ВУЗ: Не указан
Категория: Не указан
Дисциплина: Не указана
Добавлен: 05.09.2024
Просмотров: 107
Скачиваний: 0
6,3
1,1
0,0
Джерело: розраховано за даними Держкомстату України
Відбуваються помітні зрушення у структурних характеристиках народжуваності: суттєво підвищилася частка позашлюбних народжень, середній вік матері при народженні дитини, збільшилася питома вага первістків у складі новонароджених. Значною є частка дітей, народжених поза шлюбом, яка в 2009 році становила понад п’яту частину від усіх новонароджених.
Збільшення частки дітей, народжених жінками, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі, обумовлене не лише позашлюбним народженням дітей. А також поширенням незареєстрованих шлюбів, що стало досить розповсюдженим явищем в Україні і, виходячи з досвіду західних країн, має тенденцію до стабілізації. Позашлюбна народжуваність найвища у наймолодших вікових групах жінок та переважно є наслідком ранніх і часто небажаних вагітностей. Якщо у 2005 році частка позашлюбних народжень у матерів віком до 18 років становила 39 %, то в 2009 ― понад 45 %. Такий спосіб життя негативно впливає на рівень репродуктивного здоров’я.
РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ’Я
Нині кожна шоста дитина народжується з відхиленнями здоров’я, в першу чергу, через погану спадковість. Дуже часто, вступаючи у репродуктивний вік, майбутні батьки вже мають низку захворювань. За даними державної статистики, лише за останні 5 років загальна захворюваність молодих жінок зросла на 20,6 % і наразі становить 20 659,0 на 1000 дівчат віком 15–17 років. При цьому зросла кількість захворювань, що можуть ускладнити перебіг вагітності, пологів та формують високі показники материнських і плодових репродуктивних втрат: хвороб крові та кровотворних органів ― 29,1 %, розладів менструацій на 14,8 %, хвороб сечостатевої системи ― на 9,5 %.
Стан репродуктивного здоров’я також залежить від ранньої сексуальної активності молоді. Часто ризикована поведінка, нерозбірливі статеві стосунки, рання вагітність призводять до негативних наслідків. Так, за даними медичних закладів, щорічно з понад 12 млн зареєстрованих випадків захворювань на хвороби, що передаються статевим шляхом, близько 3 млн припадають на жінок віком 14 ―17 років. Ранній початок статевого життя дуже часто призводить до негативних наслідків, серед яких небажана вагітність та ранні пологи. Нині ситуація є невтішною, оскільки кількість ранніх пологів у дівчат-підлітків продовжує зростати: у 2009 році показник збільшився на 15,6 % у порівнянні з 2005 роком.
Покращення ситуації вимагає різнопланової просвітницької роботи щодо здорового способу життя та відповідальної поведінки серед дівчат і хлопців.
Для дітонародження важливо, аби молоді жінки більш свідомо ставилися до планування сім’ї, особливо в питаннях незапланованої чи небажаної вагітності. Дуже часто необдумані рішення призводять до руйнування сім’ї чи погіршення стану здоров’я її членів. Очевидно, що у цій сфері відбуваються зміни на краще, оскільки останніми роками спостерігається позитивна тенденція щодо динаміки частоти абортів серед молодих жінок віком 18-34 років: з 33,07 на 1000 жінок у 2005 році до 24,61 у 2009 році.
Хвороби, що передаються статевим шляхом, негативно впливають на дітонародження, провокуючи безплідність. За даними офіційної статистики, частка безпліддя в Україні є приблизно однаковою за гендерним аспектом. Її показники коливаються в межах 3,5–2,8 на 1000 осіб жіночої статі та 0,3 на 1000 осіб чоловічої. Ця проблема торкається в середньому від 6 % до 20 % усіх українських сімей. У зв’язку з цим, питання діагностики і лікування бездітного шлюбу є вкрай актуальним та потребує відповідних державних програм не тільки в сфері охорони здоров’я, але і в соціальній та освітній сферах.
Нині в державі проводяться певні заходи для вирішення вищезазначених проблем. Так, програмними документами щодо заохочування народжуваності передбачається оплата одного курсу лікування безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій за рахунок державного бюджету. Звичайно, що цих заходів не достатньо, мова має йти про комплексну системну роботу та значну просвітницьку діяльність.
Останніми роками в Україні щорічно виявляється понад 4 тис. жінок репродуктивного віку з локалізацією злоякісних новоутворень у жіночих статевих органах. Така ситуація тісно пов’язана з соціальною сферою та екологічними умовами проживання.
Підсумовуючи, зазначимо, що репродуктивне здоров’я значною мірою залежить від загального стану здоров’я майбутніх батьків, умов життя, статевої культури, якості та доступності медичної допомоги, впливу екології. Існує цілий ряд проблем, пов’язаних із загальним станом репродуктивного здоров’я (незапланована вагітність, штучне переривання вагітності, безпліддя, соціально-небезпечні хвороби та хвороби, що передаються статевим шляхом, онкологічні захворювання тощо), які негативно впливають на демографічну ситуацію в країні.
ВПЛИВ СПОСОБУ ЖИТТЯ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ
Спосіб життя людини визначається якістю, стилем її життя та рівнем матеріальної забезпеченості.
Дослідження особистих доходів молоді демонструє пряму залежність їх рівня від віку ― з кожною наступною віковою групою підвищується рівень особистих доходів молоді. Так, найвищі доходи отримує молодь віком 29-35 років, а найнижчі ― особи, молодші 19 років.
При переході молоді до наступної вікової категорії (19-22 роки) особисті доходи значно зростають (майже в 7 разів) і наближаються до середньоукраїнських показників.
Основним джерелом формування грошових доходів молоді виступає оплата праці за основним місцем роботи, що спонукає молодь до пошуку постійного місця працевлаштування. Низький рівень оплати праці на основній роботі молодь намагається компенсувати додатковою зайнятістю.
Спосіб життя та ціннісні орієнтації молоді корелюють значною мірою з наявністю житла та побутовими умовами проживання. Сьогодні в Україні реалізується Державна програма забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002 ― 2012 роки”. Згідно із даними Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву за час його роботи (з 1998 р.) молодим сім’ям було надано 9 061 пільгових кредитів, та за допомогою програми часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків було укладено 17 210 угод. Найбільший попит на ці програми зафіксовано у 2004-2005 роках, коли було укладено відповідно 1 601 та 15 800 угод за програмами пільгового кредитування молодіжного будівництва і часткової компенсації відсоткової ставки комерційних банків для будівництва (реконструкції) та придбання житла. Починаючи з 2006 року, умови укладання угод за програмою часткової компенсації погіршилися, адже користуватися компенсацією можна тільки протягом 5 років. Тому в 2006 році не було укладено жодного договору.
Головною причиною низького рівня ефективності слід вважати обмежене фінансування з Державного бюджету України. За 10 років існування програми пільгового кредитування було виділено всього 663 млн гривень, а з місцевих бюджетів ― 194 млн. Починаючи з 2003 року, коли була запроваджена програма часткової компенсації, було використано 240 млн. гривень. У бюджеті на 2009 рік не було передбачено витрат на програму пільгового кредитування, а програма часткової компенсації була профінансована лише на 50 млн гривень.
Держава на сучасному етапі ще не може гарантувати молодим сім’ям повноцінну реалізацію їх права на житло через програми надання пільгових кредитів та часткової компенсації банківської ставки. Головною проблемою обох програм слід вважати той факт, що взяти кредит може тільки та родина, рівень доходів якої дозволятиме робити щоквартальні або щомісячні виплати.
Нині спостерігається ситуація, коли молодь не бажає жити з батьками, а хоче створювати сім’ю у власному помешканні. Найдоступнішим способом реалізації свого права на житло залишається найм: соціальний, комерційний та користування гуртожитками. Наразі у черзі на отримання соціального житла в Україні перебуває близько 1,25 млн сімей, з яких молоді сім’ї складають 90 тисяч. Незважаючи на те, що молоді сім’ї мають право на першочергове отримання житла, швидкість просування черги становить близько 18 років. Відповідно, зважаючи на відсутність власного житла, значна частка молоді відкладає шлюбні стосунки та дітонародження на невизначений термін.
Важливою ознакою сучасного стану економічного розвитку українського суспільства стає підвищення ролі вищої освіти як чинника забезпечення більш високих доходів і стандартів життя. Про це свідчать дослідження Київського міжнародного інституту соціології, які підтверджують позитивний вплив освіти на рівень матеріального добробуту. Населення з неповною середньою освітою продовжує мати найнижчий рівень матеріального добробуту, а в результаті економічного підйому після 2000 року підвищувало його значно повільніше, ніж особи з вищою професійною освітою.
Ціннісні орієнтації молоді стосовно того чи іншого професійного фаху формуються під впливом суспільства. Тому дуже часто мотивацією при виборі професії є перспектива працевлаштування на високооплачувану роботу. Протягом останніх років ринок праці активно поповнюється великою кількістю юристів, економістів, менеджерів, яких неможливо (через перенасичення ринку) працевлаштувати в межах держави. Перекваліфікація таких спеціалістів поки що ефективно не налагоджена, а значна частка молоді шукає роботу за кордоном.
Описана ситуація показує, що в країні продовжує зростати кількість освічених молодих людей, здатних до саморозвитку та самовдосконалення.
Слід зазначити, що українська молодіжна політика, як і інші напрями державної політики, переживає серйозні процеси трансформації. Вони зумовлені, з одного боку, перебудовою політичної системи українського суспільства, а з іншого ― прагненнями України до інтеграції у Європейський Союз. Тому без створення сприятливих соціально-економічних умов, на рівні європейських, буде складно досягти суттєвих зрушень у молодіжній сфері.
Цю тезу підтверджує опитування, яке проводилося в рамках проекту “Огляд молодіжної політики. Дослідницька група” з метою вивчення потреб та поглядів молоді щодо розвитку молодіжної політики[9]. За даними опитування 54,13 % респондентів вказали, що вони зовсім не обізнані з державною молодіжною політикою в Україні; 37,38% зазначили, що знають про це зовсім небагато; 65,63 % молодих людей вважають, що держава має розробляти спеціалізовані програми по роботі з молоддю. Серед основних напрямків молодіжної політики 73,7 % респондентів виділяють соціально-економічний (забезпечення житлом, транспортом, побутовими послугами, професійна підготовка, працевлаштування, допомога молодим підприємцям); 48 % ― підтримку молодих родин (підготовка до створення родини, консультації зі здорового харчування, виховання, здоров’я дітей); 45,6 % ― впровадження програм з оздоровлення та охорони здоров’я (участь у спортивних секціях, туристичних походах, змаганнях; навчання здоровому харчуванню, навичкам допомоги у надзвичайних випадках).
Вища освіта продовжує залишатися важливим чинником для успішного соціального становлення молоді та розширює її можливості інтеграції у суспільство. У цьому аспекті важливо, аби програми формування здорового способу життя стали невід’ємною частиною підготовки майбутніх спеціалістів, які в процесі творчого життя запроваджуватимуть технології здоров’я не тільки в родинному колі, але і на робочому місці.
Участь України у світових культурних, інтеграційних процесах активно впливає на спосіб життя молоді. В повсякденному житті поширюються нові цінності та моделі поведінки, які можна спостерігати в економічній, політичній, культурній та соціальній сферах життя. Європейська культура здоров’я все більше покладається на дії, пов’язані з покращенням екології, виробництвом якісних продуктів харчування, поширенням рухової активності тощо. Особлива увага приділяється ініціативам молоді щодо здорового способу життя та активізації цього процесу не тільки в навчальних закладах, але і за місцем проживання та відпочинку.
Інтеграційна політика для молоді досить широко впроваджується у сфері освіти, яка активізувалася після приєднання України до Болонського процесу. Нова освіта передбачає інтеграцію знань про Європу та європейські цінності до системи освіти України, розробку навчальних курсів, програм, реалізацію проектів, організацію співпраці з вищими навчальними закладами європейських країн. Також існує студентський та учнівський обмін через державні та міжнародні програми щодо приєднання до Болонського процесу через узгодження, відповідно до вимог, певних норм і стандартів.
Наступною важливою частиною інтеграції молоді, що впливає на її спосіб життя, є приведення вітчизняного ринку праці до стандартів європейського (робочі місця, трудові відносини, законодавство, норми та інші фактори). Тут найбільшою проблемою постає зовнішня трудова міграція. Така тимчасова міграція є для багатьох молодих українців початковим етапом еміграційного процесу, що є вкрай негативним явищем для українського суспільства, адже внаслідок трудової міграції країну залишає найактивніша, найосвіченіша і конкурентоспроможна молодь.
Уже сьогодні 23,8 % студентської молоді планує виїхати за кордон на постійне місце проживання, мотивуючи основну причину свого виїзду тим, що за кордоном вищий матеріальний рівень життя (49,4 % тих, хто планує виїхати).
Значний вплив на такі настрої має пропагування європейської цінності успіху, де матеріальні атрибути й зовнішні ознаки (розкішне житло, персональний транспорт, ексклюзивний одяг, коштовні прикраси, престижне дозвілля) є головним мірилом для активних дій.