом формувати здорову поведінку своїх дітей. Для цього необхідно розробити та запровадити стратегії і практики роботи відповідно до концептуальних засад здорового способу життя через сучасну мережу соціальних інститутів. За такого підходу наша держава може суттєво скоротити державні витрати на профілактичні та лікувальні цільові програми.
АКТИВІЗАЦІЯ МОЛОДІЖНОЇ УЧАСТІ
Якщо батьки не культивують ініціативність дітей щодо участі в житті родини та соціумі, то у них буде вироблятиметься споживацька життєва позиція та нездатність бути успішними. Такі діти, ставши батьками, не зможуть передати відповідний життєвий досвід. Тобто життєва ланка замикається.
Заохочення дітей до громадського життя, участі у гуртках, художній самодіяльності позитивно впливає на їх успішну інтеграцію в суспільство.
Реалізація молодіжної участі також повинна проявлятися в усіх суспільних діях, які пов’язані з програмами збереження здоров’я та формування здорового способу життя серед дітей та молоді. За такого підходу важливим принципом роботи виступає популяризація волонтерського руху та лідерства, відповідно до якого молоді люди, ставши активним учасником процесу, поширюють діяльність серед однолітків за методом “рівний-рівному”.
Проте волонтерський рух не є надто популярним, довгий час його популяризацією займалися лише соціальні служби для сім’ї, дітей та молоді. Так, за даними досліджень Державного інституту розвитку сім’ї та молоді, 84 % осіб вказали, що вони не беруть участі у волонтерській роботі. Серед ствердних відповідей: 8 % осіб працювали у студентських соціальних службах, 6 % ― у соціальних службах області/міста/району і тільки 2 % вказали на роботу в інших організаціях.
Соціальні служби для сім’ї, дітей та молоді продовжують роботу з підтримки та розвитку волонтерського руху. Так, протягом 2009 року проведено близько 4 500 заходів, спрямованих на його популяризацію (лекції, бесіди, відеолекторії, тренінги), до яких залучилося понад 20 000 волонтерів.
Вивчення громадської думки українських волонтерів щодо ключових аспектів здійснення волонтерської діяльності показало, що для більшості з них є важливою можливість допомагати людям (57,1 %) та реалізація особистісного потенціалу (55,9 %). Ця теза відповідає даним опитування, яке проводилося в рамках проекту “Огляд молодіжної політики. Дослідницька група”. Дослідники визначили, що молодь цікавиться різнобічною волонтерською роботою, зокрема формуванням здорового способу життя та благодійністю (табл. 12).
Таблиця 12
Перелік напрямків роботи, до яких готові долучитися молоді люди у якості волонтера
Частота
% до всіх
% до тих, хто
відповіли
Профілактика наркоманії, вживання алкоголю
5
0.63
3.38
Допомога хворим людям
16
2.00
10.81
Популяризація активного дозвілля
9
1.13
6.08
Благодійність, «соціальні питання»
15
1.88
10.14
Туризм, відпочинок
3
0.38
2.03
Робота з безпритульними
13
1.63
8.78
Екологія
31
3.88
20.95
Дозвілля, розваги
6
0.75
4.05
Чистота, облаштування населеного пункту
8
1.00
5.41
Формування здорового способу життя
9
1.13
6.08
Політичні питання
5
0.63
3.38
Соціокультурні питання
5
0.63
3.38
Волонтерство та лідерство взаємопов’язані, проте не всі волонтери можуть бути лідерами. У більшості випадків вони займаються благодійною діяльністю з метою надання конкретних соціальних послуг населенню.
Тому існує велика кількість волонтерів, які мало обізнані з діяльністю молодіжних громадських організацій (табл. 13).
Таблиця 13
Участь волонтерів у молодіжних громадських об’єднаннях, % осіб
Громадських організація
Політичних партіях
Молодіжних організаціях
Студентському самоврядуванні
1. Я є членом такої і беру активну участь у діяльності організації
4,9
1,9
6,5
14,9
2. Я є членом і беру участь в окремих заходах
2,5
3,1
7,0
7,3
3. Я не є членом, але іноді відвідую їх окремі заходи
11,3
8,5
17,3
19,9
4. Дізнаюсь про їхню діяльність із ЗМІ
28,6
43,2
23,0
14,4
5. Взагалі нічого не знаю про такі організації
48,9
39,3
42,5
38,5
Організація роботи волонтерів у державних і громадських організаціях почала виходити на якісно новий рівень. Порівняно з минулими роками, актуалізується питання менеджменту волонтерських програм, відпрацьовуються механізми залучення волонтерів до різних напрямів соціально-педагогічної діяльності. Волонтерство приносить у соціальну сферу нові, творчі та сміливі ідеї щодо вирішення найгостріших і найскладніших проблем та допомагає всім бажаючим брати участь у покращенні якості життя. На сьогодні волонтерською допомогою користуються майже всі державні соціальні установи та громадські організації.
ДИТЯЧІ ТА МОЛОДІЖНІ ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ
ТА ОБ’ЄДНАННЯ
Сьогодні громадські організації виступають не просто суб’єктами громадянського суспільства, а реальними партнерами органів державної влади у вирішенні нагальних проблем дітей і молоді.
На початок 2010 року Міністерством юстиції було зареєстровано 173 всеукраїнських молодіжних і 18 дитячих громадських організацій, а також 19 всеукраїнських спілок молодіжних та дитячих громадських організацій, територіальними органами юстиції ― 751 місцеву дитячу громадську організацію, метою яких визначено різнобічну діяльність в інтересах дітей і молоді.
Їх головна мета діяльності ― захист та представлення інтересів осіб, відповідних вікових груп, активізація участі у прийнятті рішень та реалізація ініціатив. Цю тезу підтверджують опитування, яке проводилося в рамках проекту “Огляд молодіжної політики. Дослідницька група”. 72 % опитаних вказали на необхідність діяльності громадських організацій, які здатні представляти та захищати їх інтереси, 12 % - не бачать в цьому сенсу.
Пропагування діяльності громадських організацій здійснюється шляхом проведення тематичних акцій. Найбільшою увагою користуються заходи з організації змістовного дозвілля ― 16,4 %; культурно-просвітницького характеру ― 14 % та організації цікавого відпочинку для дітей, молоді та сімей ― 6, 2 % осіб.
У той же час молоді люди практично не брали участі в акціях протесту проти рішень влади (2,8 %) та на підтримку свободи слова (2,1 %). Всі тенденції надано в таблиці 14.
Таблиця 14
“В яких громадських рухах, організаціях,
проектах Ви брали участь впродовж останніх 12 місяців?”
Частота
% до всіх
% до тих, хто відповіли
Акція або рух протесту проти рішень влади
23
2.88
7.01
Акція або рух на підтримку актуальних політичних рішень
16
2.00
4.88
Акція або рух на підтримку свободи слова
17
2.13
5.18
Акція або рух на захист прав та інтересів молоді
43
5.38
13.11
Акція або рух на захист прав та інтересів групи людей, права яких зазнали утиску (люди з особливими потребами, ВІЛ-інфіковані, безпритульні тощо)
45
5.63
13.72
Акція на захист етнічних меншин
5
0.63
1.52
Проект соціальної реклами на підтримку молодіжного руху
11
1.38
3.35
Організація навчання молоді поза програмою навчального закладу (семінари, тренінги, курси тощо)
47
5.88
14.33
Організація, акція щодо підтримки чистоти довкілля, захист рекреаційних зон
39
4.88
11.89
Організація цікавого відпочинку для дітей, молоді, сімей
50
6.25
15.24
Організація свят, фестивалів, концертів, виступів творчих колективів
111
13.88
33.84
Організація спортивних змагань, туристичних походів, активного відпочинку
131
16.38
39.94
Вищезазначене дає підстави говорити про більшу зацікавленість молоді в участі у діях, що стосуються дозвілля та активного способу життя. Крім цього є потреби в організаціях, діяльність яких спрямована на вирішення соціальних потреб молоді (45,1 %), різнобічним вихованням (34 %), підтримкою творчої молоді (28,6 %).